Театралізоване свято прощання з Букварем

Немішаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1







Сценарій

театралізованиго свята

 

«Пригоди Букварика у лісі »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель початкових класів

Кудря Олена Павлівна






1. Барашовець Валерія        гуска                                          Буква Г,      курча

2. Дець Андрій                                  бичок ,                           Букви Р, С, Т

3. Дейнека Лада                     дівчинка?                                 Буква Ч     чапля

4.  Заремба Каріна                Іволга                                         Буква І

5. Дубенець Ангеліна            білка                                          Буква Б

6. Дудар Марія                                                                           Буква Й, К    курча                                                                        

7. Поліщук Маша                сорока                                          Буква Ю

8. Іваха Віктор                       мураха                                       Буква Н

9. Ільїн Данило                     гусак                                           Буква Г

10. Ільченко Вікторія            мишка                                         Буква М

11. Ісак Михайло  -                  ведмідь                                      Буква В         

12. Леженко Валерія -                                               Лисиця    Буква Л

13. Пархоменко Олександр                               Лісовик

14. Похіль Ірина                       Бджілка                                      Буква Ж        курча              

15. Примаченко Богдан          Дятел                                          Буква Д, Е, Є

16. Пташник Євгеній              опеньок                                     Буква О, П                                 

17. Савінов Кіріл                        їжак                                         Буква   Ї

18. Симонова Крістіна                           Фіалка                        Буква Ф

19. Слободян Дмитро                Заєць                                        Буква З  

20. Слобожан Вероніка             Сорока        курча Муха        Букви У, Ц

21. Тарасенко Вікторія                                                                 Буква А

22. Ханенко Богдан                   Мухомор                                    Буква И

23. Юрченко Євгенія                 метелик     мураха                                                

Бабець- квочка
Женя- Букварик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета. Вдосконалювати навички виразного читання віршів напам’ять, розвивати зв’язне мовлення; підвести дітей до розуміння важливості читання, як процесу розширення кола знань; виховувати почуття прекрасного, естетичні смаки.

Обладнання. Штучні ялинки, пеньки, декорації лісу, різнокольорові букви, повітряні кульки. 

 

 

 

Вчитель:

Весняний день — прозорий, голубий,

Навколо пахне ніжним цвітом,

Під вікнами розквітли яблуні,

І весело сміються жваві діти.

Душа чутлива, мов ота струна,         

До барв весняних, запахів та звуків

Так може чарувати лиш весна

Після холодних місяців розлуки.

Доброго дня, шановні гості! Дорогі діти!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником – Букварем. І сьогодні ми проводимо свято Прощання із цією мудрою і для кожної людини необхідною в житті книгою.

    І дзвінок веселий кличе

    Першокласників на свято:

    «Не запізнюйся, швидше!

    Час з Буквариком прощатись!»

                                                     Пісня «Далі-далі -дола»

    В небі сонечко сіяє,

    Заглядає в перший клас.

    І воно, напевно, знає,

    Що сьогодні свято в нас.

 

 Любі гості, мами й тата!

 В нас – Букварикове свято.

 Добре, що прийшли до нас

 Разом. У наш найкращий перший клас.

 

Навкруги гостей багато –

Є бабусі, мами й тата.

Всі прийшли нас привітати,

Із Буквариковим святом.

 

Уміє читати кожен із нас,

Бо старанний і дружний наш 1-й клас.

 

 Ми всіх гостей вітаємо

 І дуже вам радіємо,

 Бо ми всі букви знаємо,

 Бо ми читати вміємо.

 

Віка Тарасенко        

 Просим  строго не судити,

 З нас артисти невеликі.                  

А як трохи підростемо,                  

Всім артистам «носа втремо».

 

 «Пригоди Букварика у лісі»

(Ліс)  

 (Виходить дівчинка з буквариком, збирає квіти під музику і щебетання пташок, звучить пісня «Найщасливіша»)

Лада Дейнека

1. Виглянуло сонечко,

    Сяє на лужку.

    Я назустріч сонечку

    З Букварем біжу.

                      І ромашки білії

                      Рву я на льоту.

                      У Буквар із буквами

                      Сонечко вплету.                  2 рази

2. День іскриться радістю,

    Кличе букви вчить.

    У рурах Букварик мій

    Ніжно гомонить.

                        У ліску, між квітами

                        Зупинюся я.

                        Від усіх щасливіша,

                        Й веселіша я.                       2 рази

3. Йду до школи стежкою,

    Струшую росу.

    А Буквар, мов сонечко,

    У руках несу.

                         І сміється райдуга,

                         І шумлять гаї.

                         І танцюють весело

                         Букви в Букварі.                    2 рази

- Як чудово в лісі

Пташечки співають.

Трішки відпочину,

Квітів назбираю!

(Кладе Буквар біля пенька, збирає квіти, виходить)

Саша Пархоменко

Лісовик:   Хтось так весело співав,

                  І мене не зачекав?

                  Чи про сонце?

                  Чи про квіти?

                  Чи про щастя?

                  Чи про літо?

Я старенький Лісовик,

Швидко бігати … ой-ой, не звик.

Танцювати теж не вмію,

Та щасливим бути мрію!

Пісня (на мотив Лісове свято)

На галявці лісовій завжди жити   звик
Звуть мене за це усі просто-лісовик.
В лісі знають всі мене, в кого не спитай,
Бо рослинкам і тваринкам я допомагав.
Я лісовик, я лісовик,
Старенький мудрий чоловік.
 

Хто у лісі заблукав, всім допоможу.
Справи добрі  для усіх в лісі я роблю.
І рослинкам, і тваринкам  вірно я служу,
Навіть людям добрим завжди я допоможу.

Я лісовик, я лісовик,

Старенький мудрий чоловік.

 

- Гей, сороко-білобоко , де ти? Де ж вона? (3 рази)

(Влітає Сорока під музику)

Лісовик:    Сороко-білобоко ,

                   Мене розвесели!

Маша Поліщук

Сорока:      Можем плітки розказати,

                     Можем пісню заспівати. Стреке  – ке –ке
                     Можем ще й затанцювати.

Лісовик:     Вже плітками ситий я,

                    А пісням нема кінця.
                     прошу вас затанцювати.
Женя Юрченко
Метелик Я тут мимо пролітала.
                 З висоти усе чувала.
                 ви   казали станцювати?
                 Буду вам допомагати.

 

Слобожан

Сорока:       Що це? Що це? Подивися!

                     Це не звір, не гриб, не птиця.

                     Що це? (разом) 

(беруть Буквар)

Лісовик:      

Гарне, кольорове,
Мов метелики, чудове! Чудове! (разом) 3 рази

(Лісовик бере Буквар, ходять по колу. Сорока викидає букви).

Буквар (входить): Ой,  Сороко-білобоко !

                                 Що ж ти наробила?

                                 Усі літери за мить

                                 В лісі розгубила!

Сорока і Лісовик:   Хто ти? (разом)
ТАНЕЦЬ

Буквар(плачучи співає):      Ой я бідний Букварик,

                                               Що мені робити?

                                               Як малят тепер без літер

                                               Грамоти учити?

                                               Як, як, ой скажіть,

                                               Грамоти учити?           2 рази

Лісовик:        Не журись, Букварику, не тужи.

                       Як тобі допомогти підкажи. Підкажи (разом)

Буквар:          Треба букви позбирати,

                       І до ладу поскладати.

                       Щоб могла мала Полінка

                       Далі вчитися читати.

                       Поки літер не знайдемо,

                       Ми абетки не почнемо.

Поліщук

Сорока:         Ти, Букварику, зажди,

                       Нікуди звідси не йди.

                       Я, сорока-білобока,

                       Виручу тебе з біди.

                       Полетіла я!

(Летить. Кладе буквар коло пенька)

Лісовик:         Не хвилюйся, друже,

                        Трішки зачекаєш.

                        Твої літери в травичці

                        У двох пошукам.   (шукають)

Буквар:           Ось, дивися, буква А,

                        У травичці ледь жива.

                        Ти їй, друже, поможи,

                        І до мене приведи.

(лісовик веде букву А)

Тарасенко

Буква А(шкутильгає):      Ох дісталося мені

                                            По нозі та голові.

                                            Та дарма все,

                                            Головне, в мене місце своє.

                                            А – в алфавіті найперша

                                            А – в алфавіті найлегша.

                                            Ну а ще ця буква А

                                            І красива й голосна.

                                            І ще хоче буква А

                                            Щоби швидше покликалась,

                                            Щоби швидше позбиралась

                                            Вся абеткова сім’я.(бере за руки)

Всі:            Де ви, букви, загубились?

                   Ми чекаємо на вас.

Буква А:    Тож приймай, Букварику,

                   Мене в перший ряд.

                   Може,  зараз інші

                   Букви до нас прибіжать.

(Виходять з Лісовиком. Буквар сідає на пеньок)

Дубенець Ангеліна

Білочка (стрибає під музику):  Я – є білочка руденька,

                                                     В мене шубка є пухкенька.

                                                     Гарні китички на вухах,

                                                     Щоб уважно в лісі слухать  .

                                                     Щоб ніде не заблукати,

                                                     Щоб горішків назбирати.

Пісня «Білчині  горішки»

1)  Позривала жвава білка

     З ліщини горішки.

     Та понесла продавати

     На ярмарок пішки.

              Ля-ля-ля-ля-ля

              На ярмарок пішки.

2) Нащо ж тобі, жвава білко,

    Горішки носити?

    Прийдуть дітки в ліс до тебе

    Та будуть просити.

               Ля-ля-ля-ля-ля

               Та будуть просити.

Білка(співає):      3) Не горішки я збирала,

                                  Букву «Бе » шукала

                                  І абетку нині я

                                  Трішки врятувала.

                                                Ля-ля-ля-ля-ля

                                                Трішки врятувала.

Білка:          Не горішки я збирала,

Букву «Бе» шукала

І прийшла мерщій сюди

Букварику віднести.

(до Букваря)

Хочу  втішити тебе

Бо знайшла я букву «Бе»

Й принесла тобі її

У цій сонячній порі.

Буквар:        Дякую тобі руденька,

Добра в тебе є душа.

Не зоставила у лісі

Пропадати Букваря.

(Білочка віддає букву, вибігає під музику. Буквар махає рукою.)

ПІСНЯ

1.ПО ГАЛЯВЦІ ЛІСОВІЙ, ПОМІЖ СОСЕН ТА ЯЛИН,

ЙШОВ ВЕДМІДЬ В ЗАТИШОК СВІЙ  В ТЕПЛІЙ ШУБІ ХУТРЯНІЙ.

ДО СВОГО ІШОВ БАРЛОГА,   НЕ ЗБИВАЮЧИСЬ З ДОРОГИ,

ЯК ПРОХОДИВ по  МІСТОЧКУ, ВГЛЕДІВ БУКВУ «ВЕ»  БІЛЯ ПЕНЬОЧКА.

Ісак Міша

Ведмідь:      Я – ведмедик, я ведмідь,

Вмію танцювати.

Усі знають, що люблю

Медом ласувати.

Що за чудо в лісі бачу?

Щось кругленьке й неживе?

Ой, та це ж вдалось мені

Відшукати букву «Ве»

(дає Буквареві букву «Ве»)

Буквар:        От, спасибі, дуже радий,

Що знайшов ти букву «Ве».

Мені так вона потрібна.
я ж без неї…. ну ніде.

(стрибає)     Усміхаюсь я від щастя,

                     Буква «Ве» моя знайшлася!

Ведмідь:      Що Буквар у ній знайшов?

Не збагну! Ну, я пішов!
 

Барашовець

Гуска:          Я над лісом пролітала

Букви теж свої шукала.

Добре видно з висоти,

Де сховались букви ці.

Хочу втішити тебе,

Бо знайшла  я «Ге»

 

Ільїн Даніл
                        А я букву  «Ѓе» спіймав.

Я підняв її на крила,

Мов на пухову перину.

А тепер ти їх приймай

І в абетку поскладай.

(дає букви  Буквареві)

Буквар:        Дякую тобі , гусочко,

В вирій відлітай.

Та про нашу, Україну

Ти не забувай!

Гуска:          Я не можу більш стояти,

Треба зграю наздогнати!

(гуска летить)
 

Слобожан

Сорока                    Я у білій сорочечці

Чорні крила – рукави.

Я – сорока-білобока,

Ну а ти?

 

Поліщук

Сорока                    Я літаю високо.
          Вище дятла і сови.
         Я – сорока-білобока,

                                 Ну а ти?      

 

 

Примаченко

Дятел:                   
Лікар лісу, так скажу,

Тут дерева стережу

Дзьоб міцний та гострий маю,

Шкідників ним добуваю.

Здогадалась? Дятел я,

Прилетів до букваря.

Бо без мене не знайде

Він своєї букви «Де».

Та не тільки букву «Де»,

Відшукав я «Е» та «Є».

Ось , дивися та ходімо

Букварю їх віднесімо.

(дає одну букву Сороці, віддають їх Буквареві)

Буквар:               Милий дятле, любий друже,

Букваря ти втішив дуже!

Похіль Іра

Пісня «Жу-жу-жу , маленька бджілка»

Бджілка:             Я - маленька бджілка,

Бджілка світлокрилка ,

Прокинулась раненько дуже –

Справа є важлива дуже.

Скрізь я політаю

Букву пошукаю. ЖУ-ЖУ-ЖУ.

Ось , нарешті, яке щастя!

Буква «Же» знайшлася!

Швидше її візьму

До Букварика віднесу.

(до Букваря)       Скрізь я облітала,

Кожен-кожен пелюсток.

То ж вдалося відшукати

Букву «Же» поміж квіток.

То ж, Букварику, тримай,

Довгождану букву «Же»

Буквар:                  От спасибі, що уже

Відшукала букву «Же».

 

Слободян Діма

Зайчик:                  Я маленький зайчик-побігайчик.
Хочу зватись «зайчик-знайчик».
так живеться мені добре,
маю вдачу я хоробру.
сам я голосно сміюся
і нікого не боюся.
Я оббігав сто доріг

Й до Букварика прибіг.

Бо вдалось мені, зайчаті,

«Зе» у лісі відшукати.

Мої зайчики – брати

Відшукать допомогли.

Я тому спішив сюди

Виручить тебе з біди

Ось , вона, мерщій бери. (віддає букви.)

Буквар:                Дуже вдячний я тобі,

Що поміг мені в біді

І за букви дуже вдячний,

Будь у лісі ти обачний.

Ханенко Богдан
від  родини мухоморів
я прийшов мерщій сюди.

                                 Рано-вранці мухомори
Відшукали букву «И».
у зарошеній траві.
я спішив сюди.
ось вона, мерщій бери!

Заремба Карина
Я- пташка іволга маленька.

                                 Люблю гніздечка вить

                                 та метеликів ловить.

                                 А метелик не хотів.
геть від мене полетів.
але що це у траві?
це здається буква «І»

Буквар                   Пташко, дякую тобі, що принесла букву «І».

Савінов Кіріл

Їжак(йде з паличкою):   Їжачок я хитрячок,

Маю з голок піджачок.

І у цьому піджачку

Я блукаю по ліску.

А сьогодні, що за диво

Накололось на голки?

Це не яблука смачні

Це, здається буква «Ї».

Ой, люблю сюрпризи я,

Поспішу до Букваря.

Ось, Букварику тобі

Довгожданна буква  «Ї» (віддає букви)

Буквар:                          Дуже дякую тобі,

Що знайшлися «І» та «Ї».
Танець курчат

Маша Дудар

Курчатко:                          Я - курчатко дуже миле,

Я – курчатко дуже щире.

Хочу грамотним я стати

І навчитися читати

Залишилось неспроста,

Бо лише мені вдалося

Відшукати букву «Ка».

І не тільки букву «Ка»

Я знайшло в траві

Ще вдалось мені знайти

Цю красиву букву «Ій».

(до Букваря)                  Ти, Букваре , не тужи

Букви «Ка» та «Ій» бери

А мені вже час до мами,

Щоб її не хвилювати

Мушу дуже поспішати. (дає букви)

Буквар:                          Дякую, курчатко миле,

Поспішай до мами швидше.

Леженко Валерія

Лисиця:                         Я лисичка, я сестричка,

Дуже гарну маю звичку

Лінуватись не люблю

І за це себе люблю.

Я ні трішки  не лінилась,

В лісі добре потрудилась.

І Букварику тепер

Принесла я букву «Ел».

Хоч лисичка я хитренька,

Букву «Ел» віддам швиденько

Хвостом пишним поведу,

Бо з Буквариком дружу. (дає букву)

Буквар:                          Дякую, лисичко,

Буду пам ’ятати

Бо без букви «Ел» не можна

Букваря читати.

 

Пісня «Сіра мишка»

Сіра мишка сіла у куточок,

Тільки видно хвостика шматочок,

Плаче гірко бідна сіра мишка,

Що за горе? - Запитаю нишком.

 

Приспів:

Сіра мишка, сіра мишка

Так любила книжку,

Так любила книжку,

Цілу ніч читала,

Гризла і кусала,

Зубки поламала -

Плаче гірко бідна сіра мишка.

 

Чи ти, мишко, з місяця звалилась?

Може, ти у школі не училась?

Це ж відомо геть усім малятам,

Щоб читати - треба букви знати!

 

Приспів.

 

Тут, малята, мишка відповіла:

Вашу я науку зрозуміла,

Щоб навчитись книжечки читати -

Треба усі букви позбирати.

Ільченко Оксана
Мишка:                        
Я – є мишка-шкряботушка

Труджусь  я завзято.

Свою нірку прибираю

І в будні, і в свято.

Нині сталася пригода

До роботи знов нагода.

Я у нірку подивилась –

Буква туди закотилась.

Букву «Ем»  скоріш візьму

Букварику  віднесу.

Хоч ця ноша нелегка,

Дуже шкода Букваря.

Буквар:                          Тут я,тут, сіренька мишко,

Догодила так мені

Більш не можу сумувати,

Хочу пісню заспівати.
 

Пісня «Мій Букварик—найкращий друг»

Мурашки
Женя Юрченко
Раз – два! Дружно встали! Три – чотири! Разом взяли !

П’ять – шість! Не зівати! Букварю допомагати!
Всі ми трудимось завзято
і у будні, і у свято.
наш мурашник прибираєм,
будь-кому допомгаєм.
Іваха Вітя.
Нині сталася пригода,
до роботи знов нагода.
на мурашник подивились…
З неба буква нам звалилась.
Ми цю букву «Н»
до букварика несем.
Хоч ця ноша не легка,
Дуже шкода Букваря.

Букварику, ми вже напідході.
Хоч малі мурашки, та стають в пригоді.
 

Пташник Женя

Опеньок:                          Я – опеньок молодий,

Маю голос я дзвінкий,

Шапочку руденьку маю,

Коло пенька росту, дрімаю.

Тільки сонечко зійшло,

Відшукав я букву «О»

Я її на руку взяв,

Та під шапку заховав.

А недавно у траві

Букву «Пе» знайшов тобі.

І прийшов скоріш сюди,

Щоб не трапилось біди.

Ось, Букварику, скоріш бери!  (дає букви)

Буквар:                          Дуже дякую тобі,

Що ж, як треба, то іди.

Дець Андрій

Солом ’яний  бичок:      Я – солом ’яний  бичок

Пастися не вмію.

Свій солом ’яний  бочок

Я на сонці грію. Му-му-му.

Я упертий і смішний,

Я завжди сміюся.

Хоч маленький та худий,

Вовка на боюся.

Довго я ходив, блукав,

Але букви відшукав

«Ер»  - в рові,

«Ес» - у соломі,

«Те» - в травичці

Аж три букви враз знайшлися.

Ось, Букварику, візьми,

Чи ти радий їм, чи ні? (дає букви)

Буквар:                          Як же я, Букварик,

Можу не радіти?

Адже літери для мене,

Як для мами діти.

Слобожан  Вероніка

Муха:                             Я в дупло собі летіла,

Букву відшукать  хотіла.

Щоб потішить Букваря

Цілий день трудилась я.

Я  є мушка-цокотушка,

Зовсім я не бешкетушка.

Хоч хвалитися негарно,

Та літала я не марно.

По долині , по норі,

«У» та «Це» знайшла в дуплі.

Ось, Букварику, візьми!  (дає букви)

Буквар:                          Дуже гарна ти є мушка,

Зовсім ти не бешкетушка .

 

Симонова

Фіалка:                          Кожній квітці восени

Сняться кольорові сни.

Бузку – бузкові сняться сни.

Волошці – волошкові.

Ромашці – білі від роси.

А я – фіалочка гарненька,

Прокинулась собі раненько.

Дивлюся, що це у траві?

А це сміється «Еф» мені.

І як мені би не хотілось спати,

Та треба букву виручати.

Недовго ж їй сидіть в траві,

Бери, Букварику, її.

А я спішу в свої чудесні сни! (дає букву)

Буквар:                          Дякую, фіалочко!  (Фіалка йде)

Щось темніти в лісі стало.

Може, суне чорна хмара?

Гей, хмаринко, не лети,

Букву «Ха» мені верни. (бере букву)
 

Пісня  «Дощик»

Добра  хмарка, молодець!

Скоро лихові кінець.

Ще всіх літер почекаю

Ну а потім заспіваю.

Дейнека Лада  

Чапля:                               Натомила свої ніжки,

Відпочити треба трішки.

Тут я зараз зупинюся,

На улов свій подивлюся.

Тут і рибка є свіженька,

Тут і жабка зелененька.

Ой! Це що я спіймала?

Ще таке не коштувала.

Чи воно, бува, не гірке?

Часом не запече?

Ой, та як же я забула

Це, здається буква «Че» .

Буквар:                          Чапле, чапле, чаполото ,

Дякую тобі за це,

Що не з’їла букву «Че».

Чапля:                           Будь ласка, я літер не їм,

А ось принесла її в рідний дім. (дає букву)

Лісовик:                        Ще у лісі я не бачив

Такого дивного куща.

Це тому, що між гілками

Заплуталися «Ша» і «Ща» (підходить,бере букви)

Напевно, сильно покололись,

Чи налякались висоти?

Зітхніть тепер собі спокійно,

Бо зараз у безпеці ви.

(до Букваря)                  І ще дві букви повернулись

                                       У алфавітову  сім’ю!

Піду по лісу, пошукаю,

Може, решта віднайду.

(влітає Сорока, галасує: Стреке-ке-ке ! Стреке- ке-ке! Бігає навколо Лісовика)

Лісовик (затуляє вуха):      Що за гамір?

Що за шум?

Чом по лісі такий глум?

Поліщук Маша

Сорока:                               А ця буква всім знайома,

Перед «Я» вона стоїть.

В ній дві палички і коло,

Здогадалась я умить.

Віднесу я Букварю  «Ь»
 

Слобожан В.
                                               А я віддам букву «Ю». (дає букви)

Полечу скликати з лісу звірину. (летить)

(виходять всі)

Лісовик:                          Гарно всі ви потрудились,

На галявині спинились.

Хтось знайшов вже букву «Я»?

Всі (разом):                    Не я! Не я! Не я!

Лісовик:                          Ось Букварик вже прийшов!

Буквар:                            Букву «Я» вже хтось знайшов?

(всі стискають плечима)

                                                Що ж нам Ладочці сказати?

Всі:                                          Де ж ту «Я» нам відшукати?

Лада (вбігає):                         Що у лісі тут зчинилось?

Що з Буквариком зробилось?

Бо знайшла від Букваря

Лиш останню букву «Я»!

Лісовик:                                 Ладо, Ладо,  не зітхай.

Ось Букварик твій, тримай!

Твій Букварик ми знайшли,

Тільки букви розгубились всі.

Але звірі лісові

Не покинули в біді.

Сорока:                            Всі ми букви відшукали,

Тільки «Я» десь заблукала.

Білочка:                           А тепер в порядку вся

Алфавітова  сім’я!

Школярочка:                        Я сміюся, я радію,

Я, як сонечко, яснію.

Бо знайшла, крім Букваря

Друзів так багато я!

 

Пісня «Беру до рук Букварик я»

 

    Є книг багато мудрих і повчальних,

    Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

    Але одна – книжкам усім начальник,

    І по-простому звуть її – Буквар!

 

Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю, по сторінках своїх.

І от привів, нарешті, подивіться,

У мудрий світ чудесних скарбів – книг!

 

         Буквар взяли ми перший раз,

         Коли зайшли у перший клас.

         І як нам радісно сказати:

         Тепер ми вміємо читати!

 

 Добрий букварику,

 Мудра книжко!

 Хочеться навіть

 Поплакати трішки.

Жаль розлучатися.

Хоча і треба.

Ми не забудем

Ніколи про тебе.

 Спасибі тобі за добру науку,

 За паличку першу і першу букву.

 За перше слово і першу казку,

 За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятатимемо  довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

Прощавай Букварику, наш найперший друже.

Ми тобі, букварику, дякуємо дуже.

 

Буквар:                                  Прощавайте, всі звірята,

Першокласники – малята!

Друзі, час мені спішити

Менших грамоти  учити!

(звучить пісня «Прощавай , Букварику»)

Ми в школі всі одна сім'я,

Єдина  ми  родина.

У кожнім нашім "я"

Частинка України!

 

Ми всі одна сім'я,

Єдина ми родина –

Мільйони різних "я",

А разом – Україна!
 

Україно! Ми — твоя надія,

Ми — твоє майбутнє й заповітні мрії.

Будемо зростати, будемо мужніти,

На твоїх просторах жити і трудитись.

 

Щоб завжди цвіла ти вільна і єдина,

Синьоока ненько — рідна Україно!

 

Шкільне життя — це просто дивна казка,

В яку приходимо лиш раз.

Тут для  дітей любов і ласка,

І світло сонечка для нас.

І небеса бездонні сині,

Чарівні зорі в небесах.

Ключі високі журавлині,

І вся оця земна краса.

Життя складне, але чудове,

Ми робимо в нім відкриття.

Й завжди ідемо в невідоме,

Тим цікавіше нам буття...

Привабливіше, яскравіше,

Є для фантазії політ.

І манять вдаль путі світліші...

І ти не йдеш — летиш у світ!

Є і різкі в нім повороти,

Де випадаєш із сідла.

Завертять враз круговороти...

Бувають і такі діла.

Та все проходить, час спливає,

Нова мета нас кличе вдаль.

В житті усякого буває,

Та за минулим нам не жаль,

Бо кличуть знов нові дороги,

Під ноги стеляться путі.

Чекають радощі й тривоги

Щодень у нашому житті.

Життя шкільне складне, але цікаве.

Його не взнаєш до пуття.

Буває радісне й лукаве...

Але... Спасибі за життя!

 

Вчитель

Дорогі діти!

Ви всі йдете на зустріч сонцю й мріям.

Вас чекають різні дива.

Тож йдіть вперед упевнено й невпинно,

І хай дорога буде вам легка.

Ви сьогодні, як промінчики ранкові,

Посміхаєтесь, радієте усі.

Вже закінчується рік навчання в школі.

І  ви  уже не просто першачки.

Ви он як підросли за рік, зміцніли,

Грамоти навчились і читать, й писать.

Тож від  душі  бажаю вам здоров’я й сили,

Щоб  довгий  шлях в країну знань змогли ви подолать!

 

 

Батьки

Десь далеко за морями,

За дрімучими лісами,

Квітку Щастя я знайшла,

І всім радість принесла.

 

Бо ця квітка чарівна,

І красива й запашна,

Всі бажання наші враз,

Виконає й прозапас.                         

 

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, всім вам, діти,

Багато друзів і щасливих літ.

 

Ведучий                

 

У  дружбі, радості зростайте,
Нехай  стежку  до знань вам  завжди  встеляють яскраві квіти .

Хай сонце щастя світить вам щораз.

Нехай щастить вам в добрий час.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Пісня «Далі-далі-дола»
2.  

Пісня «Сіра мишка»

Сіра мишка сіла у куточок,

Тільки видно хвостика шматочок,

Плаче гірко бідна сіра мишка,

Що за горе? - Запитаю нишком.

 

Приспів:

Сіра мишка, сіра мишка

Так любила книжку,

Так любила книжку,

Цілу ніч читала,

Гризла і кусала,

Зубки поламала -

Плаче гірко бідна сіра мишка.

 

Чи ти, мишко, з місяця звалилась?

Може, ти у школі не училась?

Це ж відомо геть усім малятам,

Щоб читати - треба букви знати!

 

Приспів.

 

Тут, малята, мишка відповіла:

Вашу я науку зрозуміла,

Щоб навчитись книжечки читати -

Треба усі букви позбирати.

 

3. Беру до рук Букварик я

 

4. Мій Букварик-то найкращий друг

 

 

5. Знають всі, коли є друг

 

 

6. Мужніємо,зростаємо,співаємо пісень,

Уже усі читаємо букварика щодень.

Не кличте вдаль підручники сторінками-крильми,

Сьогодні із буквариком прощаємося ми,

Прощай,прощай,прощай,прощай.

Приспів:

Буква-буква букварику,букварику,прощай,

Школя,школя,школярику мене не забувай.

Буква,буква,букварику,букварику прощай,

Школя,школя,школярику мене не забувай.

Згадайте люба вчителько,матусі,татусі,

Як бекали і мекали над буквами усі.

А як тепер читаємо,як книги бережем,

З подякою прощаємось із другом букварем.

Прощай,прощай,прощай,прощай.

Приспів.

Найперша в світі книжечка,найпершії слова,

Найперше слово складене це мама дорога,

Уже малі не будемо за плями вибачай,

Тебе ми не забудемо,букварику прощай.

Прощай,прощай,прощай,прощай.

Приспів.