УРОК З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ 11 КЛАСУ з теми : "Активізація опозиційного руху в ІІ половині 60-тих початку 70-тих років. Форма діяльності дисидентів"

 

Добропільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 19

Добропільської міської ради Донецької області

 

 

 

 

Конспект уроку з  історії України по темі:

 

Активізація опозиційного руху в ІІ половині

60-тих  початку 70-тих років.

 Форма діяльності дисидентів.

 

 

 

Учитель історії

Ульєнко Н.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 4

Україна у період загострення кризи радянської системи (середина 60-х-середина 80-х рр.)

 

Тема. Активізація опозиційного руху в ІІ пол. 60-х-поч. 70-х років. Форма діяльності дисидентів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-пошук.

Мета:

• повторити зміст поняття «опозиційний рух» розкрити причини його активізації 60-х-70-х роках ХХ ст. познайомити учнів с методами боротьби дисидентів проти тоталітарного режиму на України. Дати оцінку дисидентського руху цього періоду і визначити,з’ясувати течії та форми діяльності  дисидентського руху,дати їм характеристику;
• продовжувати  формування критичного мислення учнів;розвивати навички роботи з історичними джерелами,вміння збирати й акумулювати інформацію аналізувати й узагальнювати історичний матеріал,відстоювати власну позицію;
• виховувати почуття патріотизму негативне ставлення до будь-яких проявів тоталітарної поваги до історичного минулого своєї країни  до представників українського дисидентського руху.

Очікувані результати:

Після цього року учні зможуть:

Знати :

-визначення – «опозиційний рух», «дисиденти»;

-основні дати і терміни з теми уроку;

-причини й особливості опозиційного руху;

-форми й напрямки діяльності дисидентів;

-представників дисидентського руху;

-мету діяльності та риси УГГ;

-методи і форми боротьби влади з інакодумцями;

-історичне значення опозиційного руху.

Вміти :

-працювати за текстом підручника та історичними джерелами;

-збирати й аналізувати інформацію з різних джерел;

-відстоювати власну позицію;

-інтерпретувати історичні карикатури.

Міжпредметні зв’язки: українська література,образотворче мистецтво.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний,репродуктивний,частково-пошуковий,метод колективної творчості,словесний,наочний.

Прийоми навчання:інтелектуальна розминка,розповідь,бесіда,словникова робота,робота з підручником,аналіз документа,дослідження за документом, «Закінчи речення», «Пошук», «Реконструктор»,тести,твір.

Нові терміни: дисиденти,опозиційний рух,УГС,самвидав.

Історичні діячі: Б. і М. Горині, П. Заливаха, С. Караванський, В. Мороз, М. Осадчий, А. Шевчук, В. Чорновіл, І. Кандиба, Л. Лук`яненко, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Стус, М.Руденко та інші.

Основні дати:

 Квітень 1965р.- демонстрація у Львові під час судового процесу над Богданом і Михайлом Горинями.

 Серпень-вересень 1965р.-перша велика хвиля арештів дисидентів.

 4 вересня 1965р.-маніфестація проти арештів української інтелігенції у кінотеатрі «Україна» в Києві.

 Квітень 1968р.- протест 139 діячів України проти арештів і утисків української культури. Лист творчої молоді Дніпропетровська проти русифікації

 Червень 1969р.- лист українських політв`язнів до Комісії з охорони прав людини в ООН про жорстокість щодо політв`язнів.

 1970р.- початок нелегального виходу опозиційного журналу «Український вісник» (редактор В.Чорновіл).

 Січень-травень 1072р.- друга хвиля арештів інтелігенції.

 9 жовтня 1976р.- заявила про своє існування УГГ на чолі з М.Руденком.

Епіграф уроку:             Народе мій! До тебе я поверну

І і смерті обернуся до життя…

                                                                                   В.Стус

Обладнання: підручник Ф.Турченко «Новітня історія України»,портретні зображення дисидентів,карти для роботи в малих групах,мультимедійний проектор,фрагменти історичних документів.

Структура уроку

І.Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

     Інтелектуальна розминка

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

       Метод «мозковий штурм»

ІV. Повідомлення теми, мети очікуваних  результатів та плану уроку.

V.Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

Інтелектуальна розминка

Учитель з учнями пригадують

1. В якому розділі навчального матеріалу ми вивчали дисидентський рух?
2. Пригадайте причини зародження дисидентського руху в Україні на рубежі 50-60х років
3. Назвіть основних представників українського дисидентства 50 -60х років.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Метод “ Мозговий штурм “

Давайте пригадаємо, які проблеми піднімали опозиційні сили у Радянському Союзі.
На слайді зображена незаповнена таблиця. Учні  під час обговорення мають заповнити таблицю.

 

Напрямки дисиденства	Проти чого виступали	Чого прагнули
Правозахисний
Релігійний
Національний

 

ІV. Повідомлення теми, мети, очікуваних навчальних результатів та плану уроку.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Причини й особливості опозиційного руху.

 Розповідь учителя .

Причини й особливості опозиційного руху

 Сьогодні відомо,що дисидентів в УРСР  налічувалося близько 975 осіб : із них 487-на Київщині, 224 - на Львівщині, 22 - на Тернопільщині, 24 - на Дніпропетровщині, 10 - на Донеччині, по вісім - у Волинській і Рівненьській областях, по шість – у Житомирській,Одеській і Харьківській, п`ять осіб у Запорізькій області, в інших областях - по одній-дві особі. Серед 530 добре відомих дисидентів-шістдесятників до інтелігенції належали 80%,робітників-12,8%,колгоспників-2,6%. Недарма поет-дисидент Василь Стус із прикрістю писав:

Творець історії-народ…

До ранку грає в доміно.

 Бесіда за запитаннями.

   1.Про які проблеми пише з прикрістю поет?

   2.Які висновки можна зробити на основі наведених цифр?

   3.Дайте визначення термінів «дисидент», «інтелігенція».

  Словникова робота.

   Опозиція - опір,протидія,протистояння однієї політики,одних поглядів іншій політиці,іншим поглядам.

   Рух опору 1960-1980-х рр..-зміни та еволюція духовного світу частини інтелігенції,моральне,а потім і політичне протистояння тоталітарній системі(Г.Касьянов).

     Дисиденти  –  відступники. Цей термін використовується імперіалістичною пропагандою для позначення окремих відщепенців,які відірвались від соціалістичного суспільства,виступають проти соціалістичного ладу…і,не маючи опори в своїй країні,звертаються за підтримкою за кордон,в імперіалістичні пропагандиські й розвідувальні центри.(Політичний словник.-К.,1987.-с.191)

    «Реконструктор» /учні поділяються на групи і за змістом отриманих завдань визначають причини опозиційного руху/

Завдання №1

   У 60-80-ті роки створена за ленінсько-сталінськими моделями радянська система досягла найвищої точки свого розвитку.

   Прийнятою 1961р. програмою КПРС передбачалось досягнення у найближчі 20років головної мети партії - побудову комунізму.Проте,скоро виявилось,що досягти рівня суспільства,головним принципом якого було «від кожного по можливостях – кожному за потребами» неможливо.Таким чином,зазнала краху ідея,на досягнення якої були віддані колосальні зусилля Комуністичної партії та народу.

   Недосяжність цілей призвела до втрати значною частиною населення віри в комуністичні ідеали.На цьому фоні «ідея розвинутого соціалізму» як тривалого етапу,що повинен був передувати комунізму,була лише спробою партійної номенклатури дезорієнтувати суспільство .Складалось так,що нею декларувалось те,у що не вірив народ.Та і сама номенклатура,особливо в кінці 70-ха-на початку 80-ха років перебувала у стані деморалізації,а її лідери,переважно старшого віку,не надто розуміли стан справ і перспективи розвитку держави.

Завдання №2

   Українська РСР у цей період продовжувала залишатись складовою частиною СРСР.Відповідно до Конституції СРСР (1977) та Конституції УРСР (1978) вона проголошувалась суверенною радянською соціалістичною державою,яка добровільно увійшла до складу Радянського Союзу і могла з нього вільно війти.Однак,це було лише формально,а фактично людям навіть заборонялось думати про незалежність .Всевладдя союзних відомств,у першу чергу економічне,в цей період в Україні зросла.

   Формально влада в Українській РСР належала радам народних депутатів,а фактично-перебувала в руках Комуністичної партії.Компартія України була невід`ємною складовою частиною КПРС,знаходилась у фарватері її політики.Навіть не сміливі спроби П.Шелеста,першого секретаря ЦК КПУ у 1963-1972рр.,розширити права республіки,стримати русифікації зустріли рішучий опір центру. В.Щербицький,який обіймав посаду першого секретаря ЦК КПУ у 1972-1989рр. мав яскраво виражену промосковську орієнтацію і скеровував республіку в русло «братерської дружби народів СРСР».

Завдання №3

Саме в роки правління Щербицького прискорюється процес формування номенклатури,який відбувався на основі особистої відданості та орієнтації на безумовне втілення в Україні вказівок центру.

У політичному курсі,порівняно з періодом «хрущовської відлиги»,спостерігався процес згортання окремих демократичних завоювань,наступ неосталінізму. Політичний диктат,відсутність демократичних свобод,низький рівень життя не могли залишитись поза увагою. Така політика викликала законний супротив українського суспільства. Його виразниками стали українські дисиденти. Вони були переважно представниками інтелігенції, що найбільш гостро відчувала наступ тоталітаризму.

Виступ учнів з презентацією на тему «Особливості дисидентського руху в другій половині 60-их - першій половині 80-их років».

2. Форми й напрямки діяльності

- Розповідь учителя.
- Учні самостійно заповнюють схему в зошиті.

Форми боротьби дисидентів

 

 

 

3.Реакція тоталітарного  режиму на дисидентський рух.

Метод «ажурна пилка», за попереднім завдання та обговоренням у групах і

обміном інформацією заповнюють схему.

Методи переслідування дисидентів

 

 

4. Українська Гельсінська Спілка - перша легальна організація.

Самостійна робота за підручником опрацювати матеріал на стор.177.

5. Історичне значення дисидентського руху.

Робота в групах /методом «диспуту» учні повинні аргументувати свою думку на поставлене перед ними запитання/.

О.Субтельний у своїй праці «Історія України» стверджував, що дисидентський рух зазнав поразки. Чи погоджуєтеся ви із цим твердженням?

1 група відшукує аргументи на підтвердження думки О.Субтельного;

2 група відшукує аргументи на заперечення думки О.Субтельного.

Група «За»		Група «Проти»
Чіткої програми дій  не мали, займались виключно критикою.	Програма діяльності                      дисидентів	Виступали за демократичні перетворення в СРСР (наприклад програма УГС)
Рух був немасовий, у ньому брали лише                                                           окремі представники інтелігенціі.	Масовість руху	Широкі верстви населення перебували під ідеологічним тиском  радянської тоталітар                                                                                   ної влади.
Відсутній результат їхньої діяльності, бо у 1960-1970 рр. політичний режим і суспільний лад в СРСР не змінився.	Результати діяльності      дисидентів.	Дисиденти показали світові Україну як окрему державу, а не    частину СРСР. Ідеї дисидентсва відродились у кінці 80-х рр. Коли в СРСР настав час глибоких суспільних і політичних реформ.

 

     Висновок учителя. Отже, дисидентський рух ,що виник в Україні наприкінці 50-их років, досяг свого апогею у 1970 році на початку 80-их рр.. Заглушити голос  українського дисидентства влада так і не спромоглася. Українські правозахисники і патріоти вірили, що їхнє життя і діяльність  в історії не будуть забуті.

VI.Узагальнення і систематизація знань

ТЕСТИ

1. Перша велика хвиля арештів дисидентів прокотилась країною:

а) 1965р.      б) 1967р.    в) 1969р.     г) 1972р.

     2. В. Чорновіл видав збірник матеріалів про арешти в Україні «Лихо з розуму»:

    а) 1965р.      б) 1967р.    в) 1969р.     г) 1972р.

     3. Автором публіцистичного твору «Репортаж із заповідника імені Берії» є:

а) М.Руденко      б) І.Світличний    в) В.Мороз     г) Є.Сверстюк

      4. Українська Ґельсінська група виникла:

а) 1975р.      б) 1976р.    в) 1977р.     г) 1978р.

      5. Українську Ґельсінську групу очолив:

а) М.Руденко      б) Л.Лук’яненко    в) П.Григоренко     г) О.Бердник

      6.Представниками релігійного дисиденства є:

а) Г.Вінс      б) І.Кандиба    в) В.Романюк     г) Й.Тереля

 

 

 

Метод «пошук» /користуючись змістом параграфа за визначений час знайти якомога більше прізвищ дисидентів/

VI І. Підсумок уроку.

Співставлення очікуваних результатів уроку з реально виконани

 

 

 

 

 

Рефлексія «Відкритий  мікрофон»

• Яка особистісна значимість цього уроку простежується конкретно для кожного з вас ?

Висновок. Як підсумок нашої роботи,пропоную вам участь у створенні колективного творчого проекту «Закінчи речення», де кожен виходячи з власних думок продовжує речення  «Я вважаю, що дисиденти в Україні … ».  

VIII.  Інструктаж виконання домашнього завдання.

Диференційоване домашнє завдання.

Обов`язкова частина.

Опрацювати &23, вивчити дати і терміни, відповідати питання підручника (ст.178 – 179)

Додаткове завдання.

•   Написати творчу роботу на тему : “Чому у суспільстві виникає опозиція ?”
•  Зробити презентацію на тему “Діячі дисидентського руху”

 Випереджальне завдання: підготуватися до семінарського заняття за темою «Наш край у середині 60-их – поч. 80-их рр.»