Сценарій свята до тижня трудового навчання

Тернопільський обласний комунальний інститут
післядипломної педагогічної освіти

Роль позакласних виховних заходів у формуванні
національно - патріотичних почуттів
на уроках трудового навчання
“ Ярмарок страв української кухні ”

Слухача групи курсів підвищення кваліфікації

Чорняк Зоряни Богданівни вчителя трудового навчання ЗОШІ-ІІ ст. с. Курівців Зборівського р-ну

Науковий керівник

ч

Лопатка Ганна Федорівна

кандидат біологічних наук, доцент кафедри змісту і методик навчальних предметів ТОКІППО

Тернопіль
2017    

 

Мета: Познайомити дітей зі стравами української національної кухні, з традиціями, пов'язаними із готуванням страв. Розвивати художнє мислення учнів та інтерес до національних традицій. Відроджувати звичаї і обряди нашого народу. Виховувати повагу до людської праці, до звичаїв, традицій українського народу.

Обладнання: дощечки, качалки, борошно, тісто, начинка; столовий посуд, серветки; хусточки, фартушки.

ХІД СВЯТА

(Шкільна їдальня, святково прикрашена репродукціями із зображенням страв, плакатами з прислів 'ями: «Як нема борщу, то нема й їжі», «Був би обід, а ложка знайдеться», «Де в хаті борщ і капуста, там хата не пуста», «Хліб та вода — козацька їда».

Звучить віночок українських народних пісень. До їдальні заходять діти, їх зустрічають ведучі, одягнені в українське національне вбрання.)

Ведуча 1.

На ярмарок поспішайте,

Гаманці відкривайте,

Сміх і жарти доставайте,

Веселіться і співайте.

Ведуча 2.

Платять у нас не гривнями,

А піснями дивними,

Гумором із перцем

Та ще й добрим серцем.

Ведуча 3.

Друзів у гості ми запросили,

Щедро столи для них накрили,

Просимо, гості, за столи сідати,

Будемо вас частувати.

Ведуча 1. Приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Сучасний величезний досвід обробки харчових продуктів і приготування із них страв накопичувався протягом багатьох століть.

Для знаходження їжі первісні люди об’єднувались у племена, разом займались мисливством, землеробством. Примітивна кулінарія первісних народів пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася на вишукане кулінарне мистецтво увібравши в себе досягнення сучасної науки і техніки.

Своїм корінням кулінарія сягає найдавнішого періоду. Найбільший внесок у розвиток кулінарії зробили античні народи — давні греки та римляни. Майстерність готувати греки славили разом із поезіє та музикою. У Давній Греції налічувалось близько 50 письменників, які присвятили кулінарному мистецтву сторінки своїх книг. Спеціально приготовлені за їхніми рецептами страви призначались для учасників Олімпійських ігор, а також людям похилого віку, які страждають на порушення функції шлунка та ін.

Ведуча 2. За 2,5 тис. років людство повільно вдосконалювало як свої смаки так і тонкощі технології приготування їжі. Значний вплив на розвиток європейської кухні мала «гастрономічна» революція, завдяки якій в Європі вперше з’явилося багато невідомих на той час продуктів. Після відкриття Америки в XVI ст. англійці та іспанці вперше скуштували привезені з-за океану кукурудзу, квасолю, соняшник і томати. Але найважливішим продуктом, що змінив і збагатив кухню європейців була картопля.

У XVIII ст. кулінарія прирівнювалась до науки. Першу спробу створити наукову основу кулінарії зробили французи Ансельм Саварен та Антуан Карем, які ввели суворі пропорції, установили певну послідовність у подачі страв та сервіруванні столу та заклали естетичні основи сучасного оформлення страв.

Ведуча 3. Народження кулінарного мистецтва на Русі пов’язане зі знаменитими язичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції — залишились. Уже в період трипільської культури ( 3 тис. років тому) населення сучасної Правобережної України вирощувало зернові культури — пшеницю, ячмінь, просо.

Літописи та інші писемні пам’ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, що споживалась населенням Середньої Наддніпрянщини в період Київської Русі. Крім продуктів переробки зерна і різних овочів (капусти, ріпи, цибулі), до складу їжі входило м’ясо свійських тварин і птиць. Значне місце в харчуванні наших предків здавна займала риба (короп, лящ, осетр, сом, вугор, щука, в’яз та ін.). Серед рослинної їжі стародавніх слов’янських народів перше місце відводилося хлібові, який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Прісне тісто вживали у вигляді галушок та інших виробів.

Ведуча 2. З давніх-давен Україна славилася своїми кулінарними традиціями. І понині її страви користуються популярністю не лише в країні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими поживними якостями, різноманітністю використовуваних продуктів і видів кулінарної обробки.

Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв, які вирізняються простотою приготування і прекрасними смаковими якостями. В усьому світі добре відомі українські страви: борщ, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина. Для багатьох страв характерне вміле поєднання овочів та м’яса. Це волинські крученики, голубці з м’ясом, шпиговане м’ясо з буряками, перець, фарширований м’ясом. Особливо смачні й поживні страви з грибами: український борщ з грибними вушками, короп з грибами, яєчня з грибами, гриби в сметані, вареники з картоплею і грибами, качка з локшиною та грибами і багато інших.

Ведуча 3. Українській кухні властиві різноманітні способи приготування: смаження, тушкування, варіння, печіння, пасерування, запікання. Особливо смачні страви, запечені у спеціальних керамічних горщиках: печеня, вареники зі сметаною, тушкована капуста, картопля з м’ясом та чорносливом, смаженя.

Здавна народ України славиться гостинністю, бо «веселий гість — дому радість». Споконвіку на стіл, застелений барвистим вишитим рушником, клали хліб та сіль, які завжди для українців були святинею. Тож не дивно, що їх сприймали як єдине ціле. За старовинним звичаєм хліб-сіль підносили дорогим гостям під час зустрічі на знак великої пошани. Хлібом-сіллю запрошували до столу, ними дякували за гостинність.

Сучасне національне кулінарне мистецтво зберегло й збагатило давні добрі традиції. І нині жодне родинне свято не обходиться без завиванців, кручеників, печені, смаженини, холодцю, шинки, пиріжків з капустою, сиром, м’ясом, грибами, домашньої ковбаси, голубців, вареників.

Ведуча 1. Українська кухня створювалася упродовж століть, тому в ній відтворено не лише історичний розвиток народу, а й природно-географічні умови того чи іншого регіону, його культурно-побутові традиції, а також зумовлені ними напрями господарської діяльності. «Кожний край має свій звичай», «Що сторона, то новина», «Світ один, та різні звичаї», — говорять українські народні прислів’я. Кожному з етнографічних районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами, національними традиціями. Особливою самобутністю відзначаються етнографічні групи поліщуків та карпатських верховинців — гуцулів, лемків, бойків. Так, у гірських районах Карпат переважають страви із кукурудзяного борошна, грибів, молочних продуктів: куліш, чир, мамалига, банош, токан, кукурудзянка, бринза, будз, гулянка, зільники, саламаха, мачанка. У низинних районах готують страви з пшеничного борошна та різних овочів. Це галушки, вареники, пироги, гомбовці, кремзлики, паприка, голомбець. У кухні поліщуків поширені страви із картоплі та овочів: коми, деруни, драцени, зрази, холодники, мачанки.

Велика увага в українській кулінарії приділяється смаковим якостям страв, тому під час їх приготування використовують різноманітні прянощі. Для приправи в Україні застосовують кмин, цибулю, часник, хрін, м’яту, перець, чебрець, петрушку, шпинат, пастернак. Багато страв ароматизують свіжою зеленню кропу, петрушки.

Ведуча 3. Сьогодні у нашій школі свято українських страв. А хто нам їх приготував? .

Українська кухня — дивина,

Фантазії та мрії...

Її витворюють, кують

Маги, чародії.

Таким магом і чародієм є відома нам людина — працівник нашої шкільної їдальні.

(Диба Галина Василівна.)

Ведуча 1. Дорогі гості, а хто з вас назве українські страви?

(Відповіді учнів.)

Ведуча 2. Українська народна кулінарія багата обрядовими стравами та напоями. Свята та різноманітні урочистості завжди супроводжувалися спільними обідами. Усі народні звичаї по-своєму відтворилися в кулінарії, у своєрідних стравах, більшість з яких готувалися лише на певні свята. В Україні говорили, що «Різдво гарне ковбасою, а Великдень — крашанкою».

Зимовий період — найбільш насичений в українців календарними святами, а головними святами цього циклу є Різдво та Новий рік.

Ведуча 3. У побутовому календарі зимові святки — найважливіша подія року. Різдву завжди передували старанні приготування. У цей день у різних регіонах України готували різну кількість пісних, страв: сім, дев’ять або дванадцять. За народними уявленнями, різноманітна й багата їжа в цей день повинна була забезпечити добробут сім’ї у наступному році. На святий вечір намагалися приготувати щонайбільше страв із зібраного урожаю (пшениці, жита, гороху, квасолі, кукурудзи). Обов’язковою була кутя — каша з пшеничної або іншої крупи, підсолоджена медом. Для куті вибирали найкращу пшеницю або ячмінь з останнього урожаю. У різдвяне меню традиційно входили і рибні страви: пісні рибні борщі та юшки, товченики, кльоцки, смажена риба, холодець. Без риби вечеря вважалася бідною. На святковому столі майже завжди були варені гриби та грибні страви. З давніх-давен в Україні Різдво було сімейним святом. У цей день усі члени родини збиралися за одним столом, вважалося, що той, хто не ночував удома на Різдво чи на Новий рік, «буде цілий рік блукати».

Ведуча 1. Серед сучасних календарних свят Новий рік відіграє особливу роль, оскільки пов’язаний з багатовіковими традиціями і звичаями українців. Характерною особливістю новорічного свята в Україні було щедрування. Вечір під Новий рік звався «щедрим». Щедрувальники обходили хати і з дозволу господаря садиби славили його і членів його родини, зичили в новому році багато врожаю, всілякого добробуту, здоров’я, щастя. У святкове меню напередодні Нового року звичайно входили різноманітні пироги з сиром, м’ясом, капустою, маком та іншою начинкою, вареники із сметаною, книші, смажене порося, печеня, ковбаса та ін. У багатьох регіонах України до цього дня обов’язково готували гречані млинці. У новорічні дні особливо популярним був часник, який, за народним повір’ям, вважався найкращим засобом проти злих духів.

Ведуча 2. Найбільшим весняним святом був Великдень. Обов’язковий атрибут цього свята — паска, обрядовий хліб, який випікали перед Великоднем із найкращих сортів борошна. До тіста додавали масло, сметану, цукор, яйця, шафран. До великодніх свят обов’язково готували традиційні крашанки, які також були обрядовою їжею. Щоб розфарбувати яйця, використовували фарбу, переважно рослинну. Найпоширенішим був відвар із цибулиння. Святковий великодній обід розпочинали з розрізання свяченої крашанки на стільки частин, скільки було членів родини. Після цього починався обід, завершальним етапом якого була паска. Про багатство столу красномовно свідчить народний вислів: «Добра паска, коли при ній є окіст і ковбаска».

Ведуча 3. Дорогі друзі, ви багато чого знаєте і вмієте. Зараз ми, перевіримо ваше вміння швидко з різних літер складати слова, які є назвами деяких українських національних страв. Для проведення цього конкурсу нам потрібно 3 учасників.

(Вибір учасників.)

(На столах лежать літери, з яких учасники складають назв страв. Хто швидше виконає завдання, той і переміг.)

Учням пропонується скласти такі слова:

• борщ;

•      куліш;
•      риба;
•      пироги;
•      вареники;
•      узвар.

(Діти читають назви страв.)

Сьогодні ми з вами поговоримо про ці страви й покуштуємо деякі з них. Ведуча 1. Борщ... Усі знають цю страву, проте не всім відомо, що раніше було лише три види борщу: червоний, щавлевий (зелений, весняний, який варився із щавлю, кропиви, лободи чи листя столового буряку), і холодний.

(Демонстрація репродукцій із зображенням страв.)

У далеку давнину ця страва мала назву «вариво із зілля». Зараз лише для приготування червоного борщу використовують до 20 видів різноманітних продуктів. У сучасній українській кухні нараховується до ЗО способів виготовлення борщу — київський, полтавський, львівський, волинський та ін.

А чи знаєте ви, з яких овочів та продуктів готують борщ? Зараз перевіримо ваші знання про червоний борщ. Ми будемо загадувати загадки, а ви їх розгадуйте. Ведуча 2.

Гей із поля до села,

В кухню тітонька прийшла,

На підлозі сіла, хрусь!

Я сама не роздягнусь!

Стали тітку роздягать —

Зняли хусточок із п’ять,

Фартухи, кожух, каптан,

Аж залишився... качан.

Як же зветься тітка тлуста?

Здогадалися?..

(Капуста.)

Ведуча 3.

Сидять злюки на грядці,

Мають латку на латці,

Мають свиту на свиті,

Ще й землею вкриті.

(Цибуля.)

Ведуча 1.

Кругловидий, червонястий,

Од наруги, од напасті Заховався дід в норі,

Лишив бороду вгорі.

(Буряк.)

- Молодці! Ви добре знаєте назви овочів, з яких готують борщ.

Ведуча 2. А хто ще знає загадки про овочі та їжу?

Ведуча 3. А хто з вас хоче скуштувати справжнього українського борщу? Це буде не просто конкурс, а тест на швидке й охайне вміння їсти.

Потрібно троє охочих.

(Вибір учасників.)

Перед вами три миски і три ложки. Також є серветки, користуйтеся ними, щоб не зіпсувати одяг. Виберіть собі ложку й миску, їсти почнете за командою.

(Ведучі підбивають підсумки конкурсу.)

Ведуча 1. А ось іще вам загадка:

Ой, смачна вона, духмяна,

Рисова, гречана, манна...

Ложку в рот — і буде наша.

Здогадалися? Це...

(Каша.)

Ведуча 2. Правильно, це каша. А хто скаже, яка ще є українська страва, схожа на кашу? Трохи підкажу вам: її любили козаки й чумаки; варили її у великих казанах або у домашніх горщиках, додавали до неї для смаку одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готову страву затирали салом із цибулею й часником. Її ще називали «польовою кашею». Здогадалися? Це куліш.

Ведуча 3. Уявіть себе чумаками. (Демонстрація репродукції.) Ви їдете на возі, запряженому волами, у далеку подорож. Але раптом ваш віз

перевернувся, усе, що було на ньому, змішалось. Ось уже й віз полагодили, тож час обідати. Та куліш не звариш, бо всі крупи змішались.

Для проведення наступного конкурсу нам потрібні будуть 3 учасники.

(Вибір учасників.)

Перед вами перемішані крупи. Вам треба окремо вибрати лише ту крупу, яка потрібна для кулешу. Той, хто за 1 хвилину назбирає більше крупи для кулешу, — переможе.

(Ведучі підбивають підсумки конкурсу.)

Ведуча 1. А ще українці завжди любили рибу. Про яку рибу йдеться ось у цій загадці?

У мулі він ховається,

А в сметані смажиться.

(Карась.) ,

Рибні страви готували не лише з карасів, а й з окунів та линів.

Для проведення наступного конкурсу нам потрібен найспритніший рибалка. (Вибір учасників.)

Шановні учасники, розгадайте загадку-гру. Розмістіть рибу навколо лина так,

ч

щоб утворилися нові слова,

Ведуча 2.

У ставочку лин дрімав І нікого не чіпав.

Припливло ще п’ять рибин І тепер вже лин — не лин.

(Рос-лин-а, пер-лин-а, ка-лин-а, ма-лин-а.)

(Демонстрація малюнка.)

лин

(Ведучі підбивають підсумки конкурсу.)

(Стуку двері.)

Ведуча 3. Хто там?

(З'являється Василь, одягнутий в український національний одяг.)

Василь. Добридень, господине.

Ведуча 3. Добрий день.

Василь. Ой, дайте води напитись, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де.

ч

Ведуча 3. Щось не те ти говориш, хлопче. Краще скажи нам, що робити вмієш?

Василь.

Можу ложки змайструвати Ще й затанцювати,

Вмію побрехеньки розказати Й пісню заспівати.

Ведуча 3. О, це добре діло. Заходь, Василю, та й співай.

Василь. (Співає під мелодію пісні «Із сиром пироги...».)

Люблю я смачно їсти

І тістечка, й торти

І ще я полюбляю

 Із сиром пироги.

Приспів:

Ой, чули, чули, чули,

Ой, чули, чули ви?

Я дуже полюбляю

Із сиром пироги.

Мене в школу послали,

Я думав там їдять, Прийшов та й подивився, А там уроки вчать. Приспів:

Ой чули, чули, чули,

Ой, чули, чули ви?

Прийшов та й подивився,

А там уроки вчать.

З тих пір ніде не вчуся

І сплю я залюбки,

А як заплющу очі,

То сняться пироги.

Приспів:

Ой, чули, чули, чули,

Ой, чули, чули ви?

А як заплющу очі,

        То сняться пироги.

Ведуча 3. Гарно ти, Василю, співаєш, мабуть, любиш добре поїсти. А ми зараз дізнаємось, які страви із борошна знають наші учні.

(Діти називають страви.)

Хліб, балабушки, вареники, вергуни, галушки, затірки, кльоцки, книші, коржі, калита, коровай, калач, локшина, медівник, млинці, оладки, пампушки, пироги, перепічки, пундики, сластьони, паска, шишки тощо. Демонстрація страв із борошна.)

Василь. А я знаю ось таку загадку. Вона теж про виріб із борошна:

У тісто вбрався,

Сиром напхався.

Що це?

(Вареник.)

Ведуча 3. Правильно, це вареник. А з якою начинкою бувають вареники?

(Відповіді дітей.)

Сир, смажена капуста, варена товчена картопля, мак, калина, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти, варена квасоля, горохове nippe, пшоняна чи гречана каша і навіть борошно...

Ведуча 1. А зараз ми перевіримо, як ви вмієте ліпити вареники. Для проведення конкурсу нам потрібно два учасники.

(Вибір учасників.)

(Учасникам видають дощечки, качалки, борошно, тісто, начинку тощо. Вони одягають хусточки, фартушки і ліплять вареники.)

(Ведучі підбивають підсумки конкурсу.)

Ведуча 2. Аз якими начинками у нас є вареники, визначать учасники із зав’язаними очима на смак.

(Вибір учасників.)

(Ведучі підбивають підсумки конкурсу.)

Ведуча 3. Молодці!.. А тепер прийшов час почастувати варениками всіх наших гостей. (Пригощає всіх варениками, приготовленими заздалегідь.)

Ведуча 1.

В кожній хаті в Україні Вареники варять нині.

Білолиці, круглолиці,

Із дорідної пшениці,

Вас чекають у макітрі Вареники дуже ситні.

Ведуча 2.

їжте, гості, просим щиро,

Вареники наші з сиром,

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Ведуча 3. Ви вже, мабуть, стомились на нашому святі. Пропоную відпочити, трохи чогось попити.

Ведуча 1. Майже на кожному столі в українських сім’ях присутній узвар. Хто знає, що це за напій, з чого його готують, і коли його обов’язково ставлять на стіл? (Відповіді дітей.)

(Усіх пригощають узваром.)

Ведуча 2, Наше свято закінчується. Ми бажаємо вам, щоб на вашому столі завжди був достаток.

Усі ведучі.

Щоб родила щедра нива,

Щоб у хаті все, як слід,

Щоб до віку був щасливий

Український славний рід!

( Звучить віночок українських народних пісень.)

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дубовіс Г. О. Українська кухня: повне зведення рецептів національної кухні ХУІІІ-ХХІ ст. / Г. О. Дубовіс. - X. : Фоліо, 2006. - 591 с.
2. Енциклопедія української кухні / ред.-уклад. Л. М. Безусенко. - Донецьк : Сталкер, 2005. -512 с.
3. Загадки / [ред. С. Зубков, упорядкув., пер. І. Березовський] - К. : Дніпро, 1987.- 158 с
4.   Народ скаже - як зав’яже. Українські народні прислів’я, приказки, загадки. -К.: Веселка, 1971.-230 с.
5. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упор., прим, та біогр. нариси А. П. Пономарьова, Т. В. Косміної, О. О. Боряк; Вст. ст. А. П. Пономарьова; Іл. В. І. Гордієнка.— 2е вид.— К.: Либідь, 1991.— 640 с; іл. («Пам’ятки історичної думки України»)