Сценарій свята до Дня матері

 

 

Сценарій до Дня матері 

Ведучий

Коли з'являється на світ людина, найперше що вона бачить – це маму.

Кожна дитинка перед народженням звертається до Бога і говорить: «Я боюся народжуватися». А Бог відповідає:

 - Не бійся, я подарую тобі на Землі  ангела – охоронця.

- А як його звати?

- Називай його просто -  МАМА

 

   У кожного із нас є такий ангел – охоронець і до останнього подиху мама піклується про свою дитину. Тож давайте сьогодні присвятимо всі слова найважливішим людям, нашим матусям!

 

Учень
Україна в білих селах, у густих садочках,
У хрещатому барвінку, у синіх квіточках.
Україна в рідній мові і в пісні прекрасній.
Україна в рідній школі, майбутності ясній!

Учень
Я чую твій голос, пшеничний твій колос.
У душу мені засіває зерно,
Моя Україно, білявко - хатино,
Пізнати тебе мені щастя дано.

 

Пісня "Одна калина.”

Ведучий.
Мама, матінка, матуся…
Заплющ очі і прислухайся.
І ти почуєш мамин голос.
(за кулісами)

Ведуча
Якось я спитала у Весни: ” Ти чому приходиш поясни?”
І весна мені сказала прямо: "Поспішаю я на свято мами!”
Мама… В усі часи, всі народи пов’язували з нею найсокровенніше, возвеличували її, як найбільшу святиню. Вона - корінь життя, берегиня роду людського, вона та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ усе ясніше. Не дарма ми кажемо: мати - Вітчизна, Ненька-Україна.

Ведучий
Кожна людина, кожний народ має свої святині. До таких великих

 

 

святощів кожній людині причисляємо перш за все любов до матері, до тієї, яка дала нам життя, яка нас виплекала, виростила і виховала. Всі клопоти, більша частина праці у вихованні дитини, все на плечах матері. Вона для добра своїх дітей віддає усе: болі, труд, сльози, здоров’я… Серце свого не жаліє для дитини, для її добра.

Ведуча
І нині ми віддаємо шану Матері Божій, яка завжди нас охороняє і завжди заступає, віддаємо шану Матері-Україні, яка синів виряджала на непевну боротьбу за рідний край. І нинішнє свято є символом їх відродження!
Ще на початку минулого століття травень називали місяцем Матері Божої. Першого тижня і дорослі, і діти несли до церкви квіти, співали пісні, в яких славили жінку, яка привела їх на світ Сина Божого. І жінка і мати Сина Божого несуть усьому світі життя. Тож давайте сьогодні славити їх, бо вони подарували нам найдорожче…
Прийми Боже, молитву своїх дітей, бо ми просимо за Україну, за рідну матір. І молитва наша праведна, як і любов.

 

Учениця
Молю тебе, Мати щирими словами, змилуйся, над нами.
Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,
Поможи нам вчитись, чесно працювати,
Щоб була потіха для рідної мами,
Змилуйся над нами,
Дай нам оминути всяку злу пригоду,
Дай рости на користь рідному народу.

Учень.
Діво Пресвятая, Матір Матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх світлом золотим,
Виповни любов’ю неспокійний дім.
Научи як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоре - Зорянице і сонце доброти,
Землю України, щастям освіти!

 

 

Учень1 (ПЕРШИЙ КЛАС)
Мама - перше слово вимовлено мною!
Мама - перша подруга моя!
Мамо, все святе пов’язане з тобою,
Мамо, лиш у тебе вірю я!

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень2

Можна у світі багато зробити -
Перетворити зиму на літо.
Можна море й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
 

уч.3

Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами -
"В світі усе починається з мами!”

 

4. Мати піде, в серці лишить рану
- Всохне корінь твій і верховіть.

- Заклинаю: бережіте маму!
Діти світу, матір бережіть!

 

5.  Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша,
Хто така? Скажу вам я -.
Рідна матінка моя.

 

6. Уклін тобі, тобі пошана,
В цей день святковий, люба ненько,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько,
Щоб все віддало в любім зриві,
Щоб тільки ми були щасливі.

 Учениці читають вірш "Ех, талант”.

Ех, талант - гіркий полин,
Туга удовина.
Був у мами один син,
Золота дитина.

Доглядала, як могла,
Рук не покладала.
А подався із села -
В гості виглядала.

Але син - не поспішав
Їхати додому.
Жив собі й не сумував -
Добре молодому.

 

 

 

Ні кола, ні двора,
Ні дітей, ні жінки,
Від Амуру до Дніпра
Воленька та й тільки.                                                                                                

Та сумна балада ця: 
Не дождалась мама,
Наздогнала молодця
Вістка-телеграма.

Він зібрав її в кулак,
Ледве стримав сльози,
І поніс його літак
Крізь сніги й морози.

Увійшов у рідний дім:
Люди. Плач. Родина.
І постала перед ним
Чорна домовина.

Він незграбно шапку зняв,
Він схилив коліна,
Він невтішно заридав,
Як мала дитина.

Але що тепер плачі,
Совісті докори.
Син посивів уночі,
У думках і горі.

І померла тільки з ним
Та його провина.
Був у мами один син,
Золота дитина.

Пісня "Сину, ангел мій”.

Ведуча.

 Мама - всьому початок. Мама - берегиня роду людського. Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. її святою завжди називали. Мама народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добру і любові, навчала охайності, працьовитості.
Недаремно в народі кажуть: "Яка мама, така й доня”.

 

 

 

 

 

Ведучий.

Мама наказувала доні: "Тримай хаточку, як у віночку, і рушнички вишиті на кілочку. Тримай відерця чистенькі і водиці повненькі”. Споконвіку славились українські дівчата і жінки - чепурні, роботящі, добрі й привітні.

Ведуча. Все прекрасне в людині - від променів сонця і від молока матері.
У всіх піснях і заклинаннях бачимо матір - на зорях. І сама вона давно стала зорею незгасною, що світить звідусіль. Адже тільки мама залишиться символом рідного дому.
Недаремно найсвятіші на землі слова жіночого роду: земля, Україна, Вітчизна.

( 3КЛАС) 

1. Пісня лунає по всій Україні -
Матусине свято прийшло до нас нині.
Щиру подяку ми неньці складаєм,
Здоров’я і щастя рідненькій бажаєм.

2. Рідна мати, Матір Божа, Мати Батьківщина -
Три цілющих вічних слова - Вся моя родина.

3. Перша мати - то рідненька,
Що на світ зродила,
Що пестила, доглядала,
Добра-правди вчила.

4. Друга мати - Україна,
Рідная землиця!
Третя мати - це Марія,
Небесна цариця.

5. Моя люба мати,
Калиновий цвіт.
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.

6. В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль.
Моїм є твоє горе,
Моїм є твій біль.

7. Твоя світла радість
Радує й мене,
А твій жаль проймає
Й серденько моє.

 

 

8. Бо ж я, моя мамо,
Твоя кість і кров,
Ти мене родила,
Ти є мій покров!

9. Ти мене борониш
Від усіх тривог,
Най благословить тебе
З неба Господь, Бог!

Пісня «Мамина сорочка»

Ведуча.      Велика любов до мами знайшла відображення у великій кількості звертань до неї: "мама”, "матінка”, "неня”, "ненька”, "матуся”, "мамуся”, "мамочка” - часто зі словами "рідна”, "рідненька”.

 

Ведучий.

А ось як у прислів’я увійшов образ мами: 

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
Нема того краму, щоб купити маму.
Матері ні купити, ні заслужити.
Добре й неньці, як дитина в славі.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Нема цвіту білішого, як цвіт на калині,
нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Ведуча.

Без мами немає життя на землі. Саму землю ласкаво називають "земля-мати”.
Маму мають не тільки діти, звірята, але навіть і рослини. Поширеним був в Україні переказ про квітку сон.

 Ведучий.

У всіх квіток є своя мати. Тільки в сон-трави не рідна мама, а зла мачуха От ще тільки сніги почали танути, а вона вже прийшла, розбудила його: "Вставай, сонливий та дрімливий, уже всі квітки цвітуть, один ти спиш!” От він схопився і відцвів раніш за всіх, ніхто його краси й не побачив.
Багато народних назв рослин пов’язано зі словом "мама”: материнка, мати-й-мачуха, материні сльози. Вам, матері, вітання.

Пісня (ОЙ ЧОГО Ж КАЛИНА )

 

Учень
Якби зібрати всі слова земні,
Ми б вибрали прості і невисокі,
 

 

 

 

 

Щоб ваші діти трояндами цвіли,
Щоб не були в житті ви одинокі.

 

Учень
Хай не спішать літа на ваш поріг,
Хай повсяк час здоров’я прибуває,
Ми ніжно любим вас і від душі
Всього найкращого бажаєм.

 

Учень
Найкращі дні для наших матерів -
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми можемо для матері зробити.
Даруймо ж радість нашим матерям,
Бо їм турбот і горя вистачає. 

 

 

Інсценізація вірша "Мамо чому?  ”     

 

Син
Чом у тебе у косі ясна
Забриніла раптом сивина?

Мати
Од любові, од надії -
Ти ж один у мене сину мій.

Син                                 

А в бабусі голова біліш -
Тож мене бабуся любить більш?

Мати
В неї діти - доньки і сини -
Додають сердешній сивини.

Син
Чо м же тьотя біла, як зима,
В неї діток не було й нема?

 

 

 

 

 

Мати
Так, синочку, біла геть вона,
Бо нудьгує цілий вік вона

 

Учениця

Ой яка ж бо ти, матусю,

Дорога та мила!

Все це вимовить словечком_

Ще не моя сила.

Що те сонечко на небі,

В лузі квітка красна:

Так матуся в нашій хаті_

Добра все та ясна.

Ясне сонце світить з неба,

Веселить та гріє.

В рідній хаті при матусі

Весело гуляю,

Що є голод, що є холод,

Що біда- не знаю.

Над усіх, над все на світі

Матінку кохаю

І завжди своїй матусі

 

Гараздів бажаю:

“Без журби та у здоров’ї

Житии дай вам Боже”.

А віддячитись матусі,-

Бог мені поможе!

Пісня "Посіяла людям”

 

Ведуча (за кулісами)  Але й буває й так.

 

Вірш П. Глазового
 

Вітько - бідак страждає так,
аж дригає ногами!
Він за столом, він пише твір:
«Я помагаю мамі».
Старанно олівець гризе
та супить брови грізно,
але нічого - хоч умри! -
до голови не лізе...
Та ось тихесенько зайшла
в його кімнату мама.
- Вітюнь, будь ласка, в магазин

 

сходи за сірниками.
- Ідея, - вигукнув синок,
а мамі: «Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу -
роблю важкі уроки».
І мама вийшла...
А Вітько швиденько пише в зошит:
«Я в магазин завжди ходжу,
коли мене попросять...»
Хвилин за 10 мама знов
 

 

 

 

з'являється у дверях:
- Вітюнь, картопельки начисть,
а я зварю вечерю.
- Сама начисть, - кричить Вітько,
та так, що ледь не лопне. -
Я твір пишу, я зайнятий!
 

 

 

Сама вари картоплю!
Виходить мама, а синок
писати знов сідає:
«Я мамі сам варю обід,
вечерю та сніданок».
Радіє син - не твір, а люкс!
Оцінка буде гарна!..
І геть не думає про те,
що він радіє марно...

 

 Ведуча
На поклик власної душі,
Що здатна нас карати грізно,
Спіши до матері, спіши,
Допоможи ще тобі не пізно,
Допоможи жде Тебе вона,
Щоб потім боляче не стало,
Щоб материнська сивина
На совість не лягла

 

"Розмова з мамою”. (мама і син)

Розкажіть мені, мамо, про вишні…
Їх було так багато в саду?
Були сину морози невтішні, а вони кого хочеш зведуть.
Розкажіть мені, мамо, про зорі, чи такими були й колись?
А той, сину, хто виріс у горі - не часто на зорі дививсь.

Розкажіть мені, мамо, про долю, чи людині підвладна вона?
Наша доля, мій сину, як море - той пливе лиш, хто має човна.
Розкажіть мені, мамо, про роки - чи спливають помітно вони?
Роки, сину, помітні, доки матерів пам’ятають сини!

 

Мама зачитує "заповіт сину”

 

Ти добре сину проживеш
Як знатимеш, куди, ідеш,
І як зумієш там, де став,
Стояти так, щоб не упав
Ти добре, сину, проживеш,
Коли нікого не пригнеш
І пройдеш так життєйську путь,
Щоб ані буть, ні битим буть
Ти добре, синку, проживеш,
Як сироті сльози утреш,
Слабких від сильних захистиш,

 

 

 

Живих із духом підкрипиш
Ти чесно, синку, проживеш,
Коли з неправдою порвеш.                                                                                       
Бо правдою ти пройдеш світ -                                                                                   
Цемій святий тобі завіт

Пісня "ПРО МАТУСЮ”.

Ведуча.
У багатьох із нас найщасливіші хвилини життя пов’язані з матір’ю. На одинці з рідними ми почуваємось щасливим, не дивлячись на те, хто є наші батьки.
І ніхто не має права засуджувати своїх батьків, бо вони дали нам життя. Тому кожен в хвилину образи повинен твердати: "Своєю появоя на світ я завдячую Тобі…”

Ведучий

Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.
Немає нічого святішого і безкорисливішого, ніж любов матері.

1. Привіт тобі, кохана нене,
У цей великий день!
Прийми вінок бажань від мене
І китичку пісень.

2.Дарунків жодних я не маю,
Ні золотих оков,
Тому до ніг твоїх складаю
Свою ніжну любов.

3. Ти ангел мій, що життя плаєм
Веде мене у даль,
З тобою світ для мене - раєм,
Без тебе - сум і жаль.

4. Ти вчиш мене, кохана мати,
Любити працю, труд,
Нечесним, підлим гордувати,
Кохати рідний люд.

 

 

 

 

Ведуча.

Мама! Чи є в світі слово більш прекрасне й ніжне? У мами добрі й ласкаві руки, найвірніше й найчутливіше серце - в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років - п’ять чи п’ятдесят, - ти відчуватимеш себе дитиною, тобі завжди потрібна мама, її ласка, її погляд.

 Ведучий.                                                                                      

Шанування матері - один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей.
Вона нас зростила, виховала, навчила добру, леліяла, любила. І як же не відплатити їй пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою. А, власне, тільки цього на старості літ і хочуть від нас наші мами.
Чим більша наша любов до матері, тим святіше і радісніше наше життя.

 

1. Є в мене найкраща на світі матуся,
   За неї до Тебе, Пречиста, молюся,
   Молюся устами, молюся серденьком,
   До Тебе, небесна Ісусова ненько.

2. Благаю у Тебе щирими словами
   Опіки та ласки для любої мами.
   Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
   Щоб дні їй минали без смутку, без болю.

3. Рятуй від недуги матусеньку милу,
   Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
   Щоб вивела діток у світ та й у люди,
   Щоб нами раділа, пишалась усюди:
   За це я складаю в молитві долоні
   До тебе, Царице, на сонячнім троні.

 

Пісня "МАМО,ТОБІ НИЗЕСЕНЬКО ВКЛОНЮСЬ.”

Ведуча.

Проминуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере нас, мов чайка чаєнят, матуся до рідної світлиці. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях.

Ведуча.

 Вертаючи з віддалених країв Після тривожних мандрів і розлуки, Цілуймо руки наших матерів, Натруджені й ласкаві рідні руки!

Ведучий.

Ніщо не вічне, вічні матері... Уже й тоді, як нікому стрічати, Допоки сонце сяє нам вгорі, У кожного живе у серці мати.