Сценарій свята "Прощавай початкова школа"

Сценарій свята

прощання з початковою школою

 

До зали заходять джентльмени.

• Та скоріше, Джентельмени!
• Біжимо, бо ми і так вже спізнилися!
• Ну, сьогодні такий день, нічого не можемо встигнути.
• Сьогодні ми – випускники!
• Джентельмени, а кого ми чекаємо?
• Точно, а чого не починаємо?
• Бо ми чекаємо на наших леді.
• Сер, враховуючи особливу важливість свята, ми без наших леді розпочати не можемо.
• Та де ж вони так довго?
• А може, не будемо кликати наших дам?
• Авжеж, і всі оплески, усмішки, квіти будуть тільки для нас.
• Та ви згадайте 4-й клас. Коли б не дівчат, то все пропало б.
• До чого ж тут дівчата?
• А до того. Хто давав нам списувати?
• Хто за нас заступався?
• Хто в класі прибирав, дошку витирав, квіти поливав.
• А ти кажеш…
• Та я взагалі мовчу!
• Сер, справжні леді можуть собі дозволити спізнитися на 15 хвилин, в цьому є деякий шарм.
• Та на якихось 15 хвилин – ви що, не бачите, скільки тут людей. Всі чекають на нас!
• Та скільки можна фарбувати губи?
• Ви праві, справжні леді не запізнюються, вони затримуються.
• А я пропоную піти і негайно їх покликати.
• Я з цим погоджуюсь.
• Адже ми любимо наших дівчат!

 

(Лунає музика, хлопці ідуть за дівчатами. Заходять парами)

1 Ведучий.

• Привітайте! Веселий, дружний, трішечки галасливий, але успішно опанував усі науки початкової школи… Четвертий клас.

 

Учитель.

Школа, школа!

Вулик ти дитячий,

Ну а діти, як бджолиний рій,

Вчаться тут і йдуть сюди терпляче,

І беруть початок з нього свій.

Дружний доме, рідная столице,

Незбагненне чудо на землі.

Це дитинства й юності столиця,

Гавань, від якої кораблі

Йдуть у море, у житейські будні,

А воно приваблює, шумить.

І здолавши кілометри трудні,

Повертаються, щоб серцем відпочить!

 

Ми радо вітаємо всіх гостей на нашому святі! Дозвольте шановні гості і дорогі діти, розпочати наше традиційне шкільне свято – свято прощання з початковою школою. Це перехід на нову сходинку в нашому житті, а отже, дуже важлива визначна подія.

Зібрались дружно ми на свято,

Схвильовані, як в перший раз,

Щоб вам удачі побажати
І перейти у п’ятий клас.

 

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас.

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас буде п’ятий клас.

 

У нас у всіх святковий настрій,

Ми всі схвильовані украй.

«Середня школо, - скажем, - здрастуй!

А початкова – прощавай!

 

Тож прощавай, четвертий клас!

Ти замалий уже для нас!

Та ми повернемось не раз

Думками в наш четвертий клас.

 

Ці чотири роки всі ми разом йшли,

Хвилювання й радість поділяли!

Разом і навчались, і росли.

І свята всі дружно відзначали.

 

Сьогодні ж свято – це для нас!

Лунає музика – для нас!

В садках бузок зацвів – для нас!

І сонця промінь – теж для нас!

 

1 Ведучий

Злинь же, музико, в небо! Гучніше!

В добру пору лунай, в добрий час!

 

2 Ведучий

Вище голови! Вперед! Веселіше!

Бо майбутнє чекає на нас!

Пісня під музику «Голубой вагон бежит, качается…»

 

І   Школа урочисто посміхається,

    Сонечко цілує радо нас.

    Хай цей день усім запам’ятається,

    Подорослішав четвертий клас!

Приспів  

                  Мріями, мріями

                  Вабить нас майбуття.

                  І сподіваннями

                  Сповнюється шлях.

                  Крилами, крилами

                  Наділило життя.

                  Тож, вперед до перемог

                  З любов’ю у серцях!

ІІ  Разом ми долали перешкоди всі

    І раділи успіхам своїм.

    Вже чотири сходинки перемогли,

    За науку щиро вдячні їм!

Приспів

 

ІІІ Нам не зупинити швидкоплинний час,

    Не уникнути життєвих змін.

    Та про наш найкращий рідний творчий клас

    Не угасне спогад у душі!

Приспів

 

2 ведучий

Згадаймо разом чотири радісні роки:

Веселі перерви, цікаві уроки.

Перше учителя слово, де б не стелився нам путь,

Так, як і матері мову, нам у житті не забуть.

 

1 ведучий

Чотири роки назад в перший раз

В нашу школу і в наш клас,

В нових формах, як годиться,

Ми прийшли з тобою вчиться.

Було нам всього шість років.

Всі звали нас «малюки».

Робили ми перші кроки,

Навчаючись залюбки.

 

1Ведучий. В цей рік першого вересня ми вперше переступили поріг нашої школи.  2009 рік. 1 – Г

 

Пам'ятаю і зараз, крізь роки,

Перші труднощі, гарний наш клас,

І веселі цікаві уроки!

Як же швидко пролинув той час.

 

Ми малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість і страх!

В ручках квітів букети тримали,

І тремтіла тривога в очах.

 

З великими букетами,

З портфелями новенькими,

Боялись всього ми навкруг,-

Бо були ще маленькими.

 

Та швидко ми освоїлись,

Із класом ознайомились,

Боялись лиш дівчата,

Хоч їх тут і багато.

 

Хлопчаки усі швиденькі,

І рухливі і меткі.

Ми були такі маленькі,

А ось виросли які.

 

І хіба смикнеш дитинку

Вже за чуба, як колись?

Треба ставити драбинку,

Щоб до неї дотягтись.

 

 

А дівчатка, а дівчатка,--

Як з журналу мод зійшли!

В першім класі, на початку,

не такі вони були.

 

2 Ведучий.--В цьому році ми дружно прийшли в 2 клас. 2010 рік. 2 – Г

 

Син.Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають —

Смішно і казать комусь —

Бо щодня мене питають  Лиш одне: «Чому?» й «Чому?»

Батько. — Ти чому образив Віту?

Мати. — А чому отримав двійку?

Батько. — І чому прийшов так пізно?

Мати. — Та чому в шкарпетках різних?

Батько. — Ти чому такий непослух?

 Мати. — А чому не стелиш постіль?

 Батько. — Ти чому це вірш не учиш?

 Мати. — А чому портфель без ручки?

 Батько. — І чому такий синець?

 Син.— Ох, настане мій кінець!

 Не поясниш їм ніколи —

 Хоть би й дуже захотів...

 Треба їх віддать до школи —

 Хай питають вчителів.

 

1 Ведучий. 2011 рік. 3 – Г

Ось і Третій рік ми в школі,

А сюрпризів ще доволі.

 

2 ведучий

Цифри вирівнялись строєм,

як солдати перед боєм, Скільки їх? Не полічиш, стулиш руки

і мовчиш, А ще множити, ділити, як же тут не

розгубитись!

 

1 ведучий

І читання далі мчить,

в ньому майже кожна мить

Відкриває шлях в світи,

не були де я і ти.

Казки, вірш, оповідання

увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже,

ще й корисне щось покаже.

Можна всюди мандрувати, коли вже

навчивсь читати.

 

Частівки

     1-й учень.

Приготуйте фотоплівки!

Зараз дружно весь наш клас

Заспіває ще й частівки

І для себе, і для вас!

 

  2-й учень.

Ми, звичайно, не найстарші,

Але вже й не малюки.

Знають всі: четверті класи

— Це також випускники.

       Приспів:

Знають всі у школі нас

— Вас віта четвертий клас.

 

  3-й учень.

Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки.

А тепер не малюки ми,

Ми тепер — випускники!

     Приспів.

 

 4-й учень.

В класі хлопців тільки 10,

 11 аж дівчат

- Доведеться кавалерів

В інших класах позичать!

    Приспів.

 

    5-й учень.

Вже позаду початкові,

Перейшли у 5-й клас,

Хай приймає старша школа

У свою сім'ю і нас.

 

 6-й учень.

Ой, провчились всі ці роки

Ми ну просто залюбки!

На уроках ми - сороки,

На перервах — козаки!

 

  7-й учень.

Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор — ми самі.

    Приспів.

 

 8-й учень.

Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

     Приспів.

 

2 Ведучий. 2012 рік. 4 – Г

А зараз стоїмо ми перед вами,

Схвильовані, як в перший раз.

Ми виконали всю програму,

Нам вільний шлях у п’ятий клас.

 

Під музику заходять майбутні першокласники.

 

Добрий день, випускники!

 Ви такі гарненькі!

 Вас вітають малюки

 України-неньки.

 

Ми всі теж випускники,

 З дитсадочку діти.

 Вам на зміну ми прийшли

 І принесли квітку.

 

Є пелюсточки на най –

Стільки вас навчали,

Щоб про всі шкільні роки

Ви завжди пам’ятали.

(Вручають квітку, на кожній пелюсточці написаний рік навчання0

 

В школу ми в цей рік підемо

 Весело, завзято,

 Справ великих і малих

 Жде нас всіх багато.

 

Вам сьогодні, любі друзі,

 Випускний гуляти,

 Ну, а нам 4 роки!!!-

 Йти до цього свята!

 

Ми вітаємо вас щиро

 Й обіцянку вам даєм,

 Що у школі ми ніколи,

 Друзі, вас не підведем!

 

Пісня «Крилата гойдалка».

 

І     Як чудово погуляти
      В парці, де розтанув сніг,
      І де гойдалка крилата
      Починає свій розбіг!
      Хай забуто все на світі -
      Серце в грудях завмира.
      Тільки небо, тільки вітер
      Й радість на шляху життя.     2 р.

Пр.   До неба я дістати
         Бажаю хоч на мить.
         О, гойдалко крилата,     
         Лети, лети, лети!             2 р.
        
ІІ   Нам ні за що не забути,
     Як дитинство провели,
     Завжди пам’ятати будем
     Радість цих веселих днів. 2 р.
   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тільки зараз ми ще діти –

Будьмо гратися щодня;
Тільки небо, тільки вітер

 Й радість на шляху життя.     2 р.

Пр.   До неба я дістати
         Бажаю хоч на мить.
         О, гойдалко крилата,     
         Лети, лети, лети!             2р.

 

 

 

1-й ведучий.

Хоч сьогоднi в нас i свято,

Тiльки є одна печаль:

Вчителька не йде у п’ятий,

Розлучатися так жаль!

 

2-й ведучий.

Ми Вас любимо так щиро!

Пам’ятайте й Ви про нас.

І прийміть від нас ці вірші

У такий чудовий час!

 

Тут кожне слово щирiстю зiгрiте,

Вiд серця йде, з самої глибини.

І якось особливо пахнуть квiти

В цей справдi незвичайний день весни.

 

Є в серцi кожному куточок особливий.

Там спогади живуть про рiдний дiм,

Дитинство безтурботне i щасливе.

І перша вчителька живе в куточку тiм.

 

Чумацьким шляхом линугь, линуть роки.

В дитинства край не буде вороття,

Але добра i мужностi уроки —

Вони в душi, вони на все життя!

 

І це обличчя, очi, як джерельця

Любовi, свiтла, розуму, тепла.

Їй, першiй вчительцi, є мiсце в кожнім серцi,

Бо всiм свого частинку вiддала.

 

Я, ти, ми, вона –

 Школа вся – одна сім’я.

 В слові „ми” звучить ім’я,

 Творча школа запальна.

 

А у школі є директор,

 Що прийшов нас привітать.

 І для цього ми повинні

 Радо слово їй надать.

 

 

1 Ведучий. Слово для привітання надається директору школи Кульбач Ларисі Михайлівні

(виступ директора)

 

Спасибі керівництву школи

За те, що школа — дім наш рідний.

Не підведем її ніколи,

її ми слави будем гідні.

 

Директор в школі — фігура центральна.

Як кажуть в народі — всьому голова!

Директор на місці - то й школа у шані,

І як він керує — так підуть діла!

 

Ви нам для навчання умови створили,

За нашим навчанням уважно слідили.

Завжди ви звертали увагу велику

На наші екскурсії, свята, розваги.

 

1 Ведучий. Шановна, Ларисо Михайлівно, велике спасибі!

 

Тетяна Миколаївна завідує навчанням:

Слідкує пильно, щоб всі ми були дуже старанні.

Контрольні тести нам дає, а ми не боїмося:

Крізь терни йдем до зірок і краще ще вчимося.

 

 На душі в нас чарівно й святково,

 Бо навчання закінчилось в нас.

 І на серці так легко, чудово —

 Це веселий і радісний час!

 

Цілий рік ми старались, учились

 І слухняними в школі були.

 Ми дружили, писали, трудились

 І, звичайно, росли та росли.

 

Стали старші, а ще розумніші,

 Вже рішаєм задачі складні.

 Ми танцюєм, читаємо вірші

 І веселі співаєм пісні.

 

 Сумно нам не буває ніколи,

 Бо цікавий в нас кожен урок!

 Родом ми з початкової школи —

 У життя робим перший свій крок.

 

А життя в нас цікаве, мов казка,

 Тут і свято піснями дзвенить,

 Тут любов є і сонячна ласка,

 Чиста мрія у небо летить!

 

Нам усі горизонти відкриті,

 Ми нові відкриваєм путі.

 І вчимось, добротою зігріті

 Бо навчатись цікаво й рости.

 

Школа наша весела й казкова —

 Поспішаєм до неї щодня!

 І хоч зветься вона — початкова,

 Та дає нам чудові знання.

 

 Ми сьогодні прощаємся з нею —

 Нам і далі мужніти й рости.

 Та для нас вона стала зорею,

 Буде й далі в житті нас вести.

 

Бо всіх знань нам заклала основу,

 Нас навчала долати свій страх.

 І до неї ми знову і знову

 Повертатися будем в думках.

 

Вдячні ми вчителям за науку,

 Що навчали трудитись як слід,

 І вели нас щоденно за руку

 В дивовижний і радісний світ.

 

З Вікторією Леонідівною ми вчили англійську мову.

Й при зустрічі з іноземцем підтримаємо розмову.

А вчительці за науку подяку ми склали маленьку,

І на англійській мові ми скажемо «Тіче, сенкью!»

 

На уроках музики весело й цікаво     

І урок  проходить неймовірно жваво.

Музику ми любимо. Вчителя — цінуємо,

 Вікторію Вікторівну ніколи не забудемо!

 

1 ведучий.

Ми до батьків сказати хочем слово

 І привітати щиро від душі.

 Подарувати пісню всім чудову,

 Найкращі прочитати вам вірші.

 

2 ведучий.

Бо без батьків чого ми в світі варті?

 Без маминої ласки і тепла.

 Без батьківської строгості і жарту,

 Без нашого родинного житла.

 

1 ведучий.

Матусі, кохані, найкращі у світі,

Безмежно вам вдячні ми, ваші діти,

За те, що пустощі нам пробачали.

За те, що ніколи на нас не кричали.

 

2 ведучий.

За вашу працю, ласку і любов

«Спасибі!» - скажемо вам знов і знов.

Бажаєм вам успіхів багато,

Та ще й даруєм цей танок завзятий.

 

Люба наша вчителько!

Настав той час, коли ми, ваші учні, маємо сказати вам: «До побачення!». Ви залишаєтесь за тією межею, де про­майнула перша частина нашого дорослого дитинства.

 

Пролетить літо, і першого вересня знов ви поведете за собою малят. Ви навчите їх читати мудрі книжки, розв'язувати складні задачі, писати найдорожче в світі слово «мама». А ми лише будемо іноді заходити до вас і пригадувати, як колись все це робили ми.

 

Нас вчитимуть суворі й справедливі, веселі й добрі вчи­телі, їх буде багато, і всі вони, звичайно, різні. Але ми пам'ятатимемо вас, нашу першу вчительку.

 

Все це буде потім. А зараз, ми — ваша надія і опора, ми — ваші сини і дочки, ми — ваші учні, говоримо вам: «Спа­сибі!», — і обіцяємо, що вам не доведеться червоніти за нас.

 

1. Наша люба вчителько, дякуємо Вам!

 Що навчали грамоті й чарівним словам,

 Що писати вчили нас й рахувати теж

 Ми за це Вам дякуємо щиро і без меж!

 

 2. І за те, що вчили нас досягти мети,

 Працювати, вчитися, гідно в світ іти.

 Міркувати, думати заставляли нас

 І здружить зуміли Ви наш веселий клас.

 

 3. І за те, що ви своє нам дали тепло

 І у класі нашому затишно було.

 Нам світило сонечко лагідних очей

 І любов’ю пестило, ніжило дітей.

 

 4. Все ми оспіваємо в пісні і в вірші,

 Як для нас несли Ви світло у душі!

 І для нас захоплення, чарівні казки,

 Невідомі й радісні стежечки-стежки!

 

 5. Ви руками добрими обіймали нас,

 Вміли посміятися з нами в добрий час.

 В нас серця від радості маками цвіли,

 Як під співи дзвоника Ви назустріч йшли!

 

 6. І, як рідна матінка, нас любили так!

 Підмічали точно Ви, хто на що мастак.

 Розкривали здібності і таланти всі,

 Як пелюстки квіточка в ранішній росі.

 

 7. І красу навколишню вчили нас любить,

 Рідним краєм, мовою вчили дорожить,

 Щирість свого серденька нам передали

 І з любов’ю, з захватом в дивосвіт вели!

 

 8. І сміятись, й мріяти вчили Ви дітей,

 Аж веселі іскорки сипались з очей,

 Дорожити дружбою, сміло в світ іти,

 Добрими і чуйними, щирими рости.

 

 

 9. Щоб без сміху й радості світ не зубожів

 І щоб Україну кожен з нас любив.

 Бо вона, як сонечко — рідна сторона,

 Як і справжня матінка — в кожного одна.

 

 10. То ж за щирість, людяність і красу душі

 Вам присвятим пісню і палкі вірші.

 І спасибі скаже вся шкільна сім я,

 Вам уклін доземний, вчителько моя!

 

1.Прийміть від нас любов палку і щиру,

 Ми дуже-дуже щиро любим Вас.

 Бажаєм Вам тепла, добра і миру,

 А самі йдем навчатись в п'ятий клас.

 

2. До вас у вересні прийдуть нові малята,

 Щоб вперше цей поріг переступити.

 Притуляться маленькі журавлята,

 А ви навчати будете їх жити.

 

3. Спасибі за тепло, палку любов і ласку,

 За добре слово, віддану любов.

 Пробачте нам всі витівки, будь ласка,

 До Вас ми повертатись будем знов.

 

4. Ви наша перша, зірка найсвітліша,

 Що впевненість й снагу давала нам.

 Ви наша рідна, добра, наймиліша,

 І ми найбільше в світі вдячні Вам!

 

Пісня про вчительку.

 

1 ведучий.

 Сьогодні свято, свято урочисте,

 Ми закінчили вже четвертий клас.

 Над нами небо сонячне і чисте

 І сто доріг попереду у нас.

 Ми лиш на першу сходинку ступили,

 А скільки буде сходинок таких!

 Ми початкову школу закінчили,

 Де завжди пісня линула і сміх.

 

 2 ведучий.

А далі вищі сходинки чекають,

 Де здобувати маємо знання.

 І там цікаво буде — всі це знають,

 Бо щось нове чекає нас щодня.

 

1.Смуток торкається серця –

Дорослішати нам час!

 

2.Дзвоник останній покликав

До старшої школи всіх нас.

 

 

3.Скільки проведено разом

Ранків, уроків, годин.

4.І Початковій школі

Щирий наш вдячний уклін.

5.За вимогливість пробачаємо –

Вона знадобиться в житті!

6.І вчителям обіцяємо

В майбутнє сміливо іти!

7.Крила у нас підростають,

Навчимося вище злітать…

8.Чотири роки для цього навчались

Думать, читать, рахувать.

9.Сонце хай завжди нам сяє,

Природа здоров’я дає!

10.Хай стежка, прокладена в школі,

В щасливу путь нас веде.

11.Сьогодні тривожний і радісний день.

Зібрались ми всі в цій залі.

12.Читаєм вірші і співаєм пісень,

Ми зовсім дорослі вже стали.

13.Тепер ідем ми в п’ятий клас,

Продовжимо своє навчання.

14.Ми пісню заспіваємо для вас.

Нехай здійсняться всі ваші бажання!

 

Рідна школа — дитинства країна,

 Де ми вперше усе пізнаєм.

 Тут навчається кожна дитина,

 Разом дружимо всі і ростем.

 

Дитинство- пора веселкова й крилата,

Де музика ніжно звучить,

На світло і казку, на барви багата,

Тут хочеться жити і жить.

 

Тут вперше і небо, і зірка чарівна,

 І сонця ясний промінець,

 І ластівки пісня, й веселка є дивна,

 І доброму ділу вінець.

 

 Найперші світанки і першії кроки,

 Солодкі, як мед, відкриття.

 І перші у школі чарівні уроки,

 І перша дорога в життя.

 

 

Ну, от і все. Закінчується свято,

 Усіх чекає радісна пора.

 І буде сміху й радості багато,

 Бо на канікули йде дітвора.

 

Ми бажаємо всім відпочити,

 Сил набратися і підрости.

 Оздоровитись і загоріти,

 Й знову в вересні в школу прийти!