Сценарій шкільного вечора "Осінній бал"

Сценарій

«Осінній бал»

 

Зал прикрашено гірляндами різнобарвного листя.

Звучить музика.

На початку вечора хлопці/дівчата – старшокласники танцюють запальний танок

( В зал вбігає схвильована і обурена дівчина/хлопчик)

- Дівчина/хлопець Стоп! Стоп! Зупиніться! Ви зриваєте культурну програму, заплановану на сьогоднішній вечір!

-Хлопець/дівчина А з цього місця детальніше! Що це за програма, що заважає нам відриватися?!

- Отак завжди! Стараєшся для вас, а вдячності нуль! Ви що не розумієте, яку важливу місію ми сьогодні виконуємо? Нам доручено організувати осінній бал. А це значить, що будемо читати вірші, слухати шелест вітру, насолоджуватися музикою осінньої зливи…

- О кошмар! Як же все запущено! Я так і знав, що сидіння за уроками до добра не доводить. Ти в якому столітті живеш? Який бал? Ти ще карету з гарбуза зроби, щоб швидше додому доїхати і настрій нам не псувати.

-І нічого я не псую. Я просто дуже відповідально ставлюся до організації дозвілля. Ось послухайте як я все чудово організувала. Першим має честь відкрити наш бал учитель біології. Він виступить з доповіддю "Природа восени, або чому листя жовкне і опадає". До нього приєднається учитель зарубіжної літератури з лекцією "Роль осені в світовій ліриці".

-Програма зашибісь! Ви, братва, як хочете, а я додому. Думав хоч тут про уроки забути, а воно такий же дурдом, як і у класі! Умієш ти настрій зіпсувати!

-Та забудь ти про свої доповіді і сценарії. Давай просто відірвемося по повній програмі, тим більше, що у нас для цього є серйозні причини!

- Ми вже 8-й клас! Це ж наш перший шкільний вечір! І вже не треба ховатися по кутках від Галини Михайлівни, а можна гордо сісти на перший ряд і ніхто тебе із зали не виведе.

- Ми вже 8-й клас, і вже можна не тільки образитися на Вікторію Іванівну за звертання «Діти», а й гордо відповісти "Ми вже не діти, а підлітки. Нам можна".

 ( Після танцю залишаються на сцені двоє ведучих)

1 – Танці - це звичайно добре, але що ми будемо людям показувати? У нас же нічого не готово, ви ж, як завжди, тільки на мене розраховуєте, нічого самі не придумаєте!

2 - А нічого і придумувати не треба. Ти ж сама хотіла лірики, романтики. А для цього достатньо подивитися на те ж осіннє небо, помилуватися парадом планет…

1 – Так, так, подивитися на небо, помилуватися зірками…

2 -  А що ще треба?!

1 – Насамперед, потрібно нарешті припинити сперечатися і розпочати наш осінній бал.

2 -  Я згодна з тобою.

1 – Доброго вечора, друзі! От настала пора осіннього балу.

2 -  Познайомимо усіх присутніх з правилами нашого вечора.

1 -  Просимо вимкнути звук ваших мобільних телефонів.

2 - Ви повинні почути шелест осіннього листя, пісню вітру,

      курликання журавлів.

1 -  Ви повинні дарувати один одному усмішки.

2 -  Бути активними учасниками нашого вечора.

1 -   Адже ми розпочинаємо наш

Разом: Осінній бал!

 

2 - Як же ми його чекали, готувалися до цієї події.

1 - А чи замислювалися ви над тим, що осінь – пора казок, пора замріяних поетів, які ходять алеями золотавого парку та вигадують собі ліричну музику віршами.

2 - Ходімо до них та підслухаймо, що може статися від звичайних римованих слів.

На сцену виходить поет.

Поет: Кружляє осіннє листя, злітає тихенько униз.

Завіє утомлена пісня і сонце, неначе сюрприз,

Вплітає замріяне диво у серце, у душу – дзвенить.

Ви знаєте, як це красиво – в осінньому чуді любить.

Лунає лірична мелодія, дівчина з букетом жовтого листя ходить сценою.

1 - От і маємо – наговорив поет собі, а воно візьмись та матеріалізувалося.

Дівчина 1 : Як це добре – бути частиною довершеної осінньої краси. Відчувати на щоках останні теплі промені сонця, і вигадувати, що то – перші цілунки. Яка ж я щаслива…

Дівчина робить кілька танцювальних рухів, музика змінюється на ритмічну, забігає дівчина (тінейджер).

Дівчина 2 : Ой, ой, ой, які ми ліричні, які замріяні. Гей, подруго, йдемо готуватися до неповторного вечора. Викидай цей бруд.

Д1: Це не бруд, це – осіннє освідчення, казка з дитинства про Попелюшку. От піду на город, знайду собі гарбуз та начаклую карету. Буде на чому на бал їхати.

Д2: З якого це часу дискотеку балом почали називати? Ти ще вечірню сукню вдягни та підбори кришталеві,  Попелюшка.

Звучить музика.

Д1: А от і бал! Сьогодні я на ньому зустріну свого принца.

Д2: Йдемо фарбуватися, принцесо. А витязя на білому коні ми тобі в соціальній мережі знайдемо.

Дівчата виходять. З’являється група сучасних юнаків (3 осіб) та дівчат (2).

Юнак 1: Дівчата, ви не забули? Сьогодні рванемо на вечірнє рандеву!

Д3: Ха, у мене сьогоднішній день на календарі червоним маркером тисячу разів обведений.

Д4: «Забули», ну ти сказонув! Я два місяці кишенькові гроші не витрачала, аби нові джинси купити. Хіба таке забудеш?

Ю2: А я не піду. Нема мені що робити на танцюльках. Он ви – парами, а я сам.

Ю3: Поки що. Зараз ми цю ситуацію виправимо. Давай мобільний. (клацає, всі сходяться навколо) Де тут твоя сторінка? Пишемо «в активному пошуку». Так, подивимося, хто тут у тебе в друзях. Ну, ось ця ніби нічого на фото. Але ж яка в житті?

Д3: (заглядає ще більше) Ой – принцеса. Та це ж фотошоп!

Д4: Ні, я її знаю. Вона така і є.

Ю2: Може, її на вечір запросити?

Ю3: Пишемо: «Ти – сонечко осіннє, таке чарівне, дивне. Запрошую принцесу на унікальний час. Зустрінемося, знаю, де з листячка вітрини, осіння позолота з’єднає хутко нас». Надіслати.

Д3: А мені вірші ніколи не читав і не писав! Так і образитися недовго.

Ю3: Та годі. Я ж для друга стараюся.

Ю2: Дякую. Так гарно вигадав. Дуже сподіваюся, що принцеса не відмовить мені та прийде на зустріч.

Лунає музика, друзі виходять зі сцени.

2- Так, що не говоріть, вірші – невблаганна сила. А далі що?

1 -Послухаймо завію осінніх дощів, які лунають у віршах наступного поета.

Поет: Ясноока осінь бродить в парі із вітрами.

Смуток, роздуми наводить у сердешні гами.

Крапотить сльозами небо: – Вам не бути разом.

Не заводь, прошу, не треба дощового джазу.

Під ногами завальсує листя золотаве.

– Я лечу, – туман пульсує,  на пожовклих травах.

А дощу нема де дітись: краплі не стихають.

Видно, парі не зустрітись.  Хай ще почекають.

Під парасолями заходять дівчата 1,2.

Д2: Ні, ти можеш зрозуміти, що відбувається? От якого дива ллється цей дощ? Як ми на дискотеку доберемося? Таксі викликати – дорого, а твій гарбуз навряд чи перетвориться на карету.

Д1: Видно, так треба комусь, щоб дощ ішов, щоб ми тишком сиділи вдома, щоб я не зустріла принца.

Д2: Та заспокойся зі своїм принцем! Де ти його візьмеш за годину, коли не знайшла за 15 років?

Звук мобільного телефону про надходження повідомлення.

Д1: Ти не повіриш, але мене щойно запросили на побачення.

Д2: Ага, а ти, сердешна, не можеш піти, бо мачуха не пускають. Тобі горох слід перебирати, попіл з пічки вибрати…

Дівчина показує мобільний подрузі.

Д1: Бачиш? Гарний. Вірші мені надіслав.

Д2: Відпад! У тихому болоті щось завелося?

Д1: Це ти завелася, разом з дощем.

Д2: Ну-ну-ну, принцеса образилися. Не переймайся, у природи все напоготові, цілком можливо, що дощ вщухне.

Д1: Це було би пречудово.

Дівчата виходять зі сцени.

2 - Ні, це ніколи не закінчиться.

1 - Що ж іще ці поети навигадують, як далі піде наша осіння казка?

Поет: Коли прагнення більше стихії – серце юне повірить казкам.

Воскресає довершено мрія, побудує фантазії храм.

І закрутиться пісня в повітрі, підіймаючи листя в танок.

Мають право бажання здійснитись, оживитися в сяйві думок.

Заспівай, моє серце, чекаю, заспівай, щоб почули усі.

Я на зустріч казкову чекаю, мов принцеса в чарівному сні.

Виконується пісня «Осінь»

На сцену заходять танцівники.

1. Ну от і все – приїхали. Виступ – зірвався, настрій – паскудний, тренер – лихий, ми – в повному трансі.

2. Та не парься. Все ще буде добре.

3. Яке «добре», ти бачиш, який дощ періщить? А в нас ще половина танцю не відшліфована.

4. Та скільки можна шліфувати? Я вже скоро на скло перетворюся.

5. Скільки треба, стільки будемо.

6. Досить! Мало того, що настрою немає, так ви ще сваритеся. Заспокойтеся. Все відбудеться найкращим чином.

1. Ага, мріяти не заборониш. Що, по-твоєму, маємо робити?

2.Сподіватися на краще.

3. Краще піти спати.

4. Ніякого сну, на нас чекає ціле селище.

5.Ти уявляєш скільки закоханих пар прагнули цього вечора, нашого виступу?

6. А скільки нових пар сьогодні на нашому виступі створяться, адже танець – політ душі, почуття, які не стримати. Саме у танці з дозою адреналіну так хороше бачити світ по-новому.

1. Давайте, як у дитинстві: намріємо собі казку, фею, нехай прийде, розжене дощові хмари заради кохання.

Музична заставка.

1 - І що б ви думали – феї існують. Тільки в іншому вимірі.

2 - А, може, сьогодні феєю буде осіння пісня?

Поет: Хай лине музика єства, така замріяна й проста,

Поверне на дещицю казку, і створить миттю теплу ласку.

Минеться дощ, сумне зітхання і лине в світ палке кохання.

Виконується пісня «Наступна Осінь». Заходять Д1, Д2.

Д2: Я ж тобі говорила – все буде оꞌкей. Дощ – закінчився, ми – красуні, принц – чекає. Ура!

Д1: Я так хвилююся. А раптом він мене не впізнає? Або я його не побачу у натовпі?

Д2: Не парся! Карету не забудь взяти – не сподобається принц, то вручиш йому. (Сміється)

Д1: Ні, я думаю, він саме той, якого мені навіяла осінь у мрії.

 Заходять попередні учасники

Д3: Ти її бачиш?

Ю2: Ні, щось не видно. Може, не прийде?

Ю3: Та прибіжить, не хвилюйся.

Д4: Я б, наприклад, обов’язково прийшла.

Ю2: Он вона! ( біжить до Д1, Д2, зупиняється, шаріється )

Ю2: Привіт, принцесо…

Д1: Привіт.

Д2: Ну, я тут зайва.

Лунає лірична мелодія, пара, взявшись за руки, мандрує сценою.

2 - Ось так, поети з осінню створили нову пару. І лине чарівна музика, така спокійна…. (різка зміна мелодії на швидку).

Виконується танець.

1 - Без шаленства і лірики не буває жодних стосунків. Вам сподобалася казка про Попелюшку, про її відкрите серце для мрій та кохання? Так? ТАК? Ну, якщо так, то візьміть приклад з них – подивіться ніжно в очі тому, хто поряд, скажіть приємність, обійміться і тоді світ стане на дещицю світлішим.

Музичний номер:пісня «Чекання любові»

1 - Ми проведемо смачний і простий конкурс «Скульптор». До гри запрошуємо 5 учасників. Кожен учасник  отримує яблуко. Завдання: Обгризти яблуко так, щоб вийшов грибочок.

Лунає музика. Триває конкурс. Визначення переможця конкурсу глядачами. Нагородження (бурхливі оплески переможцю).

2- Коли падають зорі – люди загадують бажання. Коли за вітром кружляє листя, кажуть, що настає пора любові. Коли дитина приходить в школу (а це завжди відбувається восени), вона зустрічає своїх вчителів, і для неї (повірте на слово!) настає пора зорепаду, тому що кожен учитель – це зірочка, яскрава і принадна, це зірка, що кличе в далечінь за прекрасним. До вашої уваги сценка «Класна дама».

Музичний номер: сценка

1 – Сподіваємося, що сценка вам сподобалася. Ну а зараз ми проведемо гру з глядачами.

2 – Всі ви прекрасно знаєте, що в історії людства існують такі нероздільні імена, як Адам  і Єва, Ромео і Джульєтта, Чіп і Дейл. Цих пар багато. Зараз на такі ж пари спробуємо розбитися і ми. Я називаю одне ім’я, ви хором підказуєте друге. Тож почнемо!

Адам – Єва

Ромео – Джульєтта

Тристан – Ізольда

Вовк – Червона Шапочка

Базиліо – Аліса

Віні – Пух – П’ятачок

Євген – Тетяна

Гамлет – Офелія

Карлсон – Малюк

П’єро – Мальвіна

Руслан – Людмила

Дід Мороз – Снігуронька

Том – Джері

Хрюша – Керекеша

Петька – Анка

Слон – Моська

Катет – гіпотенуза

Гвинтик - Шпунтик

Чіп – Дейл

Дід – Баба

Він – вона

Валет – Дама

Молодці!

Музичний номер:

1 - Знову конкурс. Для нього потрібно 5 хлопців. Цей конкурс танцювальний. Ви знаете, що під час танцю часто використовують предмети: м’ячі, стрічки ( є навіть ’’Танець з шаблями’’). А ви придумайте танець: із шваброю, квіткою, книжкою, кулькою, хусткою.

 Звучит музика Дзізьо «Серенада» Хлопці танцюють.

1 - Дякуємо за участь у конкурсі, за сміх у залі. Ви найкращі, молодці!

2 - Посміхайтесь, та  будьте здоровими і щасливими.   Малюйте в своїй уяві все те, про що мрієте, бо мрії збуваються….

1 - У небі чистому така бездонна просинь –

Воно безмежне і кінця нема.

У рідному краю співає пісню осінь,

А пісня та і ніжна, і сумна.

2  - Чарівна й ніжна пісня від любові.

Сумна від того, що краса пройде.

А ту ж красу не передать у слові.

Вона у кожне серденько дійде.

На сцену виходять всі учасника свята, говорять по черзі слова.

• Говорять, що осінь – це сум, дощі, похмура погода…
• Не вірте, друзі! Осінь по-своєму прекрасна і чудова.
• Вона несе душі -  щедрість, серцю – тепло від людського спілкування,
• Вносить в наше життя неповторну красу!
• Ми дякуємо цій осені, що вона зібрала всіх нас на Осінній бал.
• Попереду зима, весна, літо…
• А потім знову осінь.
• Скільки їх ще буде в нашому житті!
• Ми сподіваємося, що ще не один раз запаляться для всіх нас в нашій школі золоті вогні Осіннього балу.

Разом: До нових зустрічей!

Звучить фінальна пісня.

 

• А зараз для всіх – дискотека.