​Сценарій "Слава Україні! - Героям слава!", виховний захід, присвячений вшануванню учасників ООС на сході України

«СЛАВА УКРАЇНІ! – ГЕРОЯМ СЛАВА!»

Сценарій виховного заходу, присвяченого вшануванню учасників ООС на сході України                              

                                                      для учнів 9-11 класів

                                                       Бородіна Ольга Степанівна,

                                           вчитель історії Петропавлівської ЗОШ І-ІІІ ст.№1,

Мета: розширити знання учнів про події, що відбуваються на території України; виховувати в учнів повагу до героїчних подвигів співвітчизників, ушанувати пам’ять тих, хто загинув у цих подіях; формувати патріотичні почуття гордості за наших захисників; розвивати в учнів бажання брати посильну участь у допомозі і підтримці захисників Вітчизни; формувати активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної Української держави та захисту її кордонів.

Обладнання: Державний Прапор України, фото загиблих земляків, комп’ютер, мультимедійний проектор,  екран, відеоролики, музичні записи.

Хід заходу

На фоні   пісні «Україна» Т. Петриненка виходять ведучі:

                     1.   На білому світі є різні країни,

                    Де ріки, ліси і лани.

                    Та тільки одна на землі Україна,

                    А ми її доньки й сини.

                2. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

                    І квіти усюди ростуть.

                     Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.

                     Її Україною звуть.

1.Святе Письмо говорить, що спочатку Бог розселив людей по всьому світу і кожному народу дав землю. Богом дана земля є святою і рідною. Тому її захист – це найперший обов’язок кожного народу.

2.Для нас такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю  сотень поколінь працелюбних і героїчних предків, які зберегли для нас  солов’їну мову, а нас самих наділили веселою вдачею,  співучістю, працьовитістю та високою мораллю.

 1.Ми можемо пишатися мальовничою природою, родючою землею, лагідним кліматом, безліччю корисних копалин і неповторної краси краєвидами.

2. Головне, що ми сьогодні маємо усвідомити: ми не прибульці на цій землі, наші предки її ні в кого не відбирали, ми, українці, на своїй землі і маємо таке глибоке коріння, що його не вирвати ніякими силами.

 1.Вітаємо вас на заході, присвяченому воїнам,  які виборюють волю та незалежність нашої держави на сході України, захищаючи нашу землю від вторгнення агресора.

Вчитель ( Представлення присутніх )

Сьогодні на нашому заході присутні люди, що знають про страшні події не з чуток, не з новин по телебаченню.

Привітаємо оплесками того, хто захищав нас в зоні АТО,  нашого односельця , мужнього воїна   Коржа Геннадія Петровича.

Привітаємо тих, для кого волонтерство стало стилем життя,  голову громадського об’єднання  «Єдність і сила»  Олександра  Івановича Бороданьова та Ситнік Наталію Іванівну.

На нашому заході присутня мама, яка дочекалась свого сина із зони АТО ,  Фесик Тамара Василівна.

На нашому заході присутня Ірина Сергіївна  Ситник,  редактор газети «Степова зоря».

На нашому заході присутні всі ви, кому не байдужа доля своєї Батьківщини,  молоде покоління України, діти, брати і сестри наших героїв.

 

2. Сьогодні ми - молодь Петропавлівщини, хочемо всьому світу продемонструвати нашу позицію, розповісти про свої  мрії і сподівання і виразити нашу підтримку воїнам збройних сил України.

1. Ми проводимо наш захід з метою підтримки учасників ООС з Петропавлівщини, і всіх воїнів незалежної України.

Відеоролик «Дай, Боже,  сили нашим солдатам»

      1.   23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні       90-ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер.     З березня 2014 року наша країна  знаходиться в стані неоголошеної війни

2. Не так давно ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,  а тепер ці слова набули нового змісту.

1. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці , які зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.

2. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу. Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі , ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу»  став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

 Я дивлюсь на світлини бійців,

 Щирі посмішки, втомлені очі,

 Сиві скроні та безліч рубців…

 А мій розум сприйняти не хоче:

 Це не сон, не синдром маячні,

 Ця війна не в далекій країні,

 Не в Іраку чи десь там в Чечні,

 А в вишневій моїй Україні.

 Саме зараз її вояки

 Схід країни від зла захищають,

 Б’ються на смерть мої земляки,

 Кров’ю землю святу поливають.

 Щоб країна ввійшла в майбуття

 Вільна, сильна, без чвар та війни.

 Віддають саме цінне -життя,

 України найкращі сини!

 

Відеоролик Океан Ельзи « Не твоя війна»

1.  У результаті бойових дій в Україні загинули понад  1.900 військовослужбовців, ще  близько 16 тисяч    отримали поранення.

2. Дані про загиблих і поранених є приблизними - реальні цифри можуть виявитися значно вищими, оскільки сотні людей вважаються зниклими безвісти, а сотні тіл ще не опізнані. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас.

  1. Не обійшла біда і Петропавлівщину.  Наша земля втратила  шість своїх синів, які загинули на сході Ураїни.

(  На фоні    музики    Моцарта «Реквієм» ведучі зачитують імена загиблих,  учні виносять їх портрети та свічки)

- Тарас Малишенко, 30 років, загинув 14 червня 2014 р.

- Сергій Шостак, 33 роки, загинув 14 червня 2014 р.

- Федір Синельник, 28 років, загинув 22 липня 2014 р.

- Костянтин Ковальов, 34 роки, загинув 19 грудня 2014 р.

- Олег Яковченко ,  35років,   загинув 3 серпня 2015 р.

- Микола Лісітський,54роки, загинув 29 серпня 2015 р.

Звучить запис пісні  «Мамо, не плач»

1.Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять військовослужбовців, бійців Національної гвардії, добровольців, які загинули за Україну та мирних жителів, що стали жертвами терористів.

Хвилина мовчання  

              Забути кров святу не маєм права! –

              Лишила слід безсмертний і терпкий…

               Героям України –

               (разом) Слава! Слава! Слава!!!

                            І наша  пам’ять – на усі віки!

 

1.  6 грудня - День Збройних Сил України. Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Другої  світової. І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків.

2.Наші воїни перебувають під обстрілом сумнозвісних «Градів», зазнають гіркоту втрати бойових побратимів і ризикують власним життям заради миру та спокою в нашій країні. Це свідчення справжнього патріотичного подвигу.
     1. Багато наших земляків, пішли виконувати свій обов’язок  перед  Батьківщиною.  Вони з гідністю несли і несуть бойову службу в лавах Збройних Сил України.

 2 . Серед них  і випускники нашої школи:  Арестов Станіслав, 

Гончаренко Віктор,    Єрьомін Олександр,   Ольховик Руслан,  Совіт Євген,

 Кісіль Віктор,  Козорог Олександр,  Козорог Юрій,  Костевич Костянтин,                              Пастарнак Віктор,  Ткаченко Антон,  Шейко Валентин.

1. Героями не народжуються. Героями стають у тяжкий час випробувань.

2. Для того, щоб дарувати Віру і Надію, щоб нести рідній землі мир.

Вчитель:Запрошуємо до слова того, хто у тяжкий час випробувань став на захист рідної землі. Слово надається Коржу Геннадію Петровичу.

(Надається слово присутньому учаснику АТО)

            Вчитель:  Шановний Геннадій Петрович,  хай збуваються всі ваші мрії, хай покинуть вас тривоги. Прийміть від нас найщиріші слова вдячності за  відвагу, мужність та героїзм, а також ляльку - оберіг, яка  зроблена з любов’ю і думками про захист.
         1: Міста і села наші в різноквітті

Накрила димом пелена

І небо падало над світом

До матерів припали діти

І тиша крикнула: "Війна!"

2: Роки над нами пропливали

І час випробувань прийшов:

Жінки солдатів проводжають

Сльозою в погляді дрижать

Надія, віра і любов

1.Довгоочікуваними ластівками летять листи та  СМС з фронту та дому

2. Було в них усе: радість й сум, ненависть і любов, розпач й надія і свята віра в перемогу.

 І сценка:

(перша  пара Син – Мати)

Син: Був на передовій. Побував скрізь, а потім на бронежилеті нарахував 50 кульових дірок. Але не відлили ще тієї кулі, яка б вразила мене, бо береже мене твоя любов, мамо. Не турбуйся, рідна! Я повернуся!

Мати: Біля хати налилися яблука, вже як повернешся буду пригощати тебе гарним врожаєм. Сусідських Мишка та Павла вже не має, вчора прийшла Похоронка. Благаю, мій сину, бережи себе! Я ж так хочу потримати онуків на руках. Швидше повертайся до дому, дитина моя єдина…

ІІ сценка

(друга  пара Юнак – Дівчина)

Юнак: Завтра знову йдемо в бій, іноді здається що сил нема, але при одній думці про тебе, моя кохана,ні рани не болять, ні виснаження не відчуваю. Дорога воєнна цензура не викидай цю квітку, я надсилаю її для коханої дівчини…"

Дівчина: Хай врятує тебе любов моя! Хай доторкнеться до тебе надія моя. Стане поряд, подивиться в очі, вдихне життя в помертвілі губи! Притулиться обличчям до кривавих бинтів на ногах і скаже: "Це я – твоя Катя! Я прийшла до тебе, де б ти не був! Я з тобою, щоб не сталося!"

ІІІ сценка

(третя пара: Солдат – Молода жінка)

Солдат: Нас залишилось мало. Ввечері підійде підкріплення, а до вечора будемо битися до останньої краплі крові, але ворогові своїх позицій не віддамо! Кохана, бережи сина!

Молода жінка: Чекаємо на тебе, наш рідний, вдень і вночі. Іванко з кожним днем стає більш схожий на тебе. Коли він засинає, я благаю Господа тільки про одне, щоб ти залишився живий.

Лист до бійця АТО

Мій Любий солдате, пишу я до тебе

 З подякою  від щирого серця,

 Що маю сьогодні я мирнеє небо,

 Й надію, що лихо минеться.

 Ти зараз на Сході — мене захищаєш,

 Щоб мирним у мене був сон,

 І те, що молюсь я за тебе — не знаєш,

 На це не потрібно ікон.

 Я просто у небо звертаюсь до Бога,

 Щоб він тебе скрізь боронив,

 Безпечною всюди була щоб дорога

 І стало на все тобі сил.

 Щоб ти повернувся вцілілим, благаю,

 Молюся за тебе щодня,

 І хоч особисто тебе я не знаю,

 Мені відтепер ти — рідня!

Флешмоб «Повертайся живим»  у виконанні учнів 9-А

 

 1.Скільки горя, сліз, втрачених надійта скалічених доль принесла війна.

 Нині нараховується близько 2 млн біженців і внутрішніх переселенців зі сходу України.

      2.  Близько 5 мільйонів людей потребують гуманітарної допомоги в Україні. До них належать як ті, хто живе на окупованих проросійськими збройними формуваннями територіях, так і переселенці. Вони змушені виживати, а не жити.

А їхні діти навчились засинати у підвалах під гуркіт артобстрілів. У результаті бойових дій були зруйновані тисячі будинків, сотні лікарень і шкіл….

   1.Але найстрашніше, що війна руйнує не тільки будівлі , війна руйнує життя, родини, долі. Кажуть: «Рідні стіни допомагають», але в багатьох не має уже цих рідних стін.

     2. А в цей час більшість із нас живуть звичайним життям: ми дивимось телевізор, зустрічаємось з друзями…Хоч на мить спробуємо уявити, що відчувають люди для яких рідний дім перестав бути рідним, які   проти  власного бажання покинули  домівки.  

   1. Але  вони взяли з собою найголовніше – надію  повернутися до мирного життя, в якому не буде місця війні.

Відеоролик «Мой город»

      1.Петропавлівщина і наша школа, маємо надію, стали  рідними для дітей України, які волею долі навчються зараз разом з нами.

  2.Ми раді знайомству з вами , адже ви стали для нас справжніми  вірними друзями. Нехай здійсняться всі ваші мрії.  Щастя, миру і спокою вашим родинам.  Ми бажаємо, щоби кожного дня, дивлячись на небо, ви бачили яскраві сонячні промені і синю чисту блакить.

        1. Немає на світі кращого неба, ніж небо України! Подивімось на своє небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полиньмо аж до Бога і гляньмо на  Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному суцвітті планети край, що нагадує собою серце,- Україна!

         2.  Ні! Як нема кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна!   Для вас, наші нові друзі, і для всіх дітей України  ці поетичні рядки.   

Найближчий мій друже, привіт! 
Ну, як тут життя твоє? 
Ми разом вже стільки літ. - 
Як добре, що ти в мене є. 
Удвох ми - плече в плече, 
І лозунг у нас один – 
«За волю, гідність і честь, 
За щастя наших родин!» 
Ми разом йдемо до мети, 
Бо ми - як одна сім'я ,– 
Мільйони таких, як ти.  
Мільйони таких, як я. 
І дружба у нас не на мить,- 
Вона нас навіки єдна. 
Нам нічого, друже, ділить – 
У нас Україна одна!

1.Найзаповітнішою мрією кожного українця, в тому числі й дітей, залишається віра і надія у мирне небо, спокій та цілісність нашої держави.

 2.Тож об’єднаймося ж усі задля миру та спокою на рідній землі. Якщо ти дуже хочеш миру, ти уже цим припиняєш війну!

 

Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі.

І сльози щастя на своїх обличчях

Відчують всміхнені  усюди матері.

 

Хай буде мир. Веселі будуть діти,

Спокійними скрізь стануть всі жінки

І перестануть думати ночами,

Що десь коханий гине на війні.

 

Хай буде мир й замовкнуть всі гармати.

Доволі крові, сліз, нещастя й бід…

Хай відпочине  змучений боями

До праці звичний чоловічий рід.

 

" Хай буде мир! "- звертаються до Бога,

Чоло зросивши потом трударі,

Бо хочуть, щоб сміялись дзвінко діти

На нашій єдиній суверенній землі.

 

Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі!

Хай у міцних обіймах всі народи

Ідуть у майбуття через віки.

 

Пісня «Мир без войны» у виконанні учениць 9-х класів

 

       1. Ми живемо зовсім поряд із зоною проведення АТО і  якось поступово стали звикати до військових гелікоптерів, що шумно і низько літають  над нами.  Ми звикли до телевізійних новин, у яких показують події на Сході країни.

2.  Але ми ніколи не повинні звикнути до людського болю, ми не маємо права втратити людські почуття. Кожен з нас повинен усвідомити, що доля країни у наших руках і кожен може зробити свій внесок у захист України, незалежно від віку, статі і національності.

1. Сьогодні нам потрібно гартуватися, допомагати один одному та нашому війську і державі, не піддаватись провокаціям та чуткам, що розповсюджує пропаганда Кремля, яка сіє злобу, зневіру та брехню про Україну. Будьмо мужніми, збережемо Україну – збережемо себе!

2.Волонтерський рух для підтримки наших захисників  поширився по всій Україні. Будь яка допомога кожної людини – це та крапля, яка, поряд з іншими, формує ціле море людської доброти і можливостей зберегти воїнам  життя.

1.Нам бути осторонь не можна

Коли в очах сльоза тривожна,

Коли вишневий сад в знемозі

І дні жахливі на порозі.

   2.  Наша школа теж не залишається осторонь тих непростих подій, що відбуваютьсязараз. З метою допомоги воїнам проводяться благодійні ярмарки, збираються продукти харчування, засоби гігієни, медикаменти. Учні активно включаються в акції «Подаруй «валентинку» захиснику», «Добро – жменями»,

« Допоможем герою», «Зігрій захисника добрим словом»  та інші.

1.  Ось і зараз у рамках проведення    шкільного патріотичного тижня                                                                                                                    виготовлені вітальні  листівки, обереги, зібрані необхідні речі і продукти, які ми хочемо передати нашим захисникам .

2. Допомогаймо нашим воїнам, адже ми знаходимося за їхніми спинами у безпеці, а вони щиро вірять, що їхні тили надійно захищені нашою вірою в них, нашими  молитвами, нашою підтримкою.

     1. Запрошуємо до слова  голову громадськог об’єднання  «Єдність і сила»,  представника волонтерського руху в нашому селищі Олександра Івановича Бороданьова.

( Вручення учнями  вітальних листівок, медикаментів для воїнів АТО)

 

1.Пройдуть роки, пройдуть століття, але і нові покоління будуть зберігати святу пам'ять про героїв України, героїв нашого з вами часу.

2. Збережімо ж  віру та силу духу!  Вони потрібні нам для перемоги.

1. Боже, Україну храни,  дай нам безмежного терпіння й одностайності, злагоди і взаєморозуміння.

2. Щоб збулося провіщення нашого пророка — Кобзаря…
                                                                         « І оживе нова слава, слава України!»

1. Держава Україна - є!  На весь світ продемонстровано, що  ми — світова нація,  на яку чекає велике майбутнє!
Я - українка! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
Я - українка! 
Живу в Україні, 
На вільній, єдиній 
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!

Танець «Перлина Україна» у виконанні дівчаток 9-А класу.

 

Вчитель: Щиро дякую всім за увагу і хочу  ще раз побажати  миру, спокою і світлого майбутнього!

 Дорогі діти, ви – молоде покоління нашої країни і саме від вас, від вашої позиції залежить її майбутнє. Тож перевіримо зараз ваші знання про  рідну Україну. (Учні  хором відповідають на запитання вчителя)

Живемо ми в Україні?

І пісні в нас солов'їні?

А лісів у нас багато?

А народ у нас завзятий?

А чи любите ви літо?

В нас найкращі в світі діти?

Чорноземів у нас багато?

В Україні люблять сало?

В Україні хлопці сильні?

В Україні люди вільні?

А дівчата у нас гарні?

А якщо сказать шикарні?

У нас люблять танцювати?

Оберіг у нас калина?

Всі ви любите Вкраїну?

Слава Україні!  — Героям слава!