Сценарій свята «Тернистий шлях України»

Сценарій свята

«Тернистий шлях України»

Під музику виходять ведучі.

1  … Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветьсяУкраїна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…

2  Давня легенда говорить, що колись Бог спустився на землю, щоб перепочити з янголами. До якої домівки б він не заходив, всюди його зустрічали хлібом і сіллю. Йому дуже сподобався цей край землі. І він часто став сюди спускатися зі словами: «Піду на край». Кажуть, відтоді пішла назва нашої держави – Україна.

(Під музику виходить Україна)

1 І була Україна, як дівчина,  така чарівлива, гнучка, розкішна.

А тільки та врода незрівнянна викликала у всіх не втіху, не радість, а заздрість. І приходили усілякі злюки лихотворні,— і мучили її, і терзали, і нівечили, і топтали.

           (Україна одягає терновий вінок)

2 Було це близько п’яти століть тому. Наш рідний край поневолили підступні завойовники. Ой, як важко стало житии українському людові! І почав він утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де розкинулися степи.
Втікачі називали себе козаками.

(Під музику виходять козаки)

Пісня «Ми – козаки!»

1Легендарна Запорозька Січ – символ мужності і незламності українського народу. Від роду до роду передається їх заповіт житии чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, ріднумову, з повагою і розумінням ставитися до інших народів.

Козак 1.    Славна Січ ворогам ішла навстріч,

                   Рідну землю захищала і народ наш

                   Прославляла!

Козак 2. Козак - це передовсім воїн за духом, і воюватиме він тільки за честь і свободу. ШЛЯХЕТНІСТЬ, МУДРІСТЬ, ВІДВАГА – три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!

Пісня «Ми – козаки»

Козак 2. Та не довго гриміла слава України. Підступництво російських царів вкрало волю України, зрадило добрі наміри Хмельницького.

Україна.

Було козакам воювати за віщо – 
За ними стояла я, коханаВкраїна. 
Жаль, мертва настала пізніше тут тиша: 
Занепад, який назвали «Руїна». 

Читці.

1. Через віки, через страждання й муки, з мільйонами жертв йшла Україна до жаданої волі, проголошеної 22 січня 1918 року.

2.  Але і на цьому шляху загинула незліченна кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність. Найтяжчим гріхом українці ввважалося любити свою землю.

3. Бій під Крутаминалежить до однієї з найтрагічніших сторінок нашої історії. Під Крутами загинув цілий студентський Курінь – триста студентів – цвіт української молоді, цвіт української Нації.

Україна.  Гімназисти і студенти. Вони пішли, щоб затримати ворога, який був майже під Золотими Воротами Києва… І полягли … Вони принесли в жертву своє молоде життя.

4.  Слава героям Крутів –

Усі.  Слава Україні!

5. Йшли роки, минали століття... А люди у думах своїхповерталися знову і знову до мрії про волю, незалежність. І ніщо не могло вбити вільного духу українського народу: ні голодомор, ні сталінські репресії, ні екологічна та духовна катастрофа. Так, це все з нашої історії, з історії нашої держави, нашого народу.

6. 24 серпня 1991 року здійснилася мрія українського народу. Україна стала вільною!

7. Українське військо, мов з могили встало,

Розгорнуло прапор сонячно-блакитний,

Прапор України, рідний, заповітний.

(Накидають Україні на плечі прапор)

(Ведуча знімає  вінок терновий з голови України)

 9. Невпинний час страждань, людського болю

Нам відрахував і днини і години

Вінець терновий, оповивши волю,

Лежав і на чолі. Й на серці України.

Він  міг би довго душі нам косити,

Принижувати, і вбивать людину.

Ні, досить цей вінок носити!

Ти долі іншої достойна, Україно!

(«Україні» одягають український вінок).

 10.Здавалось б, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною державою.

Але сьогодні Україна потопає в сльозах від горя. (Україна плаче)

Отак Україна все своє життя плаче дрібненько, а далі з якогось шматочка знову відродиться. А чому? А тому, що завжди знаходилось потрібне число лицарів.

11. А як же тепер? І що ж тепер? Чому красуня Україна знову запечалилась-похилилася? Чи необхідного числа лицарства якраз і бракує.

12. Але ж і ми не останні серед юнацтва-козацтва! Підростай-мо скоріше і поповнюй-мо лицарські лави. Захищаймо Україну!

 (Під музику показують бій)

Ведуча 1.

Ми – українці! Гордо кажемо вголос!

Ми – з України! Серце промовля!

Ми – із країни, де так щедро родить колос,

І синь небесна душу ожива!

   Пісня

(Усі стають в один ряд)
Усі. Хай живеУкраїна!

Слава Україні – Героям слава!