Мета. Виховувати у дітей повагу до школи; розвивати інтерес до навчання у старшій школі; пам'ять, мислення, артистизм, виразність мовлення; підбити підсумки роботи класної родини за чотири роки навчання та підготувати учнів до переходу у 5 клас.
Сценарій свята «Прощання з початковою школою»
Дорогі батьки, уся наша шкільна родина! Шановні гості!
Ми раді вітати вас на нашому святі прощання з початковою школою. Як одна чудова мить пролетіли роки навчання в початкові школі. Чотири роки минули з того часу, як наші діти вперше несміливо переступили шкільний поріг. Чотири роки, за які школа стала нашим дітям другою домівкою.
Напередодні свята я провела опитування «Ким ти мрієш стати?». Результати цього опитування пропонуємо вашій увазі.
Зустрічайте і вітайте оплесками наших дітей – дітей, які творитимуть майбутнє, чиї імена звучатимуть по телебаченню, про яких писатимуть газети, і якими будемо пишатися ми, вчителі, адже перші кроки до успіху вони зробили саме тут.
Згідно з анкетуванням , значна частина учнів 4 класу мріють стати представниками творчих професій.
Ось такі вони – мрії наших дітей. І вони вже добре розуміють, що для їхнього здійснення потрібно наполегливо вчитися і працювати. Так побажаємо нашим випускникам цього святкового дня, щоб їхні мрії обов’язково здійснилися!
1
1 . Увага! Увага!Увага!
Ми сьогодні зустрілись
У тіснім нашім крузі.
На радісне свято, веселе, чудове-
Ми , ваші діти, закінчили
Початкову школу.
2. В травневий день у затишному залі
Зібралася сьогодні вся сім' я.
Ми всі на свято урочисте це чекали –
І тато, й мама, і звичайно –я.
3. Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас буде п’ятий клас.
4.У нас у всіх святковий настрій,
Ми всі схвильовані украй.
«Середня школо, - скажем, - здрастуй!
А початкова – прощавай
5. Скільки зустрічали свят ми разом з вами,
А такого свята ми іще не знали.
І сумне, й веселе свято нині сяє –
Початкова школа всіх нас проводжає!
Ось і закінчився перший, мабуть, найважчий і найвідповідальніший етап навчання. Щодня ви піднімалися сходинками країни знань дедалі вище. Сьогодні хочеться разом з вами згадати найцікавіші хвилини життя в початковій школі.
А почалося все 1 вересня 2012 року.
Інсценізація.
Батько читає газету. Заходить син.
—Тату, а чому іде дощ?
—Підеш до школи, дізнаєшся.
—Тату, а в Баби-Яги є бабенятко?
—Звідки я можу знати?
—Тату, а на що коняці коси на плечах?
—Запитай у коняки.
2
—Тату, а мотоцикли люблять цукерки?
—Не знаю, я його не запитував.
—Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?
—Що ти, моя дитино? Як можна?
Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше ти знатимеш.
От вже непосидюче! Хоч би швидше до школи відправити.
6. Ми пам’ятаємо той дзвінок веселий,
Що продзвенів нам перший раз.
Коли прийшли ми з квітами до школи
У свій найкращий перший клас!
7. Давайте пригадаєм разом,
Як вперше на лінійці ми стояли.
Розгублені, кумедні і малі,
З-за квітів ледве виглядали.
Пісня «Перший дзвоник».
8. Хвилювався як ніколи!
Хвилювався я весь час!
Бо тоді я йшов до школи
Перший раз у перший клас!
9. Мали ми сльози, і проблеми,
Та загладив їх невпинний час.
Перший мій, найперший клас,
Не відходь у спогадах від нас!
3
Вч. Перший клас – найважчий час,
Бо це перший раз у вас.
Гумореска «Як Микола збирався до школи»
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, граблі, перо, подушку,
На обід м’яку ватрушку
Ще й стільця, стола і парту,
Ще й географічну карту,
Трактора, машину, мило.
Вже й надворі звечоріло.
Сів Микола, дума думку:
– А чи все поклав у сумку?
учень (показує табличку з написом: 2 клас)
10 Другий клас. Пішла таблиця
І почала часто сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках — «горимо».
11
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання -
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити —
Годі, браття, й говорити!
12 учень
Стали в ряд частини мови.
Як багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись!
13 учень
Ми пейзажі в класі вчили
(Парти довго потім мили)
Композицію картини
І портрети — для людини,
Для машин — автопортрет.
Не знання, а вінегрет!
4
14 учень
Як цікаво на природі!
Ну, екскурсія, та й годі!
Мінерали різні вчили,
З ними досліди робили.
15 учень
Ми трудились що є сили,
Цінне все, чого нас вчили.
Всю програму вже пройшли,
Другу висоту взяли!
16 учень (показує табличку з написом: 3 клас)
Ось і третій рік ми в школі,
Дзвоник знову вже лунає
Й до уроку закликає.
17 учень
Грізно потяги гудуть,
Пароплави все пливуть...
Треба шлях порахувати,
Звідкись час і швидкість взяти.
18 учень
Не задачі — просто мрія:
Розбереш тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті..
19 учень (показує табличку з написом: 4 клас)
Ну ось 4 рік пішов.
Ось тут ми «закусили»!
Контрольні, тести знов і знов-
Не мали вже і сили.
20 учень
Нелегкі завдання в мові:
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади...
5
21 учень
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись...
Не питають, чи ти здібна,—
Всім же грамотність потрібна!
21 учень
Але найбільше дивувань
Коли відкриєш двері в клас,
І побачиш скільки нас
Ми не просто 4 -
Ми – це армія добра…
Дванадцять в нас дівчат,
І шість сміливих козачат
На уроках всі ми «вчені».
Всі актори ми на сцені
Хто сказав, що школа – це тільки уроки? Ні, це життя – цікаве,справжнє, захоплююче, де завжди знайдеться місце талантам.
Пісня «Школа – весела сім'я».
Пригадаємо деякі моменти з нашого шкільного життя.
УРОК ЧИТАННЯ
Учитель.
- Оленко, ти знову сьогодні запізнилася на уроки?
- Так, я проспала, бо нікому було мене розбудити — мама й тато на роботі!
Учитель.
- А хіба у вас немає будильника?
- Є, але він дзвонить тоді, коли я сплю.
Учитель.
- Миколо, які ти знаєш теплі й лагідні слова?
учень (говорить, одночасно загинаючи пальчики).
- Шуба, рукавички, чай...
Учитель.
- Діти, як треба зберігати читанку, щоб вона завжди була новою і чистою?
Учениця.
- Краще її зовсім не носити до школи!
6
УРОК МАТЕМАТИКИ
Учитель. Дарино, якщо я тобі дам три груші, то як ти їх розділиш на п'ятьох дітей
Учениця.
- Зварю компот.
Учитель. Катю, припустімо, у твого брата п'ять яблук, а ти в нього два забереш. Який буде результат?
Учениця.
- Він мене відлупцює.
УРОК РІДНОЇ МОВИ
Учитель. Діти, перекладіть з української мови російською слова морква, квасоля, цибуля за зразком: картопля — картофель.
Усі (разом). Картопля — картофель, морква —моркофель, квасоля — квасофель, цибуля — цибуфель.
Учитель. Олю , провідміняй дієслово ходити.
учениця.
- Я йду,ти йдеш...
Учитель. Швидше!
учениця.
- Я біжу, ти біжиш!
Учитель. Як на твою думку, Владику, штани — слово в однині чи у множині?
учень.
- Я так собі міркую, що верхня частина в них — однина, а нижня — множина.
УРОК ПРИРОДОЗНАВСТВА
Учитель. Скажіть, чим відрізняються свійські тварини від диких?
учениця.
- Дикі тварини ніколи не віддають добровільно молоко та яйця.
Учитель. Як ти гадаєш, Миколо, що важливіше — сонце чи місяць?
Учень
- Місяць.
Учитель. Чому?
- Тому що місяць світить уночі, коли темно, а сонце — вдень, коли й так видно.
7
ВИХОВНА ГОДИНА
Учитель. Проведемо виховну годину. Христинко, якби ти знайшла 5 гривень, що б ти зробила із грішми ? Залишила б собі?
- Ні, вчителько.
Учитель. Молодець! А що б ти з ними зробила?
- Купила би собі цукерок.
Учитель. Юлю , а чому ти несеш щоденник на підпис дідусеві, а не татові?
- Бо дідусь воював — він уже нічого не боїться.
Учитель. Ілля , чому це твоя матуся не була на батьківських зборах?
- Я їй не сказав.
Учитель. Чому?
- Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї голова болить. От я її й пожалів.
ІСТОРІЇ
«Сашко думає»
Батько розгорнув щоденник і запитує:
- Сашко, а чому це мене викликають до школи?
- Не знаю.
- А ти хіба не читав, що вчителька тут написала?
- То ж тобі написала…
- Ну тоді слухай. Тут написано: "Ваш син неуважний на уроках". Ти, мабуть, пустуєш у школі?
- Ні.
- Слухаєш, що пояснює вчителька?
- Слухаю.
- А сам, мабуть, думаєш про щось інше?
- Та ні, думаю про урок.
- Про урок?
- Ага. Коли ж він закінчиться.
8
Скрутне положення
- Валеріє , скільки сім на сім?
- Та, здається сорок сім.
- Ну, а вісім на чотири?
- Начебто сорок чотири.
А пізніше у спортзалі Валерія подругам казала:
- В нас скрутне положення, бо таблиці множення наша вчителька не знає. Кожен день мене питає.
Діти забирають парти і сідають на свої місця.
Школа – це наш другий дім,
Нам жити весело у нім.
В нас тут є своя країна,
В ній живе шкільна родина.
Наша школа - дружний клас!
Завжди об'єднує він нас.
Ми, як крапелька води,
Разом будемо завжди!
А дружба лишилась чудова
На всі дні, на роки – назавжди.
Плече друга відчуєм ми знову і знову
І скарб дружби ми будемо гордо нести.
9
А дівчата , а дівчата,
Як з журналу мод зійшли.
В першім класі на початку
Не такі вони були.
Пісня « Диво дівчина».
Вчитель. В нашому сходженні шкільними сходинками нас супроводжували вірні друзі й помічники – наші батьки. Доброю порадою, мудрим наказом направляли вони дітей. Легкою димкою суму тьмяніли їх очі, коли інколи в ваших щоденниках з’являлись погані оцінки або зауваження. Проте яскравими іскорками звеселялись вони, коли раділи вашим успіхам. Мені здається, що наші батьки отримали ще одну початкову освіту. А разом з ними до школи ще раз пішли ваші бабусі і дідусі, адже їх ніжна турбота і трепетне хвилювання завжди були особливими. І якими б не були шкільні будні, але батьки та родина завжди вірили у своїх дітей.
Ми до батьків сказати хочем слово
Їх привітати щиро, від душі.
Подарувати пісню їм чудову,
Найкращі прочитати їм вірші.
Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла
І без батьківської строгості і жарту,
І без свого родинного тепла.
Я й до бабусі з любов'ю звертаюсь:
«Спасибі бабуню, бабусю моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
«зі мною ти завжди, рідненька моя».
Й до дідуся я іду по науку:
Діду,дідуню, навчи в світі жить!
Він на голівку кладе свою руку,
Голос струмочком сріблястим біжить.
10
Гумореска «Допитливий син».
Чуєш, тату, - син питає, -
Хто такий хамелеон?
- Знав колись, тепер не знаю, -
Каже батько Филимон.
- Чуєш, тату, ще спитаю,
Що таке аукціон?
- Та забув уже, не знаю, -
Каже батько Филимон.
Мати сердиться на хлопця:
- Все питання задаєш.
Батьку навіть у неділю
Відпочити не даєш.
- Не кричи, - говорить батько,-
- Я люблю балакать з ним.
Хай пита, чого не знає,
А то виросте дурним.
Пісня «Червона калина»
Я – УКРАЇНКА
Я - українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я - українка!
11
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!
СОНЯЧНИЙ ДІМ
Привітний і світлий наш сонячний дім,
Як радісно й весело жити у нім.
Тут мамина пісня і усмішка тата.
В любові й добрі тут зростають малята.
Дзвінка наша пісня до сонечка лине:
«Мій сонячний дім — це моя Україна!
МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
12
МИ Є ДІТИ УКРАЇНСЬКІ
Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата,
Рідний Край наш - Україна,
Красна та багата.
Присягаєм наш Край Рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.
Присягаєм - рідну віру
Завжди визнавати,
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.
Пісня «Розкажи про Україну».
Учениця.
От ми ніби все сказали, все вже пригадали…
Лінь.
— Як це все сказали? Як це – про всіх згадали? Ой, горечко мені! А ще вони кажуть, що ні про кого не забули, ви чули? А я що, остання серед вас усіх була? Я ж завжди поряд з ким — не будь із вас жила, дружила, так оберігала від роботи, так леліяла, так пригрівала коло себе…щоб не перетрудились, не втомились, і на тобі, яка чорна невдячність! На свято не запросили, навіть не згадали добрим словом! І це ви так зі мною вчинили?! А я ж ваша дорогоцінна лінь! Як же ви без мене підете на вищу сходинку, га? Як ви там будете без мене? Збираєтеся йти, а мене, свою дорогу супутницю забули? А вам без мене аж ніяк не можна, дорогенькі!
Учениця.
— Та ти що? Іди геть! Нам не просто не можна, а треба йти без тебе. Тебе ми мусимо лишити! Ти знову нам будеш заважати, знову ненависні низькі бали принесеш, а нащо це нам? Іди геть! Побула з нами, доки ми були маленькі і досить. Ми вже підросли і зрозуміли, що ти нам не потрібна!
Лінь.
— А ви чули? А ще кажуть, що вони виховані, підросли, а як розмовляють зі старшими? Ой горечко ж ти моє, що маю робити? Та я ж все одно з кимось із вас перейду до наступного класу, бути такого не може, щоб не перейшла з класу в клас! Завжди переходила і зараз перейду! Я сама жити не можу, пропаду сама, зменшуся та й зникну, чого доброго… Цього допустити не можна… (Лінь лащиться до кожної дитини, але всі відскакують від неї)
13
Учень.
Йди від нас, погана Лінь,
Йди й не повертайся!
Пропади назавжди! Згинь!
Навіть не старайся
Повернутися до нас,
Бо ти нам не треба!
Ми тебе у 5 клас
Не візьмемо до себе!
(Лінь з плачем вибігає, а діти сміються.)
У школі ти повинен зрозуміти,
Що сам ти долі власної творець,
Що лінощі лиш заважають жити,
Й хто їх поборе – справжній молодець.
Пісня «Посмішка»
Вчитель.
Дорогі мої, любі діти! Ви по – справжньому вже дорослі, адже прогнавши Лінь ви доказали свою впевненість, самостійність, сміливість щодо навчання в 5 класі. І сьогодні, у цю врочисту мить, я хочу кожному з вас вручити диплом випускника початкової школи.
Під музику вчитель вручає дипломи.
Вчитель з вітальним словом.
Дорогі діти. Кожен з вас написав свою мрію на аркушику і прикріпив на «Дереві бажань. Це дерево –чарівне, всі мрії та секрети, які ви йому довірили, збудуться. І через п’ять років, в 9 класі, ви розгорнете ці аркушики і пригадаєте далекий рік прощання з початковою школою.
Живуть, ростуть, дорослішають діти.
Дитинство нам, на жаль, не повернуть.
Вони для нас – це найдорожчі квіти,
Нехай на радість всім вони цвітуть.
Краса душі вас, діти, не покине,
І в дійсність перетвориться мета.
Хай кожен стане гордістю родини,
В якій панують мир і доброта.
Пісня «Бажаю добра» 14