Сценарій свята 8 Березня
Ведучий1: Доброго дня, вельмишановні вчителі, працівники закладу. Раді запросити вас на свято, яке присвячене нашим : вчителям, бабусям, дорогим матусям , рідненьким тіткам, сестричкам.
Ведучий 2: Саме в цей день, чудовий , весняний, людство вшановує жінку: жінку – кохану, жінку – господиню, жінку – трудівницю, жінку – берегиню життя на Землі, жінку-матір. І в кожному домі відзначає велике свято – Міжнародний день – 8 березня.
Ведучий 1 : Ми вітаємо всіх жінок. Всіх кого ми знаєм і не знаєм. Всіх хто живе поруч з нами і далеко від нас. Низький уклін Вам, наші дорогі
( кланяється).
Ведучий 2: 3 давніх - давен на нашій землі образ довгожданої весни уособлювала гарна молода дівчина з вінком квітів на голові.
Народний образ весни - це образ краси, сили і надії.
А жінка-матір на весну так схожа.
Така ж красива, ніжна, осяйна.
Дзвінка і гарна, світла і пригожа,
Чарівна й щедра, як сама весна.
Весна і жінка, жінка й гарні квіти!
Взаємозв’язані, я кажу це знов і знов.
Сьогодні вас прийшли вітати діти,
Щоб передати вам свою любов!
Ведечий 1.
Крокує по планеті
Красуня-весна!
Її чекали ми всю зиму
І зрештою вона прийшла!
Вона всміхається так тепло
Промінням сонця із небес
І всю природу прикрашає
Красою ніжною без меж!
(Лунає музика під яку виходить Весна)
Весна : А ось і я, весна- красна.
Куди ступлю – сонце сяє,
Усе навколо оживає,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну.
Весна:Тане сніг , Щастя падає до ніг,
Нині ваш весняний день
Квітів, соня і пісень!
Хай теплом зігріє він
Дружби радісні хвилини,
Принесе як дар любов,
Усміхайтесь знов і знов!
Хай навкруги цвіте бузок,
та небо буде ясним;
І щоб життя було в жінок,
щасливим і прекрасним.
Аби завжди в душі у вас
Горів вогонь кохання ;
І хай у цей весняний час
Здійсняться всі бажання.
Ведучий 2 : Дівчата, стоп! Щось тут не так, ми з вами жінок і дівчат привітали, а де ж наші хлопці?
Ведучий 1: Ой, не знаю!
Ведучий 2: Можливо вони нам сюрприз готують?
Ведучий 1: Та не думаю , щось тут не так.
Ведучий 2: І що ж , наші глядачі залишаться без свята?
Весна : Так дівчата , не переживайте , я ж чарівниця і можу вам допомогти.
Ведучий 1: І як саме?
Весна : Як би ви хотіли ,щоб вас привітали?
Ведуча 2 : Я б хотіла щоб мене привітали гноми з казки : «Білосніжка і 7 гномів»
Весна: Добре , нехай гноми прийдуть і вітання принесуть! ( Витрусила з торбинки чарівний пилок)
( На сцену під веселу музику виходять 7 гномів)
Гном 1 ( Буркотун): Раз , два- ми трудились три , чотири – ми втомились,
п’ять, шіть – хочем їсти , сім, вісім – хочем сісти, дев’ять , десять- вмитись й відключитись.
Гном 2 (Розумник): Хлопці, у вас немає такого перечуття , що ми щось забули?
Гном 3(Соня): Відпочити?
Гном 4 (Чихун): Поїсти?
Гном 2 (Розумник): Та ні, щось важливе?
Гном 5 (Простак): Нічого ми не забули , всі інструменти з нами.
Гном 2 (Розумник): Яке сьогодні число ?
Гном 7 (Тихоня): 8 Березня.
Гном 2 (Розумник): ХЛОПЦІ, вставайте , ми забули дівчат привітати!
Гном 6(Веселун): Ура , свято, але коли його готувати ?
Гном 4 (Чихун): Та й вибачитись не завадило б.
Гном 5 (Простак): Без паніки ідемо до дітей 1 класу , вони нам допоможуть.
Гном 2 (Розумник): Чим цікаво допоможуть?
Гном 7 (Тихоня): У них є чарівний таночок, його ми й подаруємо.
Номер художньої самодіяльності: 1 клас ( Таночок квітів)
Гном 1 ( Буркотун): Жінки! Сьогодні ваше свято!
І на зорі, ще в ранній час,
Йде славний березень вітати
Живими пролісками вас.
Гном 2 (Розумник): Несе надії вам святкові,
Мов повів радісний весни,
За вашу вірність у любові,
Що не згаса до сивини!
Гном 3(Соня): Іде він молодо і дзвінко,
Світ осяває у цвіту.
Сердечне вам спасибі, жінко,
За щедру вашу доброту!
Гном 4 (Чихун): За колискову ніжну казку,
Що зачаровує дітей,
За щиру усмішку і ласку,
З якими йдете до людей.
Гном 5 (Простак): Ви — добра подруга в дорозі,
Ви — співу ніжне джерело.
Завжди: у радості й тривозі,
Відчуєм ваших рук тепло!
Гном 6(Веселун): Ви — наше березневе свято,
Що освятить любов'ю світ.
Живіть же гордо і крилато
Багато довгих, і щасливих літ.
Гном 7 (Тихоня): Це про вас співають зорі,
Мабуть, не дарма,
Бо поетів і героїв
Без жінок нема.
Гноми (всі) : Вітаємо вас!!!( Уклін)
( На сцену виходять ведучі і Весна)
Ведучий1: Нічого собі привітання, кращого й не придумати.
Ведучий2: Ой , а можна?...
Ведучий1: Стоп, тепер моя черга! Ви не проти?
Весна : Дівчата, сьогодні день коли усі наші бажання та мрії здійснюються,чому б не скористатися цим.
Ведучий1: Я б хотіла,щоб мене та всіх жінок привітали мушкетери.
Ведучий2: О це так захотіла!
Весна : Давайте спробуємо. ( Витрушує з торбинки чарівний пилок)
(На сцену вибігають чотири мушкетери на конях)
Співають : Бува, бува, буває
В світі радість не одна:
Красуні, вдалій шпазі
І келиху вина.
Гайда, гайда.
Гойдаючи на капелюхах пір’ям.
На зустріч долі.
І щасти всім нам.
Атос: Друзі , не час нам зупинитися в якійсь затишній місцинці і смачно пообідати?
Портос: Я тільки за!
Араміс: І я не проти поласувати смачненьким.
д'Артаньян:Як вам ця місцина?( показує на приміщення)
Атос: Ходімо!
(Атоса виганяють із закладу)
Атос: Що ? Мене мушкитера не вспустили в цю забігайлівку? Як вони сміють?
Портос: Погляньте панове, усі жінки в закладі ходять, як би їм заробітну плату рік не платили.
Араміс: Ось іде юнак , давайте його зпитаємо.
д'Артаньян: Хлопче , що сталося з жінками в цьому місці?
Юнак: А ви що не помітили? Виявляється сьогодні міжнародний день жінок , а чоловіки про нього забули, тепер розплачуємося.
Атос: Так панове , пропоную виправити цю ситуцію, і виправдати чоловіче ім'я.
Атос: Хто за?
Всі: Один за всіх і всі за одного!
Портос: Хлопче , запрошуй усіх жінок на площу , а ми ідем за підмгою.
Номер художньої самодіяльності: 2 клас ( Танок, пісня про Матусю)
Атос: Сьогодні привітати хочем
Ми любих мам із днем весни!
І побажати щиро хочем,
Щоб завжди гарними були.
Портос: Мамо люба, мамо мила!
Звідки ж в тебе стільки сили,
Щоб сім’ю всю доглядати,
Одягати, годувати?
Приголубити, навчити,
Виховати й зрозуміти.
Все ти любиш, все ти вмієш,
Всюди ти знаннями сієш.
Араміс: Пам'ятаймо, милі друзі,
Пам'ятаймо завжди з вами,
Що для нас в усьому світі,
Найдорожчі – наші мами!
д'Артаньян: Кажуть , що без сонця
Не розквітнуть квіти .
А хіба без мами
Є щасливі діти?
Матері низенько вклоніться,
До її рук прихиліться,
Та кажіть: «Люблю я тебе , ненько!
Моє диво, моя матінко рідненька»
Любі мами, з вашим святом
Вас вітають хлопчики й дівчатка!
Ми вас, мами, зустрічаєм
І віршами і піснями ,
Ми вас дуже всіх кохаєм,
Наші ніжні рідні мами.
(На сцену виходять ведучі та весна)
Ведучий1: Це було неперевершено, а можна ще?
Ведучий2: Так , будь ласка, ще трішки .
Весна : Гаразд , але я пропоную вирушити в часі і поглянути на вас у старості , ви не проти?
Ведучий1: Авжеш ні, вирушаймо.
Весна: Але ця подорож залишиться в секреті , готові?
Ведучий1: Так!
Весна : ( Витрусила з торбинки чарівний пилок)
Сценка « Дві бабулі»
( На сцену виходять дві жіночки похилого віку)
Альбертівна. Привіт, Тетяно, що-то ти давно не виходиш на лавочку поговорити?
Петрівна. Та що з тобою балакати? Ти відонука таких слівець набралася, що тебе і зрозуміти неможливо!
Альбертівна. Да-а, я з онуком поспілкуюся, так і переходжу на його мову. Тьху!
Петрівна. Ну що ж, з ким поведешся, від того й наберешся.
Альбертівна. Можна подумати, що ти від своєї внучки нічого не набралася?
Петрівна. Набралася, але тільки всього хорошого! (Кокетливо.) Що, не помітно, як я змінилася?
Альбертівна. Ще б не помітно! Як ця зачіска в тебе називається? «Вибух на макаронній фабриці»? Або «Салют з гущі, яка вермішелі»?
Петрівна. Це називається (кокетливо збиваючи волосся) мо - билирование
Альбертівна. О, це що, тебе тепер в якості меблів можна ставити в кут? Як тумбочку або пуф...
Петрівна. Яка ти відстала, Альбертівна! Зараз так всі ходять. І Дженніфер Лопез , Брітні Спірс, Мадонна!
Альбертівна. Так прям в якості меблів і ходять?
Петрівна. Ну так, в Європі, в Америці!
Альбертівна. Ага, в Зімбабве ще й не так ходять! Тільки тобі куди ходити? Ти ж цілими днями в дома сидиш, дивишся серіали!
Петрівна. Чому, я теж іноді виходжу в світ. Ось завтра йдемо з онукою на цей, на кастинг.
Альбертівна. Ну, внучка, добре ще, а тобі, стара, чого там кістками своїми трясти на цьому кастингу?
Петрівна. А може, я стану фотомоделлю, і теж буду рекламувати що-небудь непотрібне!
Альбертівна. Ага, растірку відради куліту або сковорідку з фуфлоновим покриттям!
Петрівна. З тефлоновим! Тьху, темрява!
Альбертівна. Або цю, морилку для тарганів і клопів. На тебе посміляться - і нікого морити не треба, - всі самі подохнуть! Від сміху!
Петрівна. Зате мене покажуть по телевізору, і всі будуть говорити, що я не виглядаю на свої 80 років.
Альбертівна. Ага, а ти виглядаєш на свої 79!
Петрівна. Ой, Альбертівна, і че ти сьогодні така сердита? Знову з мітли впала?
Альбертівна. Ні, з віника звалилася!
Петрівна. Просто тобі завидно, що ми з онукою вирішили стати фотомоделями!
Альбертівна. Ой, не знаю, що ви зі своєю онукою приймаєте від голови, тільки вам це не допомагає!
Петрівна. Ось і дуже навіть допомагає! Ми щодня читаємо журнал «Coolgirl»! Прочитаєш - і голова проходить, як ніби її і не було!
Альбертівна. А може, у тебе її і справді не було?
Петрівна. А на чому ж я тоді зачіску нову спорудила?
Альбертівна. А тоді, значить, була! Логічно мислиш! Ну так че там, в журналі вентом, може, і мені почитати, щоб голова пройшла?
Петрівна. А там сказано, що спрага - ніщо, імідж - все! Засохні красиво!
Альбертівна. Ага,імідж, значить, не віднімеш!
Петрівна. Ну так, ось ми з онукою вибрали собі іміджі: вона «металлистка»а я - «світська левиця».
Альбертівна. Однією, значить, місце в металобрухт, а інший - в зоопарку!
Петрівна. А тобі місце в хатинці на курячих ніжках!
Альбертівна. О, до речі про курячихніжках, у мене ж там бульйон кипить!
Петрівна. А у мене стегенця підгоріли!
( Сміючись на сцену виходять ведучі та весна)
Ведучий1: Так весно , ти нас насмішила .( посміхається)
Ведучий2: Як я говорила, зрив на макаронній фабриці?( сміється)
Весна: Дівчата , майбутнє має властивість змінюватися , тому це була маленька розминка для ваших щічок.
Ведучий 1 : Ну що, нумо продовжувати?
Весна : Авжеш. Чия черга мріяти?
Ведучий 2: Моя! Я в садочку любила дивитися один мультфільм , цікаво як в ньому вітають з 8 березня?
Весна: І який це мультфільм?
Ведучий 2: Простоквашино.
Весна: О, це чудовий мультфільм, сама дивилась. Ну тоді рушаймо.
( Витрусила з торбинки чарівний пилок)
(На сцену виходять герої мультфільму «Простокрашино»)
Матроскін: Шарік, може ти вже вийдеш на переговори і підеш у ліс по квіти для нашої мами?
Шарік: Ні , не піду!
Матроскін: Чому?
Шарік: Я тобі вже говорив! Мені шкода квіти зривати, а як же комашки, чим вони будуть харчуватися, бджілки з чого будуть збирати нектар і робитимуть мед?
Матроскін: Про комах він подумав, а про нас хто подумає? Вже зовсім скоро приїдуть батьки і Дядя Фьодр, що ми їм скажемо?
Шарік: Правду.
Матроскін: Яку правду? Що на вулиці ще сніг, а тобі в кедах холодно іти до лісу?
Шарік: Як хочеш, але я не піду!
Матроскін: Так , тобі це нічого не нагадує? Наприклад зимову сварку?
Шарік: Цілком схоже.
Матроскін: Тоді не наступаймо на ті ж самі граблі, і спробуємо домовитися.
Шарік: Погоджуюся, в мене є ідея на рахунок квітів.
Матроскін: Що за ідея?
Шарік: Квіти можна не зривати , а виготовити . Вийде що і природу збережемо і подарунок своїми руками зробимо.
Матроскін: О це так ідея. Але у нас часу обмаль.
Шарік: А ми запросимо лісових друзів , і поки вони виступатимуть ми виготовимо подарунок.
Матроскін: Геніально!
Номер художньої самодіяльності : танок 3 клас.
Матроскін: Вітаймо жінку – єдність протиріччя.
Серця свої складаймо їй до ніг.
У ній живе вся мудрість віковічна,
Вітаймо жінку – щастя оберіг!
Шарік: Найкращі квіти хочеться
В цей день принести вам,
Найкращі всі слова.
Щоб більше линуло в житті пісень
І лиш весна в душі цвіла.
Ведучий1: О це так у мультфільм стрибнули , аж мурашки по шкірі.
Ведучий2: Мені також дуже сподобалося .
Весна: Так дівчата чари це річ неймовірна, тільки чарівного пилку у нас залишилося на одну подорож.
Ведучий2: Аню це твоя черга мандрувати, загадуй.
Ведучий1: Дякую , це надзвичайно приємно і водночас сумно, адже ще стільки всього цікавого . Я хочу потрапити у фільм «Пірати Карибського моря»
Весна: Ти впевнена.
Ведучий1: Так
Весна: ( Витрусила з торбинки чарівний пилок)
( На сцену виходять пірати під веселу музику)
Капітан: Тихий ранок починає,
День новий іде до нас…
Падають холодні роси…
Але сплять іще матроси,
Хоч уже вставати час. ( озирається навкруги)
Боцман: Я тут, мій капітане!
Капітан: Час матросів піднімати
І в далеку путь рушати.
Боцман: Слухаю, мій капітане! ( Тричі свистить у свисток . Моряки підхоплюються з місць і стають у ряд.)
Капітан: Нагадати хочу вам,
Що сьогодні свято мам.
А у нас для них дарунки-
Усмішки і поцілунки.
Щоб усе це їм віддати,
Треба їх з собою взяти.
Боцман: Гей, матроси,
В небі білі альбатроси,
А на палубі матроси
Дружно стали у рядок
На веселий - на танок !
Номер художньої самодіяльності : танець 8 клас.
Капітан: .Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, ніж мати
Немає у світі для нас!
Воно ніби сонця усмішка,
Неначе дитинства привіт,
Де рідна домівка і книжка
З якої побачили світ.
Кому ж ми заграєм, кому заспіваєм
Знають це дитячі чистії серденька.
Нині вам подяка, любі наші мами,
Хай благословенна буде кожна ненька!
( На сцену виходять ведучі та весна)
Ведучий1: Це неймовірні подорожі.
Ведучий2: Честь і слава вам наші любі жінки.
( На сцену виходять усі герої сценок)
Ведучий1: Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо слово «жінка», розуміючи при цьому не приготування їжі.
Ведучий2: Чи уроку.
Ведучий1: Не прибирання квартири.
Ведучий2: . Чи закріпленої території.
Ведучий1: А квіти.
Ведучий2: Свято.
Ведучий1: . І добрий настрій.
Ведучий2: І сьогодні ми якраз напередодні такого дня!
Ведучий1: З роси, з води – на добру сотню літ,
Людського щастя, благ людських по вінця!
Здоров’я шлем міцного, як граніт!
Ведучий2:
Щоб не торкалась скронь зими пороша.
Щоб залишались ви на все життя
Такі, як є – вродливі і хороші!
Гном (Розумник): Жінку — вшануємо знову,
Що непідвладна часу.
Гном (Буркотун): Жінку — владарку слова!
Гном (Соня) Жінку — життя окрасу!
Атос: Жінку — кохану й матір!
Портос: . Жінку — сестру й бабусю!
Араміс: Жінку — життєве свято!
д’Артаньян: Жінку, що вічно в русі!
Шарік: Жінку, талановиту, зоряну, поетичну!
Матроскін: .1Мрією оповиту!
Капітан: Лагідну, симпатичну!
Боцман: Жінку — думу співучу!
Гном(Чихун): Жінку, що має крила!
Гном (Простак): На найкрутішу кручу,
Їй би злетіть під силу!
Гном (Веселун): Так, як Господь звелів нам.
Гном(Тихоня): Друзі мої! Панове!
Ведучий2: Жінку уславмо гідно!
Ведучий1: Жінці — вклонімось знову!
Ведучий2: Жінці – берегині роду людського!
(Діти роздають квіти виготовлені власноруч)
Ведучий1: Прийміть від нас ці квіти, виготовлені з любов’ю, дякуємо що були з нами, до нових зустрічей.