Сценарій свята «Щедра осінь-трудівниця»
Сценарій свята « Щедра осінь-трудівниця»
Мета заходу:
- розширити уявлення учнів про осінню пору;
- розвивати пізнавальні інтереси, цікавість до природи, бажання і вміння берегти навколишнє середовище, рідну землю; артистизм і творчі здібності дітей;
- виховувати любов, турботливе і бережне ставлення до навколишнього світу;
- формувати в учнів почуття власної гідності, впевненості у своїх силах, позитивнеставлення до себе і навколишнього світу.
На сцені озеро, дерева. Зявляються дві жабки.
1 жабка. Привіт, сусідко!
2 жабка. Здраа-астуй, сусідко!
1 жабка. Чом не спиш, сусідко? Уже Здвиження пройшло, всі вужі і жаби у норах сплять, а ти?
2 жабка. Ти що, Квакунечко, нічого не знаєш? Сьогодні у школі Свято осені!
1 жабка. Ква! Ну то й що? Осінь, як осінь!
2 жабка. Як це що? Восени -- краса!!! Дощ ква-пає! Сиро! Мокро! Ква –люжі по кво-ліно!
- жабка. Пра –авда! Пра –авда!
- Жабка. А на городі! Все, що хочеш є! Квасолька, ква-артопелька!, ква-акукурузка, ква-абачки! Пішли зі мною на свято! Там весело, діти співають!
1 жабка. Добре, пішли!
Жабки танцюють
Виходять ведучі учні
- У нас сьогодні гарне свято.
Гостей зібралось тут багато.
Ану ж на них ви подивіться
І весело їм усміхніться.
Ми всіх вітаємо у нас,
Що завітали в добрий час.
- Добрий день усім!
І дорослим, і малим,
Свято осені сьогодні
Вам сподобається всім.
- Пісенька весела,
Хай, як дощик ллється,
Осінь нас почує,
Щиро усміхнеться.
Пісня про осінь
Ведучий
- Вже зібрано добірний урожай. Дбалі господарі склали все до комори. Але ми сьогодні побуваємо на іншому городі-етимологічному, тобто дізнаємося, звідки прийшли до нас городні рослини і чому вони так називаються.
Виходить Гарбуз
- Добрий день, Ваша честь!
Докладу усе, як єсть!
У тривозі вся моя рідня,
Посварились Картоплина й Морковиця,
Капустина, я й буряк.
Не з”ясуємо ніяк, хто із нас
Найважливіший, найсмачніший, наймудріший
прошу вас, це питання розберіть!
Між нами сварку припиніть!
Я – найстарший на городі!
Я – великий і бокастий!
Жовтогрудий і смугастий!
Я – чудовий дар осінній ,
З гарним та смачним насінням.
Хто їсть кашу гарбузову, буде сильним і здоровим.
Я – найосвіченіший і наймудріший!
- Морковиця (перебиває) Ваша честь Ваша честь!
Кожен знає : Морковиця
На городі – мов цариця.
Коси довгі , кучеряві,
Та ще й платтячко яскраве.
- Я смачна і вітамінна.
І не гірша апельсина.
Той, хто моркву поважає, До ста років доживає
- Буряк
Ой, розхвалилася, дивіться!
Ти не схожа на царицю!
Я від тебе красивіший,
Червоніший і товстіший.
Український борщ чудовий ,
І в усіх краях відомий,
У борщі я головний,
Борщ без мене несмачний!
- Капуста
Ти, буряче, помовч, помовч!
Із капусти варять борщ!
А зі мною пиріжки
Найсмачніші в світі!
Їх з”їдають залюбки
І дорослі, й діти!
Цибуля
Тихо. Тихо. Капустино!
І дорослий, й дитина
Знає, що я Цибулина.
Я завжди потрібна людям
Як приправа в кожнім блюді
Помідори
Із моркви гарні соки,
А мій смачніш з любого боку.
А салат із помідорів
Переможе в кожнім спорі.
Ведучий
Із усіх наперебій
Огірки пішли у бій.
Огірки
Не гіркі,
Хоч і звуть нас « огірки».
Ми живемо в россолі,
Нас їдять доволі.
Ми самі найсмачніші!
Ми самі найгарніші!
Картопля
Мене люблять, поважають,
Другим хлібом називають.
Можу бути у меню
Хоч по кілька раз на дню.
ВЕДУЧА
Сварку цю не закінчити!
Чи не правда, любі діти!
Та гарбуз уже іде
Зараз лад він наведе.
Пісня «Ходить гарбуз по городу»
Буряк
А я теж люблю співати,
Та ще й вмію танцювати.
Я – веселий Бурячок,
Гарбузовий своячок.
Як на диво, уродився,
Цілющим соком вже налився.
З мене вийде борщ і квас,
Пригощу я ним і вас.
Ой, гоп, чуки-чуки,
Затанцюю закаблуки.
Танець Бурячка.
Гарбуз
Ви чудові всі на смак,
Та чому зовуть вас так?
Нам це зараз поясніть.
Правду тільки розкажіть.
(Виходять овочі під музичний супровід)
Кабачок
Хочеш ти цього чи ні,
Я із вашої рідні.
Зв”язаний з тобою так:
Спершу звався я «кабак»,
У старій татарській мові
Уживалося це слово.
Пляшка з гарбуза – кабак.
То ж крути хоч так, хоч як,
Ми з тобою не чужі.
Капуста
Бігла баба на торжок,
Накупила сорочок.
Ось вам відповідь жива:
«Капут» - значить «голова»,
«Капуціо» - італійське –
Це «капуста» українське.
Редиска
Я із здалека чи зблизька,
Називаюсь я редиска.
Вся кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким,
Я у Франції вродилась,
В цілім світі полюбилась.
Означаю «корінець».
Ось і загадці кінець.
Буряк
Місяць не один мине,
Поки виростиш мене
Вимагаю я турботи
Звусь в арабів «батьком поту».
Горох
Ось я, хлопець-молодець.
І горохом мне звати,
Бо розтертим уживати,
Звуть горох, що значить «тертий».
Кукурудза
Я з Румунії прийшла,
Звідти й назву принесла.
Наче шишка на ялині,
На міцній росту стеблині.
Звідси й назва йде моя:
Ялинкова шишка я –
Кукурудза золота.
Морква
Якщо треба вітаміни, Всі звертайтесь до морквини.
Пийте всі із моркви сік –
Будете здорові вік.
Помідори
А я, друзі, помідор,
Круглий, із городу,
У червонім каптані-
Гляньте всі на вроду.
Ведуча
Ти, сеньйоре, не хвались,
Краще дітям розкажи,
Звідки ти прийшов до нам
І чому так люблять вас.
Помідор
Ми з Італії прийшли,
Там і назву нам дали.
Подивись, які ми гожі,
З яблуками трохи схожі.
Ось тому й назвались ними.
Яблуками золотими.
Огірки
А ми ось – огірочки!
Ваші рідні сини й дочки.
Нас нестиглими прозвали
Древні греки, бо вважали,
Що коли ми достигаєм,
То смаку уже не маєм.
Баклажан
Баклажан, коли зростає,
Дуже дивний колір має:
Наче літечко розлило
Фіолетове чорнило.
Часник.
Всіх я слухав і мовчав.
Я не яблуко, не шишка,
Не капуста- білосніжка.
Я походжу від «чесати».
А чесати – відділяти.
На зубки я розділяюсь
І тому так називаюсь.
Гарбуз
Я ж ходжу все по городу
Та й шукаю свого роду.
Я вже сотні літ журюся,
Бо не знаю, як зовуся.
Баба й дід розповідали:
«Перси гарбузом назвали
Не мене, а жовту диню,
Мою славну господиню!»
Я прошу- допоможіть,
Щиру правдоньку скажіть.
Ведучий 1.
Перші гарбузи прибули до нас із далекої Персії. Там так назвали дині, причому слово складалося з двох, бо «гар» - осел, «буза» - огірок, тобто «гарбуз» означає ослячий огірок.
Вед 2 А найближчий твій родич – кавун. Слово «кавун» теж означає назву дині, тільки не в Персії, а в Греції. Усі ці овочі були завезені з південних країн. За довгу дорогу незвичні, чужі назви зовні схожих овочів переплуталися і тебе назвали гарбузом.
Гарбуз
О, тепер я усе знаю,
Родичів своїх пізнаю.
Велуча
Ой, я молода на городі ходила.
Ой, я молода овочі зростила.
Ой, я молода овочі зібрала .
Ой, я молода з ними танцювала.
Танець «Полька»
Казка про гарбузову кашу
Дійові особи: Ведмедик, Вовк, Лисиця, Заєць.
(Ведмедик з'являється на галявині і щось несе в жмені)
Ведмедик (сам до себе): Що це воно таке? У кого б запитати?
( У справах поспішає Лисичка і навіть не дивиться на Ведмедика)
Ведмедик. Лисичко, ти не знаєш що це таке?
Лисиця. Не знаю, не знаю, це мене не цікавить.
(З'являється сердитий вовк)
Ведмедик. Вовчику - братику, ти не знаєш що це я знайшов?
Вовк. Я такими дрібницями не цікавлюся. (Але потім схаменувся). Ану дай, я скуштую! Тай погане ж!
(Ведмедик задумано стоїть на галявині, коли це Заєць несе капустну розсаду).
Ведмедик. Зайчику, ти не знаєш, що це я знайшов?
Заєць. Знаю. Це гарбузове насіння.
Ведмедик. А що з ним робити?
Заєць. Посади. З нього виросте великий гарбуз
Ведмедик. А він добрий?
Заєць. Я на городах буваю і такі гарбузи куштував. А ще смачніша гарбузова каша.
Ведмедик. А гарбузова каша теж росте?
Заєць. Ні, її треба варити
Ведмедик. А як?
Заєць. Піди в село, стань під вікном тихенько, і слухай, як господині про свої справи говоритимуть. От і дізнаєшся. А тепер піду я, бо мені треба капусту саджати.
Надумав Ведмедик посадити гарбузове насіння. Відміряв грядку на галявині, знайшов лопату. Граблі, сапку і розпочав роботу. Побачила Лисичка, що Ведмедик працює, і взяла її цікавість? Для чого він це робить?)
Лисиця (підходить до Ведмедика). Ну що копаєш?
Ведмедик. Копаю. Допоможи мені!
Лисиця. Де ти бачив, щоб лисиці копали?
Ведмідь. Я хочу гарбузової каші. Допоможи мені. А я дам тобі скуштувати каші.
Лисиця. Ні, не хочу, це мені не цікаво (Сама до себе). Я й так у тебе видурю.
(Копає ведмедик сам. Хоч і важко, зате радісно - виросте гарбуз, буде каша. Скопав грядку, взяв граблі, почав скородити. Коли, бачить, Вовк іде).
Вовк (підійшов до Ведмедика і кинув зухвало). Скородиш?
Ведмедик. А так! Допоможи мені! Виросте гарбуз, зварю гарбузової каші і дам тобі покуштувати.
Вовк. Ще чого! Якби тут м'ясо виросло!
(Заскородив Ведмедик грядку, посіяв насіння гарбузове. Зійшло воно, і став рости гарбуз. Усе літо доглядав свою грядку Ведмедик. Одного дня він прийшов глянути на свою грядку і здивувався)
Ведмедик. Ого, який гарбуз виріс! Та й великий же! Піду тепер у село і послухаю, як варити кашу.
(Дізнався Ведмедик, як варити гарбузову кашу. Зварив і собі. Пахне каша на весь ліс. Почули той запах і Лисиця, Вовком. Прибігли до Ведмедикової хатки, а Ведмедик їх не запрошує: гарбузовою кашею не пригощає. Бачать вони ще не попробувати їм гарбузової каші. А хочеться ж ! Вирішила Лисичка сама в хатку піти).
Лисиця. Добрий день, Ведмедику! Який ти господар славний! А це…це каша так пахне? Тай добра ж вона, мабуть.
Ведмедик. Хіба це тобі цікаво? (Відповів Ведмедик, навіть не глянувши на Лисичку).
(Вирішив Вовк спробувати, щастя, зайшов у хатку до Ведмедика)
Вовк. Ну що, приятелю, каші зварив?
Ведмедик. Зварив!
Вовк. І добра?
Ведмедик. Для тебе - ні , якби ж це було м'ясо!
(Облизнулися Лисичка з Вовком, але надії не втрачають - може, якось вдасться каші покуштувати. Вирішили знайти Зайця і послати його в хату до Ведмедика).
Лисиця. Слухай, Зайчику, треба у Ведмедика кашу вкрасти.
Заєць. Е ні! Я цього робити не буду.
Лисиця. Ну, придумай, як видурити у Ведмедя кашу!
Заєць. Я не вмію і не хочу.
Лисиця. Що ти за такий, що не можеш Ведмедя обдурити! Піди, поклич його на прогулянку, а ми горщик тим часом вкрадемо і тобі каші дамо.
(Погодився Зайчик , а сам думає: "Ох, які ви! Ну не буде ж по - вашому! Пішов Заєць до Ведмедя).
Заєць. Добрий день, Ведмедику! Там Лисиця з Вовком хочуть у тебе горщик з гарбузовою кашею вкрасти. Кажуть щоб я тебе на прогулянку виманив.
Ведмедик. От, ледацюги, що надумали! Але не біда, сідай зі мною кашу їсти.
Заєць. Та я тобі не допомагав!
Ведмедик. Ти добру пораду дав. А добра порада над усе дорожча.
(Поласував Ведмедик і Зайчик кашею. Потім узяв Ведмедик аркуш паперу, ручку, щось написав і вкинув аркуш паперу у горщик).
Ведмедик. А це - тим неробам!
(Вийняв Зайчик записку, прочитав і розсміявся)
Заєць. Оце ти добре придумав!
Ведмедик. Пішли Зайчику на прогулянку. Після доброго обіду і прогулятися можна.
(Довго Лисиця з Вовком сперечалися, кому по кашу лізти в хатку. Поліз Вовк. Взяв горщик, вибрався з хати. А Лисичка тут як тут).
Лисиця. Дай я перша попробую!
Вовк. Ні, я! Бо я вкрав!
Лисиця. Ні, дай я бо, я придумала!
(Відняла Лисичка горщик, засунула туди лапку і сторопіла).
Лисиця. Тут каші немає! Ось тільки листок і щось в ньому написано… Читай!
Вовк. Читай ти, ти в школі краще вчилась.
А на листку великими буквами написано "Хто не працює, той не їсть".
Розсердилась Лисичка, горщик на землю кинула. І пішли вони з Вовком, облизнувшись.
Ведучий : Всі ви молодці!
Зібрали зерна золоті, щоб хліб був на столі. (виносять колосся жита)
Щоб голоду ніхто в житті не знав на цій Землі.
Зібрали все з лугів, з полів, на зиму запаслись, (виносять кошики з фруктами і овочами)
І груші, й яблука з садів у кошики вляглись.
Отож зима нам не страшна, бо є усього в нас:
І хліб, і булка запашна, варення, соки й квас.(виносять кошик з варенням, квасом)
- Нехай живе рід Гарбуза,
Хай щедро родить нам земля,
Хай буде славний наш обід
І не буде всяких бід.
- Будьмо багаті,
Будьмо щасливі,
Будьмо здорові
Та не ліниві.
- Ми будем багаті,
Ми будем щасливі. Бо ми – українці – Народ нелінивий.
Пісня про Україну
про публікацію авторської розробки
Додати розробку