Сценарій розваги «Стрітення»

СценарійСтрітення

Діти входять до залу під музичний супровід.

 

Ведуча: Діти, давайте разом привіаймося,  теплом ручок обміняймося,

          Вправо, вліво повернемось, одне одному всміхнемось.

          Можна трохи пострибати, і в долоні поплескати.

          До нас гостей прийшло багато, треба всіх їх привітати:

          «Добрий день!»

          Тепер на стільчики сідаймо і розвагу починаймо.

                     (під звучання фонограми):

Сьогодні у нас свято Стрітення. В народі його вважають святом зустрічі зими з весною. У лютому, кажуть, що зима йде на мороз, а сонце на літо.

На Стрітення зима з весною змагається, і котра з них переможе, та буде до кінця місяця господарювати.

 

Діти:

1.Зима з Весною зустрічається,

Про володіння свої домовляється.

В цей день сонце на літи повертається,

Все в природі прокидається.

2.На Стрітення в церквах святять воду.Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними», бовони оберігали людей і худобу від грому. 

3.Давайте й ми запалимо таку свічку, нехай вона захистить нас усіх, наш 

край,нашу рідну землю від біди.

Ведучий: ( Імітує запалення свічки.) Запалю я свічку,щоб гарно  горіла,

Щоб вогняна громовиця оселю не спалила.

 

На фоні завіси до гори піднімається зображення «Палаюча свічка».

 

Ведучий:Подивіться всі на цю свічку — і не будете боятися грому і блискавки. Зима -чудова пора! 

Які свята вона нам подарувала:День святого Миколая, Новий Рік, Різдво, Водохреща. Скільки радощів принесла зимонька дітям. Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день зима з весною 

зустрічаються і сперечаються.

Діти:

1. Ще зима по нашім краї на санчатах роз’їжджає.

    Сніжок сипле без зупину — вже засипав всю    Вкраїну.

2.Де не гляну я, надворі — всюди бачу білий колір.

    Сніг січе безперестанку — зима трудиться із ранку.

     І мороз не угаває, йому вітер помагає.

3.Не мети,не мети, Зимонько, снігами,

А приходь ти донас

 З іграми йпіснями.

 

Пісня «Зимонька»

 

Під музичний супровід виходить Зима.

 

Зима: Іду, іду­у, снігу намету.

З вами разом поспіваю, потанцюю,

Бо ще силу свою чую.

 

Пісня «Підемо у двір гуляти».

 

Ведуча: Ось­ось, Зимонько, пропаде твоя сила. Зима:Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?

Ведуча:Аякже, сьогодні ж стрітення.Саме сьогодні зимаз весною   зустрічаються і міряються силами.

Зима:Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. 

Подивимося, чия візьме! Тож кличте Весну!

Дитина:Благослови, мати, Весну закликати! Весну закликати,Зиму проводжати! Зимочка в возочку. Літечко в човночку!

Весна­весна, весняночко!

Прийди до нас, паняночко!

Ведуча:Діти, послухайте! Весна вже зовсім близько. 

Звучать  звуки  струмка.

Ведуча:Прислухайтесь, це ж струмочок весняний співає, а от пролісок прокидається від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає, падаючи на землю?

Дитина:Весна іде, весна іде!

Весну вітаймо, діти!

Весна пісні нам принесе,

Вінки, чудові квіти!

 

Пісня «Весна іде»

 

Під музичний супровід з’являється Весна.

Весна:А ось і я, весна­красна.

Куди ступаю — сонце сяє,

Усе навколо оживає.

А ще пробуджую від сну

 Я нашу землю чарівну.

Ведуча:Весно, весно, наша весно,

А що ж ти нам принесла?

 На дерева — цвіту,

А на поле — жито,

На травичку — росу,

На дівчаток — красу,

А на хлопчиків — сили,

Щоб росли міцнили!

Зима:Щось ти швидко прийшла, сестрице. Весна:Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання     над землею передати мені.

Зима:Та ще твоєму царюванню час не настав. Весна:Ти поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Все, що я напрацювала, ти з’їла і випила.  

Зима:А от і не все! Не все! (знімає торбу, трусить нею. Сипляться крихти та миші крізь 

дірки.)

Весна:Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе мерзнуть по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає 

людям тепло, а у тебе люди трусяться від холоду.

Зима:У мене люди не трусяться, я всіх одягаю у кожухи. . 

Весна:А я — царівна. Куди ступаю — все навколо оживає.

Зима:Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай

позмагаємося. А діти нам допоможуть. Діти, допоможете?

Ведуча:Не сваріться, Зимо і Весно. Діти люблять вас однаково.

 Зима:Мене діти дужче люблять. І вірші про мене знають. Правда, діти?

           Прочитайте про мене  вірші.

Діти:

1. Зимонько, голубонько 
   В білім кожушку, 
   Любимо ми бігати 
   По твоїм сніжку. 
   
   Всім рум'яниш личенька 
   Ти о цій порі 
   І ладнаєш ковзанки 
   В нашому дворі.
2. Летять,  летять сніжинки 
   На поле, ліс і сад, 
   Веселий свій таночок 
   Танцює снігопад. 
   На дворі – лютий холод, 
   Тепла давно нема. 
   Заліз в копичку зайчик 
   І солодко дріма. 
   Мете хвостом лисичка 
   Сніжок біля сосни. 
   В барлозі спить ведмедик, 
   Солодкі бачить сни.

 

Зима:Ой, які чудові вірші! Ось бачиш, Весно, як мене люблять діти.

Весна:Так і про мене  вірші знають. Так, діти?

Діти:

1.Ще зимові віхоли літають,

   Та весни розгін не зупинити,

   І дзвінкі краплинки починають           

   У промінні сонячнім бриніти.

2.Надійшла весна прекрасна,

многоцвітна, тепла, ясна,

наче дівчина в вінку.

Зацвіли луги, діброви,

повно гомону, розмови

і пісень в чагарнику.

 Зима:А про мене діти ще й прикмети знають.

Діти:

1. Яскраві зірки взимку — на мороз.
2. Зима з снігами — літо з хлібами.
3. Зимою завірюха — влітку негода.

Весна: Про мене також діти знають прикмети.

Діти:

1. Довгі бурульки — на довгу весну.
2. Рано прилетіли жайворонки та граки — буде рання весна
3. Зозуля стала кувати — морозу більше не бувати.

 Зима:А про мене діти ще й загадки відгадають. 

1. Хто наткав полотна  аж до лісу від вікна?

І сміюся­задаюся:

От така ширина!

Ну звичайно це­…

(зима)

2. Зірка сніжно­біла

    На рукав мені злетіла.

    Я несла її сюди,

    Стала краплею води (сніжинка)

 3.Сам не біжить, а стояти не дозволяє, (мороз)

Весна: І мої загадки діти відгадають, тому що мене знають.

1. Зкінцемзимиприйде вона,
   Улюбленицявсіх, …
   - весна –
2. Подивіться – на горбочку
   Он білієдивне очко.
   Хто ж це дивиться так ніжно?
   Дитинчавесни – …
   - підсніжник –
3.  На зеленії листочки
   одяглибіливіночки.
   Усміхаючисьвесні,
   зацвітають …
   - яблуні –

 

Зима: Діти, а вам подобається в зимові ігри гратися? А чи не боїтеся мого морозу­морозенка заметелиці­хурделиці?

Діти:Ні, не боїмося! Зараз перевіримо. Чи витримаєте ви при морозі з однією рукавичкою. 

Музична гра «Рукавички» (Знайти пару рукавичці.)

 

Весна:А зі мною діти теж гарно на лужку грають, віночки сплітають.

 Я  з вами хочу погратися в гру «Віночок». Ставайте в коло.

 

Музична гра «Віночок»

Зима:Ой, як вам весело.

Зараз насуплю я брови 

І вітер холодний повіє,

Усе захолоне, рятунку нема,

Під снігом замре, заніміє.

Весна:А я засміюся — сонце ласкаве засяє,

прокинуться луки, ліси і поля,

Усе зацвіте, заспіває.

Зима:Ой, яка ти в нас хороша!

Зараз я снігу натрушу,

Морозу напущу!

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

Ведуча:Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб 

дорогу Веснізвільнити.Але негоже Зимі вирушати в дорогу, 

не помирившись з Весною. Моя бабуся казала: «Мир та братство — 

найкраще багатство». Діти, а як можна помиритися?

Діти:Мирилками!

 Ведуча:Давайте покажемо цим двом красуням, як ми вміємо миритися. 

Дитина оберає собі пару, вихоить з нею до  глядачів. Читає мирилку.

1.Билися­не билися,

Трохи посварилися,

Потім посміялися,

Друзями зосталися.

     

2.Мир­миром

Пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми подружки красні 

Поцілуймося, помирімося!

 

3.Мирилка летіла,

На плече сіла,

Сказала тихенько:

Миріться швиденько!

4.Дай скоріш мізинчик свій,

Зачепи його за мій.

Мізин, мізин, мізинець — Помирив нас, молодець!

Мирись­мирись І більше не сварись.

 

Ведуча:А тепер ви, Зимонько і Веснонько, помиріться . Ти — не ворог, я — не ворог,

Нам сваритись просто сором

 помирились­помирились,

Щоб ніколи не сварились.

Зима:Поспішаю, поспішаю,

Бо сили свої я втрачаю.

Йди подружко, рідним краєм,

Нехай навкруги все розквітає.

Допобачення!

Зима уходить.

 

Ведуча:Всі ми Зиму проводжали

                Красну Весну зустрічали.

                Весно, уквітчай наш край,

Дай нам добрий урожай!

Весна:Піду я далі луками й лісами,

   Встелю землю килимами,

   Заквітчаю різним зелом,

   Щоб усім було весело.

   Я теплом людей зігрію,

   І здоров’я вам навію,

   З рідним словом щоб зростали,

   Щоб звичаї українські пам’ятали.

Ведуча:Всім гостям ми були раді. Дякуємо всім за увагу.

За Весною ми підемо, на прогулянці весняночки заведемо.

До наступних зустрічей. До побачення.

Діти виходять разом із Весною із зала