Сценарій позаурочного виховного заходу: «Мова – цілюще джерело, оберіг та душа народу»

          

     ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»

           Відкритий виховний захід на тему :

                                       

 

Підготував:  Вихователь Вахула С.С.

 

       Зміст

Анотація

Вступ

Сценарій  позаурочного виховного заходу: «Мова – цілюще джерело, оберіг та душа народу»

 

Висновок

 

Анотація

Основною метою виховного заходу є формування національно свідомих громадян України, творче продовження в сучасних умовах звитяги, вироблення в  кожного учня, присутнього на заході, прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця – патріота .

Як показує досвід багатьох країн , саме почуття національної гідності сприяло їх швидкому розвитку. Формування національної самосвідомості являє собою систему, що створювалася протягом віків самим народом. Це система поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, покликаних формувати світогляд та цілісні орієнтації підростаючого покоління, передавати національний досвід, надбання попередніх поколінь.

На сучасному етапі державотворчих процесів в Україні, розбудови громадянського суспільства надзвичайно актуальною є проблема виховання у молодого покоління патріотичних почуттів, активної громадянської позиції на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей.

Актуальність заходу-це виховання  патріотизму, гордості за те, що ми українці, а також бажання всіма своїми помислами і діями повинні сприяти покращенню життя на цій землі,  виховання  любові  до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою. 

Обладнання: святково прибраний зал, музичне обладнання, мультимедійна презентація, вгорі напис “ Мова – цілюще джерело, оберіг та душа народу»

 

Основна мета заходу допомогти учням , усвідомлювати значення рідної мови в житті людей, формувати розуміння того, що українська мова - наш національний скарб, розширювати знання про красу й багатство української мови, удосконалювати свої знання з української мови, виховувати любов до рідного краю, рідного слова, виховувати повагу до надбань українського народу.

 

 

Мета заходу:

 

Навчальна: підвищення мотивації пізнавальної діяльності  учнів, розвивати

й поглиблювати знання з рідної мови, формувати в учнів розуміння

того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні

Україна як держава; розвивати навички застосування знань з мови та

літератури на практиці; пам'ять, увагу; виховувати любов до рідної мови,

бажання досконало володіти нею.

 

 

Виховна: виховувати любов до рідного слова, краю, народних пісень, формувати культуру мовлення, справжній патріотизм, виховувати повагу та любов до свого народу, до його віковічних моральних та духовних здобутків, самоповагу, гордість за свою Батьківщину, пробудити почуття національної гідності.

 

 

Розвиваюча: збагачення і ускладнення словарного запасу; посилення

комунікативних властивостей мови (експресивність, виразність); розвиток

вміння аналізувати, виділяти головне, порівнювати, узагальнювати і

систематизувати,розвиток навичок виразного читання, акторської гри, умінь

майстерно співати українські  пісні

 

 

Ефективність розробки передбачає:

- підвищення рівня патріотичного розвитку учнів;

- забезпечення комплексного підходу до гармонійного розвитку учнів;

- підвищення ефективності виховання у  учнів пізнавального інтересу до рідної мови, до своєї країни;

- розуміння  значення рідної  мови для народу;

- усвідомлення важливості спілкування рідною мовою;

- здатність висловити власне ставлення до умов ефективного спілкування рідною мовою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Мова є основою духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу, найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації. Розуміння студентами процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму.

 

Епіграф:

                                              Найбільше і найдорожче добро

                                              в кожного народу –

                                              це його мова

                                                                   Панас Мирний

 

 

ВЕДУЧА:

 

Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але впевнено можна стверджувати, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. Тож бажаємо всім українцям плекати рідну мову, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців.

 

Золота струна мови — символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах. 

 

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

 

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

 

 Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідусіль ведуть дороги в світ.

 

А найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький Шлях кудись зорить.

 

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі…

Мій рідний краю, Україно

найкраще місце на землі!

 

 

 

   ВЕДУЧИЙ:

 

Мова — це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.

 

 

Рідна мово моя українська,

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська,

Мово рідна моя, не мовчи!

Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг…

Ми звертаємось нині до Бога,

Щоб тобі, мово, він допоміг.

Матір Божа, свята і єдина,

Дай нам щастя, любові й тепла!

Щоб квітуча моя Україна

Рідну мову, як стяг, підняла.

Будь прихильною, Матінко Божа!

Жити праведно в світі навчи!

Щоб світила нам зірка погожа.

Мово рідна моя, не мовчи!

 

 

ВЕДУЧА

Мово рідна! Мово невмируща!

Нездоланна в просторі віків!

Ти потрібна нам, як хліб насущний,

Як дарунок вічний прабатьків.

Знаю: вороги не раз топтали

Нашу мову упродовж віків,

«Рідні» доморощені вандали

Поклонялись мові чужаків.

…Той, хто рідну мову забуває,

Всіх продасть: і матір, і дітей.

Той Вітчизни рідної не має

І повагу втратить у людей.

 

 

 

 

           Ведучі виховного заходу

 

 

 

 

  ВЕДУЧИЙ:

Тож запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є міцним корінням нашої вічно-живої культури.

 Сьогоднішня зустріч це гра – інтелектуальне змагання для тих, хто насамперед любить Україну, відчуває себе українцем і хоче перевірити й поповнити свої знання про її історію, народні звичаї та традиції.

 У нашій грі беруть участь дві команди. Запрошуємо на сцену команди.

 ПРЕДСТАВЛЕННЯ КОМАНД 

 Команда  « Мовознавці», капітан команди:

Девіз команди: «Хто  любить, знає  рідну  мову,  тому  вона  всміхнеться».

 

 

 Команда  « Мовознавці», капітан команди :

 

Команда «Словограй», капітан команди: 

Девіз команди: «Хто  мову  шанує свою, хай той переможе  в бою».

 

Команда «Словограй», капітан команди  

ВЕДУЧА:

Поважне журі буде пильно слідкувати та об’єктивно оцінювати всі відповіді команд, у них складна задача – визначити знавців України. І так, судитимуть гру:

1. 

2. 

3. 

Отже команди готові, журі представлено, а це значить, ми розпочинаємо .

 

Журі інтелектуального змагання

 

 

 Конкурс 1«Розминка»

Вислів назвати одним словом. За кожну правильну відповідь надається 1 бал.

 

I команда « Мовознавці»

 

1. Як називається людина, яка виявляє надзвичайну відвагу, хоробрість, самовідданість у бою чи праці.  (Герой)

2. Яка найвища почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги  (Орден)

3. Як називається здатність людини думати, мислити, основа її свідомого життя. (Розум)

4. Як називаються знання, уміння, здобуті в житті, на практиці. (Досвід)

5. Як називається  винагорода, яку вручають переможцеві в конкурсі. (Приз)

6.  Як називається  масове інфекційне захворювання. (Епідемія)

7. Як називається льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг)

 

 

 

Конкурс 1«Розминка»

 

 

II команда «Словограй» 

 

1.Як називається  склад зброї та військового спорядження. (Арсенал)

2. Як називається приміщення, де стоять літаки і де проводиться їх поточний ремонт (Ангар)

3. Як називаються  великі з'єднання військових кораблів чи літаків військово-повітряного флоту. (Ескадра)

4. Як називається  людина, яка знає багато мов. (Поліглот)

5. Як називається  розмова двох осіб.  (Діалог)

6. Як називається  прилад для вимірювання температури. (Термометр)

7. Як називається  лікар, який лікує очі. (Окуліст)

   

 

         Команда «Словограй»  бере участь в конкурсі  1«Розминка»

 

 

ВЕДУЧИЙ:

Молодці учні, а зараз ми попросимо журі підрахувати загальну кількість балів. Поки журі підраховує загальну кількість балів, для учнів звучить інсценізація вірша « Як би тобі, доню…»

 

Мати. Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось посіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Доня. Забувають діти мову матерів,

Глянь, від того болю світ аж посірів.

Стогне від розпуки зранена земля,

І сивіти стала матінка моя.

Мати. Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Якби твої очі не манили зваби,

Не чини ніколи Батьківщині зради!

Не ламай у лузі гілку калинову –

Сиротою станеш як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати!

Можеш не впізнати голосу діброви,

Тільки не зрікайся маминої мови.

 

 

Інсценізація вірша « Як би тобі, доню…» ученицями: 

 

ВЕДУЧА: Оголошується конкурс 2 «Загадки»

 Кожній команді надається можливість відгадати загадки. За кожну правильну відповідь зараховується 1 бал.

 

I команда « Мовознавці»

 

1. З якого крана не набереш води?  (З підйомного)

2. Яку річку можна зрізати ножем?  (Прут).

3. Сонце пече, липа цвіте, вишня достигає —. коли це буває? (У липні)

4. Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)

 

 

II команда «Словограй» 

 

І. Яку державу влітку можна носити на голові?  (Панама)

2. Що спільного між неслухняним хлопцем і порожнім будинком? ( Перший і другий пустують)

3.  У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду

на свою хорошу вроду.      (Калина)

4.На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш. (Знання)

 

ВЕДУЧИЙ:

 

Молодці учні, а зараз ми попросимо журі підрахувати загальну кількість балів. Поки журі підраховує загальну кількість балів, для учнів звучить  пісня: «Мова єднання».

 

 

   Звучить  пісня: «Мова єднання»

 

 

   Звучить  пісня: «Мова єднання»

 

 

ВЕДУЧА:

А зараз оголошується конкурс 3  «Знавці».

За кожну правильну відповідь зараховується 1 бал. Якщо команда неправильно відповіла на запитання відповідає друга команда.

 

1. Яка державна мова України? (Українська).
2. Перша книжка учня в школі? (Буквар).
3. Яке буває мовлення? (Усне і писемне).
4. Як називається книга, в якій в алфавітному порядку розміщені слова? (Словник).
5. Продовжте речення: Мова— найважливіший засіб… (спілкування).
6. Яка державна мова України? (Українська).
7. Як називається перша книжка учня в школі? (Буквар).
8. Яке буває мовлення? (Усне і писемне).
9. Як називається книга, в якій в алфавітному порядку розміщені слова? (Словник).
10. Продовжте речення: Мова— найважливіший засіб… (спілкування).

 

 

        Конкурс 3  «Знавці».

 

Молодці учні, а зараз ми попросимо журі підрахувати загальну кількість балів. Поки журі підраховує загальну кількість балів  Пропонуємо вашій увазі сценку «На дискотеці».

• (Звучить музика) 
  — Прівєт, бебі. Давай знакомится. Я — Олег с второго курса. А тєбя как звать? Можна тєбя пригласіть на танец? Шчас такий музон класний будєт — полний отпад! То што, пойдєм стряхнємось? 
  — Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене. Я просто слухаю музику. 
  — Та шо ти гоніш, дєтка? Какоє слухаю? Погналі, слиш? 
  — Я ще раз у вас прошу вибачення, але я танцювати не хочу. Та й музика мені ця не до вподоби... 
  — Класний музон! А ти шо, мєдляк ждєш? Тєбє мєдляк нравітса штолі? Ну, ти дайош! 
  — Ні, вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення. (Дівчина пішла.) 
  — От, блін, кльовая діваха, але чото ламаєтся. І чєго нє пойму? 
   

 

Сценка на дискотеці, яку виконують учні: 

 

ВЕДУЧИЙ:

І справді, чого? А ви не здогадуєтесь? Хоча могло б бути інакше. 
 

• Сценка «На дискотеці — 2» 
  —Добрий вечір! Я Олег з другого курсу. Дозвольте  Вас запросити до танцю. 
  — Будь ласка! Якраз звучить моя улюблена мелодія. 
  — Ви знаєте, наші смаки цілком збігаються,
• Це так приємно. {Дівчина усміхнулась.) 
  — Перепрошую, у Вас, мабуть, таке ж чудове ім'я, як і Ваша добра усмішка? Як Вас звуть? 
  — Мене звуть Іванкою. 
  — Чудове ім'я і Вам дуже личить! (Танцюють.) 
  — Іванка, а Ви не образитесь, якщо я запрошу Вас до наступного танцю? 
  — Ви, Антоне, такий чемний хлопець, що Вам важко відмовити. 
  — Дякую. 

 

 

ВЕДУЧА:

 

Ось так з чемної української мови, за якою чисті помисли, можливо, і зародиться справжня дружба. А хто нехтує культурою рідної мови, потрапляє в жалюгідне становище, хоча, на жаль, сам цього не усвідомлює.

 

 

 

        Сценка «На дискотеці — 2», яку виконують учні:

 

 

Сценка «На дискотеці — 2», яку виконують учні: 

 

                    Сценка «На дискотеці — 2», яку виконують учні: 

 

 

ВЕДУЧИЙ:

А зараз оголошується конкурс 4 «Крилаті вислови».

За кожну правильну відповідь зараховується 1 бал. Якщо команда неправильно відповіла на запитання відповідає друга команда.

 

1. Що означає вислів: «Пекти раків»? (Почервоніти).
2. Заміни вислів одним словом: «Надворі хоч в око стрельни». (Темно).
3. Заміни вислів одним словом: «Вставати разом з пів­нями». (Рано).
4. Заміни вислів дієсловом — синонімом: «Надути губи». (Сердитися).
5. Що означає вислів: «Як кіт наплакав»? (Мало).
6. Заміни вираз одним словом: «Зарубай собі на носі» (Запам’ятай). 

 

 

 

ВЕДУЧА: 

Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ.

 

Рідна мово моя українська,

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська,

Мово рідна моя, не мовчи!

Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг…

Ми звертаємось нині до Бога,

Щоб тобі, мово, він допоміг.

Матір Божа, свята і єдина,

Дай нам щастя, любові й тепла!

Щоб квітуча моя Україна

Рідну мову, як стяг, підняла.

Будь прихильною, Матінко Божа!

Жити праведно в світі навчи!

Щоб світила нам зірка погожа.

Мово рідна моя, не мовчи!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учениця 

Якщо ти кажеш, що нема різниці,

Якою мовою потрібно говорити.

Попий води з калюжі, не з криниці.

Яка різниця звідки воду пити?

 

Якщо тобі далека рідна мова,

якась чужа і важко її вчити.

То замість хліба-зжуй стакан полови,

Яка різниця шлунок чим набити?

 

Коли не знаєш, що державна мова-

історія із сотні поколінь,

оспівана  в піснях, мов колискова.

Не українець ти… Лише ходяча тінь.

 

 Коли забув ти рідну мову –

Яка б то мова не була –

Ти втратив корінь і основу,

Ти обчухрав себе до тла.

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини,

Моря діамантів – це мова моя,

То матері мова.

Це мова моєї Вкраїни.

 

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

 

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей…

 

 

                 Учениця   розповідає  вірш

 

 

ВЕДУЧИЙ:

Краса мови українського народу вчувається не лише в піснях та віршах.

Які чудові загадки, забавлянки, потішки, прислів’я, приказки складено в народі.

Давайте побачимо, як ви знаєте прислів’я і приказки. За правильну відповідь зараховується 1 бал. Якщо команда неправильно відповіла на запитання відповідає друга команда.

 

 

 

Оголошується конкурс 5  «Народ скаже, як зав’яже».

Продовжіть прислівя:

Птицю пізнають по пір’ю, а людину …                 ( по мові).

Слово не стріла, а глибоко  …                                  ( ранить).

Слово – не горобець, вилетить   …                     ( не впіймаєш).

Нема друга – шукай , а знайшов   …                   (оберігай).

Зробив діло – гуляй       …                                           (сміло).

Хочеш їсти калачі    …                                       ( не лежи на печі).

 

Молодці учні, а зараз ми попросимо журі підрахувати загальну кількість балів. Поки журі підраховує загальну кількість балів  пропонуємо послухати гуморески Павла Глазового.

 

   

Учениця   розповідає гуморески Павла Глазового

 

КУХЛИК

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші – не мина жодної крамниці.

Попросив він:

– Покажіть кухлик той, що з краю.-

Продавщиця:

– Что? Чево? Я нє панімаю.

Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.

– Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-

Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:

– На Вкраїні живете й не знаєте мови.-

Продавщиця теж була гостра та бідова.

– У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-

І сказав їй мудрий дід:

– Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови:

Має, бідна, язика і не знає мови.

 

    “ДАМОЧКА-КИЯНОЧКА”

До крамниці дамочка

Увійшла з дитям.

— Купи книжку, мамочко,

Он вона, отам…

Мама здивувалася:

— Кніжечку ти хошь?

Ето на украінском.

Что ти в нєй поймйошь?

Кніжкі, моя дєточка,

Нада понімать,

А на етой запросто

І язик сломать.

Трохи згодом дамочка

В булочну зайшла.

— Купі, мама, хлєбушек,—

Мовила мала;

Мама не сказала їй:

— Хлєбушек ти хошь?

Ето же украінскій,

Он же нехорош. —

Ні, тривоги в дамочки

У душі нема,

Що дитя об хлєбушек

Язика злама…

 

 

 

Учениця  розповідає гуморески Павла Глазового

 

 

 

ВЕДУЧИЙ:

 

У  процесі  життя  народу  в  нашій мові  з’являються  нові  слова. Не  завжди  людина  встигає  опанувати  нову  лексику, тому  не  розуміє, про  що  йдеться, а  інколи  надмірне  використання  іншомовних  слів  робить  нашу  мову  не  зрозумілою.

Ось  послухайте  розмову  в  кафе  і  зробіть  для  себе  висновки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учениці:   виконують сценку «У кафе»

 

Гукаю собі у кафе офіціанта:

«Борщ український, будь ласка, подайте,

склянку узвару й вареники з м'ясом».

«Пані, ну що ви... Кафе в нас сучасне!

Стейк є в нас, гамбургер, чизбургер, піца,

Що  вона  каже? І як воно їсться?

«Фанта», «Міринда», є «Спрайт», «Кока-кола»,

Пийте «Бонакву». А ось «Пепсі-кола».

Ще є солодощі — тільки для вас: «Ківі», «Пікнік», «Помаранч», «Снікерс», «Марс»...

Може, вона лається? Прошу сідайте!»

 «Ой, щось погано... Водички подайте!»

Хто його зна, чим вона нагодує...

 «Дякую. Вибачте. Завтра зайду я».

 

 

 

                             Учениці: виконують сценку: «У кафе »

 

 

 

 

 

 

                             Учениці:   виконують сценку «У кафе »

 

ВЕДУЧА:

Для підведення підсумків слово надається журі. Після оголошення результатів конкурсу переможці нагороджуються грамотою.

 

          Журі нагороджує переможців конкурсу

 

                     Журі нагороджує переможців конкурсу

 

 

                     Журі нагороджує переможців конкурсу

 

 

 

ВЕДУЧИЙ :

 

Наше свято завершується. Думаю, що сьогодні ви відчули, яка красива та мелодійна наша мова. І як важливо знати її, вміти висловлювати свої думки і гарно говорити, щоб вас зрозуміли інші.

 

ВЕДУЧА:

 Сьогодні ще актуальніше звучить голос нашого відомого поета Василя Симоненка «Без мови, без святості душі, без думки про завтрашній день немає громадянина».

 

 

Учасники виховного заходу : «Мова – цілюще джерело, оберіг та душа народу»

 

 

 

ВЕДУЧИЙ:

Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов’янському морі.

 До нових зустрічей.

 

ВИСНОВОК:

Розвиток демократичного суспільства в Україні вимагає розвитку громадянських компетенцій у молоді, що здійснюється шляхом вивчення історії, культури та традицій рідного народу, рольового моделювання суспільства, практичних колективних дій заради досягнення успіху.

Адже саме національна пам’ять формує національну свідомість. А вшанування та збереження традицій, державних свят України має надзвичайне значення у формуванні національної свідомості, яка є фундаментом для майбутнього українського народу.

Народ, держава, мова – це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови.

Міцність та єдність української  держави напряму залежить від того, наскільки молодь перейматиметься патріотичними почуттями.

Цей виховний захід дасть змогу учасникам поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в здобутті та утвердженні української державності. Цей захід допоможе учням усвідомити необхідність пропагування рідної мови в суспільстві, підвищення власної мовної культури як обов’язку кожного українця.