Сценарій свята "День рідної мови"

Новополтавська ЗОШ І – ІІІ ступенів

Методоб’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кращої, ніж рідна, мови не буває

 

 (виховний захід з учнями 5 класу)

 

 

 

 

 

 

                                                                    З досвіду роботи

                                                                                            вчителя  української мови

                                                                          та літератури,

                                                                                            класного керівника 5 класу

                                                                                           Романчук Ганни Зіновіївни

 

 

 

 

 

 

 

 

с. Новополтавка

2017

                                       Відеозаставка «Живи, українська мово!»

 

І ведучий: Доброго дня Вам! Раді вітати Вас на нашому святі «Кращої, ніж рідна, мови не

                   буває». Сьогодні ми зібралися, щоб                     

                   сказати теплі й ніжні слова про нашу рідну українську мову. 21 лютого наша країна разом з усім світом відзначає День рідної мови. Ми з вами одержали у спадок багату, розвинену, мелодійну мову. Наша мова - одна з найдревніших і найбагатших серед тисяч мов світу. За милозвучністю вона посідає третє місце у світі після французької та іранської. Нею можна висловити все: і найглибші думки, і найпотаємніші почуття.

Чому ж саме 21 лютого ми відзначаємо це свято?

                    ІІ ведучий: Саме цього дня в республіці Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію

                         протесту, спричинену урядовою забороною на використання в країні бенгальської мови.

                       Відтоді цей день у країні став Днем полеглих за рідну мову. У жовтні 1999 року на 30 сесії

                       Генеральної конференції ЮНЕСКО у пам'ять про цю подію було запроваджено

                       Міжнародний день рідної мови, який тепер відзначають щорічно цього дня.

 

1-й учень: Рідна мово моя, поетична, пісенна,

                   Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я,

                   Як народу душа: щира, добра, натхненна,

                   Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

 

2-й учень:Скільки в мові тепла і палкого кохання!

                  Туги й щастя дзвінкого, і світла душі,

                   Та іскристої радості і шанування,

                   Що, хоч просто говориш, - виходять вірші!

 

3-й учень: То струмочком дзвенить, то сміється й співає,

                   То іскринками гумору враз спалахне.

                    Скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає.

                    Мово рідна моя, ти як сонце ясне!

 

4-й учень:Бо слова твої серце уміють зігріти,

                  Приголубити, втішити можеш одна.

                   Мово рідна, ну як нам тебе не любити?

                   Ти весела і ніжна, неначе весна!

 

Учениця читає вірш

Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця.

Хай вона струмочком буде

Хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунає

Кожен день і в свято,

Соловейком хай співає

В українській хаті.

Бо вона ж така багата,

Українська мова,

Неповторна, і крилата

І така чудова!

І цвіте у ній кохання,

Рушники з квітками,

Мрії наші і бажання,

Верби над ставками.

Не цурайтесь, люди, мови,

Не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово,-

Не буде народу.

 

До вашої уваги пісня «Українська мова» («Мово лебедина»)

 

ІІ ведучий:Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя»,-

                    говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура.

                    Ми – українці – горді з того, що маємо свою державу, свою мову. Кожен

                     із нас – патріот своєї країни, бо любить її, поважає державні закони, і тому

                    повинен боротися за чистоту рідної мови.

 

І ведучий:Хоч як не глумилися з нашої мови, принижували й забороняли, нехтували і не

                   хотіли  слухати й чути її, сьогодні вона відроджується, бо й не змовкала в устах

                   патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, у далеких куточках світу, де

                  живуть українці в діаспорі, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись    

                  заговорити  нею на повний голос.

 

ІІ ведучий: Сьогодні рідна мова заходить у школи і вузи, на підприємства, у ділову сферу,

                     входить у світ повноправно й впевнено. І вона звучить, співає на своїй землі у

                    кожному дзвінкому струмочку, в прозорому джерельці, у росяній квіточці, в

                    сонячному промінчику, живе у високій мрії, бо вона на своїй вільній землі, вона у

                    себе вдома.

 

                                                 Відеопрезентація «День мови»

 

 

І ведучий: Кожне природне явище, кожну пору року, різні події, людські почуття можна

                   описати українською мовою, та ще й як! А мовою віршів можна намалювати

                   чарівні картини природи, найпотаємніші почуття, передати всю гаму барв і

                   гармонію людських стосунків. Яка ж вона гарна, чиста, багата і мелодійна – наша

                   українська мова.

 

ІІ ведучий: Мова живе! Вона немов чисте джерело, що витікає з-під землі і поїть кожного,

                    хто припаде до неї вустами.

                    Український народ дуже дотепний. Він склав багато повчальних усмішок, які

                    несуть у собі великий виховний потенціал. Якою б засмученою не була людина, а

                    почувши дотепний жарт, посміхається.

І ведучий: А зараз вашій увазі пропонуємо кілька гуморесок Павла Глазового. Адже гумор- невід’ємна риса характеру   українців.

 

     Павло Глазовий.   НАШІ ХЛОПЦІ

 Іде вуйко Хрещатиком —

Приїжджа людина.

Запитує у зустрічних:

— А котра година?

 Перехожі пробiгають,

Позиркують скоса.

Той рукою вiдмахнеться,

 Той відверне носа.

 А тут раптом двоє негрів

Вийшли з гастроному.

Один глянув на годинник:

 — Зараз чверть на сьому.

 Вуйко низько поклонився.

— Дякую, шановнi!

 Значить, є ще у столиці

 Україномовні.

            ТУРОК

Збирається мій знайомий 
В далеку мандрівку. 
Придбав собі в Туреччину 
На тиждень путівку.

Костюм справив елегантний, 
Вчить турецьку мову. 
Уже знає, як звуть турки 
Свиню і корову, 
Як спитати по-турецьки, 
Почім у них шуби, 
Де купити мило й пасту, 
Яка чистить зуби.

Голова гуде у нього 
Від отих уроків. 
Він, до речі, на Вкраїні 
Живе тридцять років.

Ходить всюди, як хазяїн, 
Аж дверима гурка, 
Хоча мову українську 
Знає гірше турка.

          Павло Глазовий. «Романтики»

 

Гарну книжечку нову

Читають хлоп’ята.

- Що це значить романтизм?-

 Питають у тата.

- О, знайшли про що питать,-

Блимнув той спідлоба.-

Це коли кістки болять.

 Є така хвороба.

 

Павло Глазовий. «Лист від кума із Сухума»

 

Кума листа одержала

З Кавказу від кума:

 «Привіт, кума, із курорта

Поблизу Сухума!

Був  я вчора в пітомніку,

Здєшнім зоопарку.

Там із мене мєстний мастєр

Цокнув фотокартку.

 Те, що в мене за плечима,

То не просто сітка,

А велика загорожа,

Шимпанзяча клітка.

Я на фоті получився

Разом з шимпанзою.

Не наплутай: я спереді,

Шимпанзе за мною.

 

      «Кухлик»  Павло Глазовий

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чєво? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

1-й учень: Яка ж багата рідна мова!

                    Увесь чарівний світ у ній!

                Вона барвиста і чудова,

            І кривдити її не смій!

 

2-й учень: Вона про все тобі розкаже,

                   Чарівних слів тебе навчить,

         Усе розкриє і покаже,

                 Як правильно у світі жить.

 

3-й учень: То ж мову вчи і прислухайся

            До того, як вона звучить,

               І розмовляти так старайся,

               Щоб всім її хотілось вчить!

 

4-й учень: Вона ж у нас така багата,

               Така чарівна, як весна!

                   І нею можна все сказати.

                І найрідніша нам вона!

 

5-й учень: Бережімо природу і мову,

                              Щоби справжніми бути людьми.

                   Пісню мами, її колискову,

                     Що уперше почули дітьми.

 

6-й учень: Все робіть, щоб річки не міліли,

           І ліси хай піснями звучать.

           І щоб мовою рідною вміли

   Україну мою оспівать.

             І ведучий.

Шановні присутні в залі ! Ось і підходить до кінця наше свято до Дня рідної мови.

Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

ІІ ведучий.

Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

 

Звучить пісня «Рідна мова» («Лине Україною»)