Сценарій родинного свята

Родинне свято «Цілую ніжно материнські руки»

Мета: пробуджувати пізнавальні інтереси до історії свого родоводу, української нації, її культури і побуту; сприяти покращенню сімейних стосунків, взаєморозумінню дітей і батьків; виховувати в дітей шанобливе ставлення та любов до батьків, розуміння цінності родини, роль близьких та рідних людей.

Наочне оформлення

1. Фотографії родин учнів класу.

2. Вишиті та ткані рушники.

3. Предмети побуту та обереги української сім’ї.

4. Хліб, калина, колоски пшениці, квіти.

Музичне оформлення

1. Пісня „Родина” (муз. О. Злотника, сл. В. Крищенка).

2. Фонограма пісні „Смерекова хата” (муз. П. Дворського, сл. М. Бокая).

3.  Пісні „Мамині руки”(сл. С. Жупанина, муз. В. Карасьова)

Хід свята

(На фоні музики звучать слова за кулісами)

 

В тихім шелесті трав Адам у Єви запитав:

-Кохана, люба, мила, чарівна,

Скажи мені єдина,

Хто буде дарувати життя.

А потім доглядати дитя?

-Я

-Варити, прати, прибирати,

Сімейне вогнище оберігати?

-Я

- Постійно радість дарувати,

Усіх теплом обігрівати?

-Я

-А ти мій милий ,неповторний,

Скажи мені ,єдиний,

Хто буде рід наш берегти,

І множить покоління?

-Я

- Хто дбатиме усе життя

Про щасливе майбуття?

-Я

- Кохати буде до забуття,

І поруч буде все життя?

-Я

І так сім раз звучало я , я, я .

Ось так створилася сім'я.

 

 

 

 

 

(На сцену виходять учні)

 

1. Доброго дня, шановні гості!

Сьогодні у нас незвичайне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності і зворушливості.

2. Бо воно родинне. А де тато і мама, де братики і сестрички – там завжди весело, сонячно і затишно.

1.Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати. Коли в неї є сім»я . Бо сім»я- це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід та незгод, де знаходиш спокій і затишок.

2.Тут людина робить свої найперші кроки, звідси виходить у широкий світ. У сім»ї вона навчається любові і добра. Тут  вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого народу.

3.Сім’я-це пристань і гавань

Сюди повертаємось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань -

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають

Куди б ти не їхав, не йшов

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім

Хай тато маму кохає

Хай щастя не зраджує їм.

4. Родина, сім»я – це найдорожче для кожної людини.

Адже хто першим посміхається до немовляти?

Хто вдень і вночі чатує над колискою прислухаючись до подиху дитини?

Хто купає Боже творіння, коли рученята ще зовсім безпомічні?

Хто витирає сльози малюкові і пригортає до серця, щоб загоїти його болі та жалі в поцілунку батьківської любові?

Разом. Тато і мама

5. Хто від себе відриває, тільки б дитині було вдосталь, навчає робити перші кроки в житті?

Разом. Тато і мама

6. Хто доглядає, прилучає до школи, щиросердечно переживає дитячі успіхи і невдачі, підйоми і падіння?

Разом.  Знову ж таки-тато і мама

7. А коли дитина підросте та йде у світ шукати кращої долі, хто благословляє в дорогу, дає вказівки на майбутнє, проливає сльози на прощання?

Разом.  Батьки наші

1. Родина – це сім’я: тато, мама, братик, сестричка.

Рідня – це бабуся, дідусь, тітка, дядько.

Рід – це всі родичі разом.

2. Родина, рід…Які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті.

Бо всі ми з вами ніжні гілочки ,

На дереві , що вже стоїть віки.

Це дерево-наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід…

 

(Звучить запис пісні „Родина” у виконанні Н. Яремчука)

4. - Чи знаєш ти як виміряти стародавність роду?

5. -Напевне, нашою пам»яттю .

4. -А я думала, що для цього потрібний якийсь прилад. Машина часу, наприклад…

5. –Ну, машина не машина, а фотоапарат точно.

4. -В наших родин чарівний фотоапарат. Він зафіксував моменти життя сім»ї.

 

(Демонструють фото колаж із сімейних фото)

 

6. Родина, рід, рідний…Святі і мудрі слова ,- бо    в них прадавнє коріння сімейної  спільності ,глибоке і чисте джерело  народного буття, народної моралі. Кожна сім»я щаслива по-своєму. А як же  воно починалося ,. оте сімейне щастя, де його витоки, де джерело, де той пагінець, з якого виросла родинна гілка.

 

Вчитель. Вони з'явилися на світ  ваші діти. Так і бажані, такі довгождані, любимі, і їх поява внесла в сімейне життя стільки радості, щастя, клопоту, хвилювання!

Маленькі, вразливі. Беззахисні вогники, що зігрівають наші серця і стають всім змістом нашого життя.

Ось вони наші діти, наша  гордість, наше щастя, клопіт наш. Хай освічується материнською і батьківською любов'ю їх  доля.

 

Конкурс 1.

Розмови розмовами, а давайте подивимося чого навчили вас ваші рідні мами. Уявіть ситуацію: ваша мама на відпочинку в санаторії. Із залишеного нею одягу чистою є лише одна сорочка та і та без ґудзика на рукаві. Запасний ґудзик є, голка є, нитки є… А чи є ваше вміння?

Хто краще і швидше пришиє ґудзик?

Конкурс 2.

Шановні діти! Чи пам’ятаєте ви, які найперші квіти ви дарували своїм мамам? Я пропоную вам це згадати, бо наступний конкурс буде саме про квіти.

На столі ви бачите кольорові олівці, папір. За той час поки буде звучати художній номер – повинні намалювати квітку.

Конкурс 3.

Шановні мами! А як ви відноситеся до школи? Ви пам’ятаєте в яку школу, і в який клас ходять ваші діти? А домашні завдання робите з ними? На столі лежать зошити дітей. Знайдіть зошит своєї дитини!

Конкурс 4.

А чи пам'ятаєте ви колір очей своїх матусь. Адже очі — дзеркало душі.

 

1.  Мама…Це саме прекрасне слово, яке висловлює людина. Воно звучить на всіх мовах однаково ніжно.

2.  Слово «мама» росте з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука.

3.  І зі звуку – сльозинки народиться одного дня на світ святе слово «мамо» мовлене устами дитини.

4.  Тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати. Це – мить, і це – вічність, бо мама живе завжди з нами.

5.  У найтяжчу годину стогоном виривається із грудей тільки одне слово – як остання надія на порятунок «мамо». То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину.

6.  Мама, матуся, матінка…Чарівне, ніжне, щире слово…Це слово співуче, мелодійне, як і та пісня, що линула з вуст любої матусі з ранку і до світанку.

7.  Ненька – всьому початок. Все прекрасне в людині від променів сонця і від молока матері. Мати – берегиня роду, всього того, що передає він з покоління в покоління.

8.  Мабуть, ой як важко було б мамі в житті, якби поруч неї не було тата, якого діти люблять і поважають не менше від мами. Але життя завжди наділяє мамі більше турбот. Недаремно каже народне прислів’я «Жінка підтримує в хаті три стовпи, чоловік – четвертий».

 

1. Мати ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама задля нас жертвує всім – навіть життям.

2. Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б якими ти пішов шляхами,

Та через терни горя й бід

Ти повертаєшся до мами.

3. Це теплі руки і вуста,

Що так в дитинстві зігрівали

Завжди з тобою мандрували.

4. Спіши до неї крізь літа,

Шануй, люби, не дай тужити,

Бо лиш вона – і рідна, і свята –

З тобою вічно буде жити.

5. Заплющ очі, прислухайся і почуєш мамин голос. Він живе в тобі, знайомий і рідний. Його не сплутаєш ні з яким іншим. Навіть коли станеш дорослим, завжди будеш пам’ятати мамин голос, мамині руки, мамині очі.

6. Вдумайтеся ж у те, що ми щасливі, бо маємо матір. Це велике щастя. Мати дала нам перший шматок хліба і чекає від вас останнього. Тож знайте, що наша радість – її радість.

7. Подивіться в матусині очі. Чи не здається вам, що вони благають «Дитино моя, слухайся мене, люби, поважай». Велика радість бачити маму щасливою, щоб її обличчя завжди сяяло усмішкою.

8. Ні з чим не зрівняти посмішку моєї мами – стільки вона дарує мені тепла. Так одчайдушно щораз мені хочеться щоб не зникала вона, а жила, щоб світилися мамині очі і освітили для мене всі дні. Роки життя віддам я охоче – тільки б всміхалася мама мені.

 

1. - Який струмочок повсякчас співає ніжно біля нас?

Разом. Мамин голос

2. - Які дві зірки золоті завжди сяють нам в житті?

Разом.Мамині очі

3. - А що широке, як земля, та не займа чужі поля?

Разом.Мамина душа

4. - Яке колосся золоте вниз вершечками росте?

Разом.Мамині руки

(Виконання дітьми пісні „Мамині руки”, сл. С. Жупанина, муз. В. Карасьова)

5. Підняли мене з колиски

Ніжні руки мами,

Берегли від горя-лиха

Днями і ночами.

6. Вчили на землі стояти,

І ходити вчили,

А коли бувало важко –

7. Додавали сили.

Працьовиті та невтомні,

Ласкою зігріті,

8. Руки мамині для мене

Найсвятіші в світі.

 

1. Я хотіла б, як мама, бути завжди веселою, спокійною, доброю, працьовитою. Я дуже вдячна їй, моїй найдорожчій мамі, за подароване життя, за невтомні руки, за недоспані ночі, за безмежну любов, ясну усмішку.

2. Я хотіла б, як ти, прожити

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любить.

3. Мамо! Не має милішого слова,

Ти ж бо життя і творіння основа.

Пензель, перо надихались тобою,

Вічна ти в пісні – з болем, любов’ю.

4. Я часто ночами пригадую знов

Дитинства сполохану казку…

Спасибі Вам, мамо,

Спасибі Вам, мамо за вічну любов

І щедру незміряну ласку.

5. Схилялось над ліжком привітно чоло,

Дрімали натомлені очі…

Спасибі Вам, мамо,

Спасибі Вам, мамо, за ваше тепло

І довгі недоспані ночі.

6. Нагороджений я любов’ю, -

Хай святиться повік ім’я!

Зичу доброго вам здоров’я,

Берегине, нене моя.

7. Давайте ж  дарувати завжди своїм мамам хвилини радості, бо від нашого тепла до неї стане теплішим і добрішим світ.

 

Вчитель.Хай щастя поселиться в ваших родинах,

Хай діти сміються у вашій хатині,

Хай голуб голубку кохає й шанує,

Повага та спокій повсюди панує.

Нехай любов, і щастя, й доброта

Наповнюють життя все до краплини,

А серце щире й думка молода

Відлуння знайдуть в люблячій родині.

Життя хай квітне, як вишневий сад,

І кожен день усміхнено радіє,

Хай доля подарує зорепад,

Здоров’я, миру, успіхів, надії!

 

 

8. Тато, мама, брат, сестричка мила –

Це і є мої рідні, моя родина.

Вранці, ввечері, щодня

Благаю Бога я,

Щоб в щасті прожила

Родина моя.

Учениця.    (діти під музику заходять з свічками)

                                              Є в мене найкраща в світі матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна Ісусова ненько.

Благаю у тебе щирими словами

 Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

Рятуй від недуги, матусеньку милу.

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу;

Щоб вивела діток у світ та у люди,

Щоб нами раділа, пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице на сонячнім троні.

Найсвятіша, наймиліша,

Зіронька ясна!

Найрідніша, найгарніша,

Мов сама весна!

Справедлива, добра, щира,

Матінко моя!

Щастя зичу тобі, миру,

Злагоди щодня!

Мамо, єдина й кохана,

Ти найдорожча в житті.

Поглядом ніжним, ласкавим

Серце зігрієш мені.

Біди, незгоди й тривоги

Не похитнули тебе,

І не зійшла ти з дороги,

Що уперед нас веде.

Ти ніби зіронька сяєш

На небосхилі яснім.

Шлях лиш добром озаряєш

І допоможеш ти всім.

Хай береже тебе доля,

Сонце хай світить  завжди,

Поруч щаслива з тобою,

Хочу я бути, як ти.

Вчитель: Одна з найголовніших заповідей Біблії говорить: „Шануй своїх батька й матір”. Рідні, ласкаві руки мами завжди приголублять, а міцні мозолисті батьківські руки завжди готові прийти на допомогу дитині. Але й ви повинні бути завжди слухняними, у всьому допомагати батькам, берегти батька й матір, адже вони дбають про вас, бажають, щоб ви були щасливими.

Три нещастя є в людини: смерть, старість, лихі діти. Недарма є прислів’я: „Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – батькам кінець”. Смерть – невмолима, старість – невідворотна, а від лихих дітей можна вберегтись. І це залежить не тільки від ваших батьків, а й від вас самих. Вмійте віддячувати своїм батькам за недоспані ночі, за турботу, за любов безмежну. Оточіть батьків теплом, бережіть їх здоров’я. Будьте чуйними і турботливими дітьми.

(Діалог батьків і дітей)

1. В степу материнка цвіте, відцвітає
На вітрі досвітньому зріють жита,
А мати щаслива дитя пригортає,
І чайка у ранішнє небо зліта.

Мати

Сину; коханий мій сину,
Мамине слово шануй
Сину, люби Україну,
Як неповторну весну.

Син

Мамо, квітневим туманом
Полечко-поле світа...
Пісню твою, моя мамо
Я пронесу крізь літа.

Мати

Візьми, мій соколику, в далеку дорогу
Батьківську надію і віру, й любов...
Тужитиме серце за отчим порогом,
Та радість прилине, як ластівка, знов.

Син

Любов материнська всесильна, безкрая,
Батьківська надія — зоря промінна...
 

Мати

Ну як мені,

Ну як, було б без тебе,

Дитя моє, моя ти люба втіхо?

Як дню без пісні, як без сонця небу, —

Отак мені було б без твого сміху.

Без рученят — промінчиків ласкавих.
Що світ увесь готовий обійняти,
Без оченят — таких веселих, жвавих.
Від котрих і на хвильку не сховатись.

В тобі — мої світання нерозквітлі,
Мої чекання, радощі й тривоги.
В тобі — любов моя, велика, світла,
Моїх надій розкрилені дороги.

Життя моє в тобі, і сонце, й квіти,
І дощики ніжні із весняного сміху
Ну як мені, ну як без тебе жити,
Дитя моє, моя незрадна втіхо!

2.  Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла,

3. Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами й тата.

4. Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

5. Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

(Виконується пісня „Смерекова хата”, сл. М. Бокая, муз. П. Дворського)

6. За слова миліший,

Кращий за малюнок,

Разом. Нашим мамам

            Буде поцілунок!

(Учні класу підходять до мам, цілують їх та вручають подарунки)