Сценарій свята "Прощання з Букварем"

 

 

 

 

 

 

 

 

Свято прощання

з Букварем
Вчитель. Шановні гості, дорогі наші батьки! Сьогодні ми з вами зібрались з приводу дуже радісного дня у житті наших любих першокласників, і разом з тим трішки сумного, адже сьогодні ми прощаємося з нашим найпершим підручником – «Букварем».

 

1 ведучий.   Зібрались дружно ми на свято

    Сьогодні в цей прекрасний час,

    Щоб наших учнів привітати

    І провести у другий клас.

 

2 ведучий.   Багато доброго, нового

    Життя відкриє ще для них.

    Як перша сходинка до нього,

    Для всіх них був цей перший клас.

 

1 ведучий.   В першім класі урочистий

    День прощання з букварем.

    Світить сонце променисто,

    Всіх вітаємо з цим днем.

 

2 ведучий.   Всі букви старанно вивчали,

    Складали чарівні слова.

    І в мову рідну вплітали

    Духмяність і спів солов’я.

____________________________________________________________________

Сценка

(Дівчинка сидить на стільчику, з-за дверей чути нявкання.)

    – Мурчику, годі нявкати!

    Я літери буду вивчати!

(Чути кукурікання.)

    Не клич мене, Петько! Облиш!

    Я вчитися буду. А, киш!

(Хтось кличе дівчинку.)

    Я кинула ляльку,

    Сиджу і мовчу.

    Ой, ніколи гратись,

    Бо літери вчу.

 

Вчитель.  Оленко, а скільки ж літер ти вивчила?

 

Дівчинка.  Ой, багато! Аж тридцять три!

 

Вчитель.  То ж на свято їх проси!

  Шановні літери, ласкаво просимо до нас на свято.

____________________________________________________________________

(Заходять літери.)

1 літера.   Нас 33, нас 33. У нас міцна сім’я.

    Складаємо нові слова.

 

Всі.    Від А до Я. (двічі)

 

2 літера.   Ми мрію любимо й книжки, життя у нас буя.

    Вчимося в школі залюбки.

 

Всі.    Від А до Я. (двічі)

 

3 літера.   Знай рідну мову і вивчай, вона твоя й моя,

    Та, перш за все, абетку знай.

 

Всі.    Від А до Я. (двічі)

 

Вчитель.   Де ви, друзі, всі живете?

    Звідкіля так дружно йдете?

 

Літери.   І великі і малі ми живемо в Букварі.

 

Вчитель. Скажіть, будь ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до нас на свято?

 

Літери. Завітає!

 

Вчитель. Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!

 

Ведучий. Зачекайте, адже Снігова Королева зачарувала Букварик, і ми зможемо продовжити свято тільки тоді, коли відгадаємо загадки Снігової Королеви.

 

Загадки

1. І танцює, і кружляє, землю снігом покриває,

 Ніби ковдра стелиться. Звісно, це …   (метелиця).

 

  2. Срібна зірка біла-біла, на долоню теплу сіла.

 І як сіла, то й розтала – голуба водиця стала.  (Сніжинка)

 

 3. Що воно за гість, що тепло повсюди їсть?

 Щипле вуха і за ніс, навесні потроху скис.  (Мороз)

 

 4. І в огні не горить, і в воді не тоне.   (Лід)

 

Вчитель. Нумо, Букварику, йди на свято, чари вже зникли, заходь!

(Заходить Буквар.)

Буквар.    Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу,

    І малечу як зустріну, грамоти одразу вчу.

    Веселе місто Алфавіт, йому сьогодні наш привіт!

    До нього наш лягає путь, у ньому літери живуть.

    Живуть там літери в словах, а кожне слово – звір чи птах,

    Травиця чи барвистий цвіт.

    Отож, в похід за мною вслід!

____________________________________________________________________

 

А.    Голосиста буква А

    Наш Букварик відкрива,

    Не одна вона іде,

    А всю азбуку веде,

    Як веселочка жива,

    З букв складаються слова.

 

Б.    На що схожа буква «Бе»?

    Подивись, прошу тебе:

    Ключ в траві – як буква «Бе»!

    Тут веселик походив,

    Ключ від азбуки згубив!

 

В.    Буква Ве така цікава –

    Стовпчик тут і дужки справа.

    В алфавіті теж живе,

    Всім потрібна буква Ве.

 

Г, Ґ.    Буква «Ге» – як кочерга,

    В неї довга є нога.

    Буква «Ґе» з ріжком вгорі

    Посміхнулась дітворі.

    Після довгої розлуки

    Повернулась в алфавіт.

____________________________________________________________________

(Пісня на вибір учителя)

__________________________________________________________________

 

Д.    Буква «Де» – неначе дім –

    Височезний дах на нім.

 

Е.    Здивувалася дитина:

    – Від стовпця аж три жердини.

    Здогадалися, еге!

    Це, звичайно, буква Е.

Є.    Буква Є. Яка ж вона?

    Ніби скибка кавуна.

    Кавуна маля просило –

    Двічі скибку надкусило.

 

Ж.    – Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

    Свою нірку стережу, –

    Каже жук і стереже,

    Він і сам – як буква Же.

 

З.    Збоку, знизу і згори

    Схожа «Зе» на цифру три.

    Є три зуби в букви «Зе»,

    Ними все вона гризе.

____________________________________________________________________

(З’являється сорока.)

Сорока. Доброго дня, дітвора! Вас вітають зі святом Букваря герої казок і надсилають вітальні телеграми. А хто саме, здогадайтесь!

 

 «Я по засіку метений, я на яйцях спечений, я від баби втік, я від діда втік і від тебе втечу».

          (Колобок)

 «Не полечу з вами.

Як була я в лужку, виломила ніжку,

А ви полинули, мене покинули».    (Кривенька качечка)

 

«Гуся, гуся, гусенятко, візьми мене на крилятко,

Та понеси до батенька, а в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити».

         (Івасик-Телесик)

 

«Ні, дідусю, я не пила, я й не їла, бігла через місточок – ухопила кленовий листочок, бігла через гребельку – вхопила водички крапельку. Тільки пила, тільки й їла».

         (Коза-Дереза)

 

«Ото якось підмітав у дворі Півник, та й знайшов пшеничний колосок.

– Круть, Верть, а гляньте, що я знайшов!»

  (Півник Голосисте Горлечко та дві мишки Круть і Верть)

____________________________________________________________________

І.    Мов кілочок, буква і

    З шапкою на голові…

    А велика личко мила,

    Певно, шапку загубила.

    Отакі вони чудні –

    Дві сестриці – букви Іі.

Ї.    Ї без І не ступить кроку,

    Поміж ними свар нема.

    І до Ї моргає оком,

    Ї у відповідь – двома.

 

И, Й.    Буква «Ій» така ж, як И,

    Наче рідні дві сестри.

    Лише носить стрічку

    Букви И сестричка.

 

К.    Буря дерево ламала.

    Била, віти вигинала.

    Та сучок лиш розщепила –

    В букву «Ка» перетворила.

 

Л.    Мов з пелюсток карусель,

    У танку кружляла «Ел».

    Покружляла і сказала:

    «А мої слова – лелека,

Лад, любов, тепло долонь».

 

М.    З букви Ел для цирку

    Змайстрували гірку.

    Щоб катались звірі

    І жили у мирі.

    Прибігає тут осел

    І з’єднав дві букви Ел.

    Вийшла гойдалка, гамак

    Й буква Ем. А чи не так?

 

Вчитель. Саме з цієї літери починається найдорожче для кожної людини слово – мама, яке на різних мовах світу звучить лагідно і ніжно.

 

Ще в колисці немовля

    Слово «мама» вимовля.

    Найдорожче в світі слово

    Так звучить у рідній мові.

    Мати, матінка, матуся,

    Мама, мамочка, мамуся! –

    Називаю тебе я,

    Рідна ненечко моя!

 

Вчитель.  Але з цієї літери розпочинається ще одне слово – мова. Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя». Без мови не може існувати народ, його культура.

Із слова починається людина,

   Із мови починається мій рід…

   Моя ласкава, мамина, єдина –

   Щебече соловейком на весь світ.

 

___________________________________________________________________

Н.    Буква еН немов драбинка:

    Палки дві і перетинка.

 

 

П.    Гарні хлопці-молодці

    Закопали два стовпці.

    Третій їм допомагав,

    Перекладинку поклав.

 

О.    Буква О така-от кругла,

    Хто не бачив, подивись:

    Наче сонце, наче бублик,

    Мов обручик, – хоч крутись!

 

Р.    Рідний голос, рідне слово –

    Все народжене з любові.

    Ранки роси в трави трусять,

    Вітер роси в травах сушить.

    На землі, що родить щиро,

    Ростемо під сонцем миру.

 

    «Ер», як ружа, пломінка,

    В неї слів багато.

    Тільки жаль, що малюкам

    Важко вимовляти.

____________________________________________________________________

Скоромовки

 

 1.  Хитру сороку спіймати морока,

  А на сорок сорок сорок морок.

 

 2.  Через річку, через брід

  Ходить чапля на обід,

  Носить дрібних жабенят

  Для маленьких чапленят.

 

 3.  У долині жив удав.

  Удавав, що він все знав.

  Удавав, що все умів.

  У траві хвостом вертів.

 4.  А дідусь Опанас

  Нам купив ананас.

  Тож приходьте до нас –

  Почастуємо вас.

 

 5.  Ти, малий, скажи малому,

  Хай малий малому скаже,

  Хай малий теля прив’яже.

 

 6. Наварили смакоти –

  Будем їсти я і ти.

  А сороки і ворони

  Будуть їсти макарони.

 

7.  Літали три, літали три

  Літали три сороки.

  І сіли три, і сіли три,

  На липу на високу

 

 8. Ми носили воду в ситі,

  Та дерева не политі.

  Воду в ситі не носити,

  Саду ситом не полити.

____________________________________________________________________

 

С.    Буква «Ес», буква «Ес».

    Усміхається Олесь:

    Мов пів бублика смачного.

    І чого це він не весь?

 

Т.    Молоточок, молоточок,

    Поможи забить гвіздочок!

    – Мною ви не заб’єте,

    Я ж залізна буква «Те».

    Розглядає дітвора:

    Дійсно, буква з Букваря!   

 

У.    – Скажи, горобчику, чому

    Ти так боїшся букви У?

    – Тобі зізнаюся я, татку, –

    Ця буква схожа на рогатку.

____________________________________________________________________

Гра «Так чи ні»

Вчитель.   Зіграти хочеться мені

    З вами, діти, в «Так чи ні».

    Вам питання задаю,

    Готуйте відповідь свою

    Єдиним словом «так» чи «ні».

 1. Скажіть, співає сом пісні? Не гайтесь з відповіддю!  (Ні)

 2. Чи вміє плавати гусак? Ну що на це сказати?    (Так)

 3. Скажіть, червоний мак в січневу пору квітне?   (Ні)

 4. А крокодили на сосні свої будують гнізда?    (Ні)

 5. Чи може вище гір літак у вишину злетіти?    (Так)

 6. Узори пишні на вікні мороз малює взимку?    (Так)

 7. Чи достигають навесні пшениця й жито в полі?   (Ні)

 8. Ріка біжить у далині. Чи є у неї ноги?     (Ні)

 9. А під кінець скажіть мені, цікава гра у «Так чи ні»?  (Так)

____________________________________________________________________

Ф.    На ялинці дві сороки,

    Видно хатку між дерев.

    Ти стоїш, узявшись в боки,

    Круглий, ніби буква «Еф».

 

Х.    Глянь, схрестились дві стеблини,

    Бо висока осока,

    Посміхнулася дитина:

    То зростає буква «Ха».

 

Ц.    Два стовпці в траві лежать,

    Знизу перекладина.

    Братик мовить – буква «Це»

    У траву покладена.

 

Ч.    Буква «Че», немов стілець.

    Догори лиш ніжки.

    Навіть з цифрою чотири

    Буква схожа трішки.

____________________________________________________________________

 

(Пісня на вибір учителя)

 

Ш.     Букві «Ща» сказала «Ша»:

    – Ти стрибаєш, як лоша.

    Я на тебе дуже схожа,

    Хоч стрибати так не можу.

 

Щ.    – А відгадка тут проста:

    Я з хвостом, ти – без хвоста.

 

Ю.    Букву Ю я впізнаю –

    Трохи дивна буква Ю:

    Нібито до ясена

    Буква О прив’язана.

Я.    Десь пропала буква О.

    Ми шукаємо давно.

    А вона, от чудасія!

    Всілась букві Ел на шию

    І від радості сія:

    Ось де Я! ось де Я!

 

Ь.    Хто абетку з вас вивчав –

    Різні букви зустрічав.

    Кожна з них від А до Я

    Промовля своє ім’я.

    Лиш одна із них німа,

    Звуть цю букву м’який знак.

____________________________________________________________________

 

Учень.   Веселе місто Алфавіт.

    В нім кожне слово –

    Цілий світ.

    В нім кожна літера – жива.

    Із них складаються слова.

 

Вчитель. А зараз перевіримо, чи добре ви вивчили всі букви, чи можете утворювати слова.

 Прошу вийти букви:

    У, К, Б, И, В – букви.

    О, Л, С, А, В – слова.

    Р, К, О, У – урок.

К, Ш, Л, О, А – школа.

         

____________________________________________________________________

   

1. Букви старанно вивчали,

    Знаєм їх від А до Я.

    І сторіночку останню

    Прочитали з Букваря.

 

   2. Добрий Букварику, мудра книжко!

    Хочеться навіть поплакати трішки.

    Жаль розлучатись, хоч і треба.

    Ми не забудем ніколи про тебе.

 

   3. Спасибі тобі за добру науку,

    За паличку першу і першу букву.

    За перше слово і першу казку,

    За першої вчительки щиру ласку.

   4. Ми пам’ятатимемо довгі роки

    Мудрі й повчальні твої уроки.

    Прощавай, Букварику, наш

    Найперший друже!

    Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже.

 

(Пісня на вибір учителя)

____________________________________________________________________

Буквар.   Дякую за слово гарне,

    Та сумуєте ви марно.

    Вам дарую, діточки,

    Ці чудові книжечки.

    Вони – друзі ваші нові,

    Різнобарвні, кольорові.

    Їх шануйте і вивчайте,

    А мене – не забувайте!

(Виходять Читанка і Українська мова.)

 

Читанка.   Я – Читанка нечитана,

    Навчатиму ваш клас.

    Я з вами говоритиму

    І вислухаю вас.

Я ваша перша читанка,

    Красива в мене свитонька,

    Цікаві сторінки,

    Є вірші і казки.

    Покажу вам сто земель

    Ще й космічний корабель.

    Даруватиму щодня

    І забави, і знання.

 

Українська мова. Як найчарівніша колискова

    Плекає з дитинства нас рідна мова.

    То піснею злине, то гарною казкою,

    То словом догани, то доброю ласкою.

    Під мамине слово ви й виросли нишком,

    Шануйте, дітки, цю гарную книжку.

____________________________________________________________________

Вчитель.   Урочисте наше свято

    Вже надходить до кінця.

    Нехай пісенька прощальна

    Зігріва ваші серця!

 

Вчитель.  На цьому наше свято закінчується. Але шлях до країни Знань тільки розпочинається. В щасливу путь!