Сценарій свята

« Птахи – наші друзі!

Мета: 

- дати уявлення про зимуючих птахів і їх життя взимку;                                                                     - активізувати бажання учнів допомагати птахам у несприятливу пору року; 

     - розширити уявлення про заходи по охороні птахів взимку;

- формувати в дітей науковий світогляд;

- розвивати уважність, пізнавальний інтерес, логічне мислення;

- виховувати любов до природи, бажання допомагати птахам.

 

Обладнання: фотографії та малюнки зимуючих птахів, «зимове дерево», маски для діючих осіб, годівнички, матеріали для рухливих ігор, корм для птахів. 

Ведуча 1: (на фоні музики)

Покривалом білим вкрилося село.

Землю і рослини снігом замело.

Бідная пташина з голоду вмира.

Чом не допоможете, мила  дітвора?

Швидше одягайтесь в теплі кожушки.

Від вас допомоги чекають  пташки.

Робіть годівнички й   на гілки ладнайте,

В них для птахів  корму більше насипайте.

Для  пташки не  холод, а голод  біда.

Не  страшні морози, якщо є  їда.

Не дайте зимою маленьким померти.

Весною і літом віддячать, повірте!

Пернатим друзям  ви допоможіть

І від загибелі  їх збережіть!

 

Ведуча 2:

Сьогодні ми зібралися на свято « Птахи – наші друзі!» Взимку ми повинні допомагати нашим пернатим друзям вижити, не дати їм загинути від голоду і холоду.
(Лунає музика, під яку виходить хлопчик)
 

Хлопчик:

«Ой, мороз, який мороз!
Всіх пташок проймає дрож.
Скачуть плачуть горобці…»

 

Горобчик:

«Дайте нам зернят, ців-ців!»
(Виходить синичка)
 

Горобчик:

«Ой, сестричко, добрий ранок!

 Що ти їла на сніданок!».
 

Синичка:

«Не пила я не і не їла, від морозу здеревіла».

 

Горобчик:

Гарно було влітку – тут зернятко знайдеш, там крихту хлібну підбереш. І ситий, і веселий.А зараз снігом все замело, льодом скувало – не поїсти, не попити. Хоч би крихту хліба знайти, бо їсти так хочеться, що сил немає.
(горобчик і синичка виходять)

 

Ведуча 1:    

 Птахи охороняють наші ліси, сади, городи від шкідливих комах, мишей. Без птахів ніколи б не було доброго врожаю. Жодна пташка не повинна загинути в люту зиму. І ми повинні їм допомогти  її пережити.
Виходить хлопчик
 

Хлопчик 1:      

Де горобчику подітись?
Листя з дерева змело...
Вже нема чим поживитись,
Де притулок? Де тепло?..
Може, в затишку під стріхою?
Як найближче до людей, -
Кожна крихта буде втіхою,
Ще й долине дух печей.
Ой, летіть сюди, горобчики!
Діти вас не підведуть:
Годівничку зроблять хлопчики,
А дівчатка крихт дадуть.

 

Хлопчик 2:

« Як почув я пташок,
Одягнувся в кожушок,
Взяв пшона і хліба скибку,
На подвір’я вибіг швидко.
Всіх пташок нагодував,
І здалось мороз пропав».
(Виходить дівчинка з годівницею)
 

Дівчинка:

«Я ладнаю годівничку
Для горобчика й синички,
Для малого снігура
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі».

(Вішає годівничку).
Ведуча 2:

Діти, погляньте, скільки пташок злетілося до  годівнички: і дятел , і синичка, і сорока-білобока, і Снігур , і горобці.
(виходять діти в масках різних птахів)
 

Синичка:

«Я пташка невеличка.
У мене білі щічки,
Сірі лапки, чорна шапка,
Фартушок жовтенький,
Голосок тоненький».

Сорока:    

Я сорока-білобока,,
Кашку дітям все варила
Ціле літо їх кормила,
А зимою не знайти
Ні зерна, а ні крупи.
Тож сюди я залетіла,
Пшона, сала у вас поїла.
І за це, при всіх кажу:
«Я добром вам відплачу».

Снігур:      

Я сюди з лісів далеких
Прилетів в зимовий час.
У мене червона грудка,
Ні, не схожий я на вас.
Буду їсти тут калину,
Соняшник і горобину.
Як розтане сніг у вас,
Відлечу я в той же час

 

 Горобчик:

 В теплий край я не літаю.

 Під стріхою хату маю.

 Їм я різних черв*ячків

 Та ловлю комах, жучків.

 Я співаю, я літаю.

 Горобцем всі називають.       

(Пісня «Радісно і весело в теплий день»).
 

Горобчик:

О! Хтось стукає.  (Виглядає з-за дерева і бачить дятла)

Дятел:   

В червоній шапці і в жупані
З міцним дзьобом та ногами,
Цілий рік я стукочу,
Цим я користь вам несу.
Бо з-під товстої кори
Дістаю я шкідників.
 

Горобчик:

Що ви робите, дядьку Дятле? Навіщо  ви дереву боляче робите?

Дятел: (ображено)

Оце так! Я роблю боляче?! Під корою цього дерева заховалися різні комахи, які його точать зсередини. Я тих комах дістаю і тим самим дерево лікую.

Горобчик:

Та комахи такі маленькі, а дерево – велике. Чи багато від них шкоди?

Дятел:

Зараз взимку, коли комахи сплять, шкода невелика. А коли прокинуться вони навесні та всі разом візьмуться дерево їсти. Ото біда! А чого ти все запитуєш? Може ти не місцевий?

Горобчик:

Я – не місцевий?! Та я живу тут з діда-прадіда!

Дятел:

Чого ж, знаючи, що зима іде, не полетів до вирію?

Горобчик:

Чому? Чому? Бо я – зимуючий птах!

 

Дятел: (звертається до дітей)

          Діти, чи правду горобець говорить?

•                               Чому зимуючі птахи не відлітають взимку до вирію?
•                               Назвіть зимуючих птахів.
•                               Як живеться їм холодної пори?

 

Конкурс «Я знаю більше зимуючих птахів».

 

Дятел:

Ну, добре. Бачу, що зимуючих птахів ви знаєте добре, а мені вже час. Справи чекають.

Танок птахів

(Птахи розлітаються.Залишаються діти)

Ведуча 1: А зараз давайте трохи пограємо.

Ігри
 

1.«А чи вмієте ви співати по-пташиному?»

(По колу передається іграшка і той у кого залишиться вона в руках, співає пташину пісню (синичка: цвінь-цвірінь, сінь-сінь, горобчик: чик-чирик, сорока: скре-ке-ке, грак: кар-кар, голуб: гу-гу, зозуля: ку-ку, сова: угу-угу, соловей: тьох-тьох-тьох).
2. Гра – естафета «Хто перший перенесе в ложці зернята?».
(А зараз ви покажете свою  спритність, діти !Взимку день короткий і птахам треба встигнути до темноти знайти собі їжу.)

3.Відгадайте загадку:

ця пташка висиджує своїх пташенят взимку і годує їх насінням із шишок.

По ялинках він стрибає,
Дзьобом зернятка виймає,
Голоском своїм речистим :
«Кльо! Кльо! Кльо!» співа зі свистом.  (шишкар)

 

4.Гра « Хто назбирає найбільше шишок?»

 

Ведуча 2 .

Хоч і холодно у нас взимку, але пташки не хочуть покидати своєї Батьківщини летіти у вирій. Там хоч і тепло і їжа є, але все ж – чужина. Птахи, як і люди люблять свій рідний край, свої гаї, поля, ліси, садки.
 

Ведуча 1. І вони вам  дуже вдячні за ваші годівнички із їжею. І далі сподіваються, що ви не забудете про них і зробите ще більше таких годівниць, насиплете туди зернят і не дасте  загинути пташкам від голоду.
 

По закінченню свята проводиться акція «Наші годівнички для птахів»