Сценарій Свята Букваря ( за програмою НПП "Інтелект України")
Сценарний хід
Дійові особи
- Знайко
- Квіточка
- Кнопочка
- Незнайко
- Мудра Сова
- Кеша
- Червона шапочка
- Центаврик
- Учні класу
Під музику на сцену виходять казкові герої
Знайко: Добрий день! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну, що усі зібрались в залі?
Кнопочка: Та ні, когось не вистачає.
Знайко: Кого?
Кнопочка: Самі відгадайте, а потім ще і привітайте.
До школи радо хто спішить?
Старанно хто уроки вчить?
Хто хоче все на світі знать,
Уміє і читать, й писать?
Усі завжди їх пізнають,
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Казкові герої разом: ШКО-ЛЯ-РІ !
Квіточка: Хто радує і тат, і мам?
Хто кожну справу робить сам?
Хто дружно й весело співа,
Родину щастям зігріва?
Усі завжди їх пізнають,
Скажіть-но, як цих діток звуть?
Казкові герої разом: ШКО-ЛЯ-РІ!
Знайко: Що ж, вітайте! Ось він – наш 1- Б клас!
Заходить перший клас
Лунає пісня «Ми першокласники»
Мудра Сова : Сьогодні тут зібрались первачки
І в школі вони вже не новачки.
- Добридень! – ми звертаємось до вас,-
Наш дружний, наш веселий перший клас!
- Зовсім, зовсім ще недавно
Вересневої пори
Мами в школу нас за руки
Несміливих привели.
А сьогодні ми вже справжні,
Справді, справжні школярі!
- Бо читати і писати
Ми навчитися змогли
І задачу розв’язати,
І відняти, і додати…
Словом, успіхів всіляких
Ми, нарешті, досягли!
- Що за диво – корабель
Нас везе навкруг земель?
Пливемо морями знань
Серед хвиль важких – питань.
За шкільні роки буремні
Знань набудем – будьте певні!
Обігнемо Землю з часом
З нашим дружним першим класом.
- Нас робота не лякає.
Треба вчитись – кожен знає!
Тож чекаєм побажань
Під вітрилом в морі знань!
Звучить пісня «Вчать у школі»
Мудра Сова: (ніби читає книгу) Не за високими горами, не за далекими морями, а в казковій країні Першокласнії було Квіткове місто, де мешкали крихітні чоловічки — «коротульки». У місті росло багато квітів, і навіть вулиці мали квіткові назви: вулиця Дзвіночків, алея Ромашок, бульвар Волошок.
А ще в Квітковому місті була одна особлива вулиця – вулиця Шкільна. Всі коротульки з задоволенням відвідували будиночок Алфавіт, де вони вивчали літери, і будиночок чисел. (закриває книгу)
- Будинок любий Алфавіт,
Тобі сьогодні наш привіт!
До нього нам лягає путь —
У ньому літери живуть.
- Живуть там літери в словах,
А кожне слово — звір чи птах,
Давайте ж букви ті згадаймо
І гарну пісню заспіваймо!
Лунає «Пісня про алфавіт».
(Чути кричить Незнайко)
Знайко: Ой, а хто це до нас іде?
Незнайко: Добрий вечір!
Знайко: Який вечір? Адже зараз день.
Незнайко: А я не знаю, чи вечір, чи день.
Знайко: А чого це ти так кричав?
Незнайко: Та то я від злодія тікав.
Знайко: Від злодія? Від якого злодія?
Незнайко: Від звичайного, який хотів у мене мого капелюха вкрасти.
Знайко: Твого капелюха? А навіщо йому капелюх?
Незнайко: Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова.
Кнопочка: Ой, Незнайку! Не сміши нас! Це в тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш, що ти вмієш. Ось яка це літера? (Показує букву «К»)
Незнайко: Пів жука.
Кнопочка: А точніше?
Діти. Буква К
Квіточка:А оце? (Показує букву «О»)
Незнайко: Та це ж яйце!
Квіточка: А ви ,діти, що скажете?
Діти: Це буква «О».
Папуга Кеша: Ех, Незнайку, нам тебе шкода. Літер ти не знаєш, тому й книжок не читаєш.
Незнайко: Хто? Та я всі книжки в світі перечитав! Ось послухайте! Я знаю казку про те, як Карлсон втік від діда і баби. А ще про те, як дід загубив шкарпетку…
Папуга Кеша: Усе ти, Незнайку, переплутав. Таж ці казки навіть зовсім маленькі дітки знають. А тепер послухай, як добре наші учні знають казки.
Вікторина «У світі казок»
1. «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)
2. «Уліз ведмідь – семеро стало…» («Рукавичка»)
3. «Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю.» («Колобок»)
4. «За вікном літали сніжинки, і одна з них, найбільша, упала на краєчок ящика з квітами.» («Снігова королева»)
5. « У нашому будинку страшні велетні оселилися.» («Бременські музики»)
6. «З корабля лунали музика і співи…» («Русалонька»)
7. «Навіть батько, глянувши на неї, злякався і сказав, що це не його дочка». («Дикі лебеді»)
8. «Відведи дівчину в ліс, щоб мої очі більше не бачили її». («Білосніжка»)
9. « Я принесла вам пиріжка і горщичок масла.» («Червона шапочка»)
Звучить «Пісня про казочку»
Папуга Кеша: Молодці, із цим завданням упорались.
Заходить Червона шапочка і співає пісню
Червона шапочка:
Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,
Якщо довго по стежинці бігать, тупать і стрибать,
То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,
То можливо, то можливо можна в школу нам прийти!
А-а — вчаться там діти великі й малі.
А-а — знань їм багато дають вчителі.
А-а — там навчаються читати,
А-а — і писати, й рахувати.
А-а — там цікаво всім завжди.
Червона Шапочка: Привіт усім. Я дуже рада бути на вашому святі. Але крім вітання, у мене для вас є сюрприз. Відгадайте, що в моєму кошику?
Незнайко: Звісно, що: пиріжки несеш від бабусі.
Червона Шапочка: А от і не вгадав! Ніякі там не пиріжки, а загадки для першокласників.
Незнайко: О, я так люблю відгадувати загадки! Це для мене дрібниці. Можна я теж буду відгадувати твої загадки?
Червона Шапочка: Гаразд. Але слухай уважно!
Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита. Не людина, а розповідає.
Незнайко: Що ж це таке? А, я здогадався. Не кущ, значить дерево. Так, на дереві... Що ж на дереві? А, на дереві торбинка, зшита з клаптиків, а в торбинці... О, а в торбинці телевізор! Правильно? Все підходить. Ну як, я вгадав? Правда, я молодець?
Червона Шапочка: Ой, Незнайко! Ну й нагородив! Діти, що це? (Книга)Молодці! Ти, Незнайко, краще помовчи та послухай, як діти відгадують загадки.
Білі, чорні та бузкові,
Жовті й сині на кінці.
Це, звичайно, … (олівці)
Всі малюнки вмить зітре, якщо в хід вона піде. (Гумка)
Олівці Петрусь узяв, швидко щось намалював.
Хоч крути, а хоч верти, має тільки три кути. (Трикутник)
На одній нозі стоїть,
Крутить-вертить головою,
Гори, ріки, океани
Нам показує з тобою. (Глобус)
У портфелі є хатинка —
ручки там живуть, резинка,
клей, лінійка, кутники? —
школярів помічники. (Пенал)
Незнайко: Ой, які молодці! І звідки вони про все знають? Такі розумні діти!
Кнопочка: Це тому, Незнайко, що вони люблять читати книжки. А ще діти вивчали такий цікавий предмет як «Навчаємось разом». Вчилися розгадувати ребуси, тренували пам`ять, увагу. Дуже всім подобалося створювати піктограми.
Незнайко: Пік…Пік… Пік…хто?
Мудра Сова: Піктограми! А давайте перевіримо, хто краще складе піктограми – діти чи батьки?
Слова для піктограм (на ватмані малюють) : посмішка, дятел, тривога, грати, лелека, океан, жолудь.
Незнайко: Знаєте, що я вирішив? Я теж буду багато читати, гарно вчитися і тоді стану розумним!
Звучить «Пісня про мага»
Папуга Кеша: А пам`ятаєте Будиночок Чисел ? Найчарівніше місце на Шкільній вулиці. Восени цей будиночок мав лише декілька поверхів, а протягом року виріс і в висоту, і в ширину!
Знайка : Дійсно, а це тому, що до будиночка весь час заселялися нові мешканці-числа. Сьогодні там живуть аж сто чисел! Вони весь час додають, віднімають, вимірюють. А ще числа люблять ходити на карнавал і грати в перегони. Незнайко, а давай-но разом з дітками пограємо в математичний волейбол.
( Діти стають в коло, вчитель в центрі. Він кидає м`яча дитині і називає приклад з таблиць додавання і віднімання )
Лунає «Пісня про математику»
Звучить космічна музика, виходить Центаврик
Центаврик: Добрий день, друзі! Цілий рік я мандрував планетою Земля. Дізнався багато цікавого про материки, океани, тварини та рослини. Тут все таке незвичне! На Альфа-Центавра нічого подібного немає. Коли я повернуся на рідну планету , все-все розкажу своїм друзям, і наступного разу ми прилетимо разом до вас у гості.
Вчитель: Центаврику, а давай-но разом з дітками пригадаємо, з якими тваринами нашої планети ти познайомився!
Центаврик: Із задоволенням!
Естафета «Царство тварин»
На магнітну дошку діти по черзі розподіляють тварин по класах: КОМАХИ, ПЛАЗУНИ, ПТАХИ, ЗВІРІ.
В кожній групі є зайва тварина.( Метелик, сонечко, коник, павук; ящірка, черепаха, змія, вугор; сорока, качка, пінгвін, синиця; вовк, білка, лев, слон. )
Лунає «Пісня про Центаврика»
7.Ми всі бажаємо старанно вчитись
Писати в зошитах, читати книги.
Ми стаємо не просто діти,
А учні школи – школярі!
8.Учитись в школі ми готові,
Вже вміємо читать.
Ми мамі й тату дали слово
Відмінниками в школі стать.
9.Буде свят у нас багато-
І серйозних, і смішних.
Але це – найперше свято,
Найважливіше з усіх.
10.Наймолодші серед всіх,
Будем разом вчитися.
Крокувати у світ знань
Вчитись, не лінитися.
11.Ми не просто малючки,
А вже справжні першачки.
А за років так дванадцять
Підростем на всі сто двадцять.
12.Будем вчитись ми сумлінно
І поводитись відмінно,
Щоб батьки могли радіти,
Що в них гарні такі діти.
13.Будем добре ми учитись,
І співать, і веселитись,
Щоб раділи мами милі,
Що такі ми в них щасливі.
14. Цілий рік разом із нами
Вчилась вся родина.
Додавала, віднімала,
Правила учила.
15.Вдячні ми вам без кінця,
В ніжності терпне душа.
Ми перед вами в боргу,
Хочем сказати : «Люблю».
Вчитель:
Дитинство веселковими мостами,
Як в казці, швидко – швидко пролетить,
А потім юність росами – стежками …
Всі роки в школі – найсвітліша мить!
Тому у дружбі, радості зростайте,
Хай сонце щастя світить вам щораз.
І перше свято це запам’ятайте.
Нехай щастить вам в добрий час.
16. Ми всі - діти українські,
Український славний рід!
Хай про нас усіх маленьких
Добра слава йде у Світ.
17. І нехай той скарб любові,
Що нам Бог в серця вселив,
Рідну землю й рідну мову
Збережемо назавжди!
18.Наше небо синє-синє,
Наше сонце золоте,
Хай любов до України
В кожнім серці проросте!
19.Все що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе!
Рідна віра й рідне слово
У майбутнє нас веде!
20.Щоб ніколи не забули
Ні на хвилю, ні на мить,
Хай Господь святий із неба
Нас, малих, благословить!
Привітальне слово директора школи
Лунає «Пісня про Україну»
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку