Україна в умовах десталінізації (1953-1964 р.)

УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953-1964)

Історія України. 11 клас

УРОК-ЗАХИСТ ПРОЕКТУ

 Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

— характеризувати всі сторони життя суспільства в період

десталінізації, розкривати суть процесу десталінізації і його особливості в Україні;

•                    давати власну оцінку подіям, історичним діячам цього періоду, визначати позитивні й негативні наслідки хрущовських реформ;
•                    аналізувати події та явища пе­ріоду десталінізації, зіставляти цей часовий відтинок з іншими періо­дами історії України;
•                    працювати з різними джере­лами інформації та критично їх оцінювати, давати незалежну, ар­гументовану оцінку діяльності історичних осіб, обстоювати власні погляди на історичні події.

Тип уроку — урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: таблиці «1954—1964 рр. Про що мовчали газети. Про що писали газети», «Цитати про М.Хрущова»; фото сесія «Минуле — кращий урок для сьогодення»; візитки з написами: «Радіо «Сво­бода», «ТАРС», «експерти-політологи», «експерти-економісти», «експерти-культурологи», «експерти-юристи»; картки для оцінювання роботи на уроці; виставка літера­тури; дошка, крейда.

Орієнтовна структура уроку

I. Організація та мотивація навчальної діяльності (З хв).

II. Представлення теми та очікуваних результатів  (2 хв).

3. Повторення вивченого, узагальнення та систематизація знань (35 хв).
4. Підбиття підсумків. Оці­нювання результатів (5 хв).

 

Епіграф

Історія пишеться не двома фар­бами — чорною і білою, вона демон­струє нам дивовижний спектр ко­льорів, розібратися в якому мусить історик в кожному конкретному випадку.

 

Михайло  Брайчевський

ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель

Роди­на Микити Хрущова замовила па­м'ятник, скульптор  викарбував постать ко­лишнього вождя на тлі розщепле­ної мармурової скелі двох кольорів — чорного і білого. Що мав на увазі скульптор? Епоху, яку сим­волізував Микита Хрущов, суперечливу і неоднозначну, чи реформатора, характер якого ввібрала і сама епо­ха, що увійшла в історію під до­волі поетичною назвою «відлига»?

Чорне і біле... Це був час сумнівів і час прозріння. Час пер­ших зрушень: у одних сподівання на краще, в інших — занепокоєн­ня і роздратування. Одним було повернуто чесне ім'я і віру в жит­тя, інших позбавили всевладності й вседозволеності. Час пошуків, неспокою і питань, постійних при­пливів та відпливів політичної рішучості: кілька кроків уперед — полохливий стрибок назад. Надзви­чайно суперечливий,' неоднознач­но оцінюваний період.

Але, як зазначив відомий істо­рик цього періоду, дисидент Ми­хайло Брайчевський, «історія пи­шеться не двома фарбами — чор­ною і білою, вона демонструє нам дивовижний спектр кольорів, роз­ібратися в якому мусить історик в кожному конкретному випадку». Слова М.Брайчевського стали не просто епіграфом сьогоднішнього уроку, а й своєрідною спонукою до дії. Вам сьогодні, шановні учні, по­таланило долучитися до вивчення «дивовижного спектра кольорів» періоду «відлиги».

II. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ Вчитель зачитує тему уроку та очікувані результати, зіставляє з очікуваннями учнів, які виконува­ли проектне завдання на урок.

Відзначає, що перед учнями, які готували проект, стояло завдання показати суперечливість періоду «відлиги».

Але крім цього на­прикінці уроку школярі повинні зробити висновок, відповівши на питання: «Що із періоду «відлиги» ми можемо взяти для сьогодення?» у формі послання українським політикам «Історія вчить».

III. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО, УЗАГАЛЬНЕН­НЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

 Ведучий

У 1954 році з'явилася повість Іллі Еренбурга «Відлига». Вона дала назву цілому історичному пе­ріоду, що розпочався зі смерті Ста­ліна, бо цілком точно характери­зувала зміст перемін — потеплін­ня посеред зими.

Сьогодні за «круглим столом» ми поговоримо саме про цей пері­од нашої історії, який був супереч­ливим і неоднозначно оцінював­ся. До обговорення запрошують­ся групи експертів-політологів, експертів-економістів, експертів-культурологів та експертів-юристів.

Перш ніж розпочати дискусію, ми маємо нагоду прослухати ко­роткі інформаційні програми з двох джерел — радіо «Свобода» і Телевізійна Агенція Радянського Союзу.

1953 рік

Радіо «Свобода»

В Радянському Союзі в процесі боротьби за владу після смерті Йо­сипа Сталіна перемогу здобув ма­ловідомий Микита Хрущов, якого у вересні цього року на Пленумі ЦК КПРС було обрано першим секретарем. Посада першого сек­ретаря партії в Радянському Со­юзі дає можливість зосередити всю повноту влади в своїх руках. Яки­ми будуть політичні, економічні, міжнародні пріоритети Хрущова, поки що невідомо, але достовір­ним є факт, що Україна — най­більша республіка в складі СРСР після Росії — здобула дивіденди. Партійні лідери України підтрима­ли Микиту Хрущова, який розпо­чав свою політичну кар'єру в цій країні, і тепер очікують вдячності.

ТАРС

Близько 360 тис. механізаторів і спеціалістів, у тому числі 80 тис. з України, відгукнулися на заклик партії підняти цілину. Вірні сини і дочки Вітчизни, вони своєю удар­ною працею прагнуть перевикона­ти плани і уже найближчим часом дати країні такий потрібний цілин­ний хліб.

З початку січня в Україні та Росії проводяться заходи зі свят­кування 350-річчя возз'єднання України і Росії. У своєму виступі під час урочистого засідання в Києві Микита Сергійович Хрущов відзначив, що Переяславська рада підтвердила віковічне прагнення українського народу возз'єднатися

з братнім російським народом і саме Богдан Хмельницький втілив цю мрію в життя.

Ведучий

Ми перериваємо інформаційну передачу і розпочинаємо засідан­ня «круглого столу». Журналісти зуміли продемонст­рувати, наскільки тенденційною та однобокою може бути інформація, здобута з одного джерела. Подію можна інтерпретувати по-різному, а можна взагалі не говорити про неї, що теж є обманом або на­півправдою.

Слово надається експертам-політологам.

Політолог 1

Я розпочну з XX з'їзду КПРС, про який ми прослухали інформа­цію з радіо «Свобода» і ТАРС, яка, власне кажучи, нічого нам і не повідала.

Справді, XX з'їзд КПРС став пе­реломною подією в житті Радянсь­кого Союзу. Промова тодішнього першого секретаря ЦК партії М.Хрущова «Про культ особи та його наслідки» була дійсно викри­вальною. Вперше на такому висо­кому рівні були наведені численні факти злочинів і прямих зловжи­вань Й.Сталіна і його оточення, абсолютного нехтування законом; сталінську владу було звинуваче­но в незаконних переселеннях на­родів у роки війни, розпалюванні національної ворожнечі, числен­них репресіях тощо. Однак ця про­мова була засекречена, і лише у липні вийшла постанова ЦК «Про подолання культу особи Сталіна», що містила лише частину змісту промови, а це означало непослі­довність політики керівництва, обмеженість десталінізації уже на початковому етапі, напівтони і напівправду. Тодішня влада — колишні підручні Сталіна теж були причетні до репресій і, зрозуміло, не хотіли, щоб народ знав усю правду про таємні й незаконні діяння «великого вождя».

 

 

 

Політолог 1

Але після цього Хрущов заявив, що «не віддасть ім'я Сталіна во­рогам комунізму», і десталінізація призупинилася.

 

Політолог 2

Але реабілітація теж була над­то непослідовною, реабілітовано велику кількість людей, однак лише посмертно, не було чіткого плану реабілітації, а уже на­прикінці 1950-х років цей процес почав згортатися, як і більшість важливих починань Хрущова.

Ведучий

Отож, можна зробити висновок, що політика періоду «відлиги» була такою самою суперечливою, як і характер самого реформатора. По­літичні реформи мали дуалістич­ний, половинчастий характер. Вони не торкнулися основ механізму влади, а тільки лібералізували існу­ючу політичну систему. І все-таки в політичних змінах цього періоду є позитив, який не може бути при-зменшений, бо має абсолютне зна­чення: це і лібералізація, і реабі­літація, і десталінізація, перехід від терору і злиднів до більш-менш терпимого існування. Українська республіка, яка завжди була на «чорній дошці» у компартії, рап­том стала, якщо скористатися істо­ричним висловом західних істо­риків, «другою серед рівних».

А зараз надамо слово групі експертів-економістів.

Економіст 1

Перше, на що хочеться зверну­ти увагу, це позитивні зрушення, які відбулися у сільському госпо­дарстві. Сільське господарство зав­жди було пасинком соціалізму, системою, через яку надзвичайно легко було вилучати кошти. З часів колективізації воно перебувало в стані хронічного застою.

Саме з приходом до влади Хру­щова було здійснено низку заходів, спрямованих на розвиток сільсько­го господарства і поліпшення ста­новища трудівників села. Серед найважливіших кроків — підви­щення матеріальної зацікавленості колгоспники», збільшення державних асигнувань на потреби села, покращення технічного і кадрово­го забезпечення господарств. Так, істотно зросли заготівельні ціни — до 1958 року: на зерно в 7 разів, на картоплю у 8 разів, на продукти тваринництва — у 5,5 раза.

Протягом 50-х років відбувалось укрупнення колгоспів, отже, час­тково скоротився апарат управ­ління.

Загалом протягом 1955—1958 років валова продукція сільського господарства зросла в середньому на 7,6% за рік, виробництво стало рентабельним.

Економіст 2

Багато позитивних зрушень відбулося у сільському госпо­дарстві. Але чи всі вони були тільки позитивними?

Почнемо зі збільшення дер­жавних асигнувань у с/г. Справді, фонд нагромадження перебував у руках державної партії, і тому не існувало аргументів, які виправ­довували б «тимчасові труднощі», адже перерозподіл фонду здійсню­вала та сама правляча партія. Про­те вже наприкінці 1950-х рр. ак­центи змістилися із с/г на хімічну промисловість, на розвиток НТР, на космонавтику.

 

Економіст 1

Я згодний з тим, що були недо­ліки, помилки, але не помиляється той, хто нічого не робить. М.Хру­щов щиро вірив у те, що робив і що обіцяв, і надзвичайно прагнув змін, намагався зробити життя кращим.

Особливо радикальні реформи були здійснені у промисловості. Найбільш резонансна — децентра­лізація управління. На місці галу­зевого вертикального централізо­ваного управління постала систе­ма раднаргоспів.

Саме за десятиліття «відлиги» промисловість України збагатилась новими потужностями. За рівнем виробництва металургійної про­дукції на душу населення Україна випереджала високорозвинені краї­ни світу.

Були введені в дію чотири гіган­ти «великої хімії». Не менш дина­мічно розвивалося машинобу­дування. Але, що особливо важ­ливо, на підприємствах важкої промисловості вперше у великих масштабах стали вироблятися то­вари народного споживання.

 Ведучий

Шановні економісти! Еконо­мічне життя періоду «відлиги» мало не менш суперечливий характер, ніж політичне, тому дійти до згоди в цьому питанні теж надзвичайно важко. Хрущов справді прагнув змін, щиро вірив у перспективність здійснюваних реформ. Він здійснив реформу з децентралізації управ­ління, залишивши планову систе­му і командно-адміністративний господарський механізм і тим са­мим звівши нанівець результат ре­форми. Він прагнув догнати і пе­регнати СІЛА у виробництві сіль­госппродукції, але зберіг збиткову колгоспну систему, прагнучи зро­бити її ефективнішою за рахунок волюнтаристських рішень.

Він став перед потребою нової мо­дернізації країни, але програма мо­дернізації більше відповідала почат­ку, а не другій половині XX століття.

Отож, реформи, реформи, ре­форми... А яким же в цей період було культурне життя? Слово бе­руть експерти-культурологи.

 

Культуролог 1

Мені чомусь згадалися рядки, якими діячі культури вітали поча­ток «відлиги»:

Гей, почуйте добрі люди!

Заздрить мені треба

Грім ударив мене в груди,

Грім з ясного неба

Г убив у серці тишу,

Розпанахав спокій —

Я стою і вітром дишу

На землі широкій!

Як символ сподівань, як символ пробудження зазвучали в цей пер­іод рядки В.Симоненка, характе­ризуючи надзвичайно яскраво ве­ликі надії українських культурних діячів. Надії на відродження украї­нської культури. Але відлига — це не весна. Відлига — лиш тимчасо­ве потепління політичного кліма­ту серед тоталітарної зими.

«Відлига» прийшла на зміну мо­розам, на зміну крижаним вітрам сталінщини. Та вона виявилась надто примхливою, надто корот­кочасною.

Ця перша ластівка справжньої весни не принесла. Хрущовська «відлига» серед мільйонів звільне­них зі сталінських концтаборів та заслання повернула до творчого життя частину репресованих діячів української культури і мистецтва. Але головним здобутком потеп­ління політичного клімату стала поява нової генерації мислителів і творців, названих за часом розкві­ту їхнього таланту «шістдесятни­ками».

 

Культуролог 2

У шістдесятниках насправді го­ріла іскра творчості, жили людсь­ке сумління, честь та гідність. Вони відчули подих «відлиги», пе­рейнялися нею і за це були жорс­токо покарані.

Культуролог 1

В цей час змінюється ставлен­ня держави і до науки. Бюджетні витрати на науку істотно зросли. Зріс і престиж праці науковців. Уперше вчені змогли виїжджати за кордон, щоб ознайомитись зі здо­бутками світової науки.

Але водночас партапарат ретель­но стежив, щоб науковці не тор­калися заборонених тем, тобто не критикували КПРС та радянський спосіб життя. Контроль був ефек­тивним і всепроникним. У Києві в лютому 1963 року відбулася кон­ференція діячів культури, в якій взяли участь 800 науковців. Ця конференція перетворилась на прилюдний осуд мовної політики державної партії. її учасники вка­зували на принижене становище української мови в Україні, вима­гали зняття обмежень у державно­му і суспільному житті, засудили двомовність української нації. Проблема розвитку рідної мови порушувалась у різних виданнях, але розв'язана не була.

«Відлига» так і залишилась відлигою, до справжню! весни було ще далеко.

Ведучий

Слово надається експертам-юристам.

 

Юрист 1

Інакодумство, дисидентство роз­вивалося не тільки в правозахисному та національно-визвольному напрямку, а й у релігійному. Адже в період «відлиги» грубо порушува­лося ще одне право вільної люди­ни, право, яке було задеклароване ще у XVIII ст. — свобода совісті, свобода вибору віросповідання.

Юрист 2

Лібералізація суспільно-по­літичного життя дивним чином сполучалася в компартійно-ра­дянській олігархії доби Микити Хрущова з найзапеклішими го­ніннями на церкву. Протягом 1957—1964 рр. керівництво респуб­ліки здійснило посилену антире­лігійну кампанію, внаслідок якої було припинено діяльність половини парафій і церковних громад, закрито дві третини монастирів і дві з трьох православних духовних семінарій. У Запорізькій області зі 108 храмів залишилося 9, у Дніпро­петровській — 26, в Кримській — 14. У Західній Україні ця кампанія зустріла неабиякі перешкоди: люди чинили опір, влаштовували ціло­добові чергування біля церков та ін. Та все ж у той період на Закар­патті закрили 17%, а на Терно­пільщині 36% храмів. За непов­ними даними, тільки протягом 1962 р. в Україні знято з реєстрації 1263 релігійні об'єднання різних конфесій. У розпал кампанії вида­но «Інструкцію по застосуванню законодавства про релігійні куль­ти», яка необгрунтовано обмежу­вала діяльність релігійних орга­нізацій, а окремі релігійні напрям­ки ставила поза законом. Ця інст­рукція діяла чверть століття. Саме це започаткувало релігійний на­прям у дисидентському русі. Ведучий

Так, справді, Хрущов заявляв, що в питаннях культури він — сталініст і саме культура рефор­муванню не підлягає.

Але завдяки «відлизі» крізь ледь привідкриту «залізну завісу» при­летів у країну свіжий західний вітер, що пробудив до життя шістдесят­ництво і дисидентство, і придуши­ти його, викорінити у системи не було сил. Слово розлетілося по всіх кутках, запало глибоко у серця, і зажеврів подих свободи.

От ми й створили цілісну харак­теристику епохи, відомої під по­етичною назвою «відлиги».

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Учитель дякує учням за роботу, оцінює проект і запрошує до підбиття підсумків.

Запитання учням

• Який урок із періоду «відлиги» ми можемо взяти для сьогодення?

• Яке послання ви відправили б сучасним українським політи­кам, враховуючи уроки періоду «відлиги»?

• Чи досягнули ми очікуваних результатів?

• Чи зацікавила вас робота над проектом? Чим саме?

Вчитель пропонує дітям оціни­ти свою роботу на уроці, заповнив­ши картки з критеріями оцінюван­ня, і повідомляє, що саме ця оці­нка буде виставлена учням.

Домашнє завдання.Повторити тему «Україна в умо­вах десталінізації (1953—1964 рр.)». Підготуватися до уроку тематично­го оцінювання.