Сценарій свята на тему: «Поклін Тобі, Тарасе!».

Тема. Поклін Тобі, Тарасе!

Мета. Вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка.

           Формувати навички виразного читання віршів, висловлювати свою думку.

           Розвивати критичне мислення, артистичні здібності здобувачів освіти та їх таланти, інтерес до читання творів поета.

            Виховувати любов до рідного слова.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, розтяжка: «Т. Г. Шевченко – син України»,

презентація на тему: «Поклін Тобі Тарасе!», звукозапис пісень на вірші поета.

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги.

Ми вшановуємо пам’ять Шевченка.

Вчитель:

Тарас Григорович Шевченко – геніальний український поет і художник. Хто у світі знає Україну – той любить Тараса Шевченка, хто любить Тараса Шевченка – той знає Україну Його книжка віршів «Кобзар» - святиня нашого народу.

Іван Франко писав: «Він був сином мужика – і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.»

Я маленький хлопчик

Сьомий рочок маю –

Але про Шевченка

Вже багато знаю

Нині нам про нього

Мамочка казали

Рушничком новеньким

Ми портрет прибрали.

Принесли ми жменьку

Рути і барвінку

Наш Кобзар коханий

Достойний пошани.

Він дитя з – під стріхи

Він в селянській свиті

А придбав нам слави

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре, не загине,

Наш Тарас Шевченко

Сонце України.

Ми, діти, сповнимо Твій Заповіт!

Засяє сонце нам і щезнуть тіні

Поклін Тобі! І слава Україні.

Він був поетом волі в час неволі.

Поетом доброти в засиллі зла.

Була у нього незвичайна доля.

Та доля Україною була.

Жива

Душа поетова святая,

Жива в святих своїх речах,

І ми, читая, оживаєм,

І чуєм Бога в небесах.

( Пісня «Думи мої, думи мої».)

Вчитель:

Іван Франко писав: «Найкращий й найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу силу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко».

Цілий світ задивлений на Канів.

Дивне місто -що не говори.

Скільки чути – шириться осанна

З висоти Чернечої гори.

День у день – хурделиця чи спека –

З різних сіл, містечок і країн

Йдуть до неї люди, наче в Мекку,

Йдуть з усього світу на поклін.

Йдуть, хоч стежка стелиться терново.

Йдуть і йдуть – без ліку і числа,

Щоб вогнем Тарасового слова

Очищати душі і тіла.

«Той, хто відстоює права жінки, той відстоює права дитини, інакше кажучи, відстоює майбутнє», сказав Віктор Гюго.

Земле Шевченкова, земле Франкова.

Ниво, засіяна щастям – добром.

Вічна твоя соловейкова мова,

Вічна розмова Дніпра із Дніпром.