Сценарій позакласного заходу "Посвята в козачата"

Сценарій позакласного заходу до свята “Посвята в козачата”

-         Мета: сприяти поповненню та збереженню скарбниці народної творчості нашого народу; розширювати та збагачувати  уявлення учнів про народну пісню, музично-театральні жанри, своєрідність музичного мистецтва українського народу; ознайомлювати та формувати знання щодо проведення обрядових дійств (посвята в козачата);

-         розвивати вокально-хорові навички школярів, удосконалювати художнє виконання пісень, виховувати спостережливість, кмітливість учнів; сприяти збагаченню культурологічних знань, розвивати пізнавально-пошукові та комунікативні навички; допомогти учням відчути красу музично-етнографічного мистецтва, усвідомити інтонаційні особливості мелодики козацьких пісень, спільні й відмінні риси народної творчості різних регіонів України;

-           виховувати національну гордість і почуття патріотизму, любов до народних пісень, традицій та звичаїв; сприяти естетичному розвитку  школярів, спонукати  їх до активної та продуктивної творчої діяльності, формувати потребу сприймати та виконувати козацькі пісні.

Вступне слово вчителя:

З кожним днем зростає інтерес людей до нашої історії. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному житті.

    Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала найважчі випробування, коли гинули сотні, тисячі, мільйони її дочок і синів. А потім, мов казкова пташка Фенікс, відроджувалась, виростала з пожарищ і руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

    Слава про волелюбних козаків-запорожців линула широким світом.

    Нині великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Указом Президента України від 07.08.1999 №966/99

1 жовтня оголошено Днем українського козацтва. Таким чином, Покрова святкуватиметься в нас не тільки як народно-релігійне, а й національне свято. На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою.

Не секрет, що кожного року  в нашому рідному ліцеї юних п’ятикласників приймають в ліцеїсти. Традиційною стала й посвята в козачата. У жовтні, до свята Покрови, Дня українського козацтва наша дружна шкільна родина приймає поповнення. Учні об’єднуються в товариство “Козацька родина”.

Тому сьогодні,  в день Покрови – ми проведемо посвяту в козачата.

(Звучить козацький марш. Музика Геннадія Татарченка, слова Вадима Крищенка «Запорозькі козаки»

                                            Є і нам про що згадати…
                                            Пісне, душу возвелич
                                            Ой була в нас ненька мати -
                                            Запорізька славна Січ.

                                            Гей, ви, козаченьки, - вітер в чистім полі,
                                            Научіть нащадків так любити волю
                                            Гей, ви, козаченьки, - спомин з м'яти-рути,
                                            Научіть минулу славу повернути…

https://youtu.be/PgENo8MVYxg

 Виходять хлопці – юні козачата)

1-й учень.
Є святкових днів багато,
Нам усім і не згадать…
А між ними й наше свято -
Вшанування козачат.

2-й учень.
Гостей дорогих, ми вітаємо щиро,
Стрічаєм з хлібом-сіллю,
Любов’ю і миром.

3-й учень.
Для гостей відкрита школа наша рідна,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

4-й учень.
Хліб ясниться в залі,
Сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді,
Щоб жилось у мирі.

5-й учень.
Любі гості, мами й тата,
В цьому залі буде свято,
Добре, що прийшли до нас
В цей чудовий світлий час.

6-й учень.
Любі мами, милі тата,
Перед вами не малята,
Правда, і не парубки,
Проте справжні козаки.

7-й учень.
Намалюєм гарні вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм,
Іще й вас научимо.

Кошовий.
Кіш «Молода Січ» рівняйсь, струнко!
Нехай же буде свято в нас на славу!
Рівняймось! Струнко! (танцюють козацький танок)

           1-й учень.
Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти.
Землі української цвіт.

          2-й учень.
В яку б не пішли ми дорогу, -
Ти, пісне, над нами злітай!
Крокуючи гордо і в ногу,
Ми славимо рідний наш край.

           3-й учень.
Наш приятель - сміливий вітер,
Відвага - це наш заповіт,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.

           4-й учень.
Живуть в нас батьків заповіти; -
Свободи палкий оксамит,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.

Кошовий.
Воювали козаченьки,
З ляхами лихими,
Повернулися до неньки,
Рідної Вкраїни!
Хай загинуть вороги,
Гей, співаймо козаки! (співають про рідну Землю)

          Кошовий.
Славна наша Україна,
А ми її діти,
Поки живі на цім світі -
Будемо радіти.
І ця радість хай озветься
По всьому роздолу,
Хай вороженьки здригнуться…
Бо «Козацькому роду - нема переводу!»

(говорять хором)

- Ми - Учні школи.
- Ми - Ті, хто сміливо крокує без обтяжень.
- Ми - Ті, що цінують працю.
-Ми - Ті, що обирають волю, Силу,  Наснагу, Здоровий глузд.
-Ми - Сьогодні вам розкажемо, покажемо,  доведемо.
- Що козак - це сильний, спритний, сміливий, хоробрий, наполегливий.

            Наш девіз:
«Ми роду козацького діти».
- За дніпровими порогами, за південними дорогами;
За степами, за широкими, наші прадіди жили,
Мали Січ козацьку сильную, цінували волю-вільную,
Україну свою рідную, як зіницю берегли!
Ми є діти українські. Український славний рід,
Дбаємо, щоб про нас маленьких і великих
Добра слава йшла у світ.
Дітей, гостей, всіх присутніх. Зі святом вітаємо.
Всім здоров’я і щастя бажаємо.
Нехай у кожній хаті, Сум не ховається,
Завжди ясне сонце усміхається.

Кошовий. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим майбутнім козачатам.

Писар. (читає з Грамоти)

                                       ЗАПОВІДІ КОЗАКІВ

1. Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
2. По тобі судять про все козацтво і народ твій.
3. Козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: «Немає ні князя, ні раба, але всі раби Божії!»
4. Будь працьовитий, не ледарюй.
5. Служи вірно своєму народу, а не керманичам.
6. Дотримуй слова. Слово козака багато важить.
7. Поважай старших, шануй старість.
8. Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
9. Загинь, а товариша виручай.
10.  Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом.

           1-й учень
Ми землі і сонця вірні діти,
І навчатись прагнемо щомить,
Разом з Україною мужніти,
Совістю і серцем їй служить.
Клятву вірності народу,
За любов і за свободу,
Будуть наші козаченьки
Через все життя нести.
Присягаємо!
Ми за Україну!

           2-й учень
Вже як стануть козаченьки
Україну будувати. Будуть наші козаченьки
Волю захищати.
Присягаємо!
Ми за Україну!

3-й учень
Бо ніяк вже Україні
Без молоді жити,
Тож ставайте всі в ланцюг,
І візьмемося за руки,
Та Вітчизну обнімімо,
Честь і славу її збережімо.
Присягаємо!
Ми за Україну!    (співають пісню «Попереду сотник їде»)

            Кошовий.
Поведу таку я річ: - Що ви знаєте про Січ?
І про нашу Україну? Розкажи усім нам, сину!

(козачата відповідають)

4-й учень.
Знаю, батьку, славна Січ,
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала,
І народ наш прославляла.

5-й учень.
Бранців до галер кували,
Всего злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекла.

6-й учень.
Але наш народ боровся!
І Хмельницький в нас знайшовся,
І Сірко, і Дорошенко,
Й Полуботок, й Морозенко.

7-й учень.
Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм,
Відродивши чистоту традицій,
Єдність із минулим відчуваєм.

8-й учень.
Любі гості! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.

9-й учень.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду, -
Всі належать до одного
Українського народу.

1-а учениця.
Українка я маленька,
Українка - моя ненька,
В неї щира я дитина,
Добра, люба та єдина.

2-а учениця.
Українка я маленька,
Українці батько й ненька,
На Вкраїні родилася,
В свою маму удалася.

3-я учениця.
Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду,
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.

10-й учень.
Українець я маленький,
Україна - край рідненький,
Вірний син я свого роду,
Українського народу.

11-й учень.
Все, що рідне я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся
І до рідного горнуся.

12-й учень.
Все що рідне, хай нам буде,
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край нам над усе.

13-й учень.
І тому найдорожчого нам,
Є і буде у кожну хвилину,
Серед інших країн лиш одна, -
Дорога нам усім Україна.

14-й учень.
Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я;
Вся разом, всі в купі, як гроно калини, -
Мій батько, матуся і я.

15-й учень.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.

Кошовий.
Що говорить вам «козак» -
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?

Козачата (разом).
Козаки - це вільні люди.
Козаки - безстрашні люди!
Козаки - борці за волю,
За народну чесну долю!

Кошовий.
Козацькому гурту ви, бачиться, раді…
Скажіть, чи готові ви жити по правді? Всі.
Готові, так. І жити чесно будем,
І правил ми козацьких не забудем.

1-й учень.
Козак - чесна, смілива людина.
Найдорожча йому - Батьківщина.

2-й учень.
Козак - слабкому захисник!
Цінити побратимство звик!

3-й учень.
Козак - усім народам друг,
І лицарський у нього дух!

4-й учень.
Козак - це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту.

Кошовий.
Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
Вони ж бо від сьогодні - козачата.
А на додачу видай Січі знак,
Хай з козачати виросте козак.

(Писар вручає козацькі грамоти козачатам).

Писар.
Присягайте, що Вкраїну будете любити,
Що віллєте в неї силу,
Щоб розвеселити.

Козачата – Присягаємо!

1-й учень.
Хлопці ми не ликом шиті,
Обіцяєм добре вчитись,
Щоб раділи нам батьки,
І директор, й вчителі.

2-й учень.
Хоч бувають і невдачі;
Не виходять в нас задачі,
Й на диктанті, як на зло,
Нам, бувало, й не везло.

3-й учень.
Нумо дружно, козаки,
Всі візьмемося в боки,
Заспіваєм залюбки
Пісню без мороки.

(Співають пісню «Гей шуми, великий луже!»)

Кошовий. Наше свято наближається до кінця. Щоб його завершити, пропонуємо нашим маленьким друзям скуштувати козацької каші.

Старший козак. Коли посвячували на Січі у козаки, то посипали їх землицею і золотою пшеницею. Тож зробимо це і ми.

Кошовий.
Ми на славу веселились,
Грали і співали.
Ми на славу України,
Нашу Січ збирали.
А усім вам побажати,
хочеться добра,
Щоб жила і процвітала
Ваша вся сім’я.
Щоби діти не хворіли,
Довго щоб жили,
Щоб навіки Україну
В серці зберегли.

Кошовий. Будьмо здорові!

Всі. Будьмо здорові!

Кошовий. Бажаємо кожному з вас стати борцем за нашу Батьківщину, щасливу і суверенну Україну, стати шанувальником рідного слова, бажаю любові до всіх народів світу. Тож пам’ятаймо слово Володимира Сосюри про те, що «не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїни!». Будьте гідними козацької слави! Дай же, Боже, всьому козацькому кошу многая літа до кінця віку!

(Співають всі учасники пісню «Ми роду козацького діти»)

Заключне слово вчителя.

Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!

Прийняли сьогодні вас у козачата!

Із цим святом Духу кожного вітаю,

Щастя, здоров’я усім вам бажаю.

Під звуки пісні «Ворога поборемо» козачата покидають сцену, їх супроводжують оплесками.