Година- реквієм "Ангели майдану"

                  Година –реквієм  «Ангели майдану»

      Шановні  присутні учні ,вчителі, гості. Сьогодні 20 лютого 10 річниця ушанування пам`яті Героїв Небесної сотні та учасників Революції Гідності.  Ми зібрались тут всі разом, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю тих, хто боровся за честь, правду , гідність  і віддав своє життя за нас з вами. Вічна пам'ять Героям Небесної Сотні та всім воїнам війни, в т.ч. нашому земляку Осідачу Володимиру,   які поклали своє життя, захищаючи незалежність і майбутнє нашої Батьківщини.

(Плине кача-хвилина мовчання)

Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, свого народу.

 Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою і рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. На Майдані пліч-о-пліч стали люди, яких   об’єднала  українська земля та бажання жити у вільній країні.

 Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати право жити.
І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались…
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану, і заради чого пожертвувала у лютому 2014 році своїм життям “Небесна Сотня.

Так усе починалося…
(відео “На Інститутській”)

Майдан ридав, а сотня в небо йшла,
Один за одним наче янголята.
Тут, на землі прощались матері,
А в небі зустрічала Божа Мати.

Майдан стогнав, а сотня в небо йшла,
Земля змішалась з кров’ю і сльозами.
Ридали всі: і рідні, і чужі,
І кров текла із серця, наче з рани.

Летіли тихо, хоч земля тряслась,
Хоч небо поливало їх сльозами.
Лиш ангел колискову їм співав
На тій дорозі, що веде до мами.

Летіли тихо, хоч майдан ридав,
Як ті пташки летіли в небо раннє.
Востаннє хтось дитину цілував,
І сам не вірив, що це все востаннє.
 

Боліли рани та вже не болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло.
Один за одним шикувались в ряд,
Героїв сотня в небо полетіла.

Автор:

   Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми з вами, мав свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної Сотні.

Саме в ці дні під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.

105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності державотворчою подією.

Пісня « 

Інсценізація сценки

Олександр  -Оленко, де ти? Ти вдома? Ти чуєш мене?

Ти тут. Привіт .А де батьки? Прошу нічого їм не говори.

Оленка   -Що сталося? Де ти був?

Олександр   -Усе нормально будь ласка  допоможи речі мені зібрати.

Оленка   -Навіщо, куди знову збираєшся? Куди так поспішаєш?

Олександр-Та хлопці вже поїхали, а я зараз на вечірній поїзд. У Київ  їдемо. Телевізор включи, інтернет пролистай, ти що не бачиш , що там твориться? Майдан!  Люди зібрали майдан! Нам треба відстоювати нашу гідність, свободу, незалежність.

Оленка - А Роман де? Він також там? Три дні його немає. Зв`язок пропав ,я переживаю.

Олександр  - Пробач сестричко, я забув. Листа він написав тобі рядками.

Чекай десь тут, десь був він тут. (шукає листа)

Тримай. Батьків ти поцілуй за мене. Нічого  їм  більш не говори.

Прощай сестричко.

(Хлопець обнімає сестру, вибігає.)

Автор: узявши лист, трясуться руки .З очей виблискує сльоза.

У голові:

Оленка -«Невже це може бути?

 Присіла  з болем ,відкриваючи листа .

                                    Лист  (читає хлопець Роман)

Моя миленька. Завжди буду з тобою,

Ти почекай-  я скоро повернусь.

Ми мусимо встояти тут у бою

За незалежність, віру і свободу

За правду, гідність вистоїмо тут.

Навчайся люба і ходи на пари,

Не їдь нікуди-Київ у диму

Не знаю хто тут свій, хто ворог

Та неодмінно проженемо сатану.

Я хочу бачити ще сонце ясне

Веселку в небі, гомін журавлів.

Ти вибач , що поїхав я без тебе

Я повернусь раніш лелек, у рідний дім.

Автор:

Згорнувши лист, Оленка зажурилась

З очей на землю падала сльоза.

Вона ходила, думала, молилась.

Давай складати швидко рюкзака.

Оленка:

 Не можу так, я також мушу бути

Хоч бинт зав`яжу, хоч борща зварю.

Все почекає, повернемось разом

Одружемось і створимо сім’ю…

Автор:

Батькам залишила записку на столі.

Вона поїхала.  Так  серцем відчувала

У натовп , де вже смерть  блукала.

Кожен за правду і за волю там стояв…

Оленку  Роман щиро обійняв.

(Виходять хлопці-1 з прапором

2- палицею

Ще 2 –паперові щити)

Оленка

1-Гей, гей, Україно!
Встань за дочку, встань за сина!
Опівночі дзвонять дзвони —
На Майдан до оборони!

Чути дзвони …

2---- Темна хмара наступила,
Київ весь пітьма накрила —
Налетіли чорні круки
Щоб узять дітей на муки!

3-----Нам не страшно помирати,
Тільки страшно відступати
Честь і віра захистила —
Разом — воля, разом — сила!

4------Не за срібло, не за злато,
Боронімося затято!
Не з бандитами у владі —
З нами Бог на барикаді!

5------Нас уже не залякати
І нікому не здолати —
Українському народу
Вік не буде переводу!

 … постріли, хлопці падають по-одному. Тишина…

Пісня: «Горить  свіча. П. Дворський»

Виходять дівчата зі свічками в руках ,кладуть їх на землю.

 Танцюють танець.

В кінці танцю беруть свічки і підходять до Небесної сотні.

1. Вони не спали дні і ночі,
   Вони в шоломах проти куль стояли.
   Їх не питали хочуть чи не хочуть,
   Вони самі пішли й Майдан обороняли.

2. Вони кололи голіруч бруківку,
   Вони кидали «Молотова» в ворогів.
   Вони покинули свою домівку
   Й боротись вирішили до останніх днів.

3. Вони стояли ледве на ногах
   І в них стріляли з автоматів.
   Та все ж, вони тримали бити у руках.
   Вони – це образ справжніх воїнів, солдатів.

4. Ніхто із них не повернувсь до хати.
   Вони усі своє життя віддали
   І гірко плаче кожна мати,
   Що горе їх таке спіткало.

5. Вони жить прагнули в свободі
   Натомість «Беркут» лютий їх чекав.
   І не знайшовши з ними згоди,
   Майдан у битві запалав.

6. Їх били і жорстоко катували
   Та все ж вони були Єдині
   І хоч вони на землю впали,
   Вуста їх промовляли «Слава Україні!»

7. Їх подвиг ще згадають люди,
   Дорога їм тепер у рай.
   Їм всім летіла куля в груди,
   Вони померли за свій край.

8. Тепер нема героїв з нами
   Іх душі над Майданом пролітають.
   За них горять свічки у храмі,
   В останню путь їх проводжають.

9. Туди, де нема болю і журби,
   Туди, де всі герої спочивають,
   Туди, де вічної немає боротьби
   Туди, де завжди сонце сяє.

10. І хоч ця битва ще триває
    У цей скрутний для України час,
    Одна надія серце зігріває –
    Небесна Сотня молиться за нас.

11. Тож   ангели майдану  вам вічна хвала й слава.

          Ви є в серцях у нашій пам`яті завжди.

          За кращу долю за нашу державу

          Ми не забудемо, вперед будемо йти.

 (Пісня « Тільки щоб не даремно»)

 Автор

 Герої не вмирають! А живуть в наших душах, торкаються струн нашого серця. Захищаючи рідну землю від ворога, вони віддають найдорожче-своє життя.
Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.

  Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на рідній землі.

Людина не вмирає. Вона живе стільки, скільки її пам’ятають…

 Вічна пам`ять усім Героям.Дякуємо.

Запалюємо свічку.