Сценарій родинного свята «Шануй батька й матір»

              Сценарій родинного свята «Шануй батька й матір»

 

Клас прикрашений рушниками, портретом Т.Г.Шевченка.

Вислови: «Від малих дітей голова болить, а від великих-серце».

«Добрі діти батькам вінець, а злі діти-кінець».

Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі їхні діти».

Звучить пісня П. Дворського «Батько і мати».

Учні.

Рідні мами, рідні татки,

Ми вітаєм вас на святі,

Ми вас любим щиро-щиро,

Вам бажаєм щастя й миру.

 

Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

І, як ви, такі ж хороші.

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково.

 

Учитель.

-Так, любі діти, батько й мати – найрідніші і найближчі для кожного з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил поведінки серед людей, збагачують наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.

 Недаремно образи батьків опоетизовані у віршах, оспівані у музичних творах, прославлені у казках і легендах.

 І наше свято сьогодні для них.

 Учні.

Слово «мама» росте з нами

Тихо як ростуть дерева,

Сходить сонце, розквітає квітка

Як тихо світить вечорова зоря,
І гладить по голівці рідна рука.

 

Є немало мам на світі-

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я-

Рідна матінка моя.

 

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти.

 

Можна пройти крізь пустелі та хащі,

Тільки без мами не можна нізащо.

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!

 

І коли згрубіла ваша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей,

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани від дітей.

 

Мати піде, в серці лишить рану-

Всохне корінь твій і верховіть.

Закликаю: бережіте маму!

Діти світу, матір бережіть!

 

Звучить «Пісня про маму».

Я прокидаюся рано –

І зразу, хоч ще не встаю,

Тільки з просоння погляну,

Бачу матусю свою.

 Мати    - досвітня пташина,

 З досвіту віч не зімкне,

 Ходить по хаті навшпиньки,

 Щоб не збудити мене.

Мати – то сонечко рідне,

Сонечко ясне, земне,

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

 

Скрізь встигає – в полі й дома
 Не бере її утома.

ЇЇ руки ні хвилини спокою не знають,

Роси вранішні й вечірні на неї спадають.

 

Я протру і скло, і раму,

Через те, що в рамі – мама,

Я протру чистенько раму,

Бо люблю я дуже маму!

 

Кошенятко чеше вуса лапками двома,

На базар пішла матуся, в хаті я сама.

Вмиюсь чисто, вмиюсь біло  і тоді візьмусь за діло.

Підмету гарненько в хаті, молока дам кошеняті,

Своє ліжко застелю, квіти в горщечку поллю,

Заплету я кіски русі і чекатиму матусю.

 

Учень читає вірш А. Костецького «Батьки «чомучки».

 

Звучить пісня «Летіла зозуля».

 

Учитель. Діти, ви мали завдання дібрати і вивчити приказки та прислів`я . Вони становлять начебто неписану збірку правил, якими людина має послуговуватися у повсякденному житті. Увійшли в прислів`я і образи батька, матері, дітей. Назвіть прислів`я, які ви запам`ятали.

 

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько. У сокола і діти соколята.

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.

Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, такі й діточки.

Яка сім`я -  такий і я.

Який дуб – такий тин, який батько – такий син.

Який кущ – така й калина, яка мати – така й дитина.

Мати одною рукою б`є, а другою гладить.

Батько краще догляне семеро синів, ніж семеро синів батька..

 

Учень читає вірш А.Костецького «Новий закон»

 

 Учитель. Перше слово, яке вимовляє дитина, це слово «мама».  І недарма – бо першою людиною, яка схиляється над її колискою, є мама.

Колискова пісня… Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любов`ю до людей, природи, до рідного краю, мови, пісні. Під спів маминої пісні виростають майбутні поети і композитори, хлібороби і захисники рідної землі, космонавти і вчені, просто мудрі , працьовиті люди. Мелодії цих пісень виховують доброту, чуйність., милосердя.

 

Звучить колискова пісня.

 

Учитель. Батько…Тато… Суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана і врівноважена.

 

Учні.

Кажуть, я мала вередувала,

Плакала частенько і дарма.
          На руках у тата засинала

І вночі татусь мороку добру мав.

 

Як хворів я, мама наді мною

Примовляла тихо: «Боже мій!»

А татусь холодною водою

Обтирав мене, щоб я не був слабий.

 

У неділю тато прибирає,

Добре знає діло він своє.

Миє все, підлогу натирає –

Вихідний матусі втомленій дає.

 

А як свято радісне стрічаєм,

Цілий день разом проведемо:

Спортом ми займаємось, гуляєм,

Або в гості до бабусі ідемо.

 

А коли татусь відпочиває –

Кожен з нас стихає і мовчить,

 Нам він потім книжку почитає

Або грати добре в шахи нас навчить.

 

Діти мріють, ласкою зігріті,

Щоб ніколи не було біди,

Щоб були рідніші в цілім світі

Тато й мама з нами поруч назавжди.

 

Звучить пісня «Нерозлучні друзі»

 

Учитель. Готуючись до свята, діти малювали малюнки про своїх батьків, писали твори і навіть пробували складати вірші.

Показує малюнки, зачитує уривки з творів.

Діти читають вірші, що склали самі.

 

Учитель. А зараз послухайте інсценізацію вірша А.Костецького «Домашній твір».

Ведучий.

Вітько – бідак страждає так,

Аж здригує ногами.

Він  - за столом,

Він пише твір «Я помагаю маимі».

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Але нічого – хоч умри! –

До голови не лізе…

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

     Мама.

Вітюсь, будь ласка, в магазин

Сходи за сірниками.

 Син

Ну й морока!

Сама їди. Я твір пишу – роблю важкі уроки.

 

 Ведучий .

І мама вийшла…

А Вітько швиденько пише в зошит.

 

Син (пише). «Я в магазин ходжу, коли мене попросять».

 

Хвилин за десять мама знов з`являється у дверях.

 

Мама. Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю.

 

Син. Сама начисть!

 

Ведучий. Кричить Вітько.

Та так, що ледь не лопне.

 

Син. Сама начисть!

 

Ведучий. Кричить Вітько.

Та так, що ледь не лопне.

 

Син. Я твір пишу! Я – зайнятий!

Сама вари картоплю!

 

Ведучий. Виходить мама, а синок писати знов сідає.

 

Син (пише) «Я мамі сам варю обід, вечерю та сніданок…»

 

Ведучий . Радіє син.

Син. Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

 

Ведучий. І геть не думає про те, що він радіє марно…

 

 -Діти, завжди говоріть лише правду, якою б гіркою вона не була. Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

 

Входять 3 дівчинки.

1-ша дівчинка.

 Одна Батьківщина і двох не буває.

Місця, де родилися завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

 

2-а дівчинка.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла –

Лиш від рідної хати

Та від лагідних рук мами і тата.

 

№-я дівчинка.

Коли зміцніють крила, щоб літати,

Не забувай про рідних маму й тата.

Та встигни добре слово їм сказати,

Допоки ти живеш у рідній хаті.

 

 Входять мама з сином.

Мати. То нічого, синочку,

 Що в листі три рядочки,

Що для мами багато

 Ти не встиг написати.

Я твої три рядочки,

По чотири разочки

Буду, рідний , читати

І їх буде багато.

 

Звучить пісня «Пшеничне перевесло».

 

Учень читає вірш Б.Лепкого «Батько і мати.

Як мені вас не любити,

Рідний батьку, нене?

Та ж ви мене згодували

І дбали про мене.

Та ж ви мене згодували

Щирими руками,

Ой, нема -  то ніде в світі,

Як в батька і мами.

Батько розуму навчає, мати приголубить,

Ніхто мене так на світі

Як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс, в школі гарно вчився, Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився.

 

Діти вклоняються батькам.

 

Учитель. Сьогодні на святі присутні наші бабусі, яких ми усі так любимо і шануємо.

 

Учні.

Вартий пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче й поклоніться.

 

Хай в житті вам радість буде

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

Многих, добрих, щасних літ.

 

Ой,  яка ж бо ти, бабусю,

Дорога та мила.

Того словечком сказати

Не моя ще сила…

То не сонечко на небі,

В лузі квітка красна –

То бабуся в нашій хаті

Добра все та ясна…

 

Ясне сонце світить з неба.

Веселить та гріє, -

В рідній хаті при бабусі

Кожен з нас радіє.

Без журби та у здоров`ї

Жити дай вам, Боже!

А віддячитись бабусі

Бог мені поможе.

 

Свою бабусю знаю

Я з давніх – давніх пір,

ЇЇ обличчя любе,

 

ЇЇ ласкавий зір.

Замислиться бабуся,

Зажуриться на мить

І знов, дивись, сміється,

Ласкаво гомонить.

 

Та над усе найбільше

Сподобались мені

Її ласкаві руки, Умілі та міцні.

Оцій руці хорошій

Робота не важка.

Бо в`яже, варить, пише

Бабусина рука.

Буває, щось пошиє,

Ви скажете: краса,

Вона робити вміє

Ну просто чудеса.

 

І я в бабусі руки

Цілую залюбки,

Вони немов співають,

Розказують казки.

Я слухаю бабусю, Я весь, мов уві сні.

Розумні, ніжні руки, Умілі та міцні.

 

Учитель. Доргі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу подякувати за добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Ніжні й щирі слова вам говорили онуки. А зараз я надаю слово вашим дітям.

Батьки учнів.

Милі наші матусі!

Ми вам шану складаєм

І зізнатися мусим,

Що без вас нас немає.

Ви нас, рідні зростили,

Нам життя дарували

І безмежно любили,

Від біди захищали.

Тож сьогодні я хочу

Вам «спасибі» сказати

За недоспані ночі

На тривоги багаті,

За натруджені руки

Що не знають утоми.

 

За хвилини розлук,

Як не ладиться в домі.

Ви завжди у роботі,

На вас кинуті діти.

Повсякденні турботи –

Нема часу й хворіти.

Густі зморшки покрили

Ваше добре лице.

І все менше в вас сили –

(Пам`ятати б про це!)

Ми вас любимо щиро,

Люблять вас і онуки.

Всім здоров`я вам, миру.

І цілуєм вам руки!

 

Звучить пісня про бабусю.

 

Учитель. Наш народ любить жартувати, тож пожартуємо і ми.

 

Учні.

Упіймав дядько хлопчика на яблуні:

• Ти що там, шибенику, робиш?
•  Та упало ваше яблуко, то я його вішав.
• Чому ти одягнув штанці задом наперед? – питає батько трирічного сина.
•  То не я. То Оленка мені надягла.
•  А ти куди дивився?
• У вікно.

 

• Мамо, я впав у калюжу.

 

• Як у нових штанях?

 

• Все стаося так швидко, що я не встиг їх зняти.

 

         Учителька запитує учня:

-Слово «мати» якого роду?

Учень відповідає:

• Як у платті – жіночого,

А у джинсах – чоловічого.

 

Звучить пісня «А в печі пироги печуться»

Учні.

Ми любим вас, кохані мами й тата .

Ми вам бажаємо здоров`ячка багато.

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Що були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа!

 

Звучить пісня «Веселкова»

 

                                      Н. Юрчишина

                                        м. Гнівань