Сценарій "Суд над Віктором Нехочухіним"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CУД НАД ВІКТОРОМ НЕХОЧУХІНИМ

 

Мета: Формування здорового способу життя; відмова від шкідливих звичок; прищеплення любові до систематичних занять фізичною культурою і спортом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча. Любі друзі, дивовижна країна «Спортландія» вже давно відкрила вам свої двері. Ваше перше знайомство з цією країною відбулося саме в той час, коли спорт назавжди увійшов у ваше життя і став другом.

…Але здається не всім. А це що таке?

(Двоє учнів, підтримуючи під руки Віктора Нехочухіна (товстого і кволого), виводять його на сцену і саджають на стілець. При цьому роздратовано говорять:)

1 учень. - Ну і вага!  І як його власні ноги витримують?

2 учень. - Так він, напевно, у двері боком проходить? Оце так – так.

Нехочухін. (Виправдовується)

Що робити? Наче тінь,

Приросла до мене лінь!

Я хотів уроки вчити –

Адже в мене стільки справ!

А вона шепоче:

Лінь. – Вітю, взяв би краще та поспав…

Вітя. Суперечок не терплю!

Що поробиш? Ліг – та й сплю…

Вранці - протираю очі:

- Ех, зарядочку б зробить!

- Раптом чую лінь шепоче:

Лінь. – Та навіщо це тобі?!

Вітя. Як тут виберешся з ліжка?

Що зробив я? Знову влігся…

Ну, а вчора…, ну, а вчора –

Навіть соромно згадать:

Такі важливі класні збори

Довелося прогулять.

Ні, я спершу йшов туди

Радісно й охоче,

Раптом чую:

Лінь. - Не ходи…и!

Вітя. Клята лінь шепоче!

Як боротись – невідомо.

Здався я, пішов додому…

Став сумним я і товстим –

Тільки й справ, що сплю чи їм,

Не життя – а горе!

Навіть з хлопців хтось гукне

У футбол пограть мене – лінь одразу ж поруч!

І від ранку та й до ночі

Щось шепоче та шепоче…

Ех, коли б не вуха –

Хто б ту лінь послухав!

1 учень. (Показуючи на Віктора, говорить:)

- Судити його, судити! Хай живе наш суд – самий гуманний у світі суд!

2 учень. Суд обов’язково доведе провину Нехочухіна Віктора!

(Дзвенить дзвіночок).

Секретар. Встати! Суд іде!

Голова. Прошу всіх сісти. Сьогодні у суді розглядається справа Нехочухіна Віктора. Позивач звинувачує його в ліні, в переїданні, вічному невдоволенні собою і власною долею. До слова запрошується громадський обвинувач.

Обвинувач. Шановні пані і панове! (Показує на Вітю) перед вами самий звичайний екземпляр. Хомо сапієнс. Це людина, яка байдужа до життя. Все їй не в радість. Головне бажання у цьому житті - смачно поїсти та солодко поспати.

Я звинувачую Віктора в пасивному способі життя, в тому, що він не жаліє власного здоров’я, руйнує свій організм і не думає про майбутнє.

Голова. У суду є питання до відповідача?

Засідачі. (Хором) Так, є!

1 засідач. Скажіть, Вікторе, коли в останнє ви робили зарядку?

Вітя. У дві тисячі м… мм…, не пам’ятаю точно, в якому році, але впевнений, що це було у п’ятницю.

2 засідач. А чи не намагалися ви скинути зайву вагу шляхом голодування, дієти?

Вітя. Так, але це чомусь завжди закінчувалося лікарняним ліжком.

1 засідач. А ви намагалися зміцнити своє здоров’я?

Вітя. Тільки за допомогою пігулок. Але вони чомусь завжди викликали побічну дію на мій і без того ослаблений організм. То сип на шкірі з’явиться, то шлунок або печінка нагадають про себе.

Голова. Думка про відповідача вже склалася і у суддів, і у вас, шановне панство. Але, щоб ще більше підкреслити провину Нехочухіна Віктора, я запрошую до залу свідків. (Звертається до секретаря) Запросіть, будь ласка, першого свідка.

Секретар. Першого свідка запрошуємо до залу суду.

(Заходить перший свідок).

Серце. Я – вірний раб Нехочухіна Віктора. Я його серце, і саме тому він постійно знущається наді мною. Він руйнує мене. Пігулки, пігулки і ще раз пігулки. Тільки підвищиться температура, заболить горло чи голова і Вітя ковтає пігулки як драже. Дивлячись на мене, ви бачите сумну картину. Я ледве тримаюся. Ще одна пігулка – і я більше не зможу допомагати господарю. Вибачте…Я більше не можу.

Голова. Дякую! Ви вільні. Запросіть другого свідка.

Секретар. Другого свідка просило зайти до залу суду.

(Спираючись на палицю, заходить Дихання)

Дихання. Я за своїм значенням у житті Нехочухіна Віктора мало чим поступаюся серцево – судинній системі. Мені, як і повітря, потрібен рух. Але мій господар майже не рухається і дуже багато спить. Це руйнує, знищує мене. Я звертаюся до суду з проханням: будь ласка, зобов’яжіть Вітю змінити свій спосіб життя, зайнятися зміцненням здоров’я.

Голова. Дякую! Ви вільні. Запросіть останнього свідка.

Секретар. Наступного свідка просимо до залу суду.

(Заходить Система травлення).

Система травлення (або шлунок). Шановне панство! Я, як ніхто інший, відчуваю на собі вплив шкідливих звичок свого господаря. Він дуже багато їсть. Ви знаєте, коли він без міри їсть в день, я ще якось справляюся з цим. Але він їсть і вночі. Лежить у ліжку і їсть, їсть. Це вбиває мене. Вночі я повинна відпочивати, а не перетравлювати їжу. А від нестачі води в організмі, я просто гикаю. Гик! Вибачте! Прошу винести Нехочухіну Віктору саме суворе покарання.

Голова. Дякую, ви вільні. До слова запрошується захисник.

Захисник. Прошу суд зважити на те, що підсудний не мав достатніх знань про шкоду пігулок. Не знав, що порушуючи режим дня, нехтуючи ранковою зарядкою, він перетворював свій організм на «трухлявий пень». Зважте на те, що Віктор вже покарав себе так, як ніхто інший його не покарає.

Голова. Суд врахує ваше прохання. Вікторе, чи визнаєте ви себе винуватим?

Вітя. Так, визнаю.

Секретар. Тихіше! Суд думає, суд приймає рішення.

Голова. Суд, порадившись, виніс такий вердикт:

§1. Визнати Нехочухіна Віктора винним за всіма пунктами обвинувачення.

§2. Оголосити догану батькам Віктора за байдужість до долі і здоров’я власного сина.

§3. Школі, де навчається Віктор, посилити роботу щодо пропаганди здорового способу життя.

§4. Враховуючи щире розкаяння відповідача, суд вважає можливим обрати мірою покарання умовне засудження Нехочухіна Віктора терміном на 1 рік, протягом якого він повинен зменшити вагу тіла до розумних меж, збільшити м’язову силу, відмовитися від шкідливих звичок, записатися до спортивного гуртка і регулярно відвідувати уроки фізичної культури.

(Доки голова зачитує рішення, Віктор присідає, підстрибує, біжить на місці і знімає з себе зайві речі доки не залишиться у спортивному костюмі.)

Голова. (Стукає по столу молотком) Вирок винесено.

Секретар. Суд закінчив свою роботу. Прошу всіх звільнити приміщення.

Ведуча. Друзі! Ви зараз спостерігали не дуже приємну сцену суду. Мені дуже хочеться вірити, що серед присутніх немає більше Нехочухіних. Запрошую вас бути самими активними учасниками класних, шкільних, районних  та обласних змагань. Зміцнюйте своє здоров’я і підвищуйте рейтинг нашої школи в районній Спартакіаді школярів «Спорт протягом життя».

Віктор. Хто здоровий, той сміється

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини –

Це ж чудово для людини.

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача,

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

Бо здоров’я – це прекрасно,

Здорово, чудово, ясно.

І доступні для людини

Всі дороги і стежини.

Ведуча. А тепер запрошуємо усіх присутніх проявити свої таланти та здібності у змаганнях «Веселі перегони». Усі на старт! І хай щастить!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отож тримайтеся, друзі!

Хай спорт вам буде у нагоді.