Сценарій свята прощання з початковою школою «Вокзал прощання»

Випускний 2016 в початковій школі

Сценарій свята прощання з початковою школою

«Вокзал прощання»

Звучить  звуковий сигнал 1

 

Ведучий 1

Життя – вічний вокзал, де зустрічаються й прощаються, плачуть і радіють. І сьогодні ми з вами – на Вокзалі прощання, прощання з початковою школою.

 

Ведучий 2

«До відома проводжаючих. Супершвидкісний потяг «Шкільний експрес» подано на посадку до першої платформи. Всім від`їжджаючим необхідно пройти фейс-контроль і задекларувати наявні цінності та здібності. Час відправлення      година.»

 

Ведучий 1

Уявний потяг чекає біля перону, а пасажири щось запізнюються…

 

Ведучий 2 (під музику говорить)

Увага,  гості! Мить ця особлива!                  
"Прощальний вечір” – дійсно свято з свят.                   
Хвилюються випускники щасливі                  
 Бо зараз починають свій парад!

 

(виходять випускники)

 

Ведучий 1

Вітаємо на нашому Вокзалі Прощання випускників початкової школи

 

Вступне слово учнів

 

Сьогодні ми зібрались в школі

Де почалось шкільне життя.

Провчились ми чотири роки,

Й вони не кануть в небуття.

 

В шкільній оселі свят завжди багато,

Де музика лунає, чути спів.
   Але у нас сьогодні надзвичайне свято –

Це свято нас – малих випускників.

Зібрались дружно ми на свято

Багато в залі гостей в нас.

Всі нам удачі побажають

Й переведуть нас в п’ятий клас.

 

4 роки- для історії хвилина,

 У всесвіті безкрайнім- лише мить,

 Але для нас- це шлях становлення людини,

  Яким проходим ми, щоб далі жить.

В початкових класах дуже ми трудились,

А це ж початок тільки у житті.

Хоч було нам важко , але ми учились

Труднощі долати на своїм путі.

 

2 ведучий

А  як хотілося б повернутись назад,  і прожити ці роки знову із своїми друзями, хвилюватись  під час контрольної, писати шпаргалки,підказувати другові,  брати участь у змаганнях, концертах. 

Ведучий 1 
Ми можемо здійснити наше бажання і повернути поїзд до початкової точки  у перший клас .   У нашому розпорядженні лише декілька годин. Згадаймо найкращі хвилини.

 

2 ведучий

Тож ми маємо унікальну нагоду здійснити віртуальну подорож у попередні роки свого життя.

 

(фонограма поїзда)

 

1 ведучий

Шановні пасажири!  Супершвидкісний потяг «Шкільний експрес» сполученням  1-2-3-4- клас відправляється з першої платформи.

 

2 ведучий

У вагоні нашого експреса працюють магнітофон, кондиціонер, телефон, факс і ми, провідники.

 

1 ведучий

Пристебніть паски безпеки, ми вирушаємо.

 

2 ведучий

Приємної вам подорожі!

 

1 ведучий

Обережно, двері зачиняються.  Наступна зупинка «2012 рік. Перший рік навчання.»

 

Сценка

 

Хвилювалась, як ніколи!

Хвилювалась я весь час!

Бо тоді я йшла до школи

Перший раз у перший клас.

—Тату, а чому іде дощ?

—Підеш до школи, дізнаєшся.

—Тату, а в Баби-Яги є бабенятка?

—Звідки я можу знати?

—Тату, а на що коняці коси?

—Запитай у коняки.

—Тату, а мотоцикл  любить цукерки?

—Не знаю, я його не запитував.

—Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

—Що ти, моя дитино? Як можна? Адже, чим більше ти запитуватимеш, тим більше ти знатимеш.

—Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця дивитися. Можна і я піду з ними?

—Можна, іди, тільки не підходь близько. От же непосидюче. Хоч би швидше його до школи відправити.

 

Звучить тиха музика

 

В той день світило сонце ясно,

Навколо так було прекрасно.

І вчителька промовила звертання:

«Ну що, розпочинаємо навчання!»

 

Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше у свій клас,

Коли дали нам зошит з олівцями

Й за парти посадили перший раз.

 

У дівчаток банти пишні

І портфелики в руках,

Губки – наче спілі вишні,

І цікавість у очах.

 

Хлопчаки – усі швиденькі,

І рухливі, і меткі.

Ми були такі маленькі,

А от виросли які!

 

А що, згадаємо, хлоп’ята,

Чотири роки нелегких,

Нехай почують мами  й тата,

Що ми робили  тут без них.

 

 

 

 Перший клас, наш перший клас!                           
  Скільки справ зустріло нас!                           
  Треба фрукти рахувати,                          
  По складах книжки читати.

  А письмо — це справжні муки:                         
  Від напруги ниють руки!                          
  Вам би, пальчики-билинки,                      
  В ляльки гратись, у машинки!                         
  Та коли ж? Весь час веди                          
  Знаки, літери, склади!.. 

 В зошита задрались вуха,                        
  Ніби він уважно слуха.   

 

   Хтось під партою в кутку                    
Робить справу нелегку:                   
Все на пальцях лічить, пнеться,

Бо лічба так не вдається.                 
  

Клас працює, а дівчата

Вчаться булки доїдати.

Потім ще б чайку напитись,

Погуляти відпроситись.

 

 Дехто водить теревені:                        
 «Нащо вчитись? Змалку вчені!»                        
  Совість-зрадниця мовчить,                       
  І язик теж не болить. 

 

Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!»

 

2 ведучий

Обережно, двері зачиняються. А щоб вам весело було в дорозі, послухайте пісню

 

1 ведучий

   Ось і домчав наш уявний потяг до наступної зупинки .  «2013рік. Підкорення другої висоти.»

 

Другий клас. Пішла таблиця

І ночами стала сниться.

Ми її вчимо, вчимо,

На уроках –«горимо».

 

 

 

 

Стали в ряд частини мови

Забагато, чесне слово!

Як нам тут не розгубитись

І хоча б чогось навчитись!

 

Різні дії нас обсіли –

 Розібрать немає сили!

Додавання, віднімання –

Жарти, мінімум старання,

А от множити, ділити –

Годі й браття говорити!

 

Ми пейзажі в класі вчили,

Парти потім довго мили.

Композицію картини

І портрети для людини,

Для машин – автопортрет, -

Не знання, а вінегрет.

 

Ми трудились що є сили,

Цінне все, чому нас вчили.

Всю програму ми пройшли,

Другу висоту взяли

 

2 ведучий

Обережно, двері зачиняються. Наш потяг подорожує далі.

 

1ведучий

Шановні пасажири! Ми прибуваємо на станцію  «2014 рік. Третьокласники.»     

 

Третій рік уже ми в школі,

Та сюрпризів ще доволі.

Цифри вирівнялись строєм,

Як солдати перед боєм.

 

Скільки їх? Ну ж полічиш!

Стулиш рота і мовчиш.

А ще ж множити, ділити…

Мізки б тут не розгубити.

 

Грізно потяги гудуть,

Пароплави десь пливуть…

Треба хутко шлях обчислить,

Звідкись взяти час і швидкість.

Не задачі – просто мрія:

Розбери тут, яка дія!

 

                     

 

Нелегкі завдання в мові:

Скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди,

Речення зі слів склади,

З дієсловом розберись

Ще й відмінювать навчись…

Не питаюсь, чи ти здібна,

Всім же грамотність потрібна!!!

 

І читання далі мчить,

В ньому майже кожна мить

Відкриває шлях в світи,

Не були де я і ти.

 

Казка,вірш, оповідання

Увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже

Ще й корисне щось покаже.

Можна світом мандрувати,

Як уже навчивсь читати.

 

2 ведучий

Наш потяг продовжує прямувати далі, і , нарешті,  довгоочікувана  зупинка  «2015 рік. Четвертий рік навчання.»

 

Призвичаїлись ми трошки,

Вже не страшно біля дошки.

Взяли зошити, книжки –

І в четвертий клас прийшли.

 

Але тут нова проблема:

Преважку  вивчаєм тему.

Кажуть нам: «Повинні знать,

Скільки буде п`ять на п`ять?»

 

Види речень ми вивчали,

Та не все  запам`ятали.

І відмінки ми пройшли,

І прислівники знайшли.

 

Чи погано працювали,

Може довго мудрували?

Чи програми щось не ті,

Чи в нас голови пусті?

 

І взялись нас тренувати

Та знаннями набивати,

Що згадали ми не раз

 Дитсадок і перший клас.

 

1 ведучий

Від  першого і до четвертого класу з нами завжди поруч були наші мами і тата, бабусі й дідусі, яких ми хочемо сьогодні привітати і яким щиро дякуємо …

 

2 ведучий

Мати- найрідніше, найкраще, святе слово для кожної людини! Величезна, щира, глибока любов світиться в очах матусь, бо що може бути більшим, ніж любов матері до дитини і дитини до матері?! 
Ця любов виривається із маленьких сердець і хоче заявити про себе!

Пам‘ятаймо, любі діти!

Пам‘ятаймо завжди з вами
Що для нас у всьому світі

найдорожчі наші мами!

Моя улюблена, найкрасивіша!

 Єдина у моїм житті!
Моїм очам ти наймиліша!

Найкраща мама на землі!

Твій голос чути я завжди бажаю

 і доторкатись ніжної руки!
І погляд твій я жадібно тримаю,

 запам‘ятати хочу на роки!

Матуся рідна, я молюсь за тебе!

Твоя любов мене обігріва! 
Мені в житті нічого більш не треба,

лиш ти була б здорова дорога!

Тебе цілую і тобі вклоняюсь,

 і відчуваю рук твоїх тепло!
Багато мам на світі та я знаю-

 такої ще ні в кого не було!

Спасибі, вам, рідні, за усмішки ваші,

за ночі недоспані, зварені каші!
За руки невтомні, що нас доглядали!

За те, що пісень колискових співали!

 

Вірш «Пісня про матір»
Посіяла людям
        літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
        послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
        як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
        і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
        сполохано кинулись діти.
- Куди ви, бабусю? -
        онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
        де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
        А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
        Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
        у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
        всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
        і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
        не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
        нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
        усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю.
        Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
        красива і сива, як доля,
Змахнула рукою - злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», -
        і стала замисленим полем,
На цілу планету,
        на всі покоління й віки.

 

1 ведучий

Сьогодні прийшли на це свято не лише наші мами, а й тата, дідусі і бабусі, братики і сестрички, улюблені тьоті і дяді, друзі та знайомі, щоб пройнятися гордістю за нас, за наші досягнення і успіхи!
 

2 ведучий

Шановні батьки! Ваші діти приготували для вас жартівливе привітання. Зустрічайте!

 

Гумореска Павла Глазового «Коріння і насіння»
— А ти, тату, в школі вчився? — Учився, Сергійку.
— А то правда, що ти, тату,
Був одержав двійку?
— Було Таке, траплялося…
— Малий засміявся:
— Тоді мама правду каже,
Що я тебе вдався.

 

 

Найкраща мова

Йде синок до школи вперше.

Пита батька мати:

- Якій мові ми синочка

Будемо навчати -

Українській чи російській?

Обидві ж хороші.

- Хай вивчає ту, якою

Печатають гроші.

 

Швидко відповів

Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів...
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п'ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те...

 

***

Хлопчик повернувся зі школи додому. Глянула мати – а нова його шапка подерта і вся у грязюці.

• Це що?
• Та це хлопці…
• Що хлопці?
• Скинули з мене шапку й почали у футбол грати.
• А ти ж де був?
• На воротах стояв.

 

1 ведучий

На нашому сьогоднішньому святі також  присутні люди, які приклали багато зусиль, аби наше навчання у школі зробити приємним, комфортним, легким та цікавим.

 

2 ведучий

Це техпрацівники, працівники кухні, шкільна медсестра, вихователь групи продовженого дня. Привітаємо їх! 

 

1 ведучий

Важко прощатися з нашим затишним гніздечком – початковою школою . А тепер нам треба йти в школу ІІ ступеня, бо ми вже підросли. Цікаво, як там то буде? Трохи лячно.

 

2 ведучий

І чого це тобі страшно? Ти що, заєць, що тіні своєї боїшся? Буде так, як і було, бо всі вчителі люблять дітей, ставляться до них з повагою. Та й ідуть працювати сьогодні у школу лише ті, для кого це – покликання! І не треба боятися. Я знаю деяких вчителів – це надзвичайно цікаві люди!

 

1 ведучий

А як уперше до школи йшли, то взагалі страшно було, бо не знали нічого, але ж звикли. Нам сподобалося, тому я не сумніваюся, що і в школі ІІ ступеня буде все нормально!

Вчителі майбутні наші

Скоро всі ми будем ваші

Ми всі закінчили 4свій клас

І старше життя вже чекає на нас.

Спасибі керівництву школи,

За те, що школа – дім наш рідний.

Не підведем її ніколи,

Її ми слави будем гідні.

 

 (Привітання директору, завучу)

 

Директор школи, наче капітан на кораблі.

Наш капітан — сміливий і відважний,

Веселий, добрий і уважний.

Зранку ви до ночі в школі,

Не відпочиваєте ніколи.

Знаєте ви всіх в обличчя,

І ця роль вам дуже личить.

 

2 ведучий

Слово для привітання надається директору Білицької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 1 Іванченко Олені Петрівні
 

Слово директора

 

1 ведучий

   Скільки різноманітних наказів директора школи чули ми за 4 роки навчання у школі. Отож, користуючись нагодою, оголошуємо свій наказ!

 

2 ведучий

 Зважаючи на бажання учнів, збільшити кількість уроків малювання, фізкультури, праці та інформатики і відповідно зменшити  кількість уроків математики, фізики, хімії, української, російської та іноземних мої, всіх видів літератури і історії.

 

1 ведучий

 Ввести уроки перукарства та косметології,  щоб уникнути підпільного створення зачісок та оригінального макіяжу.

 

2 ведучий

 З метою плідного проведення дозвілля учнів організувати факультатив азартних ігор.

 

         А у директора є права рука,

Так завуча в народі називають.

Робота в неї зовсім нелегка

І всі про це у школі знають.

Хто навчає вчителів, мов учитель первачків?

Різні їм дає завдання і влаштовує змагання?

Щоб дізнатись, хто найкращий, не дає скучать нізащо?

Завучу вклоняємось — вами ми пишаємось!

 

1 ведучий

Слово для привітання надається заучу нашої школи Чуб Галині Миколаївні.

 

Вітальне слово завуча

 

Сьогодні скінчився останній урок,
По школі лунає останній дзвінок.
Сьогодні востаннє четвертий наш клас,
І школа чекає у п’ятому нас.

 

2 ведучий

А у дорогу по старшій школі нас поведуть нові вчителі                                                                                                   . Вони сьогодні присутні на нашому святі.

 

1 ведучий

Майбутнім класним керівникам хочемо передати правила догляду за нами.

2 ведучий

Влаштовувати «прочуханку» даного виробу не рекомендується.
 

1 ведучий

 Гладити дозволяється і як можна частіше, не звертаючи уваги на його поведінку.
 

2 ведучий

 Використовувати виріб рекомендується тільки за його прямим призначенням: годувати, поїти, прогулювати, розважати.

 

(Передають майбутнім класним керівникам  «Аптечку»:)

 

Ведучий 1

Передаємо вам аптечку

●

цукерки, щоб підсолодити тяжкі хвилини;

 

●

іграшка для заспокоювання плаксивих;

 

●

 йод і зеленка для лікування розбитих носиків і колін;

 

●

 корвалол для підтримки здоров'я вчителів;

 

●

 пояс — у крайньому разі для виховання.

 

Вітальне слово майбутніх вчителів
 

Шановні вчителі нові,

За нас ви будьте певні,

Хоч ми рухливі та шумні

Проте розумні, чемні!

 

Ми веселі і грайливі

Загалом усі щасливі,

Що скінчили 4 клас

І наблизились до вас.

 

У кожного із нас є щось своє

Отож прийміть такими, як ми є.

Ми ж докладем старання і уміння,

Щоб досягти взаєморозуміння.

 

Щоб у роботі і навчанні

Були ми з вами не останні,

Та щоб ніхто із нас ніколи

Не поганьбив своєї школи.   

КЛЯТВА УЧНІВ

1 ведучий

Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів урочисто обіцяємо:

 

2 ведучий

 Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.

 

1 ведучий

Не доводити вчителів до температури кипіння — 100 градусів за Цельсієм.

 

2 ведучий

 Бути швидким. Але не підвищувати швидкості до 60 км/год при пересуванні шкільними коридорами.

 

1 ведучий

 Витягувати із учителів не жили. Витискувати не піт, а міцні знання і навички.

 

2 ведучий

Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від до­питливості.

 

 

1 ведучий

 Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.

 

2 ведучий

Із гідністю нести високе зван­ня учня Білицької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №1

І ведучий

Ну, от і все. Ще 2-3 акорди, і – школо початкова, прощавай!

 

2 ведучий

Ми  - у вагоні! Радісні та горді! А машиніст чекає на команду: «Вирушай!»

 

П'ятий клас тепер чекає нас,
Будемо продовжувати вчитись.
Згадувати доведеться ще не раз
Все те, що дав нам мудрий наш учитель

Щоб марку школи високо тримати,

Ми маємо багато ще пізнати,

Навчитися всього , що знають люди,

Щоб за знання нас поважали всюди.

Тепер належить нам майбутнє України
І нам долати сходинки життя.
Бо ми - надія ваша, ваша зміна,
Бо ми – це ваше світле майбуття.