Сценарій «Українські вечорниці»
І вед. А зараз ми хочемо запросити вас на українські вечорниці.
ІІ вед. Приміщення для вечорниць наймають, звичайно, дівчата, вони ж і платять за нього. Здебільшого, це буває хата самостійної вдовиці «солдатки», або вже в крайньому випадку – бездітного подружжя. За хату платилося печеним хлібом, пшоном, борошном, полотном – але ніколи грішми. «Гроші, – говорили колись наші селяни – тільки шинкар бере.»
І вед. На вечорниці збиралися тільки дівчата і хлопці, а одружені чоловіки і заміжні жінки ніколи на вечорниці не ходили. Звичайно збиралися дівчата ввечері, як тільки стемніє, хлопці з’являлися на вечорниці завжди пізніше дівчат.
ІІ вед. В будні дні на вечорницях дівчата, бувало, прядуть, шиють сорочки або вишивають рушники собі на придане…
І вед. (наче перебиваючи) Хлопці ж залицяються до дівчат, розповідають їм різну бувальщину та небилиці, співають пісень, танцюють – заважають дівчатам працювати. Інколи хлопці грали на вечорницях в карти: але це були, як казав Свирид Галушка «Чорт зна, які хлопці на чорт зна на яких вечорницях!»
ІІ вед. Щоб на вечорницях було весело, хлопці наймали музикантів.
І вед. (разом) – Тож запрошуємо Вас на українські вечорниці
Сидять дівчата, сидять тихо, вишивають
(дівчата співають «Вишиванку»)
І дівчина. Ой дівчата, ось вишию я рушника, та подам його своєму Василю, обіцяв сватів на тій неділі прислати.
ІІ дівчина. (лукаво) А я ось біля твоєї хати Грицька бачила.
І дівчина. Приходив, питав, чи правда, що я за Василя іду?
ІІІ дівчина. А ти ж йому що?
І дівчина. А я йому… (співає)
Ти до мене не ходи, куций коротенький,
бо до мене буде ходить високий, тоненький.
Чи ти мила, така гарна, що мені здається.
Через тебе, Через тебе, моя мила, спання не дається (2 р.)
Пісню починає співати дівчина і водночас встаючи і рухаючись до центру сцени. Інша ж, видаючи себе за парубка, співає приспів. Всі дівчата сміються у відповідь на цей жарт.
Коли закінчується пісня, заходить пані матка:
Дівчата починають чепуритися, хтось з них наче виглядає у вікно.
Стук у двері.
Дівчата: Заходьте.
Хлопці: Боже, помагай.
Дівчата: Спасибі.
Пані-матка: Чого в хлопці, стоїте на порозі, сідайте, бо дівчатам ще вийти заміж треба.
Хлопець: (жартуючи) Та за цим діло стане.
Один з хлопців (старий) ставить на стіл пляшку, хлопці розсаджуються поміж дівчат. До старшого підходить хлопець і вони домовляються, кого послати за музикантами. Ті посилають.
Хлопці розказують небилиці:
Перший: Ой, життя яке одноманітне настало.
Дівчата: Чого?
Другий: Ой, дівчата, скажу Вам по правді, щось зі мною робиться.
Не можу спати вночі.
Дві дівчини водночас: То лягай в день.
Третій: Дівчата, чи чули що старий Гриць умер.
Майно. Все, що мав, лишив своїй жоні.
Дівчата: А багато лишив?
Четвертий: Та це що, ось у Чернігівці дівка померла. Пішли ховати, а вона прокинулась і каже: «Мамо, дайте води напитися».
Хлопець (старший): А чого ж засумували, давайте краще гарної пісні заспіваємо!
Всі: Давайте.
Разом співають.
Входить пані-матка: Ой, дівчата та хлопці, як ви гарно співаєте.
Колись і ми так співали. А ось до мене внучка приїхала, Та вона ж знає багато українських пісень . Ходи, Катрусю, сюди та заспівай нам.
Дівчина співає: «Ішло дівча лучками».
Входять музиканти.
Музиканти: Дівчата бухано кликали?
Всі: Кликали, кликали!
Музиканти сідають, старий хлопець і дівчата вгощають їх.
Музиканти: А що вам заграти?
Хлопці: Общої давай (танцюють).
В самому кінці.
ІІ вед. Ось так з давніх-давен на славній українській землі хлопці та дівчата збиралися на вечорниці.
Додатковий матеріал:
З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала, дівчина, вишивала,
Чорну і червоную нитку клала.
Ой та чорна ниточка – розставання,
А червона ниточка – то кохання.
Що та чорна ниточка легко рвалась,
А червона ниточка гладко слалась.
Ой піду в неділеньку на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься,
Будеш ти носить її коло серця.
Ішло дівча лучками
Лучками, лучками, лучками
Несла фартух з грушками
Грушками, грушками, грушками
Зустрів Її парубок
Парубок, парубок, парубок
Віддай, дівча, заробок
Заробок, заробок, заробок
Кого люблю трішечки
Трішечки, трішечки, трішечки
Тому я дам грушечку
Грушечку, грушечку, грушечку
Кого люблю сердушком
Сердушком, сердушком, сердушком
Тому віддам з фартушком
Фартушком, фартушком, фартушком
Ой, на горі два дубки,
Ой, на горі два дубки,
Ой, на горі два дубки, два дубки,
Та й звелися докупки.
Вітер дубом хитає,
Вітер дубом хитає,
Вітер дубом хитає, хитає.
Козак дівку питає,
Вітер дубом хитає, хитає,
Козак дівку питає.
Ой, дівчино, чия ж ти,
Ой, дівчино, чия ти,
Ой, дівчино, чия ти, чия ти.
Чи підеш ти гуляти,
Ой, дівчино, чия ти, чия ти,
Чи підеш ти гуляти.
Не питайся чия я,
Не питайся чия я,
Не питайся чия я, чия я.
Як ти вийдеш, вийду я,
Не питайся чия я, чия я,
Як ти вийдеш, вийду я.
А я в батька один син,
А я в батька один син,
А я в батька один син, один син.
Погуляю хоч би з ким,
А я в батька один син, один син,
Погуляю хоч би з ким.
А я донька мамчина,
А я донька мамчина,
А я донька мамчина, мамчина.
Цілуватись навчена,
А я донька мамчина, мамчина,
Цілуватись навчена.
Ой, на горі два дубки,
Ой, на горі два дубки,
Ой, на горі два дубки, два дубки,
Та й звелися докупки.
Ой, на горі два дубки, два дубки,
Та й звелися докупки.
Ой, на горі два дубки, два дубки,
Та й звелися докупки.