Сценарій свята "Свято рідної мови"

Свято рідної мови

                     Мета: вдосконалювати мовну культуру учнів, збагачувати їхній словниковий запас. Виховувати прагнення розмовляти українською літературною мовою.

                                                          Хід свята

                   Учитель. Сьогодні у нас свято рідної мови. Прислухайтесь, любі діти, до цих звуків. (Звучить у запису гавкання собак, нявкання котика, мукання корови і т. д.) Ви впізнаєте, чиї це звуки? (Відповіді дітей.) Такі звуки видають тварини, за допомогою них вони передають якусь інформацію: чи то нагадують, що час їсти, чи то небезпека якась загрожує. А зараз послухайте чарівний спів пташок навесні. (Звучить запис співу птахів.) Такі звуки нас зачаровують, радують наш слух, і ми із задоволенням їх слухали б і слухали. А тепер послухаємо дивовижну музику, що її створила людина. (Звучить у запису класична музика.) Щойно ви почули різні звуки, вони бувають дуже приємні для людини і не зовсім, все це не мовні звуки. А людська мова складається з мовних звуків, які ми можемо промовляти і записати буквами. Звуки складаються в слова, а слова — в речення, і ми чуємо мову людини та розуміємо її. За допомогою мови люди спілкуються між собою, передають інформацію, розуміють одне одного, творять поезію, складають казки...

Учень. Звуків дуже є багато,

У природі все звучить.

Свище вітер, грім завзято

В темнім небі гуркотить.

Навесні співає пташка

І струмочок жебонить.

Джміль гуде, дзвенить комашка,

Все по-своєму звучить.

Звуки всі пізнати можна,

Хоч багато в світі їх.

Розбере дитина кожна,

Де тривога, сум чи сміх.

Але звуки ці - не мовні:

Стукіт, грюкіт, шелест, свист.

Хоч приблизно та умовно

Ними скаже щось артист.

Учениця. Знайте всі, мої шановні,

Не забудьтеся, бува.

У людей є звуки мовні,

Що складаються в слова.

Звуки, зібрані у слово Ще в далеку давнину,

Утворили рідну мову - Українську, чарівну.

А щоб ми все розуміли,

Щоб могли багато знати,

Знаки-букви нам створили,

Щоб писати і читати, їх взяли, пошикували,

Щоб нікого не згубити.

Та Абеткою назвали.

Ось її нам треба вчити!

                                       Пісня про алфавіт

Учитель. Мова - це велике досягнення людства. Вона у кожного народу своя, тому ми, не знаючи чужої мови, можемо і не зрозуміти, про що людина говорить. І дуже важливо для людського спілкування добре знати мови інших народів, але найперше досконало потрібно знати свою рідну мову. А яка наша рідна державна мова, діти? (Відповіді дітей.) Так, українська, бо всі ми українці, живемо в Україні, в мальовничому і чарівному краю. І свою рідну мову ми всі повинні дуже добре знати, розмовляти нею чисто і правильно, тому що кожна людина, яка себе поважає, повинна добре вміти розмовляти рідною мовою. А ми, українці, народ давній і працелюбний, співучий і відважний, добрий і щедрий. І мова у нас дуже мелодійна, багата, як земля, веселкова і чарівна. За красою звучання вона стоїть поряд з італійською та перською. А для нас вона найкраща у цілому світі, бо рідна нам від діда-прадіда, від самої колиски. Здається, що вона ввібрала у себе все: сонце і зорі, красу вишневого цвіту і ранкові роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня. Ви вже навчилися читати і писати рідною мовою, далі будете вдосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас, бо слів у нашій мові є надзвичайно багато і не всі ви знаєте. А щоб бути високоосвіченим, треба досконало знати свою мову. Отож сьогодні ми проведемо свято рідної мови, щоб більше про неї дізнатись і прагнути надалі розмовляти правильно і чисто, щоб кожному хотілося вас слухати і навчитися самому говорити українською мовою.

(Виходять хлопчик і дівчинка.)

Дівчинка. Тож починаєм наше свято.

У рідній мові слів багато,

Вона чарівна, пелюсткова

І мелодійна, й пречудова.

Хлопчик. І рідну мову треба знати.

Вона ж для нас як рідна мати.

Вивчаймо ж мову з юних літ.

Щоб українцями йти в світ.

                                Пісня «На нашій Україні»

(Виходить Чарівниця.)

Чарівниця. Я - Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Я прийшла до вас з глибини віків і дуже хочу почути, що ви знаєте про мову, і як ви розмовляєте, тому що мова — це найбільше багатство народу, а ви, українці, - славні нащадки нашого народу.

Хочу до вас я звернутися, діти.

Можна людині без мови прожити,

Можна без пісні, без загадки й казки?

Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!

Учень 1. Як же людині без казки і слова,

Без задушевної пісні й розмови?

Думаю я, що таке неможливо.

Мова людини — це щастя, це - диво!

Чарівниця. Правильно думаєш. Мова - це диво.

З нею людина розумна й щаслива.

Знаючи мову, спілкуються люди,

Мова загине - й людини не буде.

Учень 2. Як же без мови? Не уявляю!

Я щохвилини про щось та й питаю.

А коли мови не будемо знати,

Як же ми зможемо світ пізнавати?

Чарівниця. В світі ми - люди і правильно, діти,

Людям без мови не можна прожити.

Ще повідомити хочу вам я –

В кожній країні є мова своя.

Кожна людина свою мову знає,

Любить безмежно її й поважає.

Рідна одним мова східна - японська.

Іншим найкраща - китайська, естонська.

Мова у світі панує англійська,

Нам найрідніша своя, українська.

Учень 3. Ми з вами всі живемо в Україні,

Мова чудова й пісні в нас чарівні.

Треба, щоб мову ми вчили і знали,

Й нею чистенько усі розмовляли.

Вчитель : До мови ми можемо звернутися з молитвою.

– Мово! Пресвятая Богородице мого народу!
З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.
– Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
– Мово! Велична молитво, у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!
– Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така.

                                             Пісня «Наша мова»

4 учень

Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!

5-й учень.
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.

6-й учень.
В ній стільки слів,
що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.

Вчитель. Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі?
                              Учні (разом). Це наша рідна мова!
Учень.

             Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Учениця.

Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова - чудова, мелодійна, багата.

7-й учень

Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

8-й учень

Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?

9-й учень

От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.

10-й учень

Доню, моя доню,
Синьоока зірко,
У житті буває
Солодко і гірко.
Як би не манили
Твої очі зваби,
Не посмій вчинити
Батьківщині зради.

11-й учень.
Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову
Мусиш пам’ятати.

12-й учень. 
Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.
Бо як відречешся,
Кине тебе пісня,
Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.

13-й учень. 
Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

14-й учень. 
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.

                              Пісня «Немає України без калини»

А тепер послухайте одну історію.

                 Було це не на Марсі чи Венері, а на нашій землі. Народилася дівчинка гарненька і здоровенька. Батьки її чомусь не дуже любили і не дуже дивилися за нею. А потім загубили її і не стали шукати. Коли вона зголодніла, то підповзла, бо ходити ще не вміла, до собачої буди і почала з собачкою їсти. А коли стало холодно, то залізла в будку, а собачка її обігріла і почала турбуватись про неї, як про своїх щенят. Дитину ніхто не шукав, і зростала дівчинка між собаками багато років. А коли її знайшли люди, то вона поводилася так само, як дика собака. Вона гавкала, гризла зубами кістки, стрибала так само, як собаки, а ходити не вміла і не знала жодного слова. Дівчинку взяли до себе вчені, вони хотіли навчити її ходити, розмовляти, поводитися, як люди. Тривалий час працювали з нею: навчили ходити, їсти з тарілки, користуватися ложкою і чашкою, але розмовляти дівчинка так і не навчилася. Вона не могла вимовляти всіх звуків.

Про подібний випадок, коли в лісі знайшли дикого хлопчика, розповідають учені. Його теж навчили ходити, їсти, але він жодного мовного звука, скільки його не вчили, не промовив. Такі діти не можуть повноцінно жити в людському суспільстві, вони втратили мову, а навчитись уже не можуть. Тому що треба з дитиною розмовляти від самого народження, вчити, коли вона тільки народилася, бо може бути запізно. А ви, діти, поки ще маленькі, навчайтеся правильно розмовляти, поводитися гідно, щоб теж не було пізно, бо все починається з малого.

Учень. У світі дитині не можна без слова,

Без ласки, любові і без доброти.

Не можна прожити дитині без мови

І без спілкування не можна зрости.

Щоб в світі людиною справжньою стати,

Дитині потрібні турбота й тепло,

їй треба щодня між людьми виростати,

Щоб все у дитини чудово було.

Якщо ж виростає дитина з вовками,

То так, як і вовк, себе буде вести.

Ніколи не стане вона поміж нами.

Ніколи людиною їй не зрости.

Учениця. Я - україночка.

Хоч зовсім ще маленька,

Але але коли  ходила в перший клас,

Читати я навчилася легенько,

Бо дуже гарна рідна мова в нас.

Це українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно-чиста

І тепла, наче мамина рука.

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова.

Бо рідну мову треба добре знати.

Вона чудова, ніжна і жива.

Учень. Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці,

Її ми дуже любимо усі.

Моя чарівна мова промениста.

Вона у пісні й казочці звучить.

Найкраща в світі рідна і барвиста,

А як без неї на Землі прожить?

В нас, українців, - українська мова!

В ній найсвітліші, лагідні слова.

И матусі ніжна пісня колискова,

Як сонечко, нас щедро зігріва.

                         Пісня «Мамина сорочка» ( Н. Май)

Вчитель:  А тепер настав час усім разом вірші складати. Останнє слово другого рядочка будете добирати за змістом в риму.

Щоб розумним й мудрим стати,

Треба рідну мову ... (знати ).

А щоб вміти говорити,

Треба рідну мову ... (вчити).

Знає кожен з нас чудово –

Не прожити нам без ... (мови).

Рідна ж мова пелюсткова,

Мудра, світла,... (світанкова).

І дзвенить щодня і в свято.

Бо вона така ... (багата ).

І така джерельно-чиста

Наша мова ... ( промениста ).

Чарівна і калинова

Наша мова ... (веселкова).

В ній такі слова чудові,

Хліб і сіль на ... (рушникові).

В ній в віках батьки і діти,

Як без мови в світі ... (жити)?

Понад світом хай лунає,

Хай ніхто не ... (забуває).

Рідну мову українську,

Мудру, щедру,... (материнську).

Учитель. Гадаю, тепер ви будете ще наполегливіше вивчати рідну мову, щоб знати її і розмовляти нею, щоб збагатити свій словниковий запас. А для цього потрібно багато читати. Недаремно у народі кажуть: “Хто багато читає, той багато знає”, “Книжка вчить, як на світі жить”. Отож вчіться, читайте та іноземні мови вивчайте. Лише одне запам’ятайте - своєї мови не цурайтесь!

                                          Пісня «Любіть рідну мову»