Сценарій свята до Дня української писемності та мови

Сценарій свята до дня української писемності та мови

 

Ведучий 

    Любі школярі, дорогі вчителі, гості, ми раді вітати Вас на нашому святі! Наш національний календар поповнився ще одним святом. 27 жовтня в країні відзначають день писемності і мови. Це – одне з наймолодших державних свят. Його запровадили 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства « Просвіта » імені Тараса Шевченка. І відзначали 9 листопада, про те минулого року указом президента про зміну дати святкування перенесли на 27 жовтня.

Тому сьогодні ми зібралися з вами, щоб вшанувати цей історично важливий для нашого народу день.

 

Ведучий

"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування", — так писав відомий український письмен­ник Панас Мирний.

 

Ведучий

Опановувати мову людина починає з народження.   

Спочатку — прислухаючись до слів матері, рідних, згодом — вимовляючи звуки, склади, слова. Протягом життя — змалку і до останнього подиху — людину супроводжує мова.

 

Ведучий У світі понад 6 тисяч мов. Кожна з них  неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих квіток якого є наша українська.

Ведучий Тому сьогоднішнє свято ми присвячуємо рідній мові, бо саме завдяки їй ми об'єдналися в один народ, в одну націю.

 

( Виходять діти та читають вірші)

 

 

1.Святкуймо з нами, всі гуртом,

Цей день важливий та чудовий.            

Ми всі єдині та разом,

Шануймо рідну землю й мову!

 

2.Душею ллється мови спів,

Бринить, сміється безупинно.                

Впродовж незліченних віків,

Ці пісні линуть у родинах.

 

3.Слова сплітаються у мову,

Таку прекрасну і живу.                         

Співає мати колискову,

Про мир і спокій наяву.

 

4.Чарує мова наші долі.

Співають ниточки душі,             

Про землі наші калинові,

Що любить кожен і усі.

 

5. Мова - це безцінний скарб,

Який народ ретельно стереже.       

Вона дарує безліч барв,

І душі українців береже.

 

6. Мова – краса спілкування,

Мова – як сонце ясне,                     

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство моє.

 

7. Скільки в мові тепла         

і палкого кохання!                 

Туги й щастя дзвінкого і світла душі.

Та іскристої радості і шанування,

що лиш просто говориш —

виходять вірші!

 

8. То струмочком біжить,

то сміється й співає.

То іскринками гумору            

враз спалахне.

Скільки слів в тобі є,

лиш Господь один знає.

Мово рідна моя,

ти як сонце ясне!

 

 

9. Рідна мово моя,

поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна,       

як спів солов’я!

Як народу душа,

щира, ніжна, натхненна,

Ти найкраща у світі,

бо рідна, моя!

        

10. Слово до слова і вийде чудова,

Чарівна для наших чуттів і думок,         

Мелодійна й магічна для нас усіх мова,

Що захистить від  нещасть і незгод.

 

11. Магія слів чарує людину,             

Утворює мову чудову й легку,

Плекайте й вивчайте науку єдину,

Й не складно вам буде на своїм шляху.

 

12.У свято важливе ми щиро бажаєм,

Щоб наша держава завжди процвітала,          

Щоб пташки у небі безкраїм літали

Та всі українці від щастя співали.

 

Ведучий               Слайд 2 Нестор-Літописець

27 жовтня — День писемності і мови, присвячений пам'яті Нестора Літописця. Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятирічним юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорнопизцем, а й батьком української історії.

 

І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам”ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.

Ведучий

Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.

 

Ведучий Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно

освіченою людиною, добре знав і давньоруські, й іноземні літописи, які

читав в оригіналі. Вважається упорядником (за іншою версією автором)  «Повісті минулих  літ». Він дотримувався літописних форм і хронологічної послідовності викладу подій. Так конкретизовано й художньо яскраво до

Нестора не писав на Русі ніхто.

 

Ведучий

Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.

              ВІДЕО ПРО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ

 

Ведучий

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Найбільшим

винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість

зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди

збагнули світ і своє місце в ньому.

 

Ведучий

А перші спроби письма відносяться приблизно до 50-х віків до нашої ери. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

 

Слайд Кирило і Мефодій

 

Ведучий

Наші літери створив понад тисячу років тому болгарський священик, вчений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. За походженням Кирило та Мефодій були напівгреками, напівслов’янами: мати – гречанка, батько – болгарин.

 

 

Ведучий        Слайд Глаголиця

Скориставшись візантійським алфавітом, вони створили два письма. У першому, глаголиці, літери були дуже схожі між собою, химерно закручені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Глаголиця мала 38 букв.

 

Ведучий       Слайд Кирилиця

Довелося Кирилу придумати інші значки, які були прості та зручні і писалися швидко. Цей алфавіт назвали кирилицею. Кирилиця складалася з 43 букв.

Кириличний алфавіт успадкував український народ.

 

Ведучий  Звичайно,  азбука постійно змінюється, вдосконалюється. Тому сучасний алфавіт містить 33 літери, кожна з яких має свою назву.

Учень-читець.

Тридцять три букви в одному ряду,

Тридцять три букви у кревнім роду,

Тридцять три букви – багата сім’я,

Тридцять три букви – то пісня моя.

Азбука рідна! Яка ж ти проста!

Крони зеленої зав’язь густа!

Буква до букви – і склад мій, і лад,

Слів найдорожчих людський зорепад.

В мові-розмові є всякі слова,

Букви ж поганої (ні!) не бува,

Букви, як люди, м’які і тверді

Букви, як друзі в моєму труді,

З ними шукаю і знаю: знайду

Місце своє у людському роду.

( М.Сом)

Ведучий

Так склалася доля, що найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець Святополк Фіоль.

На екрані слайд «Український першодрукар – Святополк Фіоль».

Ведучий

Першу в Україні!!! книгу надрукував Іван Федоров в 1574 році у Львові. Вона мала назву «Апостол».        Слайд Іван Федоров «Апостол»

Перша українська книга відзначається великим форматом, різноманітністю та високим рівнем художнього оформлення і поліграфічного виконання. На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України, Польщі, Болгарії, США та інших країн.

 

 

Ведучий

З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років, і російський цар Петро 1 накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.

 

 

Ведучий          Згадаймо скорботний календар нашої мови

 

 

1720 рік — російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

 

1769 рік — видано розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік — зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік — закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури.

1863 рік — указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік — указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік — закрито всі українські театри.

1908 рік. — уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою,

1914 рік — російський цар Микола II забороняє українську пресу — газети і журнали.

1938 рік — сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік — видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови у школах і поділ класів на дві групи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьмаукраїнцями.

1989 рік — видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на задній план.

 

Ведучий

ЇЇ забороняли, та вона не зникла.

Її зачиняли, а вона розквітла.

Русифікації століттями протистояла,

А нині на весь світ своєю незламністю забуяла.

 

Учні читають поезії  

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О, мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна…

Цвіти і сяй, моя державна…

 

Безсмертна… вічна рідна мова,

Дзвінкі і чисті голоси.

Так, мова – це душі основа,

Мірило честі і краси.

 

Як довго ждали ми своєї волі слова!

І ось воно тепер співа, бринить.

Бринить, співає українська мова,

Чарує, тішить і п’янить.

 

Трембітна мово, музико, калино!

Звучи в розмові, повсякчас звучи.

Говориш ти – говорить Україна.

О рідне слово, більше не мовчи!

 

Велична, щедра і прекрасна мова.

Прозора й чиста, як гірська вода,

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

 

Не замовкай ніколи, рідне слово,

Іскрися жартом, піснею злітай.

Над нами квітни завжди веселково,

Щоб сяяв щастям український край.

 

Пісня  «Мова моя кольорова»

 

Ведучий   Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, який вперше пристосував правопис до вимови. До появи славнозвісної «Енеїди» Котляревського часто можна було чути, що, мовляв, українська мова придатна лише для хатнього вжитку. Котляревський першим !!  заявив, що мова нашого народу багата, гарна і гідна того, щоб стати мовою літератури та науки. Для українців він є творецем своєрідної енциклопедії народного українського побуту тих часів.

 

Ведучий  Основоположником  сучасної української  літератури є                     Т. Г. Шевченко. Він удосконалив, відшліфував і продемонстрував світові дорогоцінне каміння – мову простого, пригнобленого тоді народу України. Кобзар, всесвітньо відомий український поет Тарас Григорович Шевченко – основа основ української літератури. Його щире сталеве слово підіймало на боротьбу за волю, утверджувало національну свідомість нашого народу. Любов поета до Батьківщини, рідної мови, свого народу, викликала глибоку повагу серед інших народів.  Вірші Шевченка звучать дзвінкою струною навіть у перекладах.

 

 

Ведучий  Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне" а могутнє, "як хвилі буйні". Коли слова - палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу

була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

 

На екрані слайд «Говоріть, хай в розмові слова веселяться…»

 

Читець:

 

Говоріть, як колись вас навчала матуся,

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

 

Щиро так починайте казати,

Як воліла б відкритись ваша душа.

Може хочеться їй у словах політати

Привітати когось, а чи дать відкоша.

 

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

 

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

 

Ведучий .

Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова — це показник існування нації.

 

Ведучий

У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді,— скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей.

 

                         Пісня «Де б я не була, де б не мандрувала…»

 

 

                                    СЛАЙД НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Ведучий

24 серпня 1991 року Україна стала вільною, незалежною, демократичною державою! .. . Українська мова оголошена єдиною державною, зростає кількість українських шкіл, засновують нові українські видавництва. АЛЕ три століття зросійщення далося взнаки.

 

  Ведучий                           СЛАЙД

З росії постачають російські книжки, вони в рази дешевші, отже, доступніші. У музиці з՚являються українські пісні та українські виконавці, але славу та популярність приносять російські пісні. Престижнішою залишається російська преса, кіно, телебачення.

 

                                СЛАЙД ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ

 

Ведучий

Деякі зрушення відбулися після Помаранчевої революції. Встановлено квоти українською на радіо , музику тощо. Всі іноземні фільми  повинні були дублюватися українською мовою.

 

Ведучий

З приходом до влади проросійського президента попередні здобутки знову намагалися скасувати. Закон Колісниченка-Ківалова  мав розширити поле для російської мови. Сучасні українці з цим не змирилися. Почався мовний Майдан!

 

СЛАЙД «ДЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ УКРАЇНСЬКА МОВА, ТАМ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ Україна» плакат із таким підписом може є

 

 

 Ведучий              СЛАЙД РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ

 

Після перемоги Революції Гідності  почалася нова українізація. Закон про освіту посилив роль української мови на всіх рівнях навчання. Виходять українські фільми українською мовою.

 

 

Ведучий                       СЛАЙД МОВА ЗМІНИЛАСЯ

Мова змінилася. Особливо швидко змінюється молодіжний сленг.

Ми створюємо нові питомі слова. Вертаються старі забуті. Повернулися фемінітиви.

А новий правопис – це ніщо інше як знищений совєтами старий.

 

 Ведучий                   СЛАЙД  МИ ВИБИРАЄМО УКРАЇНСЬКУ

Українці вибирають українську, бо Україна, що розмовляє українською, - це держава, захищена своєю єдністю.

 

Ведучий

А хто об’єднаний, того роз՚єднати нікому ніколи не вдасться. Це ми вже знаємо стовідсотково.

 

Я – українець, я пишаюся собою,

Бо рідним словом дихаю й живу….

Воно – невидима, та гостра зброя,

Допомагає боронити Україну нам свою…

Ми – українці, з роду і до роду,

Ми вільні люди – в діях і думках,

Бо словом рідним вириваємо свободу,

Малюємо і пишем серцем переможний шлях!

 

Ведучий

Шлях розвитку нашої мови – це тернистий шлях боротьби. Від часів царизму наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави. Але рідна мова — вистояла! Тепер вона — державна мова, а Україна та її культура святкують сьогодні своє відродження.

 

Ведучий

Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Наше завдання - берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.

 

Ми – українці, - велика родина.

Мова і пісня у нас – солов’їна!             

Зріє в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх – Україна!

 

До гарного слова вам треба звикати.

Щоб мова була, як дзвінке джерело.          

Подумай сім раз, перед тим, як сказати,

Щоб слово твоє людям радість несло!

 

Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

Напоєне ласкою завжди було.                        

З добром і любов’ю від серця летіло,  

Й до іншого  серця із щирістю йшло.

 

 

Мужній, кріпися, наша мово,

Не дайся ворогу під ніж!                           

Хай стане списом кожне слово,

Бо вже перейдено рубіж!

 

Горить земля під супостатом,

Ще й осінь жару додає.                           

Брехливий звір, що звався братом,

Тебе, святу, не визнає.

 

Лихий уміє тільки красти,           

За гріш із заздрості уб’є…

Лиш Бог врятує від напасті

І Він нагоду нам дає!

 

 

Збагнути час — єднає мова        

В одну сім’ю, в один народ…

Вона — державності основа,

Надійний захист від незгод.

 

Це наша гордість і прикраса,

Те джерело із давнини,             

Що дарувало нам Тараса,

Його про волю-мрії сни.

 

Лютує ворог. Навіть стягу,

Колоссю й небу каже: «Ні!»       

А ми козацькую звитягу

Явили світові в борні!

 

 

Бо мова — то єднання Роду:

Усіх — і мертвих і живих…        

Не виймеш душу із народу,

Не вбивши кожного, усіх!

 

А це — душа! Потужна, рідна…

Що біль свій випила до дна.             

Ще зійде сонечко погідне

І мова в нас буде одна!

 

Тож вивчайте рідну мову,

Вже тепер, з маленьких літ.           

Українське наше слово,  

Хай звучить на цілий світ!!!

 

Ведучий

І ще раз вітаємо всіх зі святом. Вивчайте,  бережіть і плекайте рідну мову –

бо мова має найбільше значення.

Ведучий

З Днем писемності та мови, моя Україно!