Тренінг “Удосконалення професійної майстерності педагогів-організаторів шляхом впровадження нових технологій виховання”

      Засідання методичного об’єднання педагогів-організаторів з елементами тренінгу

“Удосконалення професійної майстерності педагогів-організаторів шляхом впровадження нових технологій виховання”

Мета зустрічі  ознайомлення присутніх з питанням впровадження інноваційних технологій в професійну діяльність педагога-організатора з метою підвищення педагогічної компетентності.

Обладнання: папір, ручки, ватман, маркери або фломастери, скоч, ножиці, кольорові стікери, папір для нотаток, інтерактивна дошка, презентації, роздатковий матеріал, аромосвічка, музичний аудіо запис.

Форми роботи: науково-методичне інформування, презентація досвіду роботи, моделювання форм методичної роботи, самопрезентація,  коло ідей, «скринька невирішених питань», інтерактивна вправа «Шість капелюхів Едварда де Боно», творче завдання „Вірш про себе”, вправа авторські мотиваційні картки "Ангели можуть...",  вправа на зворотній зв'язок  «Чарівна свічка».

ХІД ЗАНЯТТЯ

   1. Вітання.

Педагог-тренер: Добрий день, сьогодні ми з вами приймемо участь в занятті з елементами  тренінгу на тему "Удосконалення професійної майстерності педагогів-організаторів шляхом впровадження нових технологій виховання"

2. Самопрезентація «Ініціали» (3 хв)

Педагог-тренер: Для початку, щоб налаштуватися на плідну роботу,  я пропоную нам познайомитися.  Кожному учасникові пропонується назвати своє прізвище, ім’я, по батькові, а потім – свої позитивні якості, що починаються з літер власних ініціалів. Терендій Оксана Володимирівна – творча, оригінальна, відповідальна. Усі представляються по колу.

   3. Вправа  "Очікування"

 Мета: визначити сподівання й очікування від роботи у групі.

Мета. Визначити  сподівання та очікування учасни­ків щодо заняття.

Матеріали. Плакат із зображенням скрині або ва­лізи, стікери, ручки.

Хід виконання

Психолог  просить учасників подумати, чого вони очікують від заняття, сформулювати (Очікування. Вислів записують на стікерах та прикріплюють на плакаті.

4.Вправа "Правила".

 Мета: актуалізувати правила групової роботи.  Педагог-тренер пропонує правила, які допоможуть комфортно почуватися й ефективно працювати кожному на занятті (Щоб зберегти час плакат з правилами можна підготувати заздалегідь, а учасники його узгодять). Педагог  демонструє і зачитує кожне правило. Якщо група додає чи видозмінює певні правила, їх записують на плакаті. Правила можуть бути такими:

Правило піднятої руки.

«Тут і зараз».

Відвертість.

Висловлювати власну думку.

Конфіденційність.

Доброзичливість.

Активність.

5. Інтерактивна вправа «Шість капелюхів Едварда де Боно»

Мета: навчитися паралельно мислити, швидко і продуктивно знаходити рішення у проблемних ситуаціях професійної діяльності й ефективно планувати роботу, використовуючи інноваційні технології.

Кожному з нас хотілося б бути завжди розсудливим, далекоглядним, спокійним і разом із тим емоційним, позитивно мислячим і таким, що володіє повною інформацією. Але тільки одиниці можуть похвалитися тим, що мають такий безцінний дар.

Едвард де Боно, один із найвідоміших дослідників механізмів творчості, розробив метод, який допомагає використанню прийомів ефективного мислення в навчанні дітей і дорослих. «Шість капелюхів мислення» ‒ так він його назвав. Шість капелюхів ‒ це шість різних способів мислення.

Очікувані результати:

за допомогою методики «Шести капелюхів Едварда де Боно» педагоги-організатори отримають навички паралельного мислення, що дасть змогу швидко і продуктивно знаходити рішення у проблемних ситуаціях професійної діяльності та ефективно планувати роботу;

Інструкція до вправи: учасникам роздається по 6 стікерів різного кольору. На кожному, відповідно до кольору капелюха, пишеться відповідь, озвучується і по черзі кладеться до капелюхів.

Білий капелюх ‒ викладення фактів, інформації, статистичних даних. «Примірявши» білий капелюх, ми маємо бути зосереджені лише на фактах і послідовності подій, пов’язаних з інноваціями в роботі педагога-організатора.

Чорний капелюх ‒ презентує здатність до критичного мислення. «Надівши» його, розповідаємо, що найгірше, найнеприємніше в тій ситуації, яку переживаємо. Спробуйте проаналізувати, чому я не приймаю інновації? Складіть перелік. Підбиваємо підсумок: «Отже, завдяки чорному капелюхові ми довідалися, що найбільш неприємне для нас у такій ситуації ‒ це... Крім того, через це тепер може трапитися таке..».

Червоний капелюх символізує наше емоційне мислення. У червоному капелюсі говорять тільки про почуття. Що я відчуваю, коли згадую про те, що мені доведеться використовувати інноваційні форми роботи?

Жовтий капелюх ‒ це наше позитивне мислення. Будь-яка подія завжди спричиняє позитивні наслідки. Жовтий капелюх допоможе подивитися на ситуацію оптимістично. Отже, що позитивного у використанні інноваційних форм роботи?

Зелений капелюх символізує наше творче, креативне мислення. Тепер корисно «приміряти» зелений капелюх творчості. «Намалюйте» ситуацію, складіть про неї розповідь або віршик, словом, творчо відобразіть ситуацію з інноваціями.

Синій капелюх уособлює продуктивне керування процесом мислення ‒ починається після того, як ми розглянули ситуацію з різних сторін, побачили в ній позитивні та негативні аспекти. Чого нас навчає кожна ситуація? «Примірявши» синій капелюх, спробуймо зрозуміти, який досвід дає мені підготовка та проведення заходів з інноваціями, що це може дати для мого особистого й професійного життя в майбутньому?

Для того, щоб навчитися мислити «різними способами», якісно і всебічно оцінювати ситуацію, виходити переможцем з інтелектуальних (та й узагалі з будь-яких) життєвих випробувань, складати прогноз подій, Едвард де Боно закликав інколи «міняти капелюхи» й оцінювати події з різних точок зору.

(Вправа дозволила виявити рівень готовності кожного педагога до використання у своїй діяльності інноваційних форм роботи. Із сказаного учасниками стало зрозумілим, що більшість не усвідомлює значення цього поняття, і, як результат, виникають страхи в професійній діяльності, неприйняття нового).

Притча про старого майстра

(Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева, Т. М. Грабенко Игры в сказкотерапии. – СПб., Речь, 2006. – С. 48).

Колись давно, а може, й недавно, жив на світі старий мудрий майстер. З усіх земних багатств був у нього лише кольоровий фетр. Але майстер мав золоті руки і прекрасну мудру душу. Він дарував людям щось більше, ніж головні убори ‒ капелюхи, кепки, панами й чепчики. Забравши своє замовлення, люди виходили з майстерні старого Капелюшника одухотвореними, рішучими і натхненними. Чи ж варто говорити, як славився своїм умінням Майстер, які вдячні були йому люди за капелюхи, які несли Великий секрет Великого Майстра?

Минали роки. Настав час, коли Майстер покинув цей світ, залишивши своїм шістьом синам свою славу, майстерню, обрізки кольорового фетру й... шість різнокольорових капелюхів ‒ білий, чорний, жовтий, червоний, зелений і синій. Капелюхи були настільки вишукані, що, певно, мали б належати дуже багатій і успішній людині.

‒ Мабуть, основна батьківська спадщина ‒ це ті гроші, які нам заплатить замовник капелюхів, ‒ вирішили сини майстра. Безумовно, вони коштують дуже дорого і ми розбагатіємо! Ми поділимо гроші порівну й помандруємо світом, щоб знайти свою долю, ‒ так собі планували сини.

Але спливав час, а багатий замовник так і не з’явився.

‒ Дивно, ‒ міркували сини, ‒ останнє замовлення майстра мало бути найдорожчим. Але якщо ніхто за ним не приходить, може, ми залишимо ці капелюхи собі?

І сини вирішили поділити між собою батьківську спадщину.

‒ Я беру собі капелюх білого кольору, ‒ заявив перший син. ‒ Він такий витончений і чудовий, що я зможу красуватися на балах і прийомах. Я вже не буду почуватися всього-на-всього сином простого капелюшника.

‒ А я візьму чорний капелюх, ‒ сказав другий син. ‒ Чорний пасуватиме до будь-якого костюма. У цьому капелюсі я буду строгий, елегантний і не помітний у будь-якій ситуації. Упевнений, він принесе мені щастя!

‒ А я, мабуть, виберу жовтий, ‒ сказав третій син. ‒ У наших краях так мало сонячних днів, я так сумую за ними! Жовтий капелюх, хоч і вимагає особливого костюма, подарує мені радість і посмішку! А той, хто посміхається, завжди щасливий.

‒ Нехай моїм капелюхом стане червоний, ‒ вигукнув четвертий син. ‒ Я завжди мріяв вирізнятися в натовпі, мені завжди подобалося, коли на мене звертають увагу. У червоному капелюсі мене помітять усі! Мене любитимуть жінки!

‒ Зелений капелюх такий оригінальний! ‒ зауважив п’ятий син. ‒ Мені здається, зелений капелюх зробить мене еталоном нової моди. Мені подобаються несподівані рішення, я беру зелений капелюх!

‒ Ви розібрали всі капелюхи, ‒ мовив шостий син. ‒ Мені залишається тільки взяти синій. Дивно, але ви звільнили мене від проблеми вибору. Я поклався на випадок й одержав те, що вибрав би й сам! Проблема вибору... ‒ задумався шостий син, ‒ треба, мабуть, над цим поміркувати.

Спадщину старого майстра було розділено між його синами. Вони дбайливо зібрали обрізки кольорового фетру, замкнули майстерню і на світанку вирушили кожен у своєму напрямку.

Минуло чимало часу, перш ніж сини старого майстра знову зібралися разом під дахом батьківської майстерні. Сидячи біля вогню, кожний із них розповів свою історію, і всі були вражені тим, як спадщина Майстра вплинула на його долю.

Син, який узяв собі Білий капелюх, став поважною людиною, обійняв високу посаду радника в одній могутній країні, став методичним, послідовним і незворушним. Розповідаючи історію свого життя, він перелічував факти й події, опускаючи свої переживання. Брати дивувалися таким змінам, але слухали з великою повагою.

Володар Чорного капелюха став дотепним і в’їдливим. Розповідаючи про людей, з якими його звела доля, він влучно описував їхні слабкі сторони й недоліки, створюючи гротескові портрети. Здавалося, він живе в країні дріб’язкових і тупуватих людей, хоча було відомо, що мешканці міста, в якому оселився другий син майстра, були гідними громадянами. Отже, і цей син Капелюшника зробив непогану кар’єру, тому що вмів заздалегідь попереджувати місцевого бургомістра про помилкові рішення.

Жовтий капелюх зробив третього сина оптимістом. Виявилося, що він живе в найкращому місті, жителі якого ‒ чудові люди. Він радіє сонцю, вирощує квіти й займається благодійництвом.

Поки брати розповідали свої історії, один із них час від часу нетерпляче підхоплювався, то радісно аплодуючи, то в розпачі заламуючи руки, то роздратовано кидаючи свій Червоний капелюх. Брати спостерігали за ним із цікавістю, адже не кожен так емоційно реагує на життєві пригоди. Виявилося, що четвертий син Капелюшника став актором, сценічне ім’я якого всім п’ятьом було добре відоме! Хазяїн Червоного капелюха був актором без амплуа! Завдяки його емоційності й чутливості він геніально грав і драматичні, і комічні, й трагічні ролі. Як і хотів, він став дуже знаменитим. Але ‒ от лихо! ‒ у звичайному житті йому так і не вдалося навчитися стримувати свої почуття...

Коли черга розповідати дійшла до п’ятого сина Старого Майстра, той розклав на столі фотографії. Брати побачили його в товаристві знаменитих людей. Ось йому потискує руку президент найсильнішої держави, ось дає інтерв’ю знаменитому журналістові, а тут бере участь у відкритті своєї виставки…Хазяїн Зеленого капелюха був знаменитий, але скромний. Він прекрасно малював, складав вірші й писав музику. До всього, за що б не брався, він підходив по-своєму, нетрадиційно. Він мав чимало винаходів у різних галузях. Найбільші фірми запрошували його консультантом, його ідеї принесли успіх багатьом людям.

Останній із синів Капелюшника зняв свій Синій капелюх, і всі брати побачили, скільки мудрості й любові випромінюють його очі. Він став Учителем, багато хто звертався до нього за порадою, а король довірив йому виховувати спадкоємця...

Сини старого Майстра зрозуміли, яку дивовижну спадщину залишив їм батько. І захотілося кожному з них зняти свій капелюх, адже він вже багато чого навчив, і приміряти капелюхи іншого кольору. Так брати розвинули в собі нові якості, що дозволило їм стати щасливими.

Відтоді минуло багато, а може, і небагато часу, але різнокольорові капелюхи живуть серед людей і дозволяють себе одягати тим, хто прагне навчитися чогось нового...

6. Творче завдання „Вірш про себе”

 Мета: розвивати позитивне ставлення до себе, почуття власної гідності.

Ресурси: бланки з незакінченими реченнями

Хід проведення:

Тренер роздає кожному учаснику  завдання і просить зачитати „Вірш про себе”, продовжуючи перші його рядки.

                                                          Вірш про себе

 Я, ніби пташка, тому що……………………………………………..

 Я перетворююсь на тигра, коли…………………………………..

 Я можу бути вітерцем, тому що…………………………………

 Я, ніби мурашка, коли…………………………………………………..

 Я склянка води……………………………………………………………..

 Я почуваю, що я шматочок таючого льоду…………………..

 Я – прекрасна квітка…………………………………………………….

 Я почуваю, що я скала…………………………………………………..

 Я – стежка…………………………………………………………………..

 Я, ніби риба…………………………………………………………………..

 Я – цікава книжка………………………………………………………….

 Я – пісенька……………………………………………………………………

 Я – миша………………………………………………………………………..

 Я, ніби буква „О”………………………………………………………….

 Я – світлячок…………………………………………………………………

 Я відчуваю, що я смачний сніданок…………………………………

 Невже це, насправді, Я!!!

7. Вправа авторські мотиваційні картки "Ангели можуть..." Для тих, хто вже близько знайомий, і тих, хто хоче з ними подружитись)) 
1.Приготуйте скетч або записник. 
2.Витягніть 1 картку. 
3.Прочитайте мотивацію. 
4.Задайте питання: Чому Ангел мені це говорить?

Відповідь - це Ваші перші думки. Запишіть їх. Не звертайте увагу якщо навіть щось безглузде проявиться - це Ваше найправдивіше несвідоме. Замалюйте картинку, яку уява вам представить у образі, щоб процес був завершений. Спробуйте! Ангели можуть ВСЕ і Ви у цьому переконаєтесь, коли зможете ВСЕ разом із Ангелами!!! Бажаю Вам вміти відриватись від землі...

8. «Чарівна свічка»

Мета: встановлення зворотного зв'язку, аналіз досвіду, отриманого в групі.

Матеріали: свічка.

Хід вправи

Чарівна свічка, яка потрапить до рук кожного, дозволить вам висловити свою думку на питання:

- Що вам найбільше сподобалось?

- Які почуття виникали під час зустрічі?

- Який настрій супроводжував вас?

- Чи справдилися ваші очікування?

- Я дякую вам за плідну співпрацю, за розуміння та приємне спілкування.