Виховна година "Свято Стрітення"

Про матеріал

Виховна година на тему "Свято Стрітення", мета якої поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу на свято Стрітення

Перегляд файлу

                                                 Виховна година

Тема.  Свято Стрітення

Мета: поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу на

           свято Стрітення; дати поняття про етимологічне значення назви місяця

           «лютого»;

           розвивати виконавські здібності учнів; виховувати інтерес до звичаїв та

          традицій нашого народу.

Обладнання: картки зі словами, ілюстрації, малюнок жайворонка, коржики-жайворонки, вишитий рушник, стрітенська свічка, приказки, емблеми етимолога, етнографів і фольклористів.

                                          Хід заняття

 

І. Організація учнів до заняття

- Діти, встали всі рівненько!

- Добрий день!

(Добрий день)

ІІ. Основна частина

-                              Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік останнього місяця зими.

1. «Плутанка»

Із розсипанки слів утворіть і прочитайте народну приказку, а потім скажете мені, про який місяць буде йти мова.

 

СОНЦЕ МОРОЗ

ЛЮТИЙ

БЛИЩИТЬ ТРІЩИТЬ

А

(Сонце блищить, а лютий мороз тріщить)

2. Тлумачення слів-назв лютого

- Місяць лютий за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже повертає на весну – поступово день збільшується.

- Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Злий, холодний, жорстокий, лютий). Так, ваші думки слушні. А хотіли б ви більше дізнатися про значення лютого? Тож давайте послухаємо учня-етимолога.

Етимолог. У багатьох народів останній місяць зими завершував річний цикл. Це стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення» (латинською – «фебруаріс»). Нею і сьогодні користується більшість європейців. В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «лютий». Як стверджує відоме прислів’я, це пора надмірних контрастів – вітрів, морозів, снігів, відлиг. Поруч з офіційною, в багатьох регіонах України користуються також діалектними накличками: сніжень – щедрий на сніги, морози; крутень – віхоли, заметілі; криводоріг – підступні відлиги, а потім укриті льодом дороги, якими ковзали сани від узбіччя до узбіччя; межень – календарна межа між зимою і весною.

- Дякую. Молодець!

- У кожного місяця є свої найбільші свята. Чи можете ви назвати свята січня? (Новий рік, Різдво, Водохреща)

- Місяць лютий може похвалитися лише одним річним святом – Стрітенням. Отже, темою сьогоднішнього заняття буде «Стрітення – Грімниці – весни провісниці».

3. Розповідь про Стрітення

- 15 лютого наша свята церква відзначає урочистим богослужінням празник – Стрітення Господнє. Біблія розповідає, що коли маленькому Ісусові було 40 днів, батьки принесли Його згідно із законом до храму. В той час в Єрусалимі жила праведна та благочестива людина на ймення Симеон. Бог обіцяв йому, що він лише тоді помре, коли побачить Месію. Взявши Ісуса на руки, Симеон сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, владико…» Так зустрівся старий Симеон з Владикою неба і землі. (Звідси й назва Стрітення)

4. Виступи етнографів

- А тепер послухаємо учнів-етнографів, які досліджували, як відзначали українці це свято. (Двоє учнів розповідають)

1 учень. На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали «грімничними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і, щоб мороз дерева не побив. Саме від грімничної свічки і свято мало другу назву – Грімниця.

- Зараз я запалю стрітенську свічку і ви зможете загадати, чого вам найбільше хочеться. … Загадали?

Вірш «Ой грімнице-свічечко»

(Читає учениця)

Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!

В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!

2 учень. На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. Коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою. Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі.

- Дякую за цікаві розповіді.

5. Виразне читання вірша

Сипнула зима наостанку

Сніжинки свої крижані…

Раніше приходять світанки,

Зробилися довшими дні.

А сонечко дужче пригріло, –

Сніжинки розтанули вмить.

…Надворі уже потепліло.

І зимонька стала тужить:

Прийшла їй пора нас лишати –

Іде вона в інші краї…

Тож будемо весну стрічати, –

Чекати у гості її!

 

6. Продовження розповіді

- За народними віруваннями цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з весною. При зустрічі стара баба Зима і молода дівчина Весна сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше – Весна виграла суперечку, а якщо холодніше – Зима.

 

7. Фізкультхвилинка

- Зараз, діти, трохи відпочинемо.

(Клас ділиться на дві групи – хлопчики й дівчатка)

- Дівчатка, заплющіть очі і пошепки вимовте слово «Сонечко».

- Що ви відчули?

(Стало тепло, приємно, радісно, відчуваємо к нас торкаються теплі сонячні промінці, як лагідні мамині руки)

- А ви, хлопчики, заплющіть очі і вимовте слово «Вітер».

- Що ви відчули?

(Холод, мороз по шкірі, біль, смуток)

- А зараз виконаємо вправи.

- Дівчатка, встали, повторюйте за мною.

Дівчатка: Я – сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся, розчісую свої промінці і піднімаюся над обрієм. Я – велика куля. В мене багато тепла і світла. І хоч надворі зима, я дарую своє тепло всій землі.

- Хлопчики, встали, тепер ви повторюйте за мною.

Хлопчики: Я – вітер. Зимового дня я бавлюся сніжинками. Я лечу над полем, здіймаючи хурделицю. Я – найдужчий.

- Молодці! Відпочили, сіли за парти.

8. Виступ фольклористів

- Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв та приказок. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна. Групі фольклористів було запропоновано розпитати у своїх бабусь та дідусів і записати прислів’я та приказки, пов’язані із цим святом. Просимо їх до слова.

 Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – 

пізніх.

 Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.

 Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.

 Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.

 Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться.

 Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.

 Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.

 Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

- Молодці! Дякую вам.

- Звернення до народних прикмет у лютому – явище закономірне, адже не за горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить прислухатися до тисячолітньої народної мудрості.

- Діти, спробуймо зараз за народними повір’ями визначити, якою ж буде весна цього року? (Відповіді дітей)

9. Розучування заклички «Благослови мати»

- А ще напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називали «жайворонками». Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі люди розповідали, ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Їх давали дітям, щоб віднесли в садок і закликали весну в гості.

- Зараз вивчимо закличку «Благослови мати» напам'ять. Повторюйте за мною. (По два рядочки)

Благослови мати

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!

Зимонька в візочку

Веснонька в човничку.

10. Гра-змагання «Хто краще?»

(Група хлопчиків і дівчаток по рядах змагаються у кращому читанні заклички)

- Молодці! Всі групи добре постарались.

- А може хтось із вас знає пісню про весну або віршик?

11. Малювання жайворонка.

- Закличку ми вже вивчили, а зараз навчимося малювати провісника весни – жайворонка.

- Розгляньте жайворонка на малюнку. З яких елементів складається тіло птаха? (Тулуба, голови, крил, лапок)

- Чим вкрите тіло птаха? (Пір’ям)

- Яке в нього забарвлення? (Сіре, непомітне в траві)

(Учні малюють на листках, а вихователь на дошці)

12. Демонстрування кращих робіт

ІІІ. Підсумок заняття

- Діти, що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті?

- Які народні приказки ви запам’ятали?

- А чи пам’ятаєте ви закличку, яку ми сьогодні розучували? Давайте повторимо її ще раз.

- Отже, прийшовши сьогодні додому, візьмете своїх намальованих жайворонків, і, промовляючи закличку, будете закликати весну.

- Дякую всім за співпрацю! Найактивніших учнів нагороджую подарунками на згадку про наше заняття.

doc
Пов’язані теми
Я досліджую світ, Виховна робота
НУШ
Додано
14 жовтня 2023
Переглядів
232
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку