Сценарій родинного свята "Українські вечорниці"

Сценарій

родинного свята

«Українські вечорниці»

 Мета:

-         допомогти молоді краще пізнати народні звичаї і традиції;

-         виховувати любов і пошану до них, необхідність зберігати і передавати їх наступним поколінням;

-         розвивати творчі можливості кожної дитини,  порадувати старших тим, що нам не байдуже минуле і традиції рідного краю

Оформлення:    

зала, прикрашена вишитими рушниками, на сцені – інтер’єр  української хати: стіл,  лави, застелені тканим полотном. Над столом – ікона Божої Матері. На столі – вишита скатертина, підсвічник із запаленою свічкою, посуд з українськими стравами. На передньому плані - лозовий   пліт, прикрашений квітами, на якому висять глиняні глечики.    

(На фоні пісні «На нашій Україні» ведучі у національних костюмах розпочинають свято)

Ведучий: Добрий вечір, добрі люди!

                Хай вам щастя-доля буде!

                Не на день і не на рік,

                А на довгий, довгий вік !

Ведуча: Гей, на наших вечорницях.

               Хто сумний, розвеселиться!

               Співи, танці, небилиці

               Гарні будуть вечорниці!

Ведучий: Обійдіть весь світ безмірний

               І скажіть, в якій країні

               Так зберігся скарб безцінний,

               Як у нас на Україні ?

Ведуча: Просим всіх у нашу хату

                Превелику і багату !

                Від зірниці і до зірниці

                Хай лунають вечорниці !

                                      (Музична композиція «Їдемо на ярмарок»)

Господар: Ну що ж, жінко, впорався надворі з худобою, час уже й до вечорниць готуватися.  Добре, що сходини відбудуться сьогодні в нашій хаті! Впустимо в оселю веселий   дівочий і парубочий сміх, та й самі помолодшаємо, молодість згадаємо …

Господиня: Ех, літа, літа …Як швидко вони спливли … Дивись, недавно самі бігали один до одного вечорами, а вже й дочку незабаром поведем під вінець!    

Господар: Так, що то час біжить!

Господиня: А давай, Олеже, заспіваємо нашу улюблену, яку ми часто співали молодими …

                                           (Пісня «Друже, зелен-луже» )

Господар: Дивлюсь, надворі темно, хоч око виколи !

Господиня: Вже час би й вечорниці  починати, а нікого нема. Господи, що то я любила ті  вечорниці … Бувало, візьмеш у матері кусок сала, ковбаси чи паляницю і гайда на вечорниці, аж тини тріщали… А тепер… Он скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ні ,що не кажіть, а світ таки перемінився …               

Дочка: Мамо, мамо, не кажіть такого. Прислухайтеся, чуєте, он дівчата йдуть… Зараз буде весело всім нам !   

                    ( Входять дівчата , лунає пісня « Ой у вишневому садку» )     

Дівчина: Добрий вечір, господарі ! А чи можна до вас завітати на вечорниці ? Де ваші ключі ?

Господар: На  горищі, у вівсі, щоб ви заміж повиходили всі!

Дівчата: Спасибі!

Господиня: (запрошує за стіл) Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,

                      Бо вже пора вечорниці

                      Всім нам починати.

                     Ось наліпим вареників

                     Біленьких, смачненьких .

                     Та й запросим на гостину

                     Хлопчиків гарненьких .

                    Щоб вони разом із нами

                    дружно працювали,   

                    І наші вечорниці піснею стрічали!

Дівчина:   Буде в нас на свято   

                   Всяких страв багато :

                   Шинка і кров’янка  

                   І міцна запіканка!                                                                        

Дівчина:   Голубці й капуста .

                   Й начинена гуска!

                   Буде риба й порося

                   Та ще й пісня не вся!

Дочка:  Мамо! Гості вже в хаті, і дівчата прийшли. То ж привітаймо всіх !

                                   ( Танець «Зеленеє жито, зелене» ) 

Господиня: Сідайте, дівчатонька, сідайте, пісню про кохання нам заспівайте!

                                      ( Пісня «Цвіте терен» )

Дівчина: (Під сценою )Мамо, матусю ,пусти гуляти на вечорниці –

                                        Кличуть  дівчата .

                                        Вже й соловейко тьохка у гаю.

                                        Пусти, рідненька, тебе благаю.

                                        Дарма не буду я там гуляти,

                                        Візьму сорочку довишивати,

                                        Бо прийдуть хлопці, будуть дивиться,

                                        Хто в господині у нас годиться.

                                          Прийшла до мене пора дівоча

                                          Я свою долю зустріти хочу.

                                          У вишиванку гарну вберуся,

                                          Музики грають , пусти , матусю!

                                        ( Пісня «А роси падають в траву» )

Дівчина: Ну що ж, дівчата, час уже Іринку до нашого гурту приймати. Сідай, Іро, на кожуха, щоб  шаслива була і матері з батьком доброго зятя в хату привела!

( Бере ослінчик , садить Іринку на кожуха .Інша дівчина кладе віночок їй на голову , промовляє )

Дівчина:  Будь, Іринко, ти вродлива,

                  Рум’яна та жартівлива!

Дівчина: Гарна, як квіточка,

                 Весела, як пташечка!

Дівчина: Щоб хата твоя повна друзів була ,

                 Щоб у них ти порадників вірних знайшла! 

Дівчина: А ще щоб була ти милосердна –

                 До пташини, до звіра, до гілки калини,

                 До дорослого і дитини.

Дівчина: Дух милосердя в собі бережи

                 Заздрість, зневіру, в душі сторони.

Дівчина: Як сходило вранці сонечко,

                  Квіти ми збирали,

                  Та під твоїм віконечком

                  У вінок сплітали.

Дівчина: З барвінку зеленого – листочки,

                 Щоб були веселі твої дівочі рочки!

Дівчина: Та трохи вплели пахучої м’яти,

                 Щоб батька і матір не могла ти забувати!

Дівчина: А між мальвами червоніє рута,

                  Щоб честь твоя дівочая не була забута!

Дівчина: Скажу тобі, подруженько,

                  А ти держи на приміті,

                  Та пам’ятай мою промову,-

                  Поки живеш в світі:

                  Будь весела і щаслива,

                  Роботяща та кмітлива!

Дівчина: Памя’тай : яка хазяйка біля печі,

                 Такі будуть про неї речі.

Дівчина: Доглядай свою світлицю,

                 Як чисту воду у криниці.

Дівчина: Умій сказати, умій змовчати.

Дівчина: Памятай : від теплого слова лід розмерзає.

Дівчина: Гостре словечко коле сердечко.

Дівчина: Не той друг, хто медом маже,

                А той друг, хто правду скаже.

Господиня: Дитино моя рідна,

                 Довго я збирала стрічки кольорові,

                  Ще як пестила тебе малою

                  Ввижалась ти мені дівчиною у віночку.

                   Ось і дочекалась …

Іринка: Дякую, матінко!

(Подаючи стрічки, дівчина розказує «Про що розповідають стрічки віночка» дівчата вплітають їх )

Дівчина: Про це, Іринко, повинна ти знати :

                  Коричнева стрічка – земля, наша мати,

                  Вона в нас єдина, вона – найрідніша.

                  Коричнева стрічка - вона найміцніша.

                  Ми хочем, аби ви усі зрозуміли :

                  Ці жовті стрічки – наше сонечко миле.

                  Воно дає світло, дарує тепло.

                  Без сонця життя б на землі не було.

                  Дві стрічки : зелена і темно – зелена –

                  Це юність, краса .це природи знамена.

                  Зелена трава і зелені листочки –

                  Дві стрічки ми маєм зелені в віночку.

                  Дві стрічки : блакитна і синя, темніша –

                  Це небо і води. Хай будуть чистіші.

                  Дай, Боже, щоб ми вберегли їхню суть,

                  Нам небо і води здоров’я дають.

                  Оранжева стрічка – м’яка паляниця.

                  Це й колос достиглого жита, пшениця.

                  Дивись, як оранжева стрічечка сяє,

                  Рум’яна, як хліб, й нам про хліб нагадає.

                  А ця, фіолетова, те означає

                  Що розум людський ще надій не втрачає

                  На те, що послухаєм розум і Бога,

                  На те ,що щасливі ми будемо з того.

                  Малинова стрічка ( або малинова )

                  Про те, що не можна усе тільки брати,

                  Що треба навчитись і щедро давати.

                  Багатство пора вже нам мати на звичку.

                  Достаток з рожевої стрічки всміхатись

                  Нам буде, як праці не будем боятись

                  Якщо ви в вінок стрічки білі вплели,

                     То треба, щоб душу свою берегли.

                      Перлини душі ви збирайте в намисто,

                      Душа хай, як білі стрічки, вона буде чиста.

Господар:  Як зоря на небі ясна,

                    Так моя дитина красна,

                    Чепурненька, молоденька,

                     До роботи ладненька

                     На втіху нам підросла,

                     Та з маківки ружою стала.

                     Най тобі, доню ,щастя прибуде.

                     Най тебе ангел святий не забуде.

                               (Пісня «Кучерики» )

Господар: А тепер, Іринко, я перевірю, чи багато ти знаєш ? А скажи, чим хата тепла?

Іринка: Вогнем у печі.

Господиня: А чим дівка багата?

Іринка: Серцем добрим та чистим!

Господар:А що найдорожче у житті?

Іринка: Батько й мати, весь мій рід, так навчав мене змалку дід.

Дівчата: Молодець, Іринко, приймаємо тебе до  свого гурту!

Іринка: (вклоняється всім у пояс )

                 Спасибі вам, батьку й матінко,

                 Спасибі вам, подруженьки,

                 Що добру та розуму мене навчаєте.

                 Не дивіться, що я ще маленька,

                 Я весела й чепурненька.

                 Вмію прясти й вишивати,

                 Пісень наших заспівати.

Господиня: Даю тобі, донечко, люстерко,
                      скільки б не дивилась в нього,

                      Все молодою себе побачиш,

                      Доки лагідною будеш,

                      Доки дім свій не забудеш.

                       Хай дух краси і молодості тебе прикрашає,

                       Хай личко твоє журби не знає.

Іринка: Спасибі, матінко!

                                  (Дівчата сідають плести віночки)

Дівчина: Сплетімо вінок український сьогодні

                  Із мальв, чорнобривців, калини,

                  З барвінку та жита, із м’яти, нагідок,

                  З жоржин,чебрецю та вербини.

                  І ромашок, і волошок

                  Повні поли нарвемо.

                  На межі з квіток пахучих

                  Ми віночки сплетемо.

(танець « Віночок»)

( Мати стелить рушник під ноги Іринці. Дівчина стає на нього )

Господиня: Йди, доню, по рушникові,

                       Як по чесній дорозі,

                       А я тебе чекатиму на нашому порозі.

Господар:    Та йди рівненько, з дороги не звертай,

                       Горя та розлуки не знала б ти бодай.

Дівчина: Дівчата, чуєте, хлопці йдуть!

( Виконуючи пісню «Розпрягайте , хлопці ,коні» ,заходять хлопці  і стукають в двері )

Хлопець: Господарі, чи можна до вас?

Господиня: Чого?

Хлопець: З вашої ласки, хату звеселити.

Господиня: Заходьте, звеселяйте. Добрим людям наша хата завжди навстіж.

Хлопець: А де ваші ключі?

Господар: На горищі, за засіками, щоб ви скоро стали чоловіками.

Хлопець: Дякуємо!

Хлопець: А ви, дівчата, пустите нас в хату?

Дівчина: Гарненько попросіть!

                                      ( Хлопці знов стукають )

Дівчина: Агов, хто такий?

Хлопець: Пес рябий!

Хлопець: Баран круторогий!

Хлопець: Ведмідь клишоногий!

Хлопець: Пустіть-но до хати!

Дівчина: Не пустимо, в хату, вас дуже багато!

Хлопець: Пустіть, бо гірше буде!

Дівчина: Як чемно попросите, тоді пустимо!

Хлопець: Дівчатонька, голубятонька, та ми ж прийшли не битися, та ми прийшли миритися, і гостинця принесли, і музик привели, пустіть, будьте ласкаві!

Хлопець: А дівчина-горлиця

                  До козака горнеться,

                  А козак, як орел,

                  Як побачив – так і вмер.

Дівчина: Ти до мене не ходи,

                   Куций, коротенький,

                  Бо до мене ходить хлопець

                  Високий, тоненький .

Хлопець: Штани мої шаровари,

                   Штани мої сині,

                   Чом до мене дівки липнуть,

                   Як до браги свині?

Дівчина:    Йой, хто ж то

                   Пішов понад вербами?

                   То наші хлопці світять ребрами.

Хлопець:  Ой, гоп, штани лоп,

                   Холоші діряві

                   За те мене дівки люблять,

                   Що я кучерявий .

Дівчина:   Вареники з маком їла,

                  Чорнявого полюбила.

                  Полюбила, покохала,

                  Що робити, я не знала.

Хлопець: По дорозі жук, жук,

                  По дорозі чорний.

                  Подивися, дівчинонько,

                  Який я моторний.

                                      ( Дівчата відвертаються )

Хлопець: Оце зустрічають нас дівчата, так зустрічають!

Дівчина: Самі винні. До пуття ще й не привіталися, а вже почали залицятися. А так не гоже робити таким  поважним парубкам.

Хлопець: Ну що ж тоді ще раз: «Добрий вечір, дівчата-голубята!»

Дівчата: Добрий вечір, хлопці-молодці!

             ( Хлопці запрошують дівчат до танцю, виконують «Польку»)

Господиня: Як добре, хлопці, що ви до нас прийшли. Мої дівчата аж повеселішали. Скажіть-но,   хто з вас старший, чи маєте свій устав?

Хлопець: Аякже, оце мене  і вибрали старшим. А устав наш такий : «Будемо гуляти  чесно, смирно, як слід поважному парубоцтву. Господиню на вечорницях шануватимемо, як   матір .»

Господиня: Добре говориш, хлопче. Коли ви до нас з добром прийшли, то       прошу, сідайте, дівчат звеселяйте.

                                               ( Пісня « Ой, дівчино, шумить гай» )

Господиня: Ну що ж, дівчата, хлопці, час уже й до роботи братися!

(Хлопці лущать кукурудзу, дівчата вишивають ,виконують пісню «В неділю ранесенько» )

Хлопець: Дівчата,чого це ви зажурились,

                 Аж брівоньки іскривились?

                  Галю, Галю чорнобрива,

                  Чого в тебе брови криво?

Дівчина: На козака задивилась,

                  Та й брівоньки іскривились.

Хлопець: Ой чия ж то дівчинонька

                  Така русокоса?

                  Що до неї хлопці липнуть,

                  Як кури до проса!

Дівчина: Полюбила коваля,-

                 Така доля моя.

                 Я ж думала – кучерявий,

                 В нього чуба нема!

Дівчина : (кидає роботу, співає )

                 Кину кужіль на полицю ,

                 Сама піду на вулицю ( 2 рази )

                 Я нікого не любила,

                 Тільки Петра та Данила,

                 Грицька, Стецька та Степана,

                   Кучерявого Івана.

Хлопець:   Ех! Дівчиноньку я любив,

                   Подарунки їй носив

                   Носив сало, носив стрічки,

                   Кукурудзу й черевички.

                   Носив просо, носив мак.

                   Он було як!

                                     ( Пісня « Ой ,Марічко, чичері» )

Дівчина: Але ж ти, Петре, дурний!

Хлопець: Зате я високий!

Дівчина: Ти, напевно, ще й сліпий?

Хлопець: Тільки косоокий.

Дівчина: Я з - тобою не танцюю, а лишень-но мучусь!

Хлопець: Танцювати не навчився, зате гарно кручусь!

                                                          ( Танець « Бойківчанка» )

Господар: А що ж за вечорниці без ігор?

Дівчина: А давайте граємо гру «У мішках»! Для цього створимо дві команди по три учасники. Агов ,хлопці , хто спритніший ? Котрий гурт переможе, то отримає в’язанку великих   бубликів , а переможеним вже дістануться маленькі .

                                                        ( Хлопці змагаються у мішках )

Дві дівчини (переспівуються ):

                  - Чи ж я не хазяйка , чи ж не господиня?

                     Сім день хати не мела , в печі не топила.

                   - Їдуть люди зміста та зтебе сміються,

                      Що на твоїх подушках ворони несуться!

                    - Не смійтеся, люди , якось воно буде.

                      Поскубаю воронят , ще й перина буде!

Хлопець: Та годі вам, давйте я краще загадку загадаю: «Чотири чотиринки, п’ятий кавунник, несуть  кривулицю через тин на вулицю» ?

Дівчина: Так це ж дірки у решеті!

Хлопець: Ех ви, розумники!  Чотири чотиринки - оці чотири пальці, п’ятий кавунник – оцей палець, кривулиця – ложка, тин – зуби.      

Дівчина: Ану, я загадаю! Що буде, як козі сім літ мине?

Хлопець: Ото загадала – восьмий піде. А ти мою відгадай. Що це значить : Андрій, сім верств по коліна. Знаєте, хлопці?

Хлопці (разом ): Ні, не знаємо!

Дівчина:  І де ти таку загадку знайшов?

Хлопець: Це, бачите, так було: йшли три чоловіки над річкою, а їм назустріч чабан іде. Вони всі троє одночасно дали йому запитання. Один питає: « Як тебе звати ?», другий – «Чи далеко до села ?», а третій – « Чи глибока ця річка?». Він їм трьом відповів разом : «Андрій, сім верств, по коліна ».

Господар: Ану, хлопці, мою загадку відгадайте: «Що хочеш купити – не купиш, що хочеш продати – не продаси»?

Хлопець: Такого не буває. За гроші все можна купити!

Господиня: Е ні, всього не купиш, молодість не купиш ні за які гроші, а старість нікому не продаси...

                      ( Пісня « Ой під вишнею» )

Хлопець: Слухайте, дівчата, розкажу вам, що зі мною колись було, та тільки цур – не перебивати і  «брешеш» не казати, а то покину розповідати. Було це тоді, коли мого батька ще на світі не було, а з дідом удвох на п’єцу ми удвох жили, на комині хліб сіяли, на припічку молотили та півнями до млина возили. От дав мені дід здоровенний гріш отакий, як голова, та й каже: « Піди на ярмарок та купи кобилу, а на здачу - сокиру». Полетів я на півневі на ярмарок, купив отакенного оселедця та бубликів в’язку, поснідав гарненько, купив кобилу смирненьку. Загнуздав її, до хвоста сокиру прив’язав, та і їду собі додому. Моя кобила  - трьох-трьох, а сокира – цюк –цюк, та й відрубала кобилі ногу. А я хлопець не дурний. Зліз з кобили, зрубав вербу теньгу, приладнав кобилі гарненько, і тільки рушив їхати, як верба раз –і зачепилася за небо. Дивлюся, а там циган лопатою гроші віє. Я привітався до нього та йду собі далі. Аж бачу:

кум Грицько, який торік помер, у казані сидить, а там смола кипить. «Здорові  були, куме, а чи не змерзли ?» - питаю. «Та що ви, куме, тут так ладно, як вдома на п’єцу». « Ой,- думаю собі , -куме , мусите так казати. За те вам така кара, що сь те горівку дудлили» , і пішов собі далі. Аж до краю дійшов, а там річка сметани тече, коло неї –дерева, а на них листя – вареники гречані, пухкі та свіжі. Під деревами люди лежать і, котрий їсти хоче,- розкрив рота, а вареники з дерева в сметану – бовть! Пірнув, повернувся – і хлюпнувся в рот, тільки встигай жувати. От я тільки примостився, щоб перекусити, як мене щось за чуба – хвать! Та як розкрутить, як пустить, то я просто з неба й упав коло хати. Аж чую – дівчата співають. Ось так причвалав до вас на вечорниці.

Дівчина: От так молодець! Спасибі  тобі ,що розвеселив наше товариство.

( Чути стук у двері, заходить циганка )

Господиня: Заходь, заходь, сусідонько, до нас на гостину!

Циганка: Дякую, що запрошуєте, а не гоните бідну стару!

Дівчина: Та що ви, бабусю. (Дівчата звільняють місце на лаві ) Сідайте-но біля нас, та про нашу долю нам розкажіть . Ви ж вмієте ворожити?

Циганка: Вмію. Але навіщо це вам наперед знати, що буде? Комусь, може, сумно стане, а у вас тут так весело і затишно. То ж давайте я вам краще молодість згадаю.

                                       ( Танець «Циганка» )

                                   ( Пісня « Мені ворожка ворожила» )

                                              (Гра «Козаки»)

Господар: Бачу, не перевелися серед наших хлопців  справжні молодці,         варті таких гарних дівчат, як наші кралі!

Господиня: Так, справді, наші хлопці – справжні козаки!

Дівчина: Мамо, та що ж ви все хлопців хвалите, а дівчата чи ж не господині?

Господиня: Так, доню, майстрині – як гарно вміють вишивати! Дівчатонька, а покажіть-но свої вишиванки.

                                          (Пісня « Матуся навчила» )

Дівчина: Ой, дівчата, вже скоро півні запіють , пора додому збиратися . Спасибі вам за вашу гостинну хату та науку !

Господиня: Спасибі й вам , що до нас завітали й хати нашої не минали !

Хлопець: А на цім слові бувайте здорові!

                  Щоб вам ся вели воли й корови.

                  Овець – повний хлівець,

                  Молока – повний скіпець,

                  Цибуля –як дуля,

                  Петрушка – як кушка,

                  Коноплі – під стелю,

                  А льон –по коліна.

                  Щоби вас всіх в домі

                  Голова не боліла!

Дівчина: Бувайте здорові, бувайте здорові ,

                 Спасибі за ласку і теплеє слово.

                 Хай повниться щастям, добром ваша хата,

                 Щоб були здорові , щоб були багаті.

                 Пошли вам, Боже, здоров’я,

                 У ваш дім, на родиночку;

                 Щастя на двір – на худобиночку,

                 На родину багатую,

                 На худобу рогатую!

                 Хай у вас , і в нас все буде гаразд ,

                 Щоб ви і ми щасливі були !

                                              ( Пісня « А ми бажаєм вам добра» )