Сценарій свята "Прощання з Букварем"

                        СВЯТО  БУКВАРЯ

 

 

 В небі сонечко сіяє,

 Заглядає в перший клас.

 І воно, напевно, знає,

 Що сьогодні свято в нас.

 

На веснянім видноколі

Зайнялась зоря.

Свято в школі! Свято в школі!

Свято Букваря!

 

Любі гості – мами й тата!

В нас Букварикове свято.

Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо

Бо ми всі букви знаємо.

Бо ми читати вміємо.

 

Пісня «Цьом – Цьом»

 

Цьом-цьом, мама,

Цьом-цьом, тато,

Цьом, бабусенько моя!

Ми прийшли до вас на свято,

Вас вітаю щиро я!

 

Цьом-цьом, братик

І сестричка,

Цьом, уся моя рідня!

Ми прийшли до вас на свято,

Вас вітаю щиро я!

 

Цьом-цьом, сонечко  І небо,

Цьом, великі і малі,

Цьом усім, бо так чудово

Жити разом на землі!

 

Сьогодні в школі свято

Найменших школярів.

Навчились ми читати

Із власних букварів.

 

Не позначено це свято

На листках календаря,

Та святкують всі малята

Радо свято Букваря.

 

До країни Знань стежину

Всім показує Буквар.

Йде за ним у цю країну

Зацікавлений школяр.

 

ПІСНЯ «МІЙ БУКВАРИК»

Мій букварик, мій букварик –

Він найкращий друг.

Прокидаюсь, посміхаюсь

І беру до рук.

Буква "А" на зірку схожа,

Буква "О" - проста,

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

 

Приспів:

Завдання просте –       |

А, Бе, Ве, Ге, Де.      |

Хто такий букварик має, |

Той не пропаде!         | (2)

 

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне:

Книжка ця – найкраща в світі,

Виручить мене.

Буква "А" на зірку схожа,

Буква "О" - проста,

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

 

 Тепер ми учні, перший клас,

 Нове життя тепер у нас.

 Прийшов урок на зміну грі,

 Тепер ми учні, школярі!

 

 І від дзвінка і до дзвінка

 Робота наша нелегка:

 Рахуй, пиши, а ще читай,

 Учителю відповідай.

 

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

Ми – школярі, ми перший клас,

Щасливі дні чекають нас!

 

 Перший дзвоник

                  І         

Рано – ранесенько встану як ніколи

Зайчики сонячні грають у вікні.

Так мені весело, що іду до школи

І співаю радісні пісні.

                  Приспів

Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає.

Переливи, переливи золоті.

Я  сьогодні , я сьогодні починаю

Першу стежку у житті.

                      ІІ

Травами росами вкрилися доріжки.

Ляльку й ведмедика вдома залишу

Стануть слухняними зошити і книжки.

Перше слово «мама» напишу.

                       Приспів.

Вчительку лагідно я візьму за руку

Мама хвилюється,- я їй посміхнусь.

Підемо разом ми у світи науки

Разом я нічого не боюсь.  

 

 

Я прийшов до школи вчитись,

Бо поставив я мету:

Скоро стану президентом,

Тільки трохи підросту!

 

Я також не підведу –

У політику піду!

Буде наша Україна

Найславетніша країна!

 

Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно:

Буду, мабуть, футболістом,

Або зіркою кіно!

 

Поки ще казати рано,

Може, в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану,

Як по росту підійду.

 

Я банкіром хочу стати,

Полюбляю рахувати!

 

 А я буду депутатом,

 Бо люблю голосувати!

 

Я художницею буду,

Малюватиму споруди,

І портрети, і пейзажі –

Все, що мама мені скаже!

 

А я мрію стать артисткой

Танцювати і співать.

 

А я буду продавщицей

Всім цукерки продавать.

 

А я вчителькою буду

Буду діточок навчать.

Вчитиму  читати гарно

Додавати й віднімать

 

Ну а я звичайно буду

У міліції служить.

І від ворогів Вітчизну

Нашу славну боронить.

 

Спитай у тата чи у мами,

Які професії у них.

Професій в світі є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх.

 

Та є одна поміж професій,

Якої вчаться всі в житті,

Яка для кожного найперша,

Якої вчитиметесь ви.

 

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи шахтар.

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

 

Мріймо! Мріяти не рано!

Кажуть, роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні,

В школі нас всьому навчать!

 

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим ким з дитинства мрієш буть.

 

 Раннє сонечко припекло,

Як багато квітів розцвіло.

Ромашечки прийшли на свято,

Будем разом танцювати.

 

Танок «Донечка України»

 

А тепер про школу нашу

Ми вам з радістю розкажем.

 

У цьому році перший раз

Пішов я в школу в перший клас,

І першим в класі з того дня

З’являтись став до школи я.

 

Я на уроці перший раз!

Тепер я учениця.

Ввійшла учителька до нас.

Не знаю, як годиться:

Сидіти треба чи вставать?

Поняття я не маю.

Мене до дошки просять йти –

Я руку підіймаю.

 

Нам книжки нові роздали.

Та ж я ще не читаю!

А на дзвінок, що кличе в клас,

Уваги не звертаю.

 

 Перший клас, перший раз

    Рік назад прийняв ти нас.

    Цілий рік ми працювали,

    Розумнішими ми стали.

 

 Ми старались, ми трудились,

    Багатьох ми справ навчились!

 

 Ми навчилися читати,

    І писати, й рахувати,

    Додавати й віднімати,

    Малювати і співати.

 

 А ще – креслити, ліпити,

    Різні іграшки робити.

    У спортивні ігри грати,

    Зі скакалкою стрибати.

 

Мову свою українську любити,

    Гарно писати,

    з книжками дружити.

 

    Пісня «А ми любимо читати.»

                        І

Мій чудовий світ казковий, таємничий  світ.

Відкриває двері школа нам з дитячих літ.

І веде нас по доріжці за дзвінком дзвінок.

Сторінки гортає книжка

Ля – ля -  ля – ля - ля   

 Добрий гном і Білосніжка

Ля – ля -  ля – ля - ля   

Нам дають урок     

              ІІ 

Карабаси – Барабаси теж у гості звуть,

Наче друзі в кожнім класі у книжках живуть.

І навчать нас неодмінно, як творить добро.

Неслухняний Буратіно,

Ля – ля -  ля – ля - ля   

Ніжна дівчинка Мальвіна

 Ля – ля -  ля – ля - ля

І сумний П’єро.

               ІІІ 

  П’ятачок із Віні – Пухом, хто не радий їм.

Ця весела книжка другом стане нам усім.

Навіть сонце здивувалось, що не видно нас

А ми просто зачитались

 Ля – ля -  ля – ля - ля   

Ми читали і сміялись.            

  Ля – ля -  ля – ля - ля   

Веселився клас

 

 

Каліграфія моя

Вже мене замучила!

                                                                                                                                         Я виводжу кожну букву,

    А вона все кручена.

 Я дивлюсь на свої букви.

   Кулак їм показую:

• Ану, станьте гарно в ряд,

   Бо всіх понаказую!

 

     Письмо – це справжні муки:

Від напруги ниють руки!

Вам би пальчики – билинки,

В ляльки гратись, у машинки!

Та коли ж? Весь час веди

Знаки, літери, склади!

 

     Що писати треба чисто,

Дуже добре знає всяк.

Тільки ручку норовисту -

Не приборкаю ніяк.

Раз у раз її навчаю,

Ледь не плачу од відчаю,

Бо абияк дряпає,

наче курка лапою!

 

    Ой, та ручка! Їй, невірній,

    Мабуть, всоте говорю:

• Знай, що я також настирний,
• Я тебе таки скорю.

Кинеш свій поганий норов,

Не ганьбитимеш мене,

І мені не буде сором

за письмо твоє брудне!

 

 

. Я згадав, як перший раз

Я прийшов у перший клас.

Писати палички не міг –

Усі кривулі, як на сміх.

Але я їм не здавався!

Працював, щодня старався!

Тратив сили я не марно,

І тепер пишу вже гарно!

 

Такі муки ми терпіли,

Доки букв писать не вміли.

Поступово ми звикали,

Тримати ручку й олівці,

    І часто чуєм: “Молодці!”.

 

ПІСНЯ «БЕРУ ДО РУК БУКВАРИК Я»

 

Беру до рук букварик я,
Там букви всі – від А до Я.
Від звуків перших до складів
Букварик стежечку провів. (Двічі)

Приспів.
Букварику, букварику
Про все розкажеш ти,
Про зоряні ліхтарики,
Про ріки і мости.
Про кізку з козенятами,
Про вовка і сову,
А я усе шукатиму
Відповідь просту.

Склади збираються в слова
Аж закрутилась голова.
Слова у речення біжать
За ними треба поспішать.( Двічі)

Приспів.

Читаю речення малі
Про ліс і квіти на землі.
І про швидкого колобка,
Що від бабусі утіка. (Двічі)
Приспів.

 

 

 

Буква Б — як бегемотик:

Наче окуляри — В,

Язичок у мене є! —

Гостронога, ніби спиця!

 

Татусь питає: «А чому?» —

«У схоже на рогатку!»

 

 

Що це? Ключик від замка?

Ні, це буква Ф така!

 

Хрюша хрестики малює,

Ну й художник! Ха-ха-ха!

— Це не хрестик, — каже Хрюша, —

Я вивчаю букву X!

 

Буква Ц — внизу гачок,

Наче з краником бачок.

 

Буква Ч, на що ти схожа?

Схожа на четвірку, може?

 

Буква Е перевернулась --

На Ш відразу обернулась!

Це ті самі три зубці.

Що лишились в гребінці!

 

Букву Щ впізнає кожен,

Щ на щітку трохи схожа.

 

Відростив собі животик

Знак м'який — м'який, як котик

 

Буква Ю — вона така:

Бублик став коло кілка!

 

Я і буква, я і слово! —

Вихвалялась буква Я. —

Та чомусь у алфавіті

Стала аж позаду я!

 

Наші любі мами й тата!

Ми вам будем звітувати,

Що за рік навчились в школі,

Щоб потішить вас доволі.

 

Ми смішинки готували,

В них усю ми душу вклали,

Як сподобається вам,

То плещіть завзято нам.                                                                                                           

 

Марійко, навіщо ж ти усі цукерки

поїла сьогодні!- розсердилась мама,

зазирнувши у буфет.

Мамо, ти ж сама мене вчила,

не залишати на завтра те,

що можна зробити сьогодні.

 

Помий, Василько, руки.

Як ти підеш у школу з такими руками?

Та це не обов’язково.

Як то не обов’язково?

Бо я у школі руки не піднімаю.

 

 - Чого в чорнилі руки, Таню?

Це в нас було чистописання.

А на щоках чому чорнило?

Бо я руками щоки мила.

 

Мальвіна.

 Який чудовий день! Який чарівний день!

 А скільки вже гостей на нашім святі!

 А скільки прозвучить тут радісних пісень —

 Їх заспівають першокласники завзяті!

 

Мальвіна

Буратіно! Буратіно! Справи як твої?

 

Виходить Буратіно.

 

Буратіно.

 Відмінно! Подивись, який я став!

 Весь Букварик прочитав!

 Букви вивчив, як і діти...

 

Мальвіна.

 Справді, можна порадіти.

 Та й невже читати вмієш,

 Добре і розумне сієш?

 Став ти мудрим накінець.

 От тепер ти — молодець!

 

Буратіно.

 Я тепер пишу, читаю,

 Навіть успіх певний маю.

 Й зошити мої в порядку,

 Вранці я роблю зарядку.

 І в театр ходжу тепер,

 В понеділок і в четвер.

 Там також я добре вчуся,

 Я за розум вже беруся!

 

Мальвіна.

 От і добре! Молодець!

 Зрозумів ти накінець,

 Що потрібно дітям вчиться,

 Це в житті всім знадобиться!

 

Буратіно.

 То що? Починаємо свято казкове?

 Воно буде гарне, веселе, чудове!

 Всі букви вже вивчили діти і знають,

 І пишуть диктанти та тексти читають.

 

Мальвіна.

 Ну що ж, перевірити це доведеться,

 Герой-першокласник, напевно, знайдеться,

 Який не боїться читати й складати...

 Виходьте! Я буду вас перевіряти!

 

Виходять першокласники-букви і за завданням Мальвіни складають слова з тих букв, які на них.

 

Мальвіна.

 А перше слово буде — школа,

 Виходьте, діти-букви, з кола!

 

(Діти складають слово «Школа».)

 

 А друге слово — Україна,

 Його складете неодмінно.

 

Діти складають слово «Україна».

 

Буратіно.

 Ну, що? Нема де правди діти,

 Тепер вже грамотні в нас діти!

 Ми можем більше ще, повір.

 Ось речення: «Ми всі за мир!»

 

Діти швиденько шикуються і складають речення.

 

Мальвіна.

 Ви молодці, чудові діти,

 За вас ми можемо радіти!

 Ви знаєте вже стільки слів,

 Скажіть, хто вас цьому навчив?

 

Це наш Буквар, який щодня

 Давав потрібні нам знання.

 

Буратіно.

 Виходь, Букварику, до нас,

 Бо вже тобі на свято час!

 Тебе ж ми любим, поважаєм,

 Всі разом пісню заспіваєм!

 

 

Біжить назустріч Букварику і виводить його на сцену. Діти виконують пісню про Буквар.

 

Буквар.

 Я дітям всім допомагав,

 Але старання вимагав.

 Усі сьогодні букви знають,

 Гарненько пишуть і читають.

 Ні в кого сумнівів нема,

 Що вчення — світ, невчення — тьма!

 А хто знання хороші має,

 Той навіть мур міцний зламає!

 Тож у житті потрібно вчиться.

 Наука завжди знадобиться!

 Слова ці діти зрозуміли

 Й відразу букви всі завчили.

 Я задоволений всіма,

 Лінивих серед вас — нема!

 І навіть друг наш, Буратіно,

 Всі букви вивчив на «Відмінно»!

 Усі розумні, всі читають.

 А скільки загадок вже знають!

 Казок багато прочитали,

 Й самі казки уже складали!

 Навчилися всього багато

 І от тепер прийшли на свято.

 

 

Добрий букварику! Перша книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль нам розлучатися, хоч і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе!

 

Спасибі тобі за добру науку

За паличку першу і першу букву.

За перше слово, і першу казку.

За першої вчительки щиру ласку.

 

Ніколи не забудемо про друга Букваря!

   Ми завжди вчитись будемо

   Для щастя і добра.

 

Буквар

Тепер вже можна й святкувати,

 Й веселу пісню заспівати.

 Тож гарна пісня хай лунає,

 А з нами — цілий світ співає!

 

Пісня  «Букварик, друже наш»

 

 

1 Букварик - друже наш, ти нас дуже любив.  Усім допомагав і букви нас учив. Читати по складах,нелегко було нам Букварик друже наш,люби наш перший клас Приспів А тепер ми молодці,ля-ля-ля-ля  Всі читаемо книжки,ля-ля-ля-ля  Та бабусям перед сном,ля-ля-ля  Почитаемо казки. 2.Букварик друже наш,за нами не сумуй, Ми любимо тебе, завжди запам'ятай, Прийдуть ще малюки,навчати будеш ти, А ми у другий клас, ідемо залюбки Приспів

 

А ми не тільки з Букварем дружили,

 У нас ще й математика була.

 Ми яблучка й цукерочки лічили,

 Задачка теж у клас до нас зайшла.

 

Тож, Математико, іди до нас хутчіше.

 Бо ж ти дала багато нам понять.

 З тобою разом буде веселіше,

 Ти ж з нами стільки провела занять!

 

 Ми цифри вивчили і знаки добре знаєм.

 Без математики у світі — не прожить!

 Тепер ми додаємо, віднімаєм,

 Ще навчимося множити й ділить.

 

Виходить книжка Математика і звертається до дітей.

 

Математика.

 

 Я рада, що мене ви запросили

 У цей святковий, урочистий день.

 Я знаю, що мене ви полюбили,

 Тож разом поспіваємо пісень!

 І приклади із цифр моїх складемо,

 Обчислимо їх за короткий час.

 А результат ми правильний знайдемо,

 Бо ж недаремно я учила вас!

І з кожним роком більше й більше,

 Потрібних знань здобудем ми.

 Науки будуть все складніші,

 Та ми у світ йдемо людьми.

 

 Тому багато треба знати,

 Про Всесвіт і людське життя.

 Книжок багато прочитати.

 Минуле знати й майбуття.

 

А в цьому книги допоможуть,

 Які до нас прийдуть у клас.

 Вони усе на світі можуть,

 Тож познайомитися час.

 

Ось Читанка, що без вагання

 Розвине техніку читання.

 Нам допоможе зрозуміти,

 Як треба в цьому світі жити.

 

Заходить Читанка.

 

Читанка.

 

 Я — Читанка, щоб всі читали

 Й казок, легенд багато знали.

 Тут вірші є, оповідання

 І різні для дітей завдання.

 Про дивний світ і про культуру

 Вмістила я літературу.

 Щоб ви училися й читали,

 Цікавого багато знали.

 Тут є прислів’я і лічилки,

 Ще скоромовки та мирилки.

 Щоб всі ви мудрими були

 Та в світ розумними ішли.

 Що швидше навчитесь читати,

 То більше зможете пізнати.

 В мені є пісня колискова,

 Й звучить чарівна рідна мова.

 Щоб ви чудово розмовляли

 Та розуму всі набирали.

 

Прихилиться до слова слово,

 Й полине українська мова.

  Вона — з любові — рідна мова,

 Чудова, світла, барвінкова.

 

Заходить книжка — Рідна мова.

Українська мова.

 

 Я ваша мова, діти, рідна мова!

 Іду до вас із глибини віків.

 Щоб донести до вас чарівне слово,

 Що найрідніше з-поміж інших слів.

 Бо різних мов на світі є багато,

 А рідна мова — в кожного одна.

 Вона у серці в будень і у свято,

 Свята і найдорожча нам вона.

 Спішу навчити гарно розмовляти,

 Тож, як на крилах, вже до вас лечу.

 Щоб ви навчились грамотно писати,

 Думки висловлювати правильно навчу.

 Розкрию таїну одвічну й силу слова,

 Яке лікує й рани заживля.

 Піднести до висот завжди готове,

 Бо рідним словом серце промовля.

 

Я і Україна.

 

 І я прилину в світ ваш неодмінно,

 Цікава книжка — Я і Україна!

 Я розкажу історію народу,

 Цікаве все про матінку-природу.

 А ще про те, як в цьому світі жити,

 Все про культуру як людей любити.

 І про Вітчизну, що для всіх одна

 Й що зветься Україною вона.

 А всі ми — українці — її діти,

 Й свою Вітчизну будемо любити.

 

Ми раді всіх в сім’ю свою прийняти,

 Щоб більше бачити і краще світ пізнати.

 Ну, а Букварику вклоняємось доземно,

 Бо знаємо усі ми достеменно:

 

 Ми без його науки далі б не пішли,

 Без рідних букв — ми б неуки були.

 Тому, книжки, ми з нашим Букварем,

 Давайте разом пісню заведем.

 

 

Пісня «ПРОЩАЙ  БУКВАРИКУ»

 

Мужніємо,зростаємо,співаємо пісень,
Уже усі читаємо букварика щодень.
Не кличте вдаль підручники сторінками-крильми,
Сьогодні із буквариком прощаємося ми,
Прощай,прощай,прощай,прощай.

 

Приспів:

Буква-буква букварику,букварику,прощай,
Школя,школя,школярику мене не забувай.
Буква,буква,букварику,букварику прощай,
Школя,школя,школярику мене не забувай.

 

Згадайте люба вчителько,матусі,татусі,
Як бекали і мекали над буквами усі.
А як тепер читаємо,як книги бережем,
З подякою прощаємось із другом букварем.
Прощай,прощай,прощай,прощай.

 

Приспів.

 

Найперша в світі книжечка,найпершії слова,
Найперше слово складене це мама дорога,
Уже малі не будемо за плями вибачай,
Тебе ми не забудемо,букварику прощай.
Прощай,прощай,прощай,прощай.

Приспів.

 

 

Кожен добре потрудився,

Рік навчальний закінчився,

Прощавай же перший клас!

Рік назад прийняв ти нас.

На цілий рік ми підросли,

У другий клас вже перейшли.

 

 

І травневою порою

Попрощаємось з тобою.

Цілий рік ми так трудились!

Навіть трохи притомились.

Час настав і відпочити,

Нас чекає довге літо.

 

Танець