Сценарій свята "Стрітення"

 

 

Мета. Ознайомити з традиціями українського народу, особливостями святкування, розвивати інтерес до історії, звичаїв народу, почуття прекрасного, естетичний смак, виховувати любов до свого народу, до прекрасного: поезії, музики, природи.

 

 Пісня «Стрітення»

 

Господиня

 

             У нашого народу є чудові традиції. Сьогодні ми ознайомимося зі святкуванням чудового свята «Стрітення». Це свято початку весни. У цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо – де була зима. За сивої давнини це свято мало інші назви – Зимобор, Громовиця. За повір’ям саме 15 лютого зима зустрічається з весною. Звідси і назва – Стрітення.

Учень. Отже, 15  лютого – Стрітення. Бабуся розповідала, що в цей день Зима

             з Весною змагається. І хто з них переможе, той і господарюватиме до

             кінця місяця.

Учитель. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись    виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет.

- Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.

- Якщо тепло в цей день і сонячно, то й весна буде теплою.

- Якщо відлига – жди пізньої весни.

- Ясна й тиха погода – на добрий врожай.

- Як на Стрітення півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди.

- Як на Стрітення півень нап’ється води  з калюжі – жди стужі.

- Якщо бурульки короткі, то літо – сухе й погоже

 

Учень. Отже, 15  лютого – Стрітення. Бабуся розповідала, що в цей день Зима

             з Весною змагається. І хто з них переможе, той і господарюватиме до

             кінця місяця.

 

Учні ( по черзі)

 

1.     Снігами вкрилася земля

Метелиця гуляє,

Малює вікна морозець

Та носики щипає.                                                                                                  

 

2.     Сьогодні весело у нас –

Ми зиму проводжаємо.

Усіх, хто в залі є в цей час,

Ми гаряче вітаємо.

 

3.     Зима нас вдосталь розважала:

Ми взимку Новий рік стрічали,

Біля ялинки були ігри, жарти, сміх…

Та ще й катались з гірок снігових.

 

4.     Прийшла пора зимі на північ повертатись,

Тож хоче вона з нами попрощатись.

 

5.     Ось зима по нашім краї

На санчатах роз’їжджає.

Сніжок сипле без зупину –

Вже засипав всю Вкраїну.

 

6.     Де не гляну я – на дворі

Всюди бачу білий колір!

Ліс і поле, і діброви

Білі одягли обнови.

 

 

 

7.     Сніг січе безперестанку –

Зима трудиться із ранку!

І мороз не угаває,

Йому й вітер помагає.

 

8.     Не мети, не мети,

Зимонько, снігами,

А приходь  ти до нас

З гарними піснями.

 

Входить дівчинка Зима (у білому вбранні, зверху хустина)

Зима. Хто це тут кличе мене?

           Іду, іду, снігу намету,

           З вами разом потанцюю,          

           Бо ще силу свою чую.

 

Танок

 

- Дякую вам, діти!  Мені з вами було весело і на ковзанці, і на гірці. То щічки вам порум’яню, то за вушко ущипну. Але без усякого зла, бо я вас люблю. Скажіть, а чи весело вам було зі мною? Я чи не боїтеся ви мороза - морозенка та метелицю-хурделицю? Як морозом я завію та снігами замету!

 

Дитина. А у школі нам тепленько, любо й весело серденьку.

 

Зима. Ой, на дворі метелиця. Крутить ,вертить хурделиця.

 

Дитина. А у школі чепурненькі зійшлись діточки маленькі.

 

 

Господиня. Добре. Зимонько, нам було з тобою. Але вже весна не за горами.

 

Зима. Хіба настав уже мій час з весною зустрічатися?

 

Господиня. Аякже!

 

         Зима з весною зустрічається,

         Про володіння свої домовляється.

         Тому це свято Стрітенням називається.

         В цей день сонце повертає на літо,

         Все в природі прокидається.

 

Господиня .Діти, а ви знаєте що колись у цей день люди збиралися на майдані.

     Веселилися, співали, танцювали, зиму проганяли. Йшли до церкви святити

     воду. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громичими»,

    бо вони оберігали людей і худобу від грому. Давайте й ми запалимо таку

    свічку.

 

 

 

(Господиня запалює свічку і передає дітям)

 

-         Свічко – свічечко, гори та діток бережи!

В щасті – долі щоб жили і здоров`я берегли!

Дитина

• Ой, громице – свічечко! Святая водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

Свічечко – свічка, гори, на діточок укажи!

В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!

 

 

Дівчинка.

 

А я у велике свято

Набрала з криниці святої водиці.

Буду умиватися, сили набиратися.

 

Хлопчик.( надпиває з відеречка)

 

В людей веселіють, яснішають лиця.

Їм силу бадьору вертає водиця.

 

Дівчинка.

 

Утікай, утікай, біла Зимонько,

Вже нема у тебе силоньки

 

Зима. Бач, чого захотіли! Зараз я снігу намету!

 

 

Учениця.

 

Зимонько, Зимонько,

Снігом не труси

І морозу морозити не вели.

Бач — он зайчики сидять

І від холоду тремтять.

 

Зайчики. Хто нас пожаліє, лапки нам погріє?

 

Діти. Ми вас пожалієм, лапки вам погрієм, лиш навчіться так, як ми, у танку кружляти, бігати й стрибати

 

Танок зайчиків.

 

1-й зайчик. Спасибі вам, дітки, допомогли нам зігрітися, але так хочеться зустрітися з Весною. Адже підходи" її пора. І ось-ось Зимонька пропаде, бо звірята вже вирушили шукати красуню Весну.

 

 

2-й зайчик. Ох, і надокучили мені морози та завії! Наголодувався ж я взимку. Кожушок геть зносився! Звірятка, друзі,(Вовчик і Білочка) ми теж йдемо з вами шукати Весну.

 

(Назустріч біжить Лисичка).

 

Лисичка. А куди це ви мандруєте?

 

Вовчик. Лисичко, підеш з нами Весну зустрічати?

 

Лисичка. Ще в нашому лісі сніги лежать, але перший струмок мені сьогодні продзвенів, що Весна вже близько!

 

Білочка. То швидше ходімо їй назустріч!

 

(Назустріч йде Ведмедик).

 

Ведмедик. Добрий день, друзі! А куди це ви поспішаєте

 

Білочка. Йдемо Весну зустрічати!

 

Ведмедик. Бачив! Вона ген за високими горами. Розсіває квіти, трави. Сюди вже повертає.

 

Вовчик. То давайте усі разом покличемо Весну.

 

Дитина. Дорогі звірята! Давайте ми з дітьми вам до поможемо Весну кликати.

 

(Діти кличуть Весну. Чути звуки свистульок).

 

Дівчинка. Ой, жайворонку, рання пташко, чого так рано з вирію вийшов?

 

Жайворонок.

 

Не сам я вийшов —

Дажбог мене вислав.

В праву рученьку

Ключика видав:

З правої рученьки

Літо відмикати.

З лівої рученьки

Зиму замикати.

Пісня

 

Учень. Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими замикають Зиму і відмикають Весну.

 

(Звучить весняна мелодія).

 

Хлопчик. Тихше, друзі, послухайте! Весна вже зовсім близько. Прислухайтесь — це ж струмок весняний співає, а от пролісок прокинувся від сну. Чуєте, як тане бурулька і дзенькає падаючи на землю?

 

 Учениця.

• Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Зимонька – візочку, літечко – в човночку.

 

(До залу з букетом  входить Весна).

 

Весна.

От і я прийшла до вас, малеча мила,

Ви ждали і діждалися мене.

Я вам принесла літо,

Щоб родило жито.

Старим бабкам — по лопаточці,

Молодицям — по дитяточці,

Чоловікам — по плужку,

Хлопчикам — по батіжку,

А дівчаточкам — по вінку.

 

Зима. Ой, ой! Яка ж ти в нас хороша!

Зараз я снігу натрушу, морозу напущу!

Треба мені всю силу зібрати,

Щоб з тобою до бою стати.

 

 

Весна. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з пустою торбою? Все, що я напрацювала, ти все з’їла і випила.

 

 

Зима (роздратовано) А от і не все! Не все! ( знімає торбину, трусить нею, сиплються крихти та миші випадають крізь дірки)

 

Весна (сміється) Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду.

 

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.

 

Весна. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!

А ще  пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

 

Учень.

 Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям. Але ти, Зимонько, втомилась і треба тобі відпочити, щоб дорогу Весні звільнити. Не сваріться, позмагайтесь. Змагання:

 

 

1.

 

 

 

 

Дитина. Зимо, Весно, ви добре змагалися. А ігри ви знаєте?

 

 Весна. Добре, пограєм, але ви, дітки, відгадайте загадку:

Він веселий стрибунець,

В нього сірий комірець.

Він не плаває — літає.

Він пшениченьку збирає.

Задавака — молодець.

Ви впізнали, діти,

Хто це?

Діти. Горобець.

 

Гра «Горобчики».

 

Весна. Щебетали горобці!

 

Горобці. Гей, ми хлопці-молодці!

 

Зима. Хоч тепла іще нема —

 

Горобці. Не лякає нас зима!

 

Зима. Як насипле снігу?

 

Горобці. Заб'ємось під стріху.

 

Весна. А як сонечко зійде?

 

Горобці.

 

Наша пісня оживе:

 

Цвірінь-цвірінь.

 

Цвірінькаючи діти-горобці дражняться із Зимою. А Зима лякає їх словами «Заморожу, заморожу!» Доганяє дітей, діти ховаються за Весну.

 

Зима. Бачу, ви мене зовсім не боїтесь. Що ж, Весно, твоя взяла! Збираюсь я в путь!

 

Прощавайте, милі діти!

За зиму ви поздоровіли.

Пішли на користь і мороз, і сніг,

І щічки ваші як порожевіли,

Неначе маки розцвіли на них!

Прощай і ти Весна-красна!

Щасливі будьте! Через рік я знову

Свою вам казку зимову принесу.

Чекайте на мене.

 

Весна.

 

Беріться за руки,

У коло ставайте,

Під сонечком ясним

Танцюйте, співайте.

Та так, щоб земля під ногами гуділа,

А пісня, до сонечка щоб долетіла.

Пісня

Господиня.

 

          Всі ми Зиму проводжали.

Красну Весну зустрічали!

Весно! Уквітчай наш край!

Дай нам добрий урожай!

Бери, Весно, ключі, обійди землицю,

Зігрій її сонцем, освіти травицю,

На майбутнє жито, на тепле літо.

 

 

 

Весна (бере ключі)

 

          Піду я далі лугами й лісами,

Встелю землю килимами,

Я теплом людей зігрію

І здоров’я їм навію.

З рідним словом щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали

Учень. Був у нашого народу цікавий звичай. З нетерпінням чекали люди весну і вважали, що це птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяють люту зиму з морозами та завіями. Матері випікали з тіста пташок, і вибігали у двір, підкидали їх угору і закликали.

Діти (разом)

• Пташок викликаю із теплого краю:

Летіть, соловейки, на наші земельки,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Учениця. Цих випечених пташок називали «жайворонками». Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається із сонечком і своїми дзвінким голосочком сповіщає про те, що весна прийшла.

1. а дитина. Хай сонечко просинається.
2. а дитина. Хай засіваються поля.
3. а дитина. Хай діти всюди сміються.
4. а дитина. Хай квітне повсюди наша Земля!

Учитель.

Миру і злагоди всім вам бажаємо

Зичимо щастя вам назавжди

Не зустрічайте ніколи біди.

Хай Бог вам помагає

Рідних усіх оберігає.

Живіть у мирі на тій землі

Будьте усі дружні дорослі й малі.

Розуму, мудрості бажаю

Учиться завжди на повну силу

Щоб прославити Україну милу!