Сценарій позакласного заходу "Вечорниці на Андрія"

Комунальна установа «Пологівський колегіум №1»

Пологівської міської ради

Сценарій виховного заходу

(для учнів 5-7 класів)

АВТОР:

Корнєйко Н.І., вчитель української

мови та літератури

КУ «Пологівський колегіум №1»

(ВИХОВНИЙ  ЗАХІД  ДЛЯ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ)

Мета: познайомити учнів із зимовими святами, обрядом проведення вечорниць, народним ворожінням; виховувати бажання відроджувати народні звичаї, почуття любові до рідного краю; формувати відчуття краси рідної мови.

Ведучі – 2 дівчини, одягнені в український одяг (дві куми).

Обладнання: комп’ютер, проектор,  рушники, ікони, речі для ворожіння, свічки.

ХІД  ЗАХОДУ

Ведуча  1:   Доброго дня!

Ведуча  2:   Доброго всім здоров’ячка!

Ведуча 1:  У народі говорять: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.

Ведуча 2: По всій Україні від Введення починали розучувати колядки, виготовляти «вбрання» для колядників і переряджених. Майже повсюдно вірили в полаз: хто вранці першим завітає до хати, той буде полазником; від нього залежатиме щастя, здоров’я чи лихо. Достаток віщував молодий відвідувач, та ще й коли був з грошима; нещастя — старий, немічний, особливо стара баба або той, що приходив щось позичати. Щоб уберегти себе від таких випадкових відвідувачів, господарі подекуди старалися раненько ввести до хати свого «полазника»: вола, телицю, вівцю — своєрідне втілення селянського добробуту  [5].

Ведуча 1: Цей день називають Святом жіночої долі або ж Днем великомучениці Катерини. Щорічно його святкують 7 грудня: прислухаються до прикмет, дотримуються традицій та ворожать на свою долю.

За легендами, свята великомучениця Катерина жила в Олександрії. У часи коли за християнські вірування людей переслідували та карали — вона була непохитною у своїх переконаннях.

Ведуча 2:  Ба більше, пропагувала християнство та коли вкотре привела до віри нових людей (воїнів), її вирішили стратити. Жінка гідно прийняла покарання, не відреклася від віри, за що й була названа великомученицею. У період свята все ще продовжується піст перед Різдвом. Тож усі заборони посту поширюються й на День Катерини. Не можна веселитися, голосно співати, танцювати. Заборонено виконувати хатні роботи, шити чи ремонтувати. Їсти можна тільки пісні страви: просту кашу чи борщ, щоби все було якомога скромніше. Ворожіння пішли від давнього свята жіночої долі, а от церква їх засуджує. Дотримуватися цієї заборони чи ні — особистий вибір кожної людини та її віри [11].

Вчитель: Дівчата зранку, до схід сонця зрізали в садку гілочку вишні, потім у хаті ставили у воду. Якщо до Меланки (Василя, 14 січня) гілочка  зацвіте, то й доля дівоча буде гарною. Якщо ж засохне – недобрий знак.

Традиційно з приходом цього свята починалися морози, тому й були такі прикмети:

Як Катерина по воді, то Різдво по льоді

Ясна погода на Катерину – буде морозна зима.

Тепла погода – морози вдарять тільки на Варварин день (після 17 грудня).

Відлига і туман 7 грудня віщують морози через 10 днів.

Ведуча 1:   Тринадцятого грудня - День святого Андрія Первозванного.

 Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва. У народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя.

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили... [14].

Вчитель: Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Тож і ми сьогодні зібралися у цьому затишному приміщенні на веселі вечорниці, зі звичаями, ворожінням, іграми та конкурсами.

Як тільки вечоріло, дівчата йшли до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрукти. Хлопці приносили цукерки. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю. І  наші дівчата сьогодні приготували багато смачненького і радо будуть пригощати присутніх.

Після заходу сонця надходили парубки, розсідалися по світлиці і тоді розпочиналося дійство. Починалося все із цікавих історій, які переказували хлопці, поки деякі дівчата з господинею на­кривали святковий стіл. Найдивовижніші оповідки розповідали старші парубки, вставляючи поміж тим всілякі жарти, щоб наймолодші дівчата не заспали, адже треба було 12-ї години ночі дочекатися, щоб наворожити собі свою доленьку... Хлопці і з дівчатами встигали порозважатися і їм збитки зробити для годиться.

 Ведуча 2: Отож, розпочинаємо наше дійство. Пропонуємо вам, хлопці, позмагатися в кмітливості і відгадати загадки:

Бурячка і барабольку, Капустину і квасольку Наварили і їмо! Ще сметани додамо! (червоний борщ).

Є із сиром, із грибами, Із чорницею, вишнями. Можна цукром посмачити, Чи сметаною полити (вареники).

Що за хліб такий святковий На рушник вмостився новий?    (коровай).

І пухкенькі, і смачні. із пшениченьки вони. Зі здобного тіста, Просяться, щоб з’їсти  (пампушки) [4].

Страви наші хлопці знають на відмінно, мабуть, зголодніли. О про інше здогадаєтеся?

В лісі росло, в столяра пишалося, в гарного господаря прядивом вкривалося (стіл).

Входить, входить, а в хату не заходить (двері).

Чого хочеш – не купиш, а що хочеш продати – не продаси?! (це молодість і старість).

Вчитель:    Давайте тепер позмагаємося, хто більше приказок і прислів'їв знає!   Ведуча називає початок, а ви закінчуєте вислів. 

Ведуча 1:    Хлопцям  про дівчат:

Гарна дівчинонька, ……  як у лузі калинонька!

До роботи – „ох", а як їсть, то ……  за трьох!

І хороша, і вродлива, біда тільки, що….. сварлива!

Дівчина хоч і з перцем, але з…… добрим серцем!

Вчитель:   А тепер дівчата хлопцям про навчання нагадають:

Наука в ліс не веде, а з …… лісу виведе!

Вчення – світ, а невчення – ……тьма!

Чого навчився, того за плечима…… не носити!

Мудрим ніхто не вродився, а …… навчився.

Вчитель: Так, прислів’я та приказки є висновками з досвіду та спостережень наших пращурів та безцінними коштовностями нашого фольклору.  Добре, що ви їх знаєте, бо вони  дають змогу вам, молоді, формулювати світогляд на етику, мораль, історію. Ці перлини усної творчості  рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, тобто повчають. Згадаймо вислови про мову:

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

М’які слова і камінь крушать.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається [16].

Ведуча 1:   Увага на екран! 

КЛІП   «Про українську мову з натяком» (Павло Глазовий) [9].

Отож, не кидайте словами, як пес хвостом та будьте господарями своєму слову!

Ведуча 2: Знаєте,  а я нещодавно почула розмову німця, англічанина та італійця, і у нас зайшла така розмова: у кого мова найкраща. Першим заговорив англієць:

- Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова - мова Шекспіра, Бай-рона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.

- Ні в якому разі, - гордовито заявив німець. - Німецька мова - це мова двох великих імперій - Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова має світове значення. Італієць усміхнувся і тихо промовив:

- Панове, ви обидва помиляєтеся, італійська мова - це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетгі. Тому італійській мові належить бути провідною у світі.

- Вони ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості їхніх мов. І запитала чи могли б вони написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери?

- Ні, ні, ні! Це ж неможливо, - відповіли англієць, німець та італієць.

- На ваших мовах неможливо, а нашою - просто. Назвіть якусь літеру,- звернувся він до німця.

- Нехай буде "П" - сказав той.

- Добре. Оповідання буде називатися "Перший поцілунок" Я і видала їм! Ось послухайте:  Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:"Приїздіть, пане Павле, - писав поважний правитель повіту Полікарп Паскевич, - погостюєте, повеселитесь". Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під'їхали поважні персони - приятелі господарів. Посадили пана Павла поряд панночки - премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пльзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прохмелілому поетові. Походили, погуляли. ... Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п'янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати!

Після тиші… пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу [3]

Ведуча 2: Ось тобі і маєш! А ви знаєте, що наша мова у світі займає друге місце після італійської по своїй мелодійності? Також ми дуже співуча нація та ще й з гумором. Увага на екран!

КЛІП «Лісапєд» [6].

 Вчитель:  Повернімося ж до свята Андрія. У цей день був звичай ворожити. Як же це відбувалося7.

Як дівчата ворожили. Брали перстень, галузку мірти, ляльку й квітку паперову (квіти з різнокольорового паперу самі дівчата виготовляли осінньо-зимовими довгими вечорами, якими ікони та портрети в кімнатах прикрашали), - і кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї переживали, бо хотіли знати чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати.  Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть під тарілки фанти підкладати. І, як тільки їх розклали, то запрошували дівчину «тарілку» вибирати - свою долю вгадати. Кожна дівчина лише одну тарілку вибирала. Хвилювалась, бо вірила: що вибере на свято Андрія, це її й чекає. Якщо під тарілкою буде перстень, то вірили, що вже скоро заміж вийде; якщо - квіточка, то ще дівуватиме; якщо мірта, то незабаром її розлука з милим чекає, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме. Спробуймо ж і ми, дівчата, поворожити.

Або ще так:

Ворожіння з валянком ( куди вийдеш заміж).  Дівчата по черзі кидають валянок, на дорогу, в якому напрямку покаже ніс валянка, туди і заміж візьмуть.

Ворожіння зі спалюванням нитки .Дівчата відрізають нитки однакової довжини та підпалюють їх. У якої з дівчат нитка першою догорить, та першою і одружиться.

Ворожіння з обручкою.   Обручку опускають у воду. Потім підвішують на нитці над рукою тої, якій ворожать. Якщо обручка крутитиметься по колу, то першою дитиною у неї буде дівчинка, якщо по лінії – хлопчик [2].

 Ведуча 1: А чим же в цей час займалися хлопці. У цей вечір, що б вони не зробили,  їм все прощали, бо на Андрія кожен хлопець «пустує». Чого тільки хлопці не вигадували, щоб дівчатам збитки зробити: біля хати ниткою снують вулицю, по якій з вечорниць дівчата додому повертаються; ставлять опудала. Знімають ворота, залишаючи неподалік, щоб батьки швидко вранці знайшли, адже дівчата пізно повертаються додому і пізно прокидаються. Навіть шибки у вікнах малювали або папером вікна затуляли. У хаті темно, всі сплять, бо думають, що ще ніч...

 Ведуча 2: Перевіримо ж, наскільки наші хлопці гаразді на вигадки. Ведуча читає слова, а хлопець  показує пантомім

Ведуча 1:     «Не мої ноги!»

Серед лісу, серед гаю у неділешній обід

Заснув мужик у чоботях, а проснувся без чобіт.

Прокинувся, протер очі, разів кілька позіхнув.

Разів кілька босі ноги з подивлянням повернув.

- Не мої се – каже, - ноги! Присягаюсь на чим світ. –

Бо мої в чоботях були, а ці босі, без чобіт [12].

Ведуча 2:   «Як лякати вовка»

 Електричкою мисливці їдуть на качок.

Скільки можна там почути всяких балачок!

Літній дядько молодому весело кива:

— Перевірим, як у тебе варить голова.

Йдеш ти полем без патронів, розстріляв усе.

А тобі назустріч вовка сатана несе.

Що ти зробиш?

— Заховаюсь в ямі, за кущем...

— Знайде, синку, й з'їсть негайно з шапкою й плащем.

Є одна мисливська хитрість, знай її і ти.

Не ховатись, а на вовка треба прямо йти.

Перед вовком сядь, роззуйся, і штани зніми,

І лупцюй по морді вовка мокрими штаньми.

Вовк штанів боїться мокрих більше, ніж вогню.

Це кажу я щиру правду, не якусь брехню.

Молодий йому не вірить, скоса погляда.

— Добре, — каже, — якщо буде поблизу вода.

Чи баюра, чи калюжа, чи який струмок...

А як ні, то що робити?

— Не журись, синок!

Доки будеш роззуватись та знімать штани,

Десять раз у тебе стануть мокрими вони [8].

Ведуча 1:   Під час гуляння, що супроводжувалося танцями, співами та жартами, не забували і про калиту, яку випікали дівчата ще до приходу хлопців. За допомогою червоного пояса або стрічки калиту підвішували до сволока. Калита підіймалася вгору.

 «У небо, наша калита, у небо,

А ти, сонечко, підіймись

Та нас подивись.

Ми калиту чіпляємо.

На місяць поглядаємо,

Свою долю-радість закликаємо...»

За вільний кінець стрічки калиту притримує пан Калитинський, дотепний парубок або й дівчина, котрі вміють розсмішити громаду. Парубки повинні по черзі— затанцювати швидкий танок, перестрибуючи через рогачі, щоб не зачепити їх. Парубок, який вправився з цим завданням, брав коцюбу, сідав на неї верхом, як на коня, підстрибуючи під'їжджав до калити. Відкусити шматочок калити міг лише той парубок, який, незважаючи на жарти та дотепи молоді, не засміється.

Парубків, яким вдалося скуштувати калиту, величали Андріями, на голову їм дівчата одягали вінки з барвінку, прикрашені колосками жита, пшениці, пучечками калини і цілували в уста. Іноді дівчата теж пробували кусати калиту, але вони, як правило, їздили на рогачах. На закінчення гри калиту знімали і ділили між учасниками вечорниць [10]. Спробуємо ж і ми!

Ведуча 2:  Яке ж українське свято проходить без частувань! Наші борщ і вареники знають у всьому світі, навіть пісні складають! Увага на екран!

ТОП-5 українських пісень про їжу. Вареники Голубці Борщ Пироги з сиром  [13].

Ведуча 1:   Та й наше сало люблять у всьому світові!

КЛІП  «Сало»  [7].

Ведуча 2:   А які ж вечорниці без вареників?

Ведуча 1:   То може пісню про варенички заспіваймо?

КЛІП  «А мій милий вареничків хоче ( Варенички )» Українська народна пісня [1].

Ведуча 2: Бувайте ж здорові, заходьте ще до нас на гостину! А зараз запрошуємо всіх до святкового столу!

Ведуча 1:  Шановні гості!

Все, що на душі ми мали,

Вам сьогодні дарували.

Світлу мрію й  ніжну казку,

Нашу пісню й  теплу ласку.

Щебет солов'їний,

Славу неньки України!

КЛІП «Україна - це ти». Відео на пісню Тіни Кароль   [15].

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

1. А мій милий вареничків хоче ( Варенички ) Українська народна пісня.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=2VQydBOw9hg

2.  Ворожіння на Андрія: як у святкову ніч дівчата долю передбачають – найпопулярніші способи.– [Електронний ресурс].–Режим доступу:    https://www.unian.ua/lite/holidays/vorozhinnya-na-andriya-2020-yak-gadati-na-andriya-pervozvannogo-11252201.html  

3.  Геніально сказано про українську мову.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://galychyna.if.ua/analytic/genialno-pro-ukrayinsku-movu/

4.  Загадки про українські страви.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-ukrayinski-stravi/

5.   Зимові свята та звичаї українців.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://bilousivskashkola.wixsite.com/bilousivka/zymovisviataukrainciv 

6. Коллектив ''Лісапетний Батальйон'' - Лісапед [Финал][25.05.13].– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=OHGCo2mC7mQ  

7.  Михайло Поплавський – Сало.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=WbnEB-FdpSU

8. Павло Глазовий «Як лякати вовка»  .– [Електронний ресурс].–Режим доступу:  https://poems.net.ua/poet/Глазовий_Павло_Прокопович/Як_Лякати_Вовка

9. Політичний Мультфільм Про Українську Мову з натяком. Павло Глазовий.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=369DBVhm0zA

10. Свято Калити (Андрія) - одне з улюблених молодіжних свят   .– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=327  

11. Сьоме  грудня – День Катерини, свято жіночої долі: народні прикмети.– [Електронний ресурс].–Режим доступу:  https://np.pl.ua/2020/12/7-hrudnia-den-kateryny-sviato-zhinochoi-doli-narodni-prykmety/

12. Степан Руданський «Не мої ноги».– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/R/Rudansky/Prykazky/NeMojiNogy.html  

13. ТОП-5 українських пісень про їжу. Вареники Голубці Борщ Пироги з сиром.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=siY6xHLD6QY 

14. Тринадцятого грудня - День святого Андрія Первозванного.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://veselivska-gromada.gov.ua/news/1544691835/ 

15. Україна - це ти. Відео на пісню Тіни Кароль.– [Електронний ресурс].–Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=076EyPEVWuU   

16. Українські народні прислів’я та приказки про мову: найкраща підбірка.– [Електронний ресурс].–Режим доступу: https://www.amazingukraine.pro/culture/ukrayinski-narodni-pryslivya-ta-prykazky-pro-movu-najkrashha-pidbirka/