Розробка сценарію концертно-розважальної програми до Дня вчителя. Можна використовувати для проведення учнями старших класів (11 кл.). Для класних керівників, педагогів-організаторів, заступників директора з виховної роботи.
Святковий концерт до Дня Учителя
(Презентація)
( За сценою)
Вже осінь завітала в Україну
І золотом покрила всі сади.
Лелеки відлетіли на чужину,
І ми на свято вчителя прийшли.
І навіть та берізка біля школи
Сьогодні похилилась до землі.
Уклін низький даруєм, як ніколи,
Вам, дорогі і любі, вчителі.
Пісня
Ведучий 1 Доброго дня вам, шановні вчителі! Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі.
Ведучий 2 Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю, дорогі вчителі.
Ведучий 1 І це золото, дароване вам щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать вам, дорогі вчителі!
Ведучий 2 Стало доброю традицією напередодні свята вітати тих, хто віддав роки життя чудовій професії та головному її призначенню – бути корисним людям, учити їх добру та людяності, саме такими є присутні тут ветерани педагогічної праці – педагоги з великої літери.
Ведучий 1 Ми пам’ятаємо вас як невтомних трудівників, як Учителів з великої літери.
Ведучий 2 Ще не забута стежка до школи (та й чи коли забудеться) для вчителів-ветеранів…
Ведучий 1 А у шафах шкільних лежать їхні посібники, унаочнення, щось із записів… Наче частинка самої душі Учителя. Та певно, найбільше багатство – тепло в серцях вихованців…
Ведучий 2 Дорогі наші, любі вчителі. Ваш образ поряд з образом батька-матері буде протягом усього життя на покуті людської душі.
Ведучий 1 Тож по праву ці квіти для вас.
ВІТАННЯ ПЕНСІОНЕРІВ
Ведучий 1 Кожен з вас зірка на педагогічному небосхилі, Зірка серед зірок. Вас, шановні вчителі вітають юні джентльмени школи. Зустрічайте!
(Під музику виходять юні джентльмени.)
Джентльмен 1. Шановні леді та джентльмени! Чергове засідання справжніх джентльменів оголошується відкритим!
Джентльмен 2. Джентльмени, а ви нічого особливого не помітили?
Джентльмен 3. Ні, а що ми повинні були помітити?
Джентльмен 2. А те, що літо давно скінчилося, і ми вже цілий місяць навчаємося у школі. Ось ви, скажімо, про що мріяли влітку?
Джентльмен 3. Про те, щоб літо ніколи не закінчувалось і щоб завжди були канікули!
Джентльмен 2.1 вам зовсім не хотілося повернутися до школи на навчання?
Джентльмен 3. Визнаю, з канікулами я трішечки перебільшив.
Джентльмен 4. Джентльмени, пропоную помріяти, якою буде наша школа через кілька років...
Джентльмен 5. А уявіть собі: новий спортзал із душовими кабінками і окремим басейном...
Джентльмен 6. Сер, я б вам порадив придбати пристрій для закочування губи, щоб ви так сильно її не розкочували!
Джентльмен 7. Що, вже й помріяти не можна?
Джентльмен 1. Джентльмени, уявіть собі наш шкільний вестибюль із Дошкою пошани, на якій розміщено кольорові фото найкращих учнів.
Джентльмен 6. Ага, а на тих фотографіях представники нового виду людства: хомо школярикус рахітікус — відмінник, олімпіадник, людина шкільна, вимираюча, занесена До Червоної книги.
Джентльмен 1. Сер, із вами зовсім неможливо мріяти! Якби я не був джентльменом, я б вас добряче відлупцював!
Джентльмен 6. А мене вже батько двічі побив!
Джентльмен 7. Цікаво, сер, за що?
Джентльмен 6. Та я йому показав табель із оцінками за рік.
Джентльмен 5. А другий раз за що?
Джентльмен 6. Коли виявилося, що це його власний табель за 7 клас.
Джентльмен 3. Скажіть, сер, із ким ви більше любите відпочивати: з мамою чи з татом?
Джентльмен 4. З комп'ютером!
Джентльмен 3. Поясніть, чому, сер?
Джентльмен 4. Тому, що з ним завжди цікаво, і він ніколи не питає: «А ти уроки повчив?».
Джентльмен 1. Сер, а чому ви такий зажурений?
Джентльмен 2. Та я згадав, сер, що завтра у нас залік з англійської, а я до нього не готовий.
Джентльмен 1. А що ви робили вчора, сер, чому не готувалися до заліку?
Джентльмен 2. Та вчора, сер, я також журився, що скоро залік, а я нічого не знаю і взагалі, не розумію, навіщо мені потрібна ця англійська мова?
Джентльмен 1. Але ж півсвіту розмовляє нею, сер!
Джентльмен 2. То невже цього мало, сер?
Джентльмен 5. Сер, я давно хотів у вас запитати: чому ви завжди до школи приходите останнім, а з уроків ідете першим?
Джентльмен 4. Не можу ж я спізнюватись і вранці, і вдень, сер!
Джентльмен 7. Джентльмени, досить уже балачок! Адже ми сюди прийшли зовсім не для нього!
Джентльмен І.Так, сер, ми просто забули, що тут наші улюблені учителіі і сьогодні у них професійне свято — День учителя!
Джентльмен 2. Тож давайте, нарешті, привітаємо ми наших милих, рідних учителів із цим святом!
Джентльмен 3. Хай працюється вам плідно, вашу працю цінять гідно,
З міністерства нагороди вам вручають щосуботи!
Джентльмен 4. Живіть розкішно і красиво — бізнесменам всім на диво,
А зарплата хай зростає — баксів тисячу сягає!
Джентльмен 5. Стильні будьте і сучасні, почувайтесь завжди класно,
Щоб здоров'я було в нормі — тримайте своє тіло в формі!
Джентльмен 6. Бажаєм гарних учнів мати, всі висоти підкоряти
І на всіх своїх змаганнях місця лиш перші здобувати!
Джентльмен 7. Родинного тепла, сімейного затишку, вірних щирих друзів, взаємної любові, справжнього щастя і всього-всього вам найкращого, дорогі наші вчителі!
(Під музику юні джентльмени йдуть за куліси.)
Святково прикрашена зала, звучить музична заставка теленовин, у студії двоє ведучих.
Ведучий 1 В ефірі найсвіжіші новини на каналі «Тіче-ТV». У студії для Вас працюють Даша та Ваня. Вітаємо.
Ведучий 2 У сьогоднішньому випуску: «День учителя: червоний день календаря»
Ведучий 1: В нашій студії встановлені телефони, і ви зможете поставити будь-яке питання. Зараз моя колега назве вам ці телефони.
Ведучий 2: Записуйте: « червоний» і « сірий». Дзвоніть нам!
В цей час перед екраном пробігає людина. 1-й ведучий здивовано дивиться на нього, знизує плечима.
Ведучий 1: Шкільна тема близька усім, адже з школою пов'язано усе наше життя.
Ведучий 2:: Спочатку в школу ходимо ми самі, потім ведемо туди своїх дітей, онуків.
Знову перед екраном пробігає людина.
Ведучий 1: Що це?
Ведучий 2:: Не звертайте уваги - це рядок, що біжить .
Ведучий 1: Звичайно, школа не стоїть на місці.
Ведучий 2: Ну, хіба наші мами і папи могли мріяти про просторі кабінети, обладнані відеотехнікою, про комп'ютерні класи, про просторий спортзал з тренажерами і басейном.
Ведучий 1: .про які мріємо ми! Отже, для вас репортаж з Ріпкинської ЗОШ І- ІІІ ст.. №2
Вот возьмём хотя бы школу…
Вот мы, которые (хором) любим играть!
А вот педагог, справедливый и строгий (выходит вперёд),
Который всегда задаёт нам уроки,
А если не учим их, ставит нам двойки!
Когда же, скажите, играть ?!
А это - наш завуч (выходит вперёд, машет рукой),
Он требует в сроки,
Чтоб наш педагог задавал нам уроки.
Тот завуч, который работает чётко,
Которому должен сдавать все отчёты
Наш педагог, справедливый и строгий…
(повторяется часть текста)
А вот и директор, всё время сердитый (выходит вперёд),
Всегда в кабинете сидит он закрытом.
Директор - он главный начальник здесь в школе,
Он завуча держит всегда под контролем,
Чтоб тот не забыл вдруг потребовать в сроки…
(повторяется часть текста)
А вот Управленье, боятся его (выходят суровые «дядя и тётя»).
О нём иль хорошее, иль ничего!
Там важные дяди и важные тёти,
Как пчёлки, всё время при деле, в работе!
Они все должны отыскать непременно,
За что наказать им директора бедного!
И как же директору быть несердитым?
И как не сидеть в кабинете закрытом?
Чтоб завуч сумел бы потребовать в сроки…
(повторяется часть текста)
А вот и министр, «вверху» заседает (выходит министр)
И образованием он управляет (министр дирижирует залом).
Стандарты, учебники он утверждает,
Программы учебные в школы внедряет,
Почти каждый день посылает приказ,
Который дойти должен в каждый наш класс!
И коль не дойдёт, - оправдания нет!
А выполнен как - в Управленьи ответ!
Поэтому важные дяди и тёти,
Как пчёлки всё время при деле, в работе…
(повторяется часть текста)
- Но мы, невзирая на трудности школьные,
- Забыв про диктанты, проверки, контрольные,
- Проблемами школьными все утомлённые,
- Но всё же весёлые и непреклонные,
- Стоим перед вами сегодня на сцене,
- И шлём поздравления на удивления!
Ведучий 1: На прямому включенні наш спеціальний кореспондент Настуся Крюкова.
Ведучий 2:: Настуся!
Настя: Даша! Добрий вечір, дорогі друзі! Сьогодні ми разом з вами подивимося зсередини, як же живе сьогодні школа.
Зараз до мене наближаються двоє. Директор повчає молодого учителя, що йде на перший у своєму житті урок.
Директор: Так, журнал?
Учитель:(показує) Є!
Директор: Плани?
Учитель: Є!
Директор: Зорові опори?
Учитель:(показує кулак) Во!
Директор: Так. Валідол?
Учитель: (б'є по верхній кишені) З собою!
Директор: Технічні засоби навчання?
Учитель дістає і показує пістолет.
Директор: Молодець! Бачу, до уроку ти готова. Ну, з Богом!
Учитель йде, директор його хрестить «в спину». Раптом учитель бігом повертається назад, падає на груди директора.
Директор: (по-батьківськи обіймає учителя) Ну, ну, мила, тримаєтеся! (Звертаючись до кореспондента) Нічого, звикне!
Ведучий 1 І у нас фантастичне повідомлення: прямо зараз, без перерви на рекламу у нас буде пряме включення з офісу самого Олє-Лукойє! Не пропустіть!
(Звучить мелодія колискової, сцена затемнена)
Голос з-за сцени: Увечері, коли всі діти лягають спати, до їхньої спальні тихесенько прокрадається добрий Олє-Лукойє. Одягнений він – просто казково, проте, ніхто не знає – як саме, адже вночі темно й нічого не видно. В руках у нього дві парасольки. Одну – кольорову, з картиками – він розкриває над хорошими дітьми, і їм протягом усієї ночі сняться хороші оцінки, шоколадні батончики «Снікерс» і група «Океан Ельзи». Іншу, зовсім непримітну, одноколірну парасольку, він розкриває над поганими дітьми, і їм всю ніч ввижаються двійки, манна каша і балет «Ленін у 18-му році». Але мало хто знає, що є ще й третя парасолька, яку Олє-Лукойє уві сні розкриває над учителями. А те, як сплять учителі і коли вони це роблять – нікому не відомо. Тому Олє-Лукойє часто передає їм сни телефоном.
(Мелодія затихає. Сцена освітлюється. На сцені – типова обстановка офісу. За столом – Олє-Лукойє, колоритний мордоворот в костюмі з мобільним телефоном. Лунає телефонний дзвінок.)
Олє-Лукойє: Алло! Так, Олє-Лукойє слухає. Як це не наснилося? Ні, стривайте, з ваших слів записано: свинина нежирна, дві пачки масла і півкіла сосисок. Так, по 43,50 грн. Ні, які ще 13,80? За такою ціною, дорогенька моя, сосиски навіть директору м‘ясокомбінату не сняться! А будете перебирати – насню вам на весь місяць 30-томник Павла Тичини і залишитеся взагалі без сосисок!
(Кидає слухавку. В ту ж мить знову лунає телефонний дзвінок)
Олє-Лукойє: Алло! Олє-Лукойє – сни на замовлення. А, то це ви норкову шубу замовляли? І що? Не наснилося? Ну, знаєте, я такі дорогі замовлення можу тільки частинами виконувати. Давайте так. Сьогодні вночі вам насниться норка... . Ото залізайте в неї, сидіть там і чекайте – а я вам туди до кінця тижня шубу надішлю! (Знову кидає слухавку). Фух! Повний завал! (Чути стук в двері).
Олє-Лукойє: Заходьте! (В залі з‘являються учень і учениця).
Учениця: Доброго дня... Ой, а ви Олє-Лукойє?
Олє-Лукойє: А що, не схожий?
Учень: Та ні... Просто ми думали, що ви як у казці – маленький, старенький...
Олє-Лукойє: Старенький? Це які ви там казки читаєте? Де тут старенькому впоратись? Думаєте, це так просто – сни розносити?
Учениця: Та ви не ображайтеся! Ми до вас у справі прийшли!
Учень: Розумієте, незабаром – День учителя, а нам дуже хочеться й вчителям нашої школи щось незвичайне подарувати! Щось таке, що може бути тільки уві сні!
Олє-Лукойє: О, то це зовсім інша справа, Оце замовлення, так замовлення, аж приємно виконувати, а то сосиски, шуби... Якщо таке, щоб тільки уві сні, то ось, будь ласка! «Мрії у відпустці», кращий вчительський серіал, я думаю це саме те, що потрібно!
Сценка «МРІЇ У ВІДПУСТЦІ»
Учні залишають сцену. На сцену виносять декорацію. Далі відбувається інсценування. Наперед виходять учителі в одязі для відпочинку. Звучить музика пісні на мелодію «За рожевим морем».
1-ша вчителька співає.
Дуже сонце припікало,
Відпочинку час настав.
Я з пакетика дістала
Календарний план.
Дістаю журнал з-під хустки,
Ось він — «Позакласний час»
Це заняття для відпустки,
Друзі, в самий раз.
Приспів:
За морем рожевим, де в небі спека дише,
І хвилі солоні мчать вітру навздогін.
Учитель на пляжі гортає номер свіжий.
Чим ще у відпустці зайнятись може він?
Ох, не дочекаюсь, ну коли вже на роботу?
2-га вчителька. Не сміши!
3-тя вчителька. А що? Уявляєш, приходимо в школу, а там…
4-та вчителька. Обладнаний лінгафонний кабінет…
1-ша вчителька. На подвір’ї стоїть персональне таксі…
2-га вчителька. Масажний кабінет…
3-тя вчителька. Басейн…
4-та вчителька. Ліфт…
5-та вчителька. І спонсори підготували підписку на методичну літературу…
На сцену виходить директор.
Директор. Дівчата! Ви, мабуть, добряче перегрілися на сонці, бо ви вже марите! Ходімо у холодочок!
Ведучий 1. В цьому навчальному році учні 5 класів вивчають дві іноземні мови: і одна із них – це російська.
Ведучий 2. Ну то й що…
Ведучий 1. Не скажи. Адже для більшості – російська – це давно забуте минуле. Отож наші кореспонденти вирішили перевірити чи пам’ятають наші вчителі російську. Дивимось сюжет.
Ведучий 2. Якось Цицерон розмірковував: маючи поганих кравців, не матимемо гарного одягу, якщо погані пекарі – їстимемо такий-сякий хліб, якщо матимемо поганих учителів, то не буде в нас майбутнього. У нас буде майбутнє, бо у нас багато хороших учителів. Подвимось?
(учні сидять за партами, в клас заходить учителька)
Учитель
Добрий день! Так, клас до уроку готовий? І у нас відповідати буде Обитоцький.
Обитоцький
Я
Учитель
Обитоцький, розкажи ти нам про Першу Світову Війну.
Обитоцький
Про війну? Ну, почалась війна давно
Учитель
Ну, як давно?
Обитоцький
Ну, взагалі то, дуже давно.
Учитель
А ти згадай,згадай Ну згадуй!
Обитоцький
Ну там якийсь фараон,
По-моему, Наполеон,
Хотів весь світ завоювати
і почав військо все збирати
Учитель
А ти не перепутав час
Обитоцький
Ні, я ж нормальний чоловік
і ви нас цього научили
і на уроці говорили
і ось, зібрався він в похід
Учитель
Я розповідала вам таке?
Ой добре, продовжай уже
Обитоцький
І ось, зібрався він в похід
Учитель
Хто ?
Обитоцький
Чингисхан,
Учитель
А як же все-таки війна
Обитоцький
яка іще війна?
Учитель
Та , Перша Світова!
Обитоцький
Я також так вважаю,
Що війна ,звичайно ,Світова
І Гітлер по заслузі отримав
На нього світ, раптово наступив
Та ми пропустили всі деталі
Як в Греції раби повстали
Як Жана Дарк, безстрашно в бій
Всіх повела їх за собою
Щоб світ великий завоювати
Учитель
Не продовжуй ,будь ласка, я ставлю 10! Урок закінчено.
Даша: А ти знаєш, що учителі не такі строгі, якими прикидаються на перший погляд.
Ваня: Да ну?
Даша: Так, звичайно. Вони, буває, і на контрольній підказати можуть, але роблять це так, щоб ніхто не здогадався.
Ваня: І, навіть, той, кому адресована підказка?
Даша: Буває по-різному. Ось дивись.
Сценка «Підказки учителів»
Ваня, це в тебе кілограми.
Так, а що? Щось неправильно?
Я не знаю!
Ось, Ванюшо, на це зверни увагу.
На що?
Не засмучуй мене!
Любов Дмитрівно! Підійдіть, будь ласка!
Так, що ти хотів?
А ось у мене тут правильно!
Правильно!
А тут?
Правильно!
А тут?
А там я не знаю!?
Ведуча 2. І так наступна передача сьогоднішнього «Тіче-ТВ» - «Битва екстрасенсів». До речі, як ти ставишся до екстрасенсів?
Ведучий 1 Знаєш, я у них не вірю.
Ведуча 2. А я чула, що ти не пропускаєш жодного випуску програми «Битва екстрасенсів».
Ведучий 1 Навіщо мені її дивитися? Я кожен день переконуюся, що наші учителі володіють екстрасенсорними здібностями: як тільки я не готовий до уроку, мене викликають, а якщо починаю вигадувати – одразу вираховують.
Ведуча 2. Отож, до вашої уваги «Битва учителів-екстрасенсів»
Ведучий БИТВИ. Для виконання завдання запрошуємо учительку початкових класів. Вам сьогодні необхідно змусити учня 11 класу Олександра віддати учителю щоденник.
Учитель: Саша, дай будь ласка щоденник.
Учень: не дам.
Учитель: Саша, відкривай портфель і діставай щоденник.
Учень: У мене його бабуся взяла перед сном почитати.
Учитель: Саша, давай щоденник, а то у журнал два поставлю.
Учень: А за що?
Ведучий БИТВИ. На жаль, ваш час вийшов. Запрошуємо наступного вчителя.
Учитель. Олександре, дай щоденник, а я тобі цукерочку дам.
Учень. У мене тато директор шоколадної фабрики.
Учитель: Саша, я тебе у куток поставлю.
Учень: І що я там не бачив?
Ведучий БИТВИ. Шкода, але це завдання не встиг виконати і другий учитель. Запрошуємо нашого третього кандидата.
Учитель. Олександре Володимировичу, ти чому щоденник учителям не даєш?
Учень. Дома забув (сповзає під парту)
Учитель:Дай щоденник, БУДЬ ЛАСКА.
Учень. НІІ. (невпевнено).
Учитель:Дзвоню батькові.
Учень (дістає щоденник на якому сидів) Мама, на щоденник, тільки батькові не телефонуй! те.
Номер худ.сам.
Ведучий 1 Бути вчителем не лише почесно, а й відповідально. Адже у ваших руках – дитячі душі.
Ведучий 2 Ми чудово розуміємо, що працювати в школі дуже складно. Ніде правди діти, не раз ми випробовували вчителів на міцність.
Ведучий 1 Але ви завжди знаходили вихід зі складної ситуації.
Сценка "На уроках природоведения"
Ідуть 2 учителя на урок. Розмовляють:
І знову урок. Один учень мене вже замучив: шумить, хуліганить, зриває уроки!
- А є у нього хоч одна позитивна якість?
- Так! Він не пропускає занять!
(Дзвоник, всі забігають до класу)
Вчителька української мови заміняє урок фізкультури
музика
Вчителька: Доброго дня дітки!
Діти: Героям слава!
Вчителька: Молодці! На Шевченка Франка розрахуйсь.
Діти(по черзі): Шевченко
Франко
Шевченко
Франко
Шевченко
Котляревський, рахунок закінчено.
Вчителька: Молодці. Шевченки крок уперед. Повернулися Рильським до Рильського. І повторюємо за мною. Зажурилися-повстали, зажурилися-повстали, зажурилися – повстали. Закінчили вправу, повернулися Миномазайлами до залу. Так, а шо це ми стали як лінія означення? А ну швидко в підмет. Загребельного мені в «Лісову пісню». Ти шо Нечуй-Левицький? Я тобі Лесею Українкою сказала в підмет! Так а зараз будемо здавати норматив перекотиполе.
Дитина: А як ми будемо здавати перекотиполе без матів?
Вчителька: Без чого?
Дитина: Без матів.
Вчителька(гучно) : БЕЗ ЧОГО?
Дитина: Як ми будемо здавати перекотиполе без Леся Подерв'янського?
(дитина піднімає руку)
Вчителька: що?
Дитина: Можна вийти?
Вчителька: Обставина.
Дитина: Ясла повні.
Вчителька: що?
Дитина: Ясла повні.
Вчителька(кричить): Повне речення!
Дитина: ревуть воли, як ясла повні.
Вчителька: Шуруй звідси.
Вчителька: НА цьому урок закінчено. На наступному уроці будемо здавати стрибки у Довженка. І спробує хтось принести довідку, що він кріпак, я вам таку «Кайдашеву сім’ю» влаштую!!!
музика
Продзвенів дзвінок. Всі пішли.
Крюкова. І знову спеціальний репортаж. В Україні йде кастинг на шоу «Битва хорів». Тому наші вчителі вирішили взяти участь у шоу. До вашої уваги виступ команди _____________ із піснею «Вчителько, моя».
Ви прослухали виступи наших конкурсантів. Давайте оберемо переможця за вашими оплесками. Команда________________. Команда________________.
Номер___________________________
Ведучі телепередачі
Ведучий 1А чи вірять наші учителі в гороскоп?
Ведучий 2 Звичайно, вірять. Доки гороскоп не почують, на уроки не ідуть.
Ведучий 1 Чому?
Ведучий 2 Щоб знати, що очікувати від учнів.
Ведучий 1 До вашої уваги астрологічний прогноз.
Звучить магічна музика.
Звіздар. Добрий день. З 4 жовтня Місяць ввійде у повну фазу – в учнів почнеться конкретний здвиг по фазі. Допомогти їм впоратися з метеоритом шкільних знань, астероїдом невдач здатні тільки ви, дорогі учителі. Отож,
Учениця 1 . Ви знаєте і навіть можете пояснити, що будь-яка людина добра.
Учень 1 . Ви прощаєте нас навіть тоді, коли ми не прощаємо.
Учень 2. Коли ви кажете: «Я вас люблю», здається, що ми справді існуємо.
Учениця 2. Ви ховаєте очі, коли не можете з нами залишитися.
Учень 3. Ви думаєте, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.
Учень 4. Ви з маніакальною наполегливістю прагнете все робити замість нас, хоча уже давно не розумієте навіщо.
Учень 5. Ви хочете мати наші фотографії.
Учень 6. Ви пам'ятаєте про нас зовсім не те, що ми - про себе.
Учениця 3. Ви мовчите, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, ви теж мовчите.
Учениця 4. Ви краще нас знаєте: рано чи пізно, навіть з інших планет ми обов'язково до вас повернемося.
Учень 1. Ви думаєте не тільки про школу.
Учениця 5. У глибині душі ви вмієте прогулювати уроки.
Учениця 6. Ви запросто можете признатися собі в тому, що єдина мета у вашому житті - навчати нас.
Учень 2. Ви не хочете бути подібними на нас, а ми на вас - хочемо.
Учень 3. Ви слухаєте, коли ми кажемо вам: «Послухайте!»
Учениця 1. Коли ми йдемо, ви залишаєтеся.
Учень 4. Коли ми згадуємо минуле, ми думаємо про вас.
Учениця 2. Ви робите усе, щоб ми вами гордилися.
Учениця 3. А ми в свою чергу зробимо все, щоб Ви гордилися нами.