ПРЕЗЕНТАЦІЯ 5-А КЛАС
Вед. 1. Теплого вересневого дня гімназійний дзвоник зібрав разом 12 хлопчиків і 18 дівчаток. Таких різних і таких однакових. Тепер ми одна сім’я .
Вед. 2. Ми – це 30 учнів 5-А класу. А ще матусі татусі , бабусі, дідусі, братики та сестрички
Вед. 1. Разом ми_____днів. І кожна мить нашого життя – це радість, щастя, сміх, веселощі.
Вед 2. Інколи сльози невдач, але все це ми ділимо порівну. Бо ми веселий дружній, кмітливий, допитливий, щирий, наполегливий, неординарний, і, звичайно ж, талановитий
(разом 5-А клас)
У нас сьогодні в школі свято, ( Король В. )
Гостей зібралося багато.
Ану ж на мене подивіться
І веселенько посміхніться.
Я привітаю усіх вас,
Що завітали в добрий час.
Весела зустріч у нас ( Делемень Н. )
В пам’яті буде назавжди.
Тож розпочнемо посмішкою свято
Для тих, хто завітав сюди
Привіт усім!
( )Ведучий. Наша історія почалась давно і продовжується вже котрий рік. Вона вічна, як вічна Земля і Сонце, Небо і Зорі, Суша і море (звучить дитячий плач). Першим на світ з’явився (Діти виходять по черзі). Лише трішки від нього відстав Євгеній
1.Ми розумні та слухняні, (Євенко Н)
Здібні учні та старанні,
Двійки й сварки не для нас,
Ми – найкращий в школі клас!
2.Ми веселі та спортивні, (Вітюк)
Полюбляєм футбол,
Та «ніколи» не гасаєм
В коридорі у баскетбол.
3.Хлопці наші – молодці, (Бурдело)
Всі спортсмени – стрибунці.
В них підтримка є – дівчата,
Отже, справ у них багато.
Отже, всі ми – молодці,
І в нас хист - на всі боки.
4.Наш девіз – життя прекрасне! (Федотов)
Радість у душі не згасне!
Головне – не забаритись,
З шкільним другом поділитись.
Ні Кіркоров, ні Білан так співать не вміють. (Гецко А.)
Як це роблять Олександра і Дарина
Їх на презентації класу представляємо
Оплески почути бажаємо.
Пісня «» ( )
Ведучий. 1. Дув м’який і ласкавий вітерець, поколихуючи пелюстки осінніх квітів, які тримали в руках першокласники.
Ведучий. 2. Дружною, бойовою командою дійшли вони до закінчення четвертого класу. А п’ятий клас продовжив вже свою тріумфальну ходу вже коридорами ліцею
Рік за роком безслідно зникає, (Булига)
Переходимо з класу у клас.
І ніхто достовірно не знає,
Що чекає в майбутньому нас?
До 5 класу довчились,
І назад вже дороги нема,
В п’ятикласниках ми опинились,
Тож старалися всі недарма!
Ждуть суворі нас випробування. (Бутаков)
Знати правила всі напам’ять!
Тиснуть душу гіркії зітхання –
Звідки сили і витримки взять?
Та не звикли в житті сумувати,
Тож упевнено йдемо вперед,
Де шпаргалку-підказку сховати?
Підкажіть нам, якщо не секрет!
Вашій увазі пропонується короткий педагогічний словник ( )
Школа – це певним чином організована сукупність цеглин скла і шиферу, наповнена учнями, учителями, партами і іншим інвентарем, що стоїть рівно винятково через недогляд старшокласників.
Журнал – сукупність аркушів і клітинку, що сприяє засвоєнню шкільної премудрості шляхом занесення оцінок.
Прибирання класу – комплекс заходів із псування інвентарю і вкорочування життя класного керівника.
Останній дзвінок – звук який видається зменшеною копією церковного звону, що сповіщає шкільних парафіян про прийдешнє пришестя Царства Небесного ( у просторіччі – відпустка) та що виганяє зі школи бісів на канікули.
А Діти – за неперевіреними даними наше багатство.
Сценка ( )
Уч. - Дозвольте зайти
Вч. – Проходь, проходь Степаненко, сідай.
Уч. - А що сталось Катерино Григорівно?
Вч. - А ти нібито не знаєш (Знімає окуляри), ти як завжди тут ні до чого
Уч. - Ти ні сном не духом (прикладає руку до грудей)
Вчит. - Досить мені безневинним ягнятком прикидатись (Різко говорити, ручку на стіл), хто вчительці музики клей на стілець розлив? (з обуренням)
Уч. - Та то я книгу підклеювала. А клей упав, а доки я шукала ганчірку вона сама ні стілець сіла.
Вчит. - Ах сама на стілець сіла?!! (зі злом) а хто вчительці літератури мишу у стіл підклав?
Уч. - Та хіба то миша то муляж з кабінету біології (здивовано дивиться в зал)!
Вч.- Ах муляж, тоді чому він межи очі стрибнув
Уч.- Мабуть вчительки злякався
Вч. - Хто вчителю математики Петру Григоровичу яблуневим огризком у вухо поцілив?
Уч.- Та тож я зовсім випадково і не йому хотів, а вчителю географії
Вч. - Так щось по твоєму вчителю географії дозволено?... Ну все Степаненко немає сил більше терпіти (вчитель дістає ремень)
УЧ. - Та що ви Катерино Григорівно це ж не педагогічно
ВЧ.- Не педагогічно!!!
УЧ.- Катерино Григорівно! Мамо!
(Вчителька сідає на стілець, плаче) Та не хвилюйся ти так мамо ось я школу закінчу і тобі зразу стане легше
Ведучий. 1. Всім відомо, що успіх будь-якої справи залежить від злагодженої роботи всіх учасників процесу. Чи успішним, а головне, чи цікавим було плавання нашої команди, ми спробуємо зараз пригадати…
Ну і мама! Ну і тато! ( )
Наче справжні дошкільнята
Нічогісінько не знають.
Тільки кожен день мене питають
Лиш одне! Чому? Чому?
Ти чому образив Віку?
А чому отримав двійку?
А чому прийшов так пізно?
А чому в шкарпетках дірка?
А чому такий непослух?
А чому не стелиш постіль?
А чому вірш не учиш?
А чому портфель без ручки?
А чому такий синець?
Ох настане мій кінець?
Не поясниш їм нічого.
Хоч би і дуже захотів.
Треба їх відправить до школи.
Хай питають вчителів.
Вед. 2. У нас сьогодні свято нестандартне
Милують око ці диво-дівки
Дівочий спів лунає в цьому залі
Як добре, що є звичаї такі
Пісня для фізрука ( )
Ой, чий то кінь стоїть, ой чий хитається
А то Андрійович, а то Андрійович, спортом займається
Ой же ганяє нас по-чорному
А одягається на урок по модньому
Вед 1. На будь-якому балу настає момент, коли варто перепочити. Тож і на нашому святі – блок новин із перших рук.
Ми бажаєм, щоб лунало ( )
Більше радісних пісень.
Найщиріше вам бажаєм
Жити в дружбі кожен день.
Хлопці і дівчата! Поспішайте!
У ряди ставайте,
Гарно та весело танець починайте. ВИКОНУЄТЬСЯ ТАНЕЦЬ
Сценка ( )
Ведучий 2. Пропонуємо вашій увазі частівки
Продзвенів уже дзвінок
Починається урок
Ой, коли він вже мине
В нас голівонька гуде.
Задають учителі
Нам такі задачі,
Що над ними дуже часто
Тато й мама плачуть
Хоч і важко вчитись нам
Та ми не здаємся,
Головне уміть списать
От тоді прорвемся.
Не сумуйте мама й тато
Вчіть за нас уроки
І тоді в житті ніколи
Не буде мороки.
Репетитори нам кажуть
Що усе, усе розкажуть.
Бо то конче треба знати
В школі як репетувати.
Ми вивчали глобус –
Синій, як автобус.
Як про нього все узнали
Очі глобусами стали.
Історичні дати
Звісно треба знати
А ми вчителя не чуєм
Досі з німцями воюєм.
Нам диктант читали
Голови чесали
Завелася в них солома
Ми ручки забули вдома.
Ми частівки Вам співали
Гарно чи погано
А тепер ми вас попросим,
Щоб ви нам аплодували.
Ведучий наш – парубок моторний і в справі будь-якій мастак. Хоч у навчанні не проворний зате у спорті – не простак.
Класе мій рідний, моя ти родино, ( )
Моя ти весела маленька країно,
Ти іскри радості даруєш нам,
Порив нашим незвіданим думкам
Серед міста гордо височить ( )
Ця будівля невеличка й гарна.
Тут гімназія, вона навчить
Як прожить життя своє не марно.
Загляніть сюди хоча б на мить, ( )
Тут навчать всьому, що необхідно,
Як цей заклад можна не любить?
5-А наш нам до болю рідний
Ось які у нас таланти: ( )
Співаки і музиканти,
Пейзажисти, портретисти,
Майстри вишивки, артисти,
Кулінари, танцюристи,
І поети, й візажисти,
І спортсмени, і туристи,
Чаклуни і піаністи.
Багато здібностей у нас!
Всі: Ми дружний і веселий клас!