Виховна година "Свято Стрітення" (3 клас)

                                                 Виховна година

Тема.  Свято Стрітення

Мета: поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу на

           свято Стрітення; дати поняття про етимологічне значення назви місяця

           «лютого»;

           розвивати виконавські здібності учнів; виховувати інтерес до звичаїв та

          традицій нашого народу.

Обладнання: картки зі словами, ілюстрації, малюнок жайворонка, коржики-жайворонки, вишитий рушник, стрітенська свічка, приказки, емблеми етимолога, етнографів і фольклористів.

                                          Хід заняття

 

І. Організація учнів до заняття

- Діти, встали всі рівненько!

- Добрий день!

(Добрий день)

ІІ. Основна частина

-                              Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік останнього місяця зими.

1. «Плутанка»

Із розсипанки слів утворіть і прочитайте народну приказку, а потім скажете мені, про який місяць буде йти мова.

 

СОНЦЕ МОРОЗ

ЛЮТИЙ

БЛИЩИТЬ ТРІЩИТЬ

А

(Сонце блищить, а лютий мороз тріщить)

2. Тлумачення слів-назв лютого

- Місяць лютий за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже повертає на весну – поступово день збільшується.

- Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Злий, холодний, жорстокий, лютий). Так, ваші думки слушні. А хотіли б ви більше дізнатися про значення лютого? Тож давайте послухаємо учня-етимолога.

Етимолог. У багатьох народів останній місяць зими завершував річний цикл. Це стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення» (латинською – «фебруаріс»). Нею і сьогодні користується більшість європейців. В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «лютий». Як стверджує відоме прислів’я, це пора надмірних контрастів – вітрів, морозів, снігів, відлиг. Поруч з офіційною, в багатьох регіонах України користуються також діалектними накличками: сніжень – щедрий на сніги, морози; крутень – віхоли, заметілі; криводоріг – підступні відлиги, а потім укриті льодом дороги, якими ковзали сани від узбіччя до узбіччя; межень – календарна межа між зимою і весною.

- Дякую. Молодець!

- У кожного місяця є свої найбільші свята. Чи можете ви назвати свята січня? (Новий рік, Різдво, Водохреща)

- Місяць лютий може похвалитися лише одним річним святом – Стрітенням. Отже, темою сьогоднішнього заняття буде «Стрітення – Грімниці – весни провісниці».

3. Розповідь про Стрітення

- 15 лютого наша свята церква відзначає урочистим богослужінням празник – Стрітення Господнє. Біблія розповідає, що коли маленькому Ісусові було 40 днів, батьки принесли Його згідно із законом до храму. В той час в Єрусалимі жила праведна та благочестива людина на ймення Симеон. Бог обіцяв йому, що він лише тоді помре, коли побачить Месію. Взявши Ісуса на руки, Симеон сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, владико…» Так зустрівся старий Симеон з Владикою неба і землі. (Звідси й назва Стрітення)

4. Виступи етнографів

- А тепер послухаємо учнів-етнографів, які досліджували, як відзначали українці це свято. (Двоє учнів розповідають)

1 учень. На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали «грімничними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і, щоб мороз дерева не побив. Саме від грімничної свічки і свято мало другу назву – Грімниця.

- Зараз я запалю стрітенську свічку і ви зможете загадати, чого вам найбільше хочеться. … Загадали?

Вірш «Ой грімнице-свічечко»

(Читає учениця)

Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!

В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!

2 учень. На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. Коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою. Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі.

- Дякую за цікаві розповіді.

5. Виразне читання вірша

Сипнула зима наостанку

Сніжинки свої крижані…

Раніше приходять світанки,

Зробилися довшими дні.

А сонечко дужче пригріло, –

Сніжинки розтанули вмить.

…Надворі уже потепліло.

І зимонька стала тужить:

Прийшла їй пора нас лишати –

Іде вона в інші краї…

Тож будемо весну стрічати, –

Чекати у гості її!

 

6. Продовження розповіді

- За народними віруваннями цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з весною. При зустрічі стара баба Зима і молода дівчина Весна сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше – Весна виграла суперечку, а якщо холодніше – Зима.

 

7. Фізкультхвилинка

- Зараз, діти, трохи відпочинемо.

(Клас ділиться на дві групи – хлопчики й дівчатка)

- Дівчатка, заплющіть очі і пошепки вимовте слово «Сонечко».

- Що ви відчули?

(Стало тепло, приємно, радісно, відчуваємо к нас торкаються теплі сонячні промінці, як лагідні мамині руки)

- А ви, хлопчики, заплющіть очі і вимовте слово «Вітер».

- Що ви відчули?

(Холод, мороз по шкірі, біль, смуток)

- А зараз виконаємо вправи.

- Дівчатка, встали, повторюйте за мною.

Дівчатка: Я – сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся, розчісую свої промінці і піднімаюся над обрієм. Я – велика куля. В мене багато тепла і світла. І хоч надворі зима, я дарую своє тепло всій землі.

- Хлопчики, встали, тепер ви повторюйте за мною.

Хлопчики: Я – вітер. Зимового дня я бавлюся сніжинками. Я лечу над полем, здіймаючи хурделицю. Я – найдужчий.

- Молодці! Відпочили, сіли за парти.

8. Виступ фольклористів

- Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв та приказок. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна. Групі фольклористів було запропоновано розпитати у своїх бабусь та дідусів і записати прислів’я та приказки, пов’язані із цим святом. Просимо їх до слова.

 Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – 

пізніх.

 Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.

 Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.

 Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.

 Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться.

 Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.

 Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.

 Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

- Молодці! Дякую вам.

- Звернення до народних прикмет у лютому – явище закономірне, адже не за горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить прислухатися до тисячолітньої народної мудрості.

- Діти, спробуймо зараз за народними повір’ями визначити, якою ж буде весна цього року? (Відповіді дітей)

9. Розучування заклички «Благослови мати»

- А ще напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називали «жайворонками». Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі люди розповідали, ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Їх давали дітям, щоб віднесли в садок і закликали весну в гості.

- Зараз вивчимо закличку «Благослови мати» напам'ять. Повторюйте за мною. (По два рядочки)

Благослови мати

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимонька в візочку

Веснонька в човничку.

10. Гра-змагання «Хто краще?»

(Група хлопчиків і дівчаток по рядах змагаються у кращому читанні заклички)

- Молодці! Всі групи добре постарались.

- А може хтось із вас знає пісню про весну або віршик?

11. Малювання жайворонка.

- Закличку ми вже вивчили, а зараз навчимося малювати провісника весни – жайворонка.

- Розгляньте жайворонка на малюнку. З яких елементів складається тіло птаха? (Тулуба, голови, крил, лапок)

- Чим вкрите тіло птаха? (Пір’ям)

- Яке в нього забарвлення? (Сіре, непомітне в траві)

(Учні малюють на листках, а вихователь на дошці)

12. Демонстрування кращих робіт

ІІІ. Підсумок заняття

- Діти, що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті?

- Які народні приказки ви запам’ятали?

- А чи пам’ятаєте ви закличку, яку ми сьогодні розучували? Давайте повторимо її ще раз.

- Отже, прийшовши сьогодні додому, візьмете своїх намальованих жайворонків, і, промовляючи закличку, будете закликати весну.

- Дякую всім за співпрацю! Найактивніших учнів нагороджую подарунками на згадку про наше заняття.