Сценарій свята " Свято весни"

Про матеріал
Мета: Розширити уявлення учнів про свято. Розвивати вміння вітати близьких людей, робити їм приємні сюрпризи, з повагою ставитись до жінок і дівчаток. Виховувати доброзичливість, увагу, любов до людей. Матеріал: Подарунки, виготовлені руками учнів, для мам. Перебіг заходу Звучить спокійна музика 1 хлопчик. Ой як здорово сьогодні! День такий сонячний, веселий. 2 хлопчик. Справді здорово і так гарно на душі! Це, мабуть, тому, що скоро свято 8 березня! Діти граються. Звучить раптом різка музика і перериває гру. На сцену вибігає зима одягнена в білу сукню, вона махає сірою хусткою і кружиться по сцені. Діти злякано замовкають і дивляться. Зима Що злякалися? Я бачу! Зараз все переіначу! Снігом все довкіл покрию І на вас нашлю завію! Зима кружляє, снігом усе посипає. Дітям холодно. Вони вдягають шапки, застібають курточки, тупають ногами, імітують холод. Зима А то глянь, весна їм треба Й голубе безхмарне небо. Вже мене не поважають. Так весну свою чекають. А зі мною вам погано? Я ж була для вас жадана. Так мене усі чекали, Снігу-льоду виглядали. В сніжки гралися-змагались, На санках з гори спускались. Я ж вас снігом розважала, Льодом ріки укривала. Як мела колись порошу, То тоді була хороша? А тепер поглянь на них! Я не треба їм для втіх! Ще яке вам треба диво? Як це все несправедливо! Діти отямлюються і підходять ближче до Зими. 1 хлопчик Ну, не злися ти на нас. Для весни приходить час. Все в природі справедливо. Ти була для нас, як диво. 1 дівчинка Ти усіх нас звеселяла, Снігом землю покривала. Розсипала іній всюди Й дивувалися всі люди. 2 хлопчик Взимку всі дерева спали І поля відпочивали. Ти хорошою була. Але хочеться тепла. 2 дівчинка Ти нам радість дарувала, Снігом-льодом дивувала. Вся світилася для нас, Та скінчивсь зимовий час. 3 хлопчик Тож не злись на нас, не треба, Нам би сонця! Нам би неба! Ми за ним засумували. Нащо сніжні нам завали? 3 дівчинка То ж не злися ти на нас. Для весни вже справді час! Сонце треба молоде... Гляньте, хто це там іде? Лине пісня «Веснянка». На сцену виходить весна, веде за собою хоровод дітей. Всі діти сідають на свої місця крім задіяних у сценці. Зима Хто така? Чого прийшла? Чи нечиста принесла? На гостей я не чекаю — Все снігами замітаю. То ж дороги і стежини Недоступні для людини. Весна Не людина я — весна, Гарна, сонячна, ясна. І мені доріг не треба, Я прилинула із неба. Де залишила свій слід, Там розтанув сніг і лід. Там земелька відігрілась Й диво-квітка народилась. Там, де другий мій слідок — Вже побіг дзвінкий струмок. То ж не злися вже, Зима, В тебе силоньки нема. Все в природі справедливо. А весна — це справжнє диво. І не треба сумувати — Ти іди відпочивати. Бачиш, люба, в чому річ, Стала вже коротша ніч, День подовшав, засвітився І від сонечка зігрівся. То ж природа оживає, Все живе весни чекає. Сонечка, тепла і світла, Щоб земля уся розквітла. Людям треба ж небагато, Лиш тепло, любов і свято. Подаруй і ти тепло, Щоб від серця відлягло. І на північ йди до хати. Будеш там відпочивати. І вестимеш часу лік, Щоб прийти на другий рік. Ну, а я іду з квітками, З гарним настроєм, з піснями. Нащо нам твої пороші? Квіти ось які хороші. Ще й метелики літають Та довкілля прикрашають. Тепло сонце пригріває — Вся природа оживає! Діти виконують пісню «Йде весна» Дівчинка Ой весна-весна гарна і ясна, Ти до нас ідеш і тепло несеш. Весело в ярки потекли струмки. Криги попливли, квіти зацвіли. Хлопчик Ой весна-красна, ніжна запашна, Ти до нас ідеш, радість всім несеш. Ожива земля, луки і поля. І пташкам до нас вже летіти час. Дівчинка Славимо весну ніжну і ясну, Розмаїтий цвіт і пташок приліт. Щоб було тепло, щоб усе цвіло. І щоб в добрий час казка йшла до нас. Весна Діти, що ж ми наробили? Зиму так ото лишили. Ось стоїть вона саменька, Згорблена уся, сивенька. А була ж така — царівна, Білосніжна, гарна, дивна. Дивовижна королева! Срібна казка кришталева! Це не можна так лишати. Треба Зиму проводжати. Щоб вона, як прийде час, Повернулася до нас. Лине музика. Діти і Весна підбігають до Зими, буруть її за руки і проводжають зі сцени. Самі теж ідуть з нею. На сцену вибігають інші діти, кличуть Весну, щоб вона повернулася. Учень Весна в усі щілинки рветься, У вікна, в двері, у шпарки. І сонце лагідно сміється, Тепло дарує залюбки. Синичка радісно злітає, Ведмідь прокинувся від сну. Хто як уміє, так співає, І прославляє тим весну. Учень Синіє березневий ранок, Сніги чорніють за селом. Весна прийшла до нас на ганок І сіє квіти під вікном. А вдень, як сонце засвітилось, Зима і зовсім утекла. А крига берега пустилась І попливла, і попливла... Учень Струмки з горбочків задзвеніли, І білий світ весь задзвенів. Поля всі враз зазеленіли І ріки вийшли з берегів. Полощуть верби в водах віти, Вербові котики цвітуть. І визирнули перші квіти, А квіти радість всім несуть. Учень Весна прийшла струнка і гожа, В природі стільки вже пісень! І на весну — матуся схожа, Бо розвидняє діткам день. Вона встає і світ співає, І музика враз ожива. Матуся діток пригортає, Говорить ніжні їм слова. У школу діток проводжає І пестить, і голубить їх. У хаті цілий день лунає Дитяча пісня, ніжний сміх. Учень То ж навесні і в мами свято, Бо мама, як сама весна. То ж свята можна об’єднати — Весна і мамочка ясна. А ще бабусю привітати Ми хочемо у світлий день. І для жінок цих заспівати Ясних і радісних пісень. Діти виконують пісню «Нарешті вже веснонька люба прийшла» Весна Я рада, що мене чекали У березневий світлий день І стільки віршів прочитали, Чарівних вивчили пісень. Спасибі, хлопчики й дівчата. Але до праці час іти. Роботи в мене так багато... А час потрібно берегти. Весна йде зі сцени. На сцену піднімаються хлопчики і ведуть між собою розмову. Хлопчик Ми з товаришем гуляли, Ми серйозно розмовляли І не посварилися, А порозумілися. -Знаєш, Вітя, - мовлю я, Краща мама - це моя! Вітя. -Ні, Сперечатись нащо? Мусиш вірити мені, - Моя мама краща. Василько. Я товариша любив, Сперечатись не хотів, І повірили тому Він мені, а я йому. І обом приємно нам - І мені і Віті (показує на Вітю) Значить кожна з наших мам Є найкраща в світі. Вітя. Правда, Васильку, правда: Наші мами дуже хороші. І подарувати дуже хороше їм треба, дуже гарне. Василько. Так от я ж про це й думаю… А ти, Вітю, вже придумав. Вітя. Придумав! Отакенне велике - велике і цікаве-цікаве! Василько. То скажи, що саме?! Вітя. Я хочу мамі великого щастя! Хочу подарувати справжнього великого, світлого щастя. Василько. А ще всім мамам, дівчаткам, бабусям наше сердечне весняне привітання. Запрошуєо до журналу «Єралаш» Сценка «Мама уїхала…» Учитель Ой, Марійко-ученице, Ти куди біжиш така? Що розпатлані косиці, Забинтована рука, Чом коліна, як на сміх, Визирають із панчіх, А на синьому жакеті Білий ґудзик, як горіх? Марійка Не розпитуйте дарма, Бо хіба ж я знаю? Третій день себе сама Навіть не впізнаю! Забруднився комірець, Загубився гребінець, Всі підручники з портфеля Перебрались на стілець! Кіт нитки загнав під ліжко (для кота котушка - мишка), Поки я шукала їх. От що вийшло із панчіх! Ну й попала я в біду, Що нічого не знайду... Ми й котлети з братом раз Їли так, не смажені... Учитель Та що ж сталося у вас? Марійка Мама у відрядженні Сценка «Мама допоможе». Показують два хлопці. У кріслі сидить тато з газетою. Заходить син. Син. Тату, допоможи зібрати пазл. Тато. Прийде мама, допоможе. / Син виходить. Заходить. Син. Тату, там на кухні кран прорвало, вода тече. Тато. Прийде мама, відремонтує./ Знову виходить. Батько потягує носом повітря. Заходить син. Тато. Що це паленим пахне? Син. А на кухні занавіски загорілись! Тато (вскакує). Та чому ж ти мовчиш? Син. Прийде мама, погасить! Інсценування віршованого твору учнями Вітьок-бідак страждає так, Аж здригує ногами! Він - за столом, він пише твір «Я допомагаю мамі». Старанно олівець гризе Та супить брови грізно, Але нічого, хоч умри, До голови не лізе! Та ось тихесенько зайшла В його кімнату мама. - Вітько, будь ласка, в магазин Сходи за сірниками. Ідея! - тут гукає син. А мамі: «Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу - Роблю важкі уроки.» І мама вийшла... А Вітько Швиденько пише в зошит: «Я в магазин завжди ходжу, Коли мене попросять». Хвилин за десять мама знов З'являється у дверях. - Вiтюнь, картопельки почисть, А я зварю вечерю. - Сама вари! - кричить Вітько, Та так, що ледь не трісне. - Я твір пишу, я зайнятий, Сама звари нам їсти! Виходить мама, а синок Писати знов сідає: «Я мамі сам обід варю, Вечерю та сніданок». Радіє син: «Не твір, а люкс! Оцінка буде гарна!». І геть не думає про те, Що він радіє марно. Сценка «Клуб джентельменів» 1-й джентльмен - Добрий день, поважні панове i дами, прекрасні мами! Ми радi привітати вас від імені клубу джентльменів 2-й джентльмен - Сьогодні наші розмови тільки про вас, про вашу любов i ніжність. 3-й джентльмен - Ми навіть позмагаємося! 4-й джентльмен - Сер, що ви маєте на увазі? 3-й джентльмен - А те, що зараз проведемо конкурс - хто найнiжнiшi слова своїй мамі скаже? 1-й джентльмен. Першим я сказать беруся: мама, матінка, матуся! 2-й джентльмен. Назову такі я ймення: мамця, мамочка, неня! 3-й джентльмен. Вже й мені сказати муля: мамка, мамочка, мамуля! 4-й джентльмен. Як почують ці слова матусі, в них серце зразу оживе! Починайте й ви змагання, друзі, хто ніжніше маму назове! Діти промовляють ніжні, ласкаві слова, якими вони називають своїх мам. 2-й джентльмен - Добре вам говорити, а моєї мами немає вдома. 4-й джентльмен. - А де ж вона? 2-й джентльмен - На Місяці! 4-й джентльмен. - Не може бути! Неправда! 2-й джентльмен - Ні, правда, я сам чув, як вона казала татові, що їде на місяць. 3-й джентльмен - Сер, а це правда, що люди в землі ростуть? 1-й джентльмен - Звідки це ти взяв? 3-й джентльмен - Я чув, як наш тато сусіда запитував: «Де це ти викопав таку злу дружину?». 2-й джентльмен - Так, дивні речі відбуваються у світі! 1-й джентльмен. Кажуть, у Парижі найкращі жінки, але це скоріше, мабуть, не так - найкращі жінки живуть у нашому селі 2-й джентльмен Усіх затьмарять красою сьогодні. Ви, мабуть, будете зі мною згодні? 3-й джентльмен Разом із нами усіх привітайте, Разом із нами усім побажайте, Щоб сонце світило мирно i ясно І наші жінки були завжди прекрасні! Песня джентльменов От улыбки хмурый день светлей Поздравляем, наши мамы дорогие, Очень крепко, крепко любим вас И целуем ваши ручки золотые. Припев: Как мужчины – джентльмены. Просим мы у вас прощенья Быть послушными всегда мы обещаем Мы и сами не хотели Приносить вам огорченья, Как всё это получается не знаем. Шлём улыбки, дарим всем цветы, Обещаем быть всегда, Всегда послушны. Помогать по дому, мыть полы И на место убирать свои игрушки. Двоє учнів підходять до матусі Учень Матусю рідненька найкраща у світі, Про всіх нас турбуєшся ти. Щоб всі ми були і одягнені, й ситі, І легко було нам рости. Щоб труднощі вміли в житті подолати, І добрими стали людьми. Та світ наш великий могли пізнавати І мудрими виросли ми. Спасибі тобі за вселенську турботу, За кожну секунду життя. За ночі без сну та за думи й скорботу, За те, що ведеш в майбуття. Учениця Моя матуся схожа на весну, Красива, наче сонце світанкове. Люблю я усмішку веселу і ясну І кожне слово щире й загадкове. Та ніжну ласку, що у тих словах, І дотик рук, обійми-поцілунки. Та доброту, що ллється у піснях. Усе це — долі щедрі подарунки. Пісня Слон у зоопарку Учень підходить до бабусі За бабусю замовити хочу словечко, Доброта в ній — не має меж. Добре й щире в бабусі моєї сердечко І душа в неї світла теж. Вона внукам дарує сердечність і ласку, Її щедрість не знає кінця! Вона завжди розкаже легенду чи казку І любов’ю зігріє серця. Учениця Подарує онукам загадку і диво, Зніме зірку гарячу з небес. Щоб ішли по життю її внуки щасливо Й мали сонця побільше й чудес. Щоб росли всі хороші, здорові, щасливі Та усміхнені завжди були. Працьовиті та мудрі, веселі й вродливі Всі на білому світі жили. Діти бабусям вручають перші весняні квіти. Діти виконують пісню про бабусю 1 учень: Дорогі бабусеньки журавоньки сиві, Хай збудуться всі ваші мрії! 2 учень: Притулиться сонце до ніг! Хай всі негаразди, журба, лиховії Обходять ваш тихий поріг! 3 учень: Спасибі за довгі недоспані ночі, за щирі казки і пісні, За теплі, ясні і лагідні очі, покупані в сонці й весні! 4 учень: Спасибі,що ви не жалієте ласки, ховаючи втому щодня, Каструлі на кухні, заморена сапка, курчат, каченят метушня… 5 учень: Встигаєте з всім ви і днями, й роками Ще й хліб кожен день на столі. Нехай же здоров’я Господь посилає, Бабусі, ми шлем вам уклін до землі! 6 учень: Нехай сьогодні наше привітання у вашім серці лишить добрий слід, Прийміть найкращі наші побажання здоров’я, щастя на багато літ! 7 учень: Зичимо здоров’я міцного, щастя рясного, Хліба запашного, неба безхмарного, настрою гарного! 8 учень: Нехай роки пливуть, як чиста вода, хай обминає всяка біда, Хай сонечко ясне вам силу дає, а сива зозуля – сто літ накує! 9 учень: Уклін вам доземний, рідненькі бабусі, за все що робили в житті, Нехай осявають всі ваші стежинки сто років зірки молоді! Учень І про сестричку хочу я сказати Хороше слово, бо вона моя Найкраща подруга і нас не роз’єднати, Вона, я, мама й тато — це сім’я. Сестричка допоможе й приголубить. Ми з нею разом ходимо кругом. Вона хороша й дуже мене любить І нам приємно бути вдвох обом. Грицько Бойко. «Сестричка» Ростом невеличка І швидка-швиденька — Це моя сестричка, Ще вона маленька. Та як всі дівчатка Все вона з нитками — Учиться в’язати У своєї мами. Вчора здивувала Всіх моя сестричка. Братику зв’язала Білі рукавички. Гарні, невеличкі, Теплі та м’якенькі... От вам і сестричка, Ось вам і маленька! Танок Учень Дорогі жінки, дівчата! Наші рідні і красиві! Кращого немає свята, Аніж те, що прийшло нині! Учень Це для вас сніги розтали, Це для вас прийшла весна. Ви собою полонили Наші душі і серця. Учень То ж лишайтесь завжди милі, Ніжні, щирі, чарівні, І розумні, і вродливі, І веселі, і прості! Діти виконують пісню «Хвостики- метелики» Звучить спокійна пісня, всі діти виходять на сцену з подарунками. 1-й учень: Бажаєм вам радості,щастя й любові, 2-й учень: Бажаєм, щоб завжди були ви здорові! 3-й учень: Щоб настрій завжди був веселий, хороший! 4-й учень: Щоб в кожній кишені водилися гроші! 5-й учень: Ми любим за все вас: за строгість, за ласку, 6-й учень: Хай буде життя ваше світлим, як казка! 7-й учень: Хай зігрівають душу вам красою Весни тендітні пелюстки. 8-й учень: І розливаються джерельною водою кохання й щастя гомінкі струмки! 9-й учень: Хай пролісок перший дарує вам ніжність, 10-й учень: А сонце весняне дарує тепло! 11-й учень: У березні вітер несе хай надію! 12-й учень: І щастя, і радість, і тільки добро! 13-й учень: Зі святом весни, краси і любові! 14-й учень: Хай щастя і радість несе кожна мить, 15-й учень: Всього у житті нехай буде доволі! Загальне фото на пам'ять.
Перегляд файлу

 

Мета: Розширити уявлення учнів про свято. Розвивати вміння вітати близьких людей, робити їм приємні сюрпризи, з повагою ставитись до жінок і дівчаток. Виховувати доброзичливість, увагу, любов до людей.

Матеріал: Подарунки, виготовлені руками учнів, для мам.

Перебіг заходу

Звучить спокійна музика

 

1 хлопчик. Ой як здорово сьогодні! День такий сонячний, веселий.

2 хлопчик. Справді здорово і так гарно на душі! Це, мабуть, тому, що скоро свято 8 березня!

Діти граються.

Звучить раптом різка музика і перериває гру. На сцену вибігає зима одягнена в білу сукню,  вона махає сірою хусткою і кружиться по сцені. Діти злякано замовкають і дивляться.

Зима

Що злякалися? Я бачу!
Зараз все переіначу!
Снігом все довкіл покрию
І на вас нашлю завію!

Зима кружляє, снігом усе посипає. Дітям холодно. Вони вдягають шапки, застібають курточки, тупають ногами, імітують холод.

Зима

А то глянь, весна їм треба
Й голубе безхмарне небо.
Вже мене не поважають.
Так весну свою чекають.
А зі мною вам погано?
Я ж була для вас жадана.
Так мене усі чекали,
Снігу-льоду виглядали.
В сніжки гралися-змагались,
На санках з гори спускались.
Я ж вас снігом розважала,
Льодом ріки укривала.
Як мела колись порошу,
То тоді була хороша?
А тепер поглянь на них!
Я не треба їм для втіх!
Ще яке вам треба диво?
Як це все несправедливо!

Діти отямлюються і підходять ближче до Зими.

1 хлопчик

Ну, не злися ти на нас.
Для весни приходить час.
Все в природі справедливо.
Ти була для нас, як диво.

1 дівчинка

Ти усіх нас звеселяла,
Снігом землю покривала.
Розсипала іній всюди
Й дивувалися всі люди.

2 хлопчик

Взимку всі дерева спали
І поля відпочивали.
Ти хорошою була.
Але хочеться тепла.

2 дівчинка

Ти нам радість дарувала,
Снігом-льодом дивувала.
Вся світилася для нас,
Та скінчивсь зимовий час.

3 хлопчик

Тож не злись на нас, не треба,
Нам би сонця! Нам би неба!
Ми за ним засумували.
Нащо сніжні нам завали?

3 дівчинка

То ж не злися ти на нас.
Для весни вже справді час!
Сонце треба молоде...
Гляньте, хто це там іде?

Лине пісня «Веснянка». На сцену виходить весна, веде за собою хоровод дітей. Всі діти сідають на свої місця крім задіяних у сценці.

Зима

Хто така? Чого прийшла?
Чи нечиста принесла?
На гостей я не чекаю —
Все снігами замітаю.
То ж дороги і стежини
Недоступні для людини.

Весна

Не людина я — весна,
Гарна, сонячна, ясна.
І мені доріг не треба,
Я прилинула із неба.
Де залишила свій слід,
Там розтанув сніг і лід.
Там земелька відігрілась
Й диво-квітка народилась.
Там, де другий мій слідок —
Вже побіг дзвінкий струмок.
То ж не злися вже, Зима,
В тебе силоньки нема.
Все в природі справедливо.
А весна — це справжнє диво.
І не треба сумувати —
Ти іди відпочивати.
Бачиш, люба, в чому річ,
Стала вже коротша ніч,
День подовшав, засвітився
І від сонечка зігрівся.
То ж природа оживає,
Все живе весни чекає.
Сонечка, тепла і світла,
Щоб земля уся розквітла.
Людям треба ж небагато,
Лиш тепло, любов і свято.
Подаруй і ти тепло,
Щоб від серця відлягло.
І на північ йди до хати.
Будеш там відпочивати.
І вестимеш часу лік,
Щоб прийти на другий рік.
Ну, а я іду з квітками,
З гарним настроєм, з піснями.
Нащо нам твої пороші?
Квіти ось які хороші.
Ще й метелики літають
Та довкілля прикрашають.
Тепло сонце пригріває —
Вся природа оживає!

Діти виконують пісню «Йде весна»

Дівчинка

Ой весна-весна гарна і ясна,
Ти до нас ідеш і тепло несеш.
Весело в ярки потекли струмки.
Криги попливли, квіти зацвіли.

Хлопчик
Ой весна-красна, ніжна запашна,
Ти до нас ідеш, радість всім несеш.
Ожива земля, луки і поля.
І пташкам до нас вже летіти час.

Дівчинка
Славимо весну ніжну і ясну,
Розмаїтий цвіт і пташок приліт.
Щоб було тепло, щоб усе цвіло.
І щоб в добрий час казка йшла до нас.

 

Весна

Діти, що ж ми наробили?
Зиму так ото лишили.
Ось стоїть вона саменька,
Згорблена уся, сивенька.
А була ж така — царівна,
Білосніжна, гарна, дивна.
Дивовижна королева!
Срібна казка кришталева!
Це не можна так лишати.
Треба Зиму проводжати.
Щоб вона, як прийде час,
Повернулася до нас.

Лине музика. Діти і Весна підбігають до Зими, буруть її за руки і проводжають зі сцени. Самі теж ідуть з нею. На сцену вибігають інші діти, кличуть Весну, щоб вона повернулася.

 Учень

Весна в усі щілинки рветься,
У вікна, в двері, у шпарки.
І сонце лагідно сміється,
Тепло дарує залюбки.
Синичка радісно злітає,
Ведмідь прокинувся від сну.
Хто як уміє, так співає,
І прославляє тим весну.

 Учень

Синіє березневий ранок,
Сніги чорніють за селом.
Весна прийшла до нас на ганок
І сіє квіти під вікном.
А вдень, як сонце засвітилось,
Зима і зовсім утекла.
А крига берега пустилась
І попливла, і попливла...

Учень

Струмки з горбочків задзвеніли,
І білий світ весь задзвенів.
Поля всі враз зазеленіли
І ріки вийшли з берегів.
Полощуть верби в водах віти,
Вербові котики цвітуть.
І визирнули перші квіти,
А квіти радість всім несуть.

 Учень

Весна прийшла струнка і гожа,
В природі стільки вже пісень!
І на весну — матуся схожа,
Бо розвидняє діткам день.
Вона встає і світ співає,
І музика враз ожива.
Матуся діток пригортає,
Говорить ніжні їм слова.
У школу діток проводжає
І пестить, і голубить їх.
У хаті цілий день лунає
Дитяча пісня, ніжний сміх.

 Учень

То ж навесні і в мами свято,
Бо мама, як сама весна.
То ж свята можна об’єднати —
Весна і мамочка ясна.
А ще бабусю привітати
Ми хочемо у світлий день.
І для жінок цих заспівати
Ясних і радісних пісень.

Діти виконують пісню «Нарешті вже веснонька люба прийшла»

Весна

Я рада, що мене чекали
У березневий світлий день
І стільки віршів прочитали,
Чарівних вивчили пісень.
Спасибі, хлопчики й дівчата.
Але до праці час іти.
Роботи в мене так багато...
А час потрібно берегти.

Весна йде зі сцени.

 На сцену піднімаються хлопчики і ведуть між собою розмову.

Хлопчик

Ми з товаришем гуляли,

Ми серйозно розмовляли

 І не посварилися,

А порозумілися.

-Знаєш, Вітя, - мовлю я,

Краща мама - це моя!

Вітя.

-Ні,

Сперечатись нащо?

Мусиш вірити мені, -

Моя мама краща.

 

Василько.

Я товариша любив,

Сперечатись не хотів,

І повірили тому

Він мені, а я йому.

І обом приємно нам -

І мені і Віті (показує на Вітю)

Значить кожна з наших мам

Є найкраща в світі.

 

Вітя. Правда, Васильку, правда: Наші мами дуже хороші. І подарувати дуже хороше їм треба, дуже гарне.

 

Василько. Так от я ж про це й думаю… А ти, Вітю, вже придумав.

 

Вітя. Придумав! Отакенне велике - велике і цікаве-цікаве!

 

Василько. То скажи, що саме?!

 

Вітя. Я хочу мамі великого щастя! Хочу подарувати справжнього великого, світлого щастя.

 

Василько. А ще всім мамам, дівчаткам, бабусям наше сердечне весняне привітання.

Запрошуєо до журналу «Єралаш»
Сценка «Мама уїхала…» 
Учитель 
Ой, Марійко-ученице, 
Ти куди біжиш така? 
Що розпатлані косиці, 
Забинтована рука, 
Чом коліна, як на сміх, 
Визирають із панчіх, 
А на синьому жакеті 
Білий ґудзик, як горіх? 
Марійка 
Не розпитуйте дарма, 
Бо хіба ж я знаю? 
Третій день себе сама 
Навіть не впізнаю! 
Забруднився комірець, 
Загубився гребінець, 
Всі підручники з портфеля 
Перебрались на стілець! 
Кіт нитки загнав під ліжко 
(для кота котушка - мишка), 
Поки я шукала їх. 
От що вийшло із панчіх! 
Ну й попала я в біду, 
Що нічого не знайду... 
Ми й котлети з братом раз 
Їли так, не смажені... 
Учитель 
Та що ж сталося у вас? 
Марійка 

Мама у відрядженні

 

Сценка «Мама допоможе».

 Показують два хлопці. У кріслі сидить тато з газетою. Заходить син.
Син. Тату, допоможи зібрати пазл.
Тато. Прийде мама, допоможе. / Син виходить. Заходить.
Син. Тату, там на кухні кран прорвало, вода тече.
Тато. Прийде мама, відремонтує./ Знову виходить.
Батько потягує носом повітря. Заходить син.
Тато. Що це паленим пахне?
Син. А на кухні занавіски загорілись!
Тато (вскакує). Та чому ж ти мовчиш?
Син. Прийде мама, погасить!

 


Інсценування віршованого твору учнями 
Вітьок-бідак страждає так, 
Аж здригує ногами! 
Він - за столом, він пише твір 
«Я допомагаю мамі». 
Старанно олівець гризе 
Та супить брови грізно, 
Але нічого, хоч умри, 
До голови не лізе! 
Та ось тихесенько зайшла 
В його кімнату мама. 
- Вітько, будь ласка, в магазин 
Сходи за сірниками. 
Ідея! - тут гукає син. 
А мамі: «Ну й морока! 
Сама іди! Я твір пишу - 
Роблю важкі уроки.» 
І мама вийшла... А Вітько 
Швиденько пише в зошит: 
«Я в магазин завжди ходжу, 
Коли мене попросять». 
Хвилин за десять мама знов 
З'являється у дверях. 
- Вiтюнь, картопельки почисть, 
А я зварю вечерю. 
- Сама вари! - кричить Вітько, 
Та так, що ледь не трісне. 
- Я твір пишу, я зайнятий, 
Сама звари нам їсти! 
Виходить мама, а синок 
Писати знов сідає: 
«Я мамі сам обід варю, 
Вечерю та сніданок». 
Радіє син: «Не твір, а люкс! 
Оцінка буде гарна!». 
І геть не думає про те, 
Що він радіє марно. 

Сценка «Клуб джентельменів»

1-й джентльмен - Добрий день, поважні панове i дами, прекрасні мами! Ми радi привітати вас від імені клубу джентльменів 
2-й джентльмен - Сьогодні наші розмови тільки про вас, про вашу любов i ніжність. 
3-й джентльмен - Ми навіть позмагаємося! 
4-й джентльмен - Сер, що ви маєте на увазі? 
3-й джентльмен - А те, що зараз проведемо конкурс - хто найнiжнiшi слова своїй мамі скаже? 
1-й джентльмен. Першим я сказать беруся: мама, матінка, матуся! 
2-й джентльмен. Назову такі я ймення: мамця, мамочка, неня! 
3-й джентльмен. Вже й мені сказати муля: мамка, мамочка, мамуля! 
4-й джентльмен. Як почують ці слова матусі, в них серце зразу оживе! Починайте й ви змагання, друзі, хто ніжніше маму назове! 
Діти промовляють ніжні, ласкаві слова, якими вони називають своїх мам. 
2-й джентльмен - Добре вам говорити, а моєї мами немає вдома. 
4-й джентльмен. - А де ж вона? 
2-й джентльмен - На Місяці! 
4-й джентльмен. - Не може бути! Неправда! 
2-й джентльмен - Ні, правда, я сам чув, як вона казала татові, що їде на місяць. 


3-й джентльмен - Сер, а це правда, що люди в землі ростуть? 
1-й джентльмен - Звідки це ти взяв? 
3-й джентльмен - Я чув, як наш тато сусіда запитував: «Де це ти викопав таку злу дружину?». 
2-й джентльмен - Так, дивні речі відбуваються у світі! 


1-й джентльмен. Кажуть, у Парижі найкращі жінки, але це скоріше, мабуть, не так - найкращі жінки живуть у нашому селі
2-й джентльмен 
Усіх затьмарять красою сьогодні. 
Ви, мабуть, будете зі мною згодні? 
3-й джентльмен 
Разом із нами усіх привітайте, 
Разом із нами усім побажайте, 
Щоб сонце світило мирно i ясно 
І наші жінки були завжди прекрасні! 

Песня джентльменов 
От улыбки хмурый день светлей 
Поздравляем, наши мамы дорогие, 
Очень крепко, крепко любим вас 
И целуем ваши ручки золотые. 
Припев: 
Как мужчины – джентльмены. 
Просим мы у вас прощенья 
Быть послушными всегда 
мы обещаем 
Мы и сами не хотели 
Приносить вам огорченья, 
Как всё это получается не знаем. 

Шлём улыбки, дарим всем цветы, 
Обещаем быть всегда, 
Всегда послушны. 
Помогать по дому, мыть полы 
И на место убирать свои игрушки. 

Двоє учнів підходять до матусі

Учень

Матусю рідненька найкраща у світі,
Про всіх нас турбуєшся ти.
Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,
І легко було нам рости.
Щоб труднощі вміли в житті подолати,
І добрими стали людьми.
Та світ наш великий могли пізнавати
І мудрими виросли ми.
Спасибі тобі за вселенську турботу,
За кожну секунду життя.
За ночі без сну та за думи й скорботу,
За те, що ведеш в майбуття.

Учениця

Моя матуся схожа на весну,
Красива, наче сонце світанкове.
Люблю я усмішку веселу і ясну
І кожне слово щире й загадкове.
Та ніжну ласку, що у тих словах,
І дотик рук, обійми-поцілунки.
Та доброту, що ллється у піснях.
Усе це — долі щедрі подарунки.

 

Пісня Слон у зоопарку

 

Учень підходить до бабусі

За бабусю замовити хочу словечко,
Доброта в ній — не має меж.
Добре й щире в бабусі моєї сердечко
І душа в неї світла теж.
Вона внукам дарує сердечність і ласку,
Її щедрість не знає кінця!
Вона завжди розкаже легенду чи казку
І любов’ю зігріє серця.

Учениця

Подарує онукам загадку і диво,
Зніме зірку гарячу з небес.
Щоб ішли по життю її внуки щасливо
Й мали сонця побільше й чудес.
Щоб росли всі хороші, здорові, щасливі
Та усміхнені завжди були.
Працьовиті та мудрі, веселі й вродливі
Всі на білому світі жили.

Діти бабусям вручають перші весняні квіти.

 

Діти виконують пісню про бабусю

 

1  учень:

Дорогі бабусеньки журавоньки сиві,

Хай збудуться всі ваші мрії!

 

2 учень:

Притулиться сонце до ніг!

Хай всі негаразди, журба, лиховії

Обходять ваш тихий поріг!

 

3 учень:

Спасибі за довгі недоспані ночі, за щирі казки і пісні,

За теплі, ясні і лагідні очі, покупані в сонці й весні!

 

4 учень:

Спасибі,що ви не жалієте ласки, ховаючи втому щодня,

Каструлі на кухні, заморена сапка, курчат, каченят метушня…

 

5 учень:

Встигаєте з всім ви і днями, й роками

Ще й хліб кожен день на столі.

Нехай же здоров’я Господь посилає,

Бабусі, ми шлем вам уклін до землі!

 

6 учень:

Нехай сьогодні наше привітання у вашім серці лишить добрий слід,

Прийміть найкращі наші побажання здоров’я, щастя на багато літ!

 

7 учень:

Зичимо здоров’я міцного, щастя рясного,

Хліба запашного, неба безхмарного, настрою гарного!

 

8 учень:

Нехай роки пливуть, як чиста вода, хай обминає всяка біда,

Хай сонечко ясне вам силу дає, а  сива зозуля – сто літ накує!

 

9 учень:

Уклін вам доземний, рідненькі бабусі, за все що робили в житті,

Нехай осявають всі ваші стежинки сто років зірки молоді! 

 

 

Учень

І про сестричку хочу я сказати
Хороше слово, бо вона моя
Найкраща подруга і нас не роз’єднати,
Вона, я, мама й тато — це сім’я.
Сестричка допоможе й приголубить.
Ми з нею разом ходимо кругом.
Вона хороша й дуже мене любить
І нам приємно бути вдвох обом.

 

 

 

Грицько Бойко. «Сестричка»

Ростом невеличка
І швидка-швиденька —
Це моя сестричка,
Ще вона маленька.
Та як всі дівчатка
Все вона з нитками —
Учиться в’язати
У своєї мами.
Вчора здивувала
Всіх моя сестричка.
Братику зв’язала
Білі рукавички.
Гарні, невеличкі,
Теплі та м’якенькі...
От вам і сестричка,
Ось вам і маленька!

Танок

Учень

Дорогі жінки, дівчата!
Наші рідні і красиві!
Кращого немає свята,
Аніж те, що прийшло нині!
Учень
Це для вас сніги розтали,
Це для вас прийшла весна.
Ви собою полонили
Наші душі і серця.
Учень
То ж лишайтесь завжди милі,
Ніжні, щирі, чарівні,
І розумні, і вродливі,
І веселі, і прості!

 

Діти виконують пісню «Хвостики- метелики»

 

Звучить спокійна пісня, всі діти виходять на сцену з подарунками.

 

1-й учень:

Бажаєм вам радості,щастя й любові,

2-й учень:

Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!

3-й учень:

Щоб настрій завжди був веселий, хороший!

4-й учень:

Щоб в кожній кишені водилися гроші!

5-й учень:

Ми любим за все вас: за строгість, за ласку,

6-й учень:

Хай буде життя ваше світлим, як казка!

7-й учень:

Хай зігрівають душу вам красою
Весни тендітні пелюстки.

8-й учень:

І розливаються джерельною водою
кохання й щастя гомінкі струмки!

9-й учень:

Хай пролісок перший дарує вам ніжність,

10-й учень:

А сонце весняне дарує тепло!

11-й учень:

У березні вітер несе хай надію!

12-й учень:

І щастя, і радість, і тільки добро!

13-й учень:

Зі святом весни, краси і любові!

14-й учень:

Хай щастя і радість несе кожна мить,

15-й учень:

Всього у житті нехай буде доволі!

 

Загальне фото на пам'ять.

1

 

Завантаження...
doc
Додано
28 березня 2020
Переглядів
693
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку