Тематичний ранок "Мамин день"

Тематичний ранок. «Мамин день»

Для учнів 1 -9 класів

Мета: Розширити знання учнів про українські традиції та духовні цінності народу, сформувати шанобливе ставлення до матері, родинних традицій.

Розвивати зв’язне мовлення учнів, розширювати активний словник, увагу, пам'ять; розвивати інтерес до українського народного одягу, як складової частини українців.

Виховувати любов та повагу до матері, рідної землі, рідної мови, традицій українського народу.

Обладнання: вишиті рушники, скатертина, плакати з весняними квітами, живі квіти на столі, привітальні листівки, хліб, сіль.

Місце проведення: актовий зал

Хід заходу.

Учень.

      Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

      Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Учень.

       Шановна родинно!

       Просимо вас на хліб сіль,

       На наше свято урочисте!

Звучить тиха супровідна мелодія

Вихователь.

     Щороку ми з нетерпінням чекаємо приходу весни. Ми рахуємо дні, виглядаємо коли пташки нас своїх крилах принесуть її з далекого вирію. Ми чекаємо, коли весна прожене холод, устелить землю молодою травичкою, прикрасить квітами, а пташки наповняють гаї  та діброви своїм голосним веселим щебетом.

       Весна… Вже сама згадка про неї будить у серці неземну радість, тривогу. Це свято оновлення  і відродження природи. Його відчувають і по-своєму  переживають дорослі і діти, тварини і рослини ― усе, що є на землі: Весна ― це сонце і тепло. Весна ― це  зелен - цвіт і пахощі квітів. Весна ― це надія. З давніх ― давен, за народним звичаєм, до зустрічі весни готувалися дорослі й дітвора. Сьогодні  ми також зустрічаємо весну.

        Березень ― це перший місяць весни.  Він  приносить тепло. Сонце  розпочинає світити яскравіше, краще, краще пригрівати землю з’являються перші підсніжники. Вся  природа оживає. Березень  ― це світлий радісний місяць на землі, місяць, коли жінки святкують Міжнародний жіночій день. Подобрішали обличчя  людей  більше з’явилось усмішок, радості й турботи  у чоловіків, дітей, які в цей день,8 Березня, прославляють щедрі серця і золоті руки рідних мам, сестер, бабусь, подруг. Чи не в цей весняний день, діти вигукують: «Хай завжди буде мама!»

          Мамине свято!  Мамин день! Так  називають його діти. В цей день вони дарують своїм  мамам подарунки, квіти і вітають із весною.

          Дозвольте привітати вас зі святом . Хай наперекір усьому весна несе вам усміхнену долю, добро і здоровۥя 

Учні.

       Ми є діти українці ―

       Хлопці та дівчата,

       Рідний край наш ―  Україна,

       Красна та багата,

       Рідне небо, ясне сонце,

       Місяць зорі срібні,

       Рідний народ ―  українці,

       Всі  до нас  подібні. 

Лунає тиха спокійна мелодія

Вихователь.

       Стояла я і слухала весну,

       Весна мені багато говорила,

       Співала пісню дзвінку, голосну,

       То знов таємно ―  тихо шепотіла ,

       Вона мені співала про любов,

       Про молодощі, радості, надії,

       Вона  мені переспівала знов

       Те, що давно мені співали мрії.

Виходять Весна, три місяці

Весна.

     Сьогодні своєю весняною владою я наказую всім радіти, співати, танцювати.

Вересень.

     Весняночка, паняночка, де ти зимувала?

Весна.

     Зимувала я в садочку, на кілочку пряла.

     Пряла на кілочку ― горобцю на сорочку

     Що виведу нитку ― горобцю на свитку,

     Що виведу другу ― горобцю на пугу.

     Що позоставались кінці ― горобцю на штанці.

Жовтень.

    Ой весна-весна, ти красна, що ти нам, весно принесла?

Весна.

    Коробочку з веретенцями,

    А скринечку з червінцями,

    Старим дідам по кийочку,

    А хлопчикам по батіжку.

Листопад.

Ой, весна,  весна ― красна, що ти нам, весно, ще принесла ?

Весна. 

Принесла я вам свято любої неньки, урочистість Вербної неділі, таємничість і красу       Великодня зі смачними пасками, різнобарвними крашанками:

Принесла, я вам літечко, ще й запашне зіллячко,

А дівчатам по віночку з хрещатого барвіночку.

А  ще принесла я вам сонечко, ще й рожевою квіточку.

Хай  вродиться житечко, ще й озима я  пшениця.

Ой на горі пісенька ― там ходила дівчина,

Розтуляла віченька у кожної квітоньки.

Ой, на горі лялечка, мала подоляночка ―

Засвітила сонечко, засіяла полечко.

Звучить музика із залу виходять дівчата у вишитих сорочках, вінках, виконують хоровод «Подоляночка»

Вихователь.

Так, весна ― це надії, сподівання, це радість і впевненість у своїх силах. Весна  збагачує нашу  землю не тільки красою, а й талантами. Перед чарами весни, здавалось, відступала недуга, а зболена душа переповнювалась радістю, мріями, насолодою від краси природи, навіювались нові думки і плани творчості.

Мати ― березня роду людського  її святого завжди називали. Мати народжувала дитину, співала їй колискові пісні, вчила добра і любові, навчала охайності, працьовитості. Недарма в народі кажуть: « Яка  мама, така й доня.  Споконвіку  славились українські дівчата і жінки ―  чепурні, роботящі добрі,  привітні.»

Звучить пісня «Чорнобривці» сл. М. Сингаївського, муз. В. Верменича  

Учні.

         Восьме березня настало,

        З ним весни приходить час.

        Вся країна  зустрічає  8 Березня  у нас.

        Якось я спитала у весни  ―

        Ти  чому приходиш поясни?

         І весна мені сказала прямо!

          ―  Поспішаю  я на свято мами!

         Поспішають квіти проростати,

         Поспішають журавлі вертати,

         Поспішає сонечко теплішать,

         Поспішають дітки розумнішать.

Вихователь.

Слово «Мама»  росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечірня зоря і гладить по голівці рідна рука.

        Мама,  мати, матуся… скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо ним  звертаємось до найближчої, найдорожчої, найкращої, наймилішої для нас людини.

        Мама!  У всі часи всі на роди величали її, як найбільшу святиню. Бо як вічне життя на землі, так вічна мати ― символ Добра, Миру, Щастя.

Звучить пісня  « Пісня про рушник » сл. А. Малишко, муз. П. Майбороди.

Вихователь.

          8 Березня  ―  свято не тільки мам, але й наших дівчаток.

А зараз « Жменя теревенів ».

                          Не вам

― Та  й набрид же своїм плачем ти мені, Петрусю!

― Це не вам я, мамо, плачу

― А кому?

―  Бабусі.

                          Не чужа

 ―  Не брудни скатерті, Івасю?    

 ―  Чому?

.―  Бабуся прала її, прасувала. 

 ―  Ну і що?

 ―  Треба поважати чужу працю. 

 ―   Але ж бабуся не чужа.

        Сцена  « донька і мама ».

Донька.

Мамо, люба, глянь,  як сяють ясні зорі золоті.

Мама.

       Кажуть люди, то не зорі,

       Сяють душі то святі.

       Кажуть, хто у нас на світі

       Вік свій праведно прожив,

       Хто умів людей любити,

       Зла нікому не робив,  ―

       Бог  послав того на небо

       Ясною зіркою сіяють…

Донька.

        Правда, мамо? То все душі,

        А не зорі там горять?

        Так навчи ж мене, голубко,

        Щоб і я так прожила,

        Щоб добро робити вміла

        І робить не вміла зла.

Мама.

  Є у кожної дитини матінка єдина,

   Та, що любить нас і дбає, розуму навчає.

   Є у кожної дитини, навіть сиротині.

   Наша мати солов’їна ― рідна Україна,

   І у кожному серденьку є і буде жити

   Божа Мати ― наша Ненька,  мати всього світу.

 Вихователь.

  Божа Матір, Мати ―  Україна, рідна ненька – це три матері,  що освячують наше  життя.

  В образі Матері осягаємо розумом своїм рідну  вишневу Україну, оспівану тисячами жіночих материнських сердець. За  них  за цих трьох матерів, дитяча молитва.

Вихователь читає молитву

                  Молитва за маму.

         Є в мене найкраща  у світі  матуся,

         За неї до тебе, Пречиста,  молюся.

         Молюся устами, молюся серденьком,

         До тебе, небесна Ісусова ненько.

         Благаю у тебе дрібними словами

         Опіки та ласки для любої мами.

         Пошли їй не скарби, а щастя і долю

         Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

         Рятуй від недуги матусеньку милу,

         Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.

         Щоб нами раділа — пишалася всюди.

         За це  я складаю в молитві долоні

         До тебе, Царице, на сонячнім троні.

Всі учасники свята виходять на середину зали, дякують за увагу.

Вихователь.  Свято закінчується, але святковий настрій хай у вас збережеться.

Література

1.            Єленчук М., Вацик М. Свято весни чи жіноча радість // Тернопільська   газета.-2003.-5-11березня.
2.            Лепська Т.Г. Жінка – одвічна загадка природи // Позакласний час.-2002.-№20.
3.            Старущенко Л.С. Берегині українського духу // Позакласний час.-2003.-№4.