Сценарій свята "Створимо умови для зимуючих птахів" і щоденник спостережень за птахами

Сценарій свята

Створимо умови для  зимуючих птахів

Мета:

·        спираючись на знання учнів, продовжувати формувати поняття «птахи» дати уявлення про зимуючих птахів і їх життя взимку, встановити взаємозв’язок між змінами в неживій природі і житті птахів;

·        ознайомити учнів із зимуючими птахами своєї місцевості;

·        розширити уявлення про заходи по охороні птахів взимку;

·        формувати в дітей науковий світогляд; розвивати уважність, пізнавальний інтерес, логічне мислення, формувати уміння працювати з додатковою літературою, навички роботи в групі, опановувати методи раціонального навчання;

·        виховувати любов до природи, бажання допомагати птахам, екологічну культуру.

  Обладнання: зображення птахів, дитячі малюнки, подарунки зроблені власними руками, годівнички зроблені учнями та їх батьками, конверти із картками-завданнями для проведення конкурсів, презентації «Про зимуючих птахів, друже, пам'ятай».

Хід свята

Учениця     

                               «Мамо, іде вже зима,

                               Снігом травицю вкриває,

                               В гаю пташок вже нема…

                               Мамо, чи кожна пташина

                               В вирій на зиму літає?» –

                               В неньки спитала дитина.

                   «Ні, не кожна, – одказує мати, –

                   Онде, бачиш, пташина сивенька

                   Скаче швидко отам біля хати, –

                   Ще зосталась пташина маленька».

                             «Чом же вона не втіка?

                             Нащо морозу чека?»

                  «Не боїться морозу вона,

                  Не покине країни рідної,

                  Не боїться зими навісної.

                  Жде, що знову прилине весна».

                           «Мамо, ті сиві пташки

                           Сміливі, певно, ще й дуже,

                           Чи то безпечні такі, –

                           Чуєш, цвірінькають так,

                           Мов їм про зиму байдуже!

                           Бач – розспівалися як !»

                «Не байдуже тій пташці, мій синку,

                Мусить пташка малесенька дбати,

                Де б водиці дістати краплинку,

                Де під снігом поживку шукати».

                            «Нащо ж співає? Чудна!

                            Краще шукала б зерна!»

               «Спів пташині потіха одна, –

               Хоч голодна, співа веселенько,

               Розважає пташине серденько,

               Жде, що знову прилине весна».

                                                         Леся Українка

 Вчитель: Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Нам тепло в оселях, затишно. А як почувають себе пернаті друзі, що зимують у нас? Важкувато їм, бідним вижити у скрутні зимові місяці. І сьогодні ми зібралися для того, щоб більше дізнатись про зимуючих птахів тому, що велику користь приносять вони , знищуючи гризунів, шкідливих комах. 
Вчитель: Назвіть пташок, які не відлітають у теплі краї, а зостаються зимувати вдома? Чим корисні ці птахи? (Відповіді учнів)

 1учень:

Любий друже мій, юннате, 
Уявляєш, скільки птах

Може з’їсти, поїдати

Гризунів, черв’яків, комах? 
2 учень: То ж птахи із нами в спілці, 
Поля й саду сторожі 
Сови, дятли і синиці, 
Щегли, сойки, снігурі. 
3 учень: То ж як стрінеш непутящих 
Що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах – 
Ти одразу присором. 
Не лякайте, друзі, пташок! 
Хай вони навкруг літають,

Крила їх в промінні сонця, 
Наче райдуга нам сяють. 
4 учень: Між дорослих і малечі 
Пташка бачить все навкруг 
Дружно сяде вам на плечі, 
Якщо ви їй справжній друг. 
5 учень: Тих, у кого є кормушки, 
В кого є пташки в дворі, 
Не кусають того мухи 
І прокляті комарі. 
6 учень: Бо пташки працюють ревно 
Поїдаючи комах, 
І до вечора в них, певно, 
Аж оскома на зубах.

 Вчитель: Отже, пташок треба охороняти і допомагати їм прогодуватися взимку .Перший закон про охорону птахів був виданий у 1328 році Людвігом Баварським, в якому говориться: "Тяжкий штраф чекає на того, хто впіймає синицю - кропіткого ловця комах.

 Порушник закону повинен: 
-заплатити королівську подать у розмірі 60 шилінгів; 
-віддати красиву руду курку і 12 курчат, як відшкодування.''

 Вчитель : Діти підготували загадки про птахів.

Маленький хлопчик у сірій свитинці
По дворах стрибає, крихти збирає.  (Горобець)

* * *

Біла латка,
Чорна латка
По дереву скаче.      (Сорока)
* * * 
Не лікар, а дерева лікує.
З дерева лунає звук:
Хто там стукає: тук-тук?   (Дятел)

* * * 
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.    (Сова)

* * * 
Жовтогруді щебетушки,
Мають чорні капелюшки,
Сірі лапки, білі щічки,
Називаються …     (Синички)

Вчитель: Переглянемо презентацію «Про зимуючих птахів, друже, пам'ятай», яку приготували  учні 10 класу і більше дізнаємося про зимуючих птахів нашого краю.

Вчитель: Учні 4 класу підготували прислів’я, приказки  та народні прикмети  про пташок. Зараз вони пояснять їх.

 •Горобець маленький, а серденько має.
•Горобців боятися - проса не сіяти.

•Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.

•Сова вдень мовчить, а вночі кричить.

•Всяка сорока від свого язика страждає.
•Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.
•Дружні сороки і орла заклюють.

Народні прикмети:

        Снігурі туляться до оселі – на снігопад.

        Голуби туркочуть – тепло віщують.

        Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева і каркає – буде хурделиця.

        Галки збираються зграями і кричать – на мороз.

 Вчитель: Коли настають морози і заметілі, на допомогу лісовим мешканцям приходять люди. І нам треба подбати про пташок взимку. Вони добре їдять насіння кавунів, динь, огірків, гарбузів, соняшників, а також насіння різних бур’янів.

Вчитель: Та заготовити насіння - це ще пів справи. Потрібно виготовити годівниці, за допомогою яких можна буде запропонувати корм пернатим друзям. І так, щоб його снігом не замело і дощами не змило.

Учениця:

Прилетіли дві синички 
До моєї годівнички. 
Одна клюнула зернину, 
Друга клюнула кришину. 
Хай щодня сюди літають, 
Взимку хай не замерзають. 
Я насиплю ще зернят, 
Буде радість для пташенят. 

 Учениця:

Годівничку ми зробили 
В школі для пташок. 
На березі почепили 
Насипали зерняток. 
Будуть птахи прилітати 
І пшеничку ту клювати. 
Щебетатимуть вони: 
«Голод вже нам не страшний». 

Учениця:

Усе снігом замело, 
Птахам стало холодно. 
Холодно і голодно 
Маленьким пташечкам. 
Ви летіть до школи. 
Не будете голодні ніколи. 

Учениця:

А синичка невеличка 
Скаче біля годівнички. 
Жовтий животик, чорненька спинка 
Пісеньку співає дзвінко. 
Я всиплю пшеничку у годівничку 
Для маленької синички. 
Хай вона поїсть узимку 
І заспіває пісеньку дзвінко. 
Вчитель: Оголошуємо конкурс годівничок. 
(Учні виготовили годівнички і представили їх на конкурс. Визначаються

переможці(враховується дизайн і зручність для пташок).

 Вчитель: Оголошуємо конкурс малюнків.

 Вчитель: А зараз оголошуємо пташину вікторину.

Пташина вікторина 
1.Який птах має найдовший язик? (дятел 14 см) 
2.Чому шишкар виводить своїх пташенят взимку? (основна їжа насіння шишок) 
3.Який птах витримує температуру до мінус 110 градусів С? (гусак) 
4.У кого з птахів найдовший дьоб? (лелека до 19 см) 
5.Яка пташка України має найбільшу вагу? (дрофа 16кг) 
6.У якого птаха найбільші крила? (беркут З м) 
7.Який птах літає найшвидше? (сокіл-сапсан до 300км/год) 
8.Яка пташка найдовше живе? (сокіл 162 роки) 
9.Яєчка якої пташки найменші у світі? (колібрі)Якої найбільші? (страус) 
10.Які пташки занесені до Червоної книги України? (лелека чорний, журавель сірий, дрофа, сич, стрепет, орлан-білохвіст, сокіл-сапсан)

Горобчики
 В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами,
Чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола
Поживу замела.
Сніги, мов білі килими,
І долі ні зерна.
Я хліба накришила їм,
Посипала пшона.
Горобчики наїлися,
І, наче у теплінь,
Всі радо розлетілися:
Цвірінь-цвірінь-цвірінь!

Крихти хліба
 З лісосмуг, де свищуть сніговиці,
Де не стало корму і тепла,
Перебрались лагідні синиці
У садки до нашого села.

В завірюху, ожеледь, морози
Стукають синиці у вікно,
З горобцями ділять на дорозі
Крихту хліба мерзлу і зерно.

Пригощав пташок я з годівниці
І почав нарешті відчувать,
Що для когось крихта — це дрібниця,
А для пташки — жить чи замерзать.

Повзик
 У повзика взимку
Ні сну, ні спочинку,
Від гілки до гілки
Снує повсякчас.
Загляне в щілинку -
Дістане зернинку,
Смачну насінинку,
Що влітку припас.

Прилітайте під вікно
Сніг-сніжок! Сніг-сніжок! 
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали, 
Мабуть, їстоньки шукали.
Та поживи, бач, нема — 
Замела усе зима...
Ой ви, пташки куцохвості. 
Наші друзі, наші гості. 
Прилітайте під вікно — 
Є в кормушці вам пшоно.

Пташки взимку

Ой зима лютує дуже,
Посмітюшкам це байдуже,
Повтирали дзьобчики,
Витрусили чубчики,
Хвостиками повертіли —
На подвір`я полетіли.
Прилетіли під світлицю
І зустріли там синицю:
— Ой сестричко, добрий ранок,
Що ти їла на сніданок?
— Не пила я та й не їла,
Від морозу здеревіла.
—  Ой синичко, не журися,
Сюди-туди повернися,
Ходи з нами, козаками,
Знайдем скриню з калачами,
Дамо тобі повну скриню,
Будеш у нас за газдиню!

Пташки взимку

Горобчик:
— Цір-цір, цір-цір!
Вийди, Івасю, надвір!
Синичка:
— Час-час, час-час,
Вийди Марусю, до нас!
Посмітюшка:
— Цинь-цинь, цинь-цинь,
Хлопчику, зернятко кинь!
Жовтобрюшка:
— Ціть-ціть, ціть-ціть,
Нас рятувати спішіть!
Всі пташки:
— Цір-цір, ціть-ціть,
Діти кохані, спішіть!
Цинь-цинь, час-час,
Подбайте, діти, про нас!
На сніданочок для пташки
Киньте зерен, киньте кашки.
Ми ж все літо працювали,
Сади з черви обчищали,
Ще й співали всім на втіху,
Світ навколо звеселяли!
Цір-цір-цір!
 

Синички на снігу
 Синиці голодом намлілись – 
Така зима, така зима!..
Оце б у вирій полетіти, - 
Так батьківшини ж там нема.

ЩИГЛИК
 Підборами порипує
Мороз-вусач,
А щиглику під липою
Хоч сядь та й плач.

Він мав зерняток з осені
Не жменьку - міх,
А віхоли морозяні
Сховали їх.

Вітрисько запорошує
Гілки ялиць.
А Гриць пташок запрошує
До годівниць.

Ген-ген вони розвішані
Між віт вгорі
На дубі, на горішині,
На яворі.

Засніжено, занесено
Зимовий гай,
А щиглику так весело,
Що хоч співай.

 Омелюх

Не лінивець, і не сплюх

Гість північний – омелюх.

Влітку тут він не буває,

Лиш на зиму прилітає.

Скаче він по горобині

В червонесенькій хустині,

Одне гронце оббирає,

А на інше позирає.

Птах в роботі не сумує,

Всі дерева облітає,

Скрізь стрибає, наче свій,

А, як стихне сніговій,

День весняний завітає –

Знов на північ відлітає.

Дятел

Дятлик чув від діда, коли в лісі ріс.
Хто б про тебе відав, якби не твій ніс?
Дятлик тер свій лобик, а потім звик,

Хоч довший за дзьобик у нього язик.

Снігур

Подивіться : удворі
В чорних шапках снігурі
Ще й червоні фартушки
Одягли собі пташки.
Значить сніг і холоди 
наближаються сюди.
Снігурами через те
Їх тепер і ви звете.
Ви мене не тільки в книжці –
Бачили в садку.
У червоній я манишці,
В сірім піджачку.
Зсуну шапочку на очі

У дворі гуля.
Жити в клітці я не хочу.
Діток звеселя.

 Вчитель : Презентація «Цікаво про птахів» Розгадування  ребусів,  кросвордів, анаграм)

Заключне слово вчителя. 
Ось і підійшло до закінчення наше свято. Багато нового ви дізнались сьогодні про зимуючих птахів. Чи потрібно охороняти цих пташок і допомагати їм вижити взимку? А тепер давайте розвісимо годівнички, які ви підготували на конкурс, у шкільному саду. Не забудьте покласти туди корм для пташок.

Прислів'я та приказки про птахів

У всякої пташки свої замашки.

Видно птаха по пір'ю.

Видно птаха по польоту.

Всяка пташка свої пісні має.

Кожна птиця знайде свого Гриця.

Де багато пташок, там нема комашок.

Доспівалась пташка до зими, пришилося під стріхою зимувати.

Зав'яз пазурець — і пташці кінець.

Маленька пташка, та гострий дзьобик.

Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі у багатій стрісі.

Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.

Не ходи у воду за птицею, а у ліс за рибою.

Нікому сама птаха в руки не вскочить.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.

Рано б пташка запіла, якби киця не з'їла.

Яка пташка, така й пісня.

Як багато птиць, не буде гусениць.

 Гніздо

Всяка пташка своє гніздо знає.

Кожна пташка своє гніздо хвалить.

Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.

Добра птиця свого гнізда не каляє.

Свого гнізда не цурайся.

Своє гніздо найтепліше.

Воля пташці краща від золотої клітки.

Гарна клітка не нагодує пташки.

Ворона

Від ворон відстала, до пав не пристала.

Вліз між ворони, кракай, як і вони.

Ворона вороні ока не виклює.

Ворона хоч мала, а рот великий.

Ворона прямо літає, та ніколи дома не ночує.

Ворона — сові не оборона.

Ворона й за морем літає, та дурна вертається.

Вороні і мило не поможе - все чорна буде.

Куди б ворона не літала, завжди на гній сяде.

Не поможе вороні купіль, а крукові мило.

Вороні соколом не бути.

Голу кістку і ворона не хоче дзьобати.

Із ворон почали, а на сороки перевели.

Йому й ворона за солов'я стане.

Не вилітала ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість.

Не каркала ворона, догори летючи, а наділ і поготів не буде.

Куди ворона, туди й хвіст.

Куди вороні не літати, то треба крилами махати.

На кого ворони, на того й сороки.

Нащо вороні великі розговори, коли вона знав своє «кра».

Знати ворону по польоту.

Лякана ворона куща боїться.

Яка ворона в воду, така й з води.

Кому ворон над головою кряче, той має щастя собаче.

Старий ворон густо не кряче.

Крук

Де стерво, там і круки.

Круки сідають, а пани на людську душу чигають.

Крук крукові ока не видзьобає.

Не дурний крук пустити з рук.

Ще жодне мило крука не змінило.

Не штука встрелити крука, як сидить, але штука, як летить.

Горобець

Горобець маленький, а серденько має.

Горобців боятися - проса не сіяти.

Краще нині горобець, як узавтра голубець.

Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі.

Ліпше горобець в руці, чим заєць в лісі.

Старого горобця на полову не зловиш.

То стріляний горобець.

Горобці крупу з'їли, а синиця в клітку попала.

Де ті горобці подінуться, як корчма згорить?

Не грати горобцеві з соколом.

По горобцях з гармат не стріляють.

Дятел

Хто б дятла знав, якби не його ніс.

Журавель

Унадився журавель до бабиних конопель.

Журавлі прилетіли — весну принесли.

Лови журавля в небі.

Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть кричати, як і назад летітимуть.

Зозуля

Зозуля своє гніздо не в'є.

Зозуля собі гнізда не мостить.

Ще й на нашій вулиці зозуля закує.

Зозуля житнім колосом удавилася.

Про те зозуля кує, що свого гнізда не має.

Кулик

Кулик — не велик, а все-таки птиця.

Кожний кулик своє болото хвалить.

Кулик кулика бачить здалека.

Ластівка

Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.

Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

Ластівка весну починає, осінь накликає.

Ластівки вилітають — годину обіцяють.

Одна ластівка не робить весни.

Ранні ластівки — щасливий рік.

Лелека

Де лелека водиться, там щастя родиться.

Орел

Краще битися орлом, ніж жити зайцем.

Куди орли літають, туди сорок не пускають.

Не вчи орла літати, а рибу плавати.

Не вчи орла літати, а солов'я співати.

Орел мух не ловить.

Молоде орля, та вище старого літає.

Пава

Видно паву і по носі, що бродила по просі.

Синиця

Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.

За морем і синиця птиця.

Синицю хоч на пшеницю, так не буде толку.

Синиця — не птиця.

Сова

Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.

Сова вдень мовчить, а вночі кричить.

Сова спить, а кури бачить.

Сова плаче — сліз не має.

Сові сонце очі коле.

Сокіл

Знати сокола по польоту, а доброго молодця по походці.

Підстреленого сокола і ворона клює.

Сокола з рук не пускай.

Соловей

І соловейко не співає, коли їсти не має.

У кожного солов'я пісня своя.

Не потрібна солов'ю золота клітка, краща йому зеленая вітка.

Не прилетів соловей, нехай же іволга за нього править.

Прирівняв солов'я до зозулі.

При соловію і горобець співак.

Соловей співає, поки голос має.

Соловейко щебече, а баба й собі пробує.

Соловей тоді починає співати, як нап'ється води з березового листя.

Хоч соловейко маленький, та його пісні удаленькі.

Сорока

Всяка сорока від свого язика страждає.

Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.

Дружні сороки і орла заклюють.

Сорока на хвості принесла.

І сорока розказує, та толку мало.

Не одна сорока білобока.

Сорока гостей кличе.

Сорока скрегоче, бо гостей хоче.

Сорока з тину, а десять — на тин.

Сорока у ворони просить оборони.

Цокотала сорока пугачеві і про те і про се, і про Якова, і про всякого, а він їй в одвіт: «Пугу!»

Чапля

Не хотіла чапля рибок, а тепер їсть жаби.

Гуска, індик

Гуси летять — зиму на хвості несуть.

Гусь свині не товариш.

Індик думав та й у борщ попав.

Опустив крила, як обскубана гуска.

Курка

Не всі кури одної натури.

Він такий, що його й кури заклюють.

Всяка курка не дурна: не од себе, а все до себе гребе.

Голодній курці просо сниться.

Голодній курці все просо на думці.

Добра квочка одним оком зерно бачить, другим - шуліку.

З курми спати лягай і з курми вставай.

І чорна курка білі яйця несе.

Кому що, а курці просо.

Кому весілля, а курці смерть.

Мудріші тепер яйця, ніж кури.

Яйця курей учать.

Півень

Без півня хата глуха.

Кому ведеться, тому і півень несеться.

Співатиме півень, чи ні, а день буде.

Життя птахів взимку

З настанням зими видовий склад птахів, які нас оточують, суттєво змінюється. До сезонних міграцій птахів спонукає у першу чергу доступність їжі, а температура та погодні фактори є другорядними: при нормальному харчуванні морози та сніг можна пережити. Нашу територію однозначно вимушені на зиму покидати птахи, в живленні яких комахи є принциповою складовою. Наприклад, такі досить спеціалізовані птахи, як серпокрильці, ластівки та мухоловки із зникненням літаючих комах однозначно вимушені покидати наші території та мігрувати у тропічні райони. Види, які зимують у тропічних районах Азії та Африки, схильні відлітати від нас досить рано восени або навіть наприкінці літа, і пізно повертатись. Залишається у нас на зимівлю значна частина зерноїдних видів птахів, серед комахоїдних залишаються ті, які здатні хоча б частину часу живитись насінням або ягодами. Для багатьох видів, і не тільки водоплавних, принциповим є доступ до відкритої води, де завжди можна знайти поживні рослинні частини та все ще активних комах, рибу. Тому певна кількість видів залишається у нас на зимівлі, надаючи перевагу виживанню у мінливих умовах нашої зими небезпекам дальнього перельоту. Деякі види прилітають до нас на зимівлю з півночі.

Принаймні за останні сто років характер зимівель птахів в Україні суттєво змінився. Через зміну клімату зими зараз стають менш суворими, з частими відлигами, але періодичними суттєвими похолоданнями. Принаймні за останнє століття ріст міст та розвиток господарських підприємств сформували багато нових умов для птахів. Деякі види поступово міняють свій спосіб життя, пристосовуючись до них. В останні десятиліття у багатьох видів чітко простежується тенденція не обтяжувати себе важкою міграцією та проводити зиму на території України. Частіше за все це стосується ближніх мігрантів, які і раніше відлітали недалеко на південь та захід, залишаючись в межах помірної кліматичної зони. Звичайно поява нового зимуючого виду птахів відбувається у кілька етапів. Спочатку окремі особини залишаються у нас на зиму лише у теплі зими. Потім, якщо такі зимівлі були успішними, число таких зимуючих птахів росте, і врешті решт у сприятливих місцях поступово формуються зимівлі.

Наша країна розташована у кількох кліматичних зонах, і умови зими відрізняються у різних місцях. Окрім гірських районів, найбільш суворі зими бувають на сході та північному сході, а на заході більш м’які. Характер зими у південних приморських областях суттєво відрізняється від континентальної частини, тут існують великі зимівлі птахів. Тому спочатку й нас йтиметься про звичайні зимові види, поширені по всій території країни, а потім про особливості зимової фауни птахів у різних частинах країни. Поділ на біотопи тут досить умовний, бо багато видів птахів можуть широко переміщуватись і залітати в різні.

В населених пунктах створюються особливі умови для птахів. Підгодівля, просипані корми та відходи біля будинків.

Взимку зустрічається велика синиця (Parus major). Це один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, але взимку їх важко побачити в глибині лісових масивів. Птахи з сусідніх гніздових ділянок після сезону розмноження збираються в зграйки та починають кочувати у пошуках місць, багатих поживою. Тоді ж вони з’являються на наших годівницях.

Великі скупчення птахів взимку приваблюють у селі деяких хижаків. Деякі особини великих та малих яструбів прилітають сюди з навколишніх лісів. Вони полюють на домашню птицю.

За межами цента села взимку найбільшу чисельність птахів можна спостерігати там, де деревна та чагарникова рослинність межує з відкритими просторами. Тут птахи знаходять різноманітну поживу та сховища від хижаків. І саме у таких місцях можна зустріти наших найбільш відомих гостей з півночі. Перший з них, це, звісно, снігур (Pyrrhula pyrrhula). Цей добре відомий птах насправді не для всієї території України є виключно зимовим гостем: вони гніздують у хвойних лісах у Карпатах та місцями на Поліссі. Влітку ці птахи потайливі та тримаються далеко від людей. А пізно восени вони об’єднуються в зграйки, перелітають до більш відкритих просторів і до них приєднуються снігури з півночі. На узліссях а перелісках вони живляться насінням ясена, липи, горобини та трав’янистих рослин. Снігури не дуже рухливі, і з початком снігопадів їх зграйки воліють триматись на обраних улюблених місцях, далеко не відлітаючи. На противагу поширеній думці, чисельність снігурів взимку в останні роки не зменшилась, а залишається відносно стабільною з коливаннями в різні роки. У містах снігури тримаються не дуже часто.

Другий гість з півночі – омелюх (Bombycilla garrulus). Ці птахи прилітають здалека: їх місця гніздування розташовані у лісах північної тайги та лісотундри. Омелюхи живляться ягодами, на нашій територій найбільш популярною є омела. Чисельність омелюхів суттєво коливається з року в рік, бо до нас вони долітають тільки у тому разі, коли врожай ягід на півночі недостатній. У деякі роки омелюхи з’являються масовими тисячними зграями, а інколи взагалі до нас не долітають. Восени вони з’являються пізно, наприкінці листопада, або навіть у грудні, але навесні затримуються до середини квітня або навіть до травня.

Ще один масовий зимовий птах – це дрізд-чикотень (Turdus pilaris). Власне, у більшому або меншому числі вони гніздяться по всій лісовій зоні України, але взимку їх стає більше завдяки прибуттю північних птахів, вони утворюють великі зграї та літають по узліссям, об’їдаючи ягоди з дерев. Ще до 1960-х років дрозди-чикотні зимували у нас нечасто, але поступово їх зимівлі стали масовим явищем. Ягоди складають основу зимового раціону і у дрозда-омелюха (Turdus viscivorus). Раніше вони відлітали далі на південь, але впродовж 20 століття також опанували зимівлі у лісостеповій зоні. Ці великі дрозди вже не утворюють великих зграй, і тримаються взимку невеликими групами по річкових долинах.

Серед дрібних зерноїдних птахів найбільш чисельні по узліссях та перелісках щиглики (Carduelis carduelis), які іноді утворюють сотенні або тисячні зграї. Впродовж минулого століття зросла чисельність зимуючих коноплянок (Acanthis cannabina), зеленяків (Chloris chloris), стали частіше зимувати костогризи (Coccothraustes coccothraustes). А у заболочених вільшняках взимку тримаються великі зграї чижів (Spinus spinus). Ці дрібні птахи гніздують у хвойних лісах, у тому числі на Поліссі, у Карпатах та частково у лісостепу. А на зиму відкочовують навіть до морських узбережь. Менш чисельні зимові гості – чечітки (Carduelis flammea) та рідкісні залітні білі чечітки (Carduelis flammea) прилітають з північної тайги та лісотундри та тримаються у вільхових та березових деревостанах. Один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, зяблик (Fringilla coelebs), взагалі є перелітним птахом, але у невеликій кількості зяблики залишаються на зимівлю по всій території країни. Тримаються вони на околицях населених пунктах, по узліссям, часто разом з вівсянками (Emberiza citrinella), в'юрками (Fringilla montifringilla) та іншими в’юрковими птахами. Залишки високих трав з насінням на узліссі приваблюють також сірих куріпок (Perdix perdix), присутність яких можна помітити по ланцюжкам слідів на снігу.

У порівнянні з узліссями глибина лісових масивів взимку здається пустою. Лише інколи на зарості омели на деревах прилітають зграї дроздів та омелюхи. Скупчення птахів тут пов’язані з кочовими зграйками синиць, до яких приєднуються інші лісові птахи. Великі та блакитні синиці на зиму покидають глибину великих лісових масивів, тому з синиць тут більше помітні осілі болотяні (Parus palustris) та чорноголові гаїчки (Parus montanus). Найдрібніший вид – чорна синиця (Parus ater), що живе у хвойних лісах, схильна до міграцій. Хоча ці птахи гніздяться у лісовій зоні України, на зиму їх чисельність у нас зростає завдяки притоку північних птахів. Характерним зимовим лісовим птахом є золотомушки жовточубі (Regullus regulus), найдрібніші птахи нашої фауни. Гніздяться вони переважно у ялинових лісах в зоні тайги та мішаних лісів. В межах України на гніздуванні золотомушка зустрічається в Карпатах та в невеликій кількості в Поліссі, а взимку їх можна зустріти майже по всій території країни.

Підгодовування птахів взимку:                                                 як, коли і чим правильно годувати пернатих

Зима - улюблена багатьма з нас пора року, з якою асоціюється сніг, новорічні свята, казкові зимові пейзажі, і, звичайно ж, годівниці для птахів. Саме зима - пора року, коли пернаті потребують нашої допомоги, щоб вижити в найважчі часи. Але допомагаючи птахам, важливо робити це правильно, щоб не завдати шкоди їхньому здоров'ю. У цьому матеріалі ми розповімо про всі тонкощі такої корисної та важливого справи, як годування птахів взимку, щоб ви могли зробити допомогу якомога ефективнішою.

Коли потрібно підгодовувати птахів?

Найперше, і одне з найважливіших питань - коли саме починати підгодовувати птахів взимку, і коли необхідно припинити це. Дикі птахи протягом усього року здатні самостійно знаходити собі їжу, але під час суворої зимової погоди птахи можуть втратити доступ до їжі, і можуть досить швидко померти від голоду. Саме тоді наша допомога у вигляді підгодівлі стане дуже доречною - тимчасово втративши доступ до природної кормової бази, птахи зможуть знайти їжу в годівницях, щоб уникнути виснаження і смерті.

Для початку підгодовування птахів необхідна наявність хоча б однієї з перерахованих погодних умов:

наявність сніжного покриву: під масивним шаром снігу птахам складніше знайти їжу;

утворення криги на поверхні землі і на гілках дерев (ожеледь): при такій погоді роздобути харчування птахам практично неможливо;

сильні морози (-10 °С і нижче): в такі періоди кормова база скорочується, а організм птахів вимагає більше харчування, щоб пережити холод.

У зимовий період велика частина птахів гине саме через голод, саме тому так важливо допомогти їм пережити найважчий час, коли природний корм практично недоступний, а організм через холод вимагає навіть більшої, ніж звичайно, кількості їжі, адже птахам необхідно підтримувати постійну температуру тіла, і чим холодніше на вулиці, тим більше енергії йде на це у організму. Сам по собі холод не такий небезпечний, як його поєднання зі снігом або ожеледицею, який перекриває шлях до їжі, така погода для птахів - дуже несприятлива, і саме в такі періоди відзначається найбільша смертність серед пернатих.

Отже, якщо випало достатньо снігу (особливо якщо він мокрий, липкий), або якщо пройшов крижаний дощ і все навколо покрилося льодом, або якщо настали досить сильні морози, необхідно починати годувати птахів. Як тільки сніг розтанув і морози припинилися, підгодівлю можна призупинити до настання зимової погоди, щоб птахи не втратили здатність знаходити їжу в природному середовищі. Але протягом складних погодних умов необхідно забезпечити безперервне підгодовування птахів. Особливо важливо допомагати кормом в другій половині зими, коли більша частина ягід з'їдена або замерзла.

Як правильно годувати птахів?

Для годування птахів взимку потрібно розмістити одну або декілька годівниць. Це може бути придбана в магазині, або зроблена самостійно дерев'яна годівниця, або ж саморобна годівниця з підручних засобів, наприклад, з пластикової пляшки, або з пакета від соку/молока.

Найпростіше зробити годівницю з пластикової пляшки, для цього на поверхні пляшки потрібно зробити розріз у вигляді літери Н, відігнути верхню частину, зробивши "дах", і загнути нижній край всередину, щоб вийшов поріжок без гострих країв. Якщо в нижній частині годівниці, на яку будуть сідати птахи, залишилися гострі краї, їх необхідно заклеїти ізоляційною стрічкою, інакше птахи можуть серйозно поранити ніжні лапки. У дні пляшки обов'язково потрібно зробити набір маленьких отворів, через них буде стікати вода, не даючи корму перетворитися в замерзлу брилу. Отриману конструкцію можна розмістити, прив'язавши до дерева або іншого нерухомого об'єкту натуральною мотузкою, не допускаючи розгойдування годівниці на вітрі. Таку годівницю можна зробити з будь-якої пляшки, особливо ефективною буде подібна годівниця з ємності об'ємом 5-6 літрів, як на фото на початку цієї статті.

Існують й інші, більш складні варіанти годівниць. У їх числі - автоматичні годівниці з дозатором, що дозволяє в міру необхідності рівномірно подавати корм у відкритий простір.

Розмістити годівницю можна як у себе у дворі або біля школи, так і в дикій природі - у лісі, на відкритому просторі, загалом, скрізь, де можуть бути птиці. Деяких птахів - граків, ворон, сойок, галок, фазанів, можна годувати і без спеціальних годівниць, насипавши корм на відкритих ділянках землі, на пеньках, штучних спорудах (бетонних блоках, електричних шафах і т.д.), попередньо переконавшись, що корм не занесе опадами і він не примерзне до поверхні. Така підгодівля може стати в нагоді не тільки птахам, але і диким тваринам - зайцям, лисицям, косулям, кабанам, оленям.

Дуже важливо забезпечити безперервну підгодівлю птахів, протягом усього періоду несприятливої погоди в годівниці повинна бути їжа! Вибираючи місце для розміщення годівниці, обов'язково робіть це з урахуванням можливості постійного її поповнення.

Чим можна та чим не можна годувати птахів?

Щоб не нашкодити птахам, потрібно уважно поставитися до підбору продуктів, якими ви будете наповнювати годівниці. Багато людей за традицією або через незнання використовують для годування птахів продукти, які давати їм ні в якому разі не можна.

Ніколи не годуйте птахів хлібом, пшоном, смаженим насінням, солоними та копченими продуктами! Ці продукти дуже шкідливі для птахів, і можуть привести їх до смерті!

Хліб має властивість збільшуватися в об'ємі від вологи, також він здатний до бродіння, і призводить до закупорки органів травлення птахів. Це відноситься абсолютно до всіх сортів і різновидів хліба, цей продукт, незважаючи на популярність, категорично протипоказаний для птахів. Пшоно, на відміну від проса, позбавлене природної оболонки, через це на його поверхні скупчуються окислені жири і шкідливі хімічні речовини, що може привести до смерті птахів. Смажене насіння, як і будь-які смажені продукти, наносять непоправну шкоду печінці птахів, що сильно підвищує ризик смертності.

Чим же можна годувати птахів взимку?

Продуктів, які добре підходять для підгодовування птахів, досить багато. Серед них - пшенична та кукурудзяна крупа, несмажене та несолоне насіння соняшника, просо, пшениця, перловка, квасоля, сочевиця, вівсянка, льон, горох. Чимало птахів прилетять поласувати несолоним салом, яке можна як розмістити в годівниці (порізаним на кубики), так і закріпити шматочками на гілках дерев. Великим птахам припаде до душі також порізаний кубиками гарбуз, морква, якісний корм для собак. Такі продукти можна розміщувати і без годівниць, на відкритих просторах, наприклад, на великих пеньках або в проталинах під деревами.

ВИСНОВКИ

Тяжко пташкам взимку. У мороз і заметіль птахи замовкають. Вони ховаються у затишні місця і настовбурчують пір’я від цього їм стає  тепліше. Довгу зимову ніч пташки проводять по – різному.  Ворони і галки ночують невеликими зграями у парках, садах, на деревах. Дятли, повзики, синиці –  ховаються у дуплах, горобці і синиці великі –  на горищах, біля опалювальних труб. Особливої допомоги птахи потребують узимку, коли сніг та лід вкриває усе.  Їм  стає важко здобувати поживу, і найбільше пташок гине не від холоду, а від голоду. Вважають, що при затяжній зимі з кожних 10 синиць виживає одна. Тому потрібно підгодовувати птахів насінням соняшнику та гарбуза, крихтами білого хліба,  пшоном та іншими дозволеними стравами. Синички залюбки з’їдяться шматочки несоленого сала, маргарину й м’яса.

Якщо поповнювати запаси у годівниці регулярно, птахи оселяться поблизу і влітку, очищатимуть навколишні дерева від шкідників.

Скільки б не було у тебе різних справ, забав та веселощів, не забувай своїх крилатих друзів. Допоможи їм, і вони стануть тобі у пригоді, сторицею віддячать своєю невтомною працею та піснями. 

І найголовніше: корм треба класти щодня, в однакову годину – до самої весни, коли розтане сніг. Пташки, що звикли до вашої годівнички, не полетять шукати собі їжу – чекатимуть вас! І якщо ви не покладете корм – вони лишаться голодними.

Тріпоче серце пійманої птиці.

В руках моїх не чути доброти;

–     Я дам тобі водиці і пшениці;

Моя пташино, тільки не тремти!

                                                             (Дмитро Павличко)

Щоденник спостережень за зимуючими птахами                                       учнями Воздвиженського НВК: ЗОШ І – ІІІ ступенів – ДНЗ

Грудень

Січень

Лютий

Березень