Сценарій розваги "Рід, родина і рідня – Україна це моя " для учнів початкових класів.

«Рід, родина і рідня – Україна це моя»

 

Мета:  розширювати уявлення дітей про сім’ю, родину, родинні стосунки; розвивати творчі здібності, товариські взаємини, логічне мислення, художній смак, артистичність; розкрити суть поняття «родинні стосунки», визначити, яку роль у житті людини відіграє сім’я та чому необхідні взаємоповага, допомога та чуйність у родинному колі; розвивати навички та вміння характеризувати свою поведінку в сім'ї; розв’язувати ситуативні завдання; формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це одне ціле;  виховувати соціальні риси: почуття патріотизму, поваги до своєї родини, уміння дарувати радість іншому, любов і повагу до найближчих і найрідніших людей , бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю; виховувати в учнів любов до рідного краю, держави, родини, народу; повагу до українських звичаїв, обрядів, традицій.

Обладнання: оснащення залу: вишиті рушники, хліб-сіль на вишитому рушнику, презентації родинних традицій, презентація до свята,  фільми «Наша сім’я» святкові кульки, проектор і проекційний екран.

 

                                           Хід заходу

Звучить пісня «Родина»

Слово вчителя.

Доброго дня, дорогі наші мами, татусі, бабусі, дідусі. Сьогодні ми з вами зібралися на свято «Рід.родина і рідня – Україна це моя»

Усе, що є найкраще у дитини:

 Її талант, культура, доброта —

 Від тата й мами йде і від родини —

 Незаперечна істина свята.

 

Сім’я – ось та пристань і гавань, звідки ми виходимо у широкий світ , ім’я

якому життя. Прекрасно коли в сім’ї панують злагода, взаєморозуміння, повага.

Родина  – це найдорожче для кожної людини. У сім’ї діти вчаться добру, вчаться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду. Родина це не тільки рідні, родичі – адже родина, до родини – це народ.

 Ми, українці - народ, який складається з родин великих і

малих, дружніх і працьовитих. Мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, дідусева казка – все це наша родословна пам’ять, наші символи, наша історія.

Вихід  дітей під музику « Діти України».

 

Виступ дітей.

Дівчинка.

 Гостей наших любих вітаємо щиро,

Зустріти вас раді з любов’ю та миром.

 

Хлопчик.

І на знак пошани хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі.

Дівчинка.

Ми вам його підносимо на білім рушничкові,

Та до землі вклоняємось, щоб ви були здорові.

Вручають хліб і сіль батькам.

 

Учень: Сьогодні у цій залі свято,

             Ми дуже раді всіх вітати!

             І, сподіваємось, що кожен

             Для себе щось узяти зможе.

 

Учень: Хтось настрій добрий запозичить

             Бо посмішка усім нам личить.

             Хтось-слову доброму зрадіє,

             Бо про добро усі ми мрієм.

 

 

 

 

 

 Учень: Та починати вже нам час

              Сюди ми запросили вас,

              Аби всім разом у  дружнім колі,

              В домівці нашій-рідній школі

             Сердечно й щиро привітати

            З сьогоднішнім родинним святом

 

Слово вчителя.

Мама - то перша людина, яка схиляється над дитячою колискою. Це вона   подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, усе від неї, від рідної неньки.

 

Учень: Люба наша мамо, калиновий цвіте

        В тобі, рідна неню, весь наш білий світ

        Ти наш скарб найбільший,

        Ти наш цвіт живий

       Ти наша перлина, образ дорогий.

Учень: Як виросту мамочко мила,

             Дороги твої я встелю,                                                                                                                                            

             За ласку й турботу твою.

             Квітками з весняного дива.

 

         Учень: Пам’ятаєш, мамо, як метіль гуділа,

       Я ж лежала хвора, як в огні горіла,

       Кидалася в ліжку, ковдру відкидала,

       Не хотіла ліків, льоду все прохала,

      Ти мене поїла, чаєм холодненьким,

       І компреси клала й пестила злегенька,

      Натирала груди, цілувала щічку

       Цілий день і вечір, і всю довгу нічку

       І на віях в тебе сльози мерехтіли…

       А тоді уранці, як же ми сміялись

       «утекла хвороба, - мами налякалась!»

            Учень. Матусю рідненька, для тебе є втіха,

                        Коли повна хата дитячого сміху,

                        Коли син чи донька до твого серденька

                        Пригорнеться й скаже: «Люблю тебе, ненько»

 

 

 

 

 

Слово вчителя.

Дорогі наші мами! Вашу ніжність, ласку і  доброту діти намагалися відтворити у художньому стилі. Зараз ми вам пропонуємо знайти та впізнати себе на дитячих світлинах

 

Впізнають портрети мам, які діти виконали напередодні.

 

 

Слово вчителя.

Щаслива та дитини у якої є мама. Але це щастя є неповним без господаря, без батька. Батько — це наша тверда рука, на яку  в будь- яку  мить можна сміливо і надійно покластися, опертись. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. 

Дівчинка.            « Мій тато − Герой!.»

Залазить тривога в шпаринки вітрами,

Під вікнами виє марою зима.

Прокинусь… Так страшно. Горнуся до мами,

Бо тата давно уже з нами нема.

 Говорить матуся, що він у відпустці,

Та очі при цьому ховає сумні.

Без нього в хатині, неначе у пустці…

Мій тато герой! Тато мій на війні.

 За нашу Вкраїну воює на Сході,

Щоб спали спокійно в теплі я і ти,

І ті, що сховались в подо́лі, в горо́ді,

Відсидітись нишком, в АТО не іти.

 Мій тато не знає, що вмію писати,

Що вивчила букви, читаю «Буквар» −

Вже зовсім доросла… Та так хочу тата!

І дуже боюся собак і примар.

 Я вірю: вже завтра постукає в двері,

Від щастя заплачу «Мій таточко, ой!»

Підемо сім’єю гуляти у сквері:

Дивіться і заздріть − мій тато ГЕРОЙ!

 

Дівчинка.

«Чекаю»

Я  зустрічаю кожен день весни,

Бо знаю, що от-от прийдеш з війни

    І я зраділо  вибіжу із хати,

Захисника, героя привітати!

В уяві бачу ,як селом ідеш

Так впевнено, повільно, мов пливеш,

Медаль ласкаво світиться на грудях!

І радісно вітають тебе люди.

Я так в душі пишалася тобою!

Ти мужнім повертався з поля бою.

Мені хотілось плакати й радіти,

В руках тремтів букет пахучих квітів.

 Я знаю, що крізь грізний час розлуки

Ти простягнеш мені назустріч руки

І я в обійми  з трепетом полину.

                                   Ти захистив мене і  рідну Україну 

Вчитель.

 І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Хай живе Україна!

Слава Україні!

Всі. Героям слава!

Вшануймо, шановні. всіх татусів ,яких немає з нами хвилиною мовчання.

Музична фізкультхвилинка

          Учень: Недарма вважає

              Наша вся сім’я,

              Що на тата ззовні

              Дуже схожий я.

              Підросту ще трішки,

              Усього навчусь                                                                                     

             І таким завзятим

             Стану, як татусь!

 

Вчитель:  Дорогі наші татусі! Прийміть від дітей ці «сердечка любові». Візьміть їх, міцно стисніть у своїх мужніх руках і ніколи не відпускайте. (Діти вручають татусям сердечка).

Слово вчителя.

Наша родина – це не тільки мама й тато.  Родина – це мама, тато, діти, бабусі й дідусі. Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.  Постійним помічником бабусі є мудрий, талановитий  дідусь! Саме він візьме малечу рибалити, допоможе змайструвати шпаківню чи годівничку, відремонтує взуття.

Шановні  бабусі і дідусі! Прийміть ці вітання  від  своїх маленьких улюбленців.

 

Учень:   Я зізнатись не боюся – 
                          Краща ти  моя  бабуся!
                          І хоч старша за усіх – 
                          Найдзвінкіший в тебе сміх!

 

Учень:  Пам’ятай, бабусю, рідна!
                        Дуже ти усім потрібна!
                        Ти старішати зажди – 
                        Будь здоровою завжди

 

            Учень: У душі бабусі-почуттів глибінь,

              А в очах у неї- неба ніжна синь.

              У руках невтомних- праця без кінця,

              А в устах ласкавих –мова мудреця.

 

Дитяча пісня «У гості до бабусі»

 

Учень: Мій сивий,лагідний дідусю,

             Я до землі тобі вклонюся

             За теплоту твою і ласку,

             За мудре слово,гарну казку.

 

Учень: Ти хороший і ласкавий,

             Ти привітний,добрий,славний.

             Будь здоровий,не хворій,

             Мій дідусю дорогий!

 

Учень:  Зовсім не старенький любий мій дідусь.

              Ми з ним щирі друзі, і я цим горжусь.

              Він такий розумний! Все на світі знає

              Бо книжок багато він завжди читає.

 

Учень: Спасибі вам за те, що ви

              Веселі та привітні!

              Спасибі вам за те, що ви…

              Ви просто є на світі.

Слово вчителя.

Наше свято продовжується. Ми розпочинаємо наші веселі ігри та змагання. Наше свято продовжується. А зараз, дорогі батьки, поринемо з вами у дитинство і трішечки пограємось і позмагаємось. Але не забудьте, ви повинні бути рухливі, активні, завзяті і усміхнені. Ми переходимо до конкурсів.

Ігри та конкурси для учасників свята

1. Творча гра «Ідеальні батьки та діти».

Класний керівник ділить батьків та дітей на групи. Групи батьків мають описати психологічний портрет ідеальної родини; групи дітей – портрет ідеальних батьків. Для зручності гравцям пропонують перелік запитань анкети.

Анкета

«Портрет ідеальних батьків (дітей)»

Чим вони повинні цікавитися?

Як вони повинні проводити вільний час?

З ким вони мають товаришувати?

Як вони повинні харчуватися та одягатися?

Які професії вони повинні мати чи обрати в майбутньому?

Що вони повинні вміти робити?

Як вони повинні ставитися до членів своєї родини?

Кожна група представляє свій портрет ідеальної дитини (батьків). Класний керівник разом з усіма гравцями робить висновок про те, якими мають бути ідеальні батьки та діти.

 

2. Гра з м’ячем «Ідеальні батьки та діти».

Класний керівник кидає м’яч комусь із батьків. Той, хто спіймав м’яч, має закінчити фразу: «Якщо б я був ідеальним батьком, то я б …»

Потім дорослий передає м’яч своїй дитині, і та закінчує фразу: «Якщо б я був ідеальною дитиною, то я б…»

Гра триває, поки м’яч не побуває в руках усіх батьків та дітей.

По закінченні гри родини займають свої місця за столами.

3. . Ігрова перерва

Впродовж цієї перерви ми пограємо в гру «Говори завжди правду». (Батьки і діти стоять спиною один до одного. Загадують питання і дитина кивком голови відповідає «так» чи «ні»). Після цього вголос відповідає мама.

1. Чи снідає ваща дитина?

2. Чи лягає у 9-ій вечора спати?

3. Чи застеляє вранці ліжко?

4. Чи любить чистити зуби?

5. Чи бувають випадки коли говорить неправду?

6. Чи миє посуд тато?

7. Чи любить ваша дитина вчитись?

8. Чи дотримується ваша дитина режиму дня?

4. Гра «Про кого можна так сказати?»

Добра , хороша, рідна, лагідна, дорога, ласкава, мила, любляча, ніжна,

молода ..... МАМА

Сильний, роботящий, гарний, дорогий, дбайливий.... ТАТО

Шановний, пестливий, старенький, працьовитий.... ДІДУСЬ

Добра, лагідна, мудра, старенька, дбайлива ......БАБУСЯ

Діти, то які слова можна підібрати , говорячи про

МАМУ,

ТАТА,

БАБУСЮ,

ДІДУСЯ?

( діти називають слова , які запам’ятали)

     Гра “Цеглинки моєї сім’ї”

 Наша сім’я, як великий будинок, який складається з багатьох цеглинок. Давайте ми складемо свій власний будинок, я  буду зачитувати назву кожної цеглинки, а ви маєте вибрати лише ті цеглинки, з яких можна побудувати міцну будівлю.

У  дружній  сім’ї  члени  родини  повинні:

•                 Шанувати  старших
•                 Не  прислухатися  до  порад  членів  родини
•                 Виконувати  свої  обов’язки
•                 Допомагати  одне  одному
•                 Сваритися
•                 Не  слухати  нікого
•                 Піклуватися  одне  про  одного
•                 Робити,  що  заманеться
•                 Разом  відпочивати
•                 Піклуватися  про  менших  братиків  та  сестричок
•                 Виконувати  всі  хатні  справи  разом
•                 Цілий  день  бавитися  і  гуляти
•                 Вітати  всіх  зі   святами,  днем  народження.

      

 

 

 

 

            Підсумок заняття

 Слово вчителя.

Добрим та щирим видалося наше свято. І це не дивно. Адже на ньому найрідніші та найближчі кожному з нас люди. Вони подарували вам життя. Вони вчать вас, любі діти, людських правил, збагачують розум, вкладають у душу добрі слова, вішають побажання на дерево «Дерево життя»

Любіть же, шануйте, поважайте найближчих людей своїх, свою родину: батька, матусю, бабусю, дідуся, братів та сестричок. Завжди будьте чемними, допомагайте їм у всьому. Пишайтеся своїм родом та пам’ятайте місце, де народилися, рідну оселю, свій народ та нашу українську щедру землю.

А вам, шановні дорослі, щира подяка за ваших дітей, за їхню відвертість, безпосередність, почуття гумору, кмітливість доброту.

1. Прочитай  фрази  і  закінчіть  їх .

•     Я  вдячний  мамі  за….
•     Я  вдячний  татові  за….
•     Я  вдячний  бабусі  за….
•     Я  вдячний  дідусеві  за….
•     Я  вдячний  сестрі (братові)  за….

2. Рефлексія.

Бесіда

— Що таке родина?

— Яке значення для людини має родина?

— Що у вашій родині цінується найбільше?

— Яка атмосфера повинна панувати у сім’ї, щоб усі були щпсливі?