Сценарій свята "Туристськими стежками"

Свято «Туристськими стежками»

Мета: формувати в дітей уявлення про туристсько-краєзнавчу діяльність. Розширити знання про рідне місто. Вчити дітей помічати забруднення середовища й прибирати його. Формувати уявлення про те, як треба взаємодіяти з природою, аби не зашкодити ні їй, ні собі. Продовжувати збагачувати знання про цілющі рослини, вчити розрізняти кілька видів (подорожник, м’ята, підбіл, липа) закріпити правила їх використання. Практично відпрацьовувати техніку подолання природних перешкод: перестрибування, підлізання. Виховувати любов до рідного міста, до природи, турботливе ставлення до неї.

Обладнання: глобус, карта України, цілющі трави в торбинках, сигнальні карточки - “світлофорчики” (червона та зелена), дидактична гра “Правила поведінки в лісі”, бак, поліетиленовий пакет для збирання сміття, саджанець дерева, лопата, поливальниця, наплічники (в кожної дитини), казанок.

Хід заняття

(до кімнати заходить дорослий і запитує дітей)

- Діти, зараз з вами немає вашого керівника, але ось його записка (читає) “Діти, нас з вами запрошують у подорож друзі – старші туристи. Зараз я домовляюся з ними, а ви швиденько збирайтеся. Чекаю біля виходу”

(діти гуртом виходять із приміщення. Керівник у спортивному вбранні з рюкзаком зустрічає дітей)

- Доброго дня! Ви вже знаєте, хто такі туристи? Вірно, туристами називають людей, які люблять мандрувати. Вони вивчають свій рідний край, дізнаючись про нього чимало цікавого. Туристам допомагають у походах карта, компас та інші прилади. У мене також є карта-схема (показує). Але самому вирушати у мандри нецікаво та, іноді, небезпечно. Діти, а ви ж також любите мандрувати, чи не так?

- Любимо!

- Тож запрошую вас із собою. Наш перший похід буде по добре знайомих місцях. Розгляньмо карту-схему нашої мандрівки. (разом розглядають карту). Ми вже з вами знайомилися з такими картами і ви знаєте, як позначаються на них різні предмети (уточнюється маршрут). А ось цікаве позначення (показує глобус) Хочете дізнатися, що це? Рушаймо!

(діти шикуються в клону й промовляють)

Раз, два, три, чотири,

Три, чотири, раз, два,

Ми крокуєм дружно в ряд.

Ми туристи всі завзяті –

І дівчатка, і хлоп’ята.

 (підходять до першої зупинки: стіл, на столі глобус, карта України, прапорці)

- Ось наш перший привал – привал Знань. А знаєте діти, що це?

- Глобус!

- Правильно. Наша планета Земля – величезна куля. А глобус – то її модель, так би мовити “іграшкова” Земля. На ньому намальовано все, що є на Землі: океани, моря, материки, острови. Ось материк Африка, ось Америка, а ось Євразія. Тут знаходиться і наша країна – Україна. (прикріплює прапорець) Але на глобусі вона виглядає маленькою, а насправді наша Батьківщина ось яка велика. (розгортає карту України). Існують географічні карти різних країн. Це карта України. То як називається країна, в якій ми живемо?

- Країна, в якій ми живемо, називається Україна!

- Вірно. Про Україну написано багато віршів та пісень.

(діти розповідають вірші про Україну)

Рідний край (Варвара Гринько)

Водограй, полів розмай,

Зелен гай, ліщина.

Все це рідний, любий край –

Наша Батьківщина.

Пам’ятай, не забувай

Батьківську стежину.

Прикрашай, шануй свій край,

Дім свій – Батьківщину.

Розгорнувсь дивами обрій (Микола Петренко)

Розгорнувсь дивами обрій

Вдаль від батьківських воріт.

Ми безстрашні, ми хоробрі

Вирушаєм в зелен-світ.

Ми зустрінем неодмінно

Пісню, труд, навчання, сміх.

Привітай же, Україно,

Нас, малих дітей твоїх.

Мрія  (Дмитро Павличко)

Як виросту – збудую хату,

На хаті колесо приб’ю,

А там я поселю крилату

Лелечу клекітну сім’ю.

Нехай розводиться, гніздиться

По всіх деревах і хатах.

Нехай мені щоночі сниться,

що я літаю, наче птах.

- Діти, а чим багата наша Україна?

- Україна багата пшеничними ланами, вугіллям, залізною рудою. В Україні є моря – Чорне і Азовське, гори Карпати.

- А хто знає, яка столиця України?

(діти називають. Керівник прикріплює прапорець на карті)

- Молодці діти! Ви добре все знаєте. Але нам слід вирушати далі.  Розгляньмо нашу карту-схему, куди маємо йти? Бачу на нас чекають перешкоди. Ви готові долати їх? Рушаймо!

(діти шикуються в колону, долають різні перешкоди: підлізають під натягнутою між деревами мотузкою; переходять “болото” по купинах-камінцях; проходять по бордюру. Друга зупинка – спортивний майданчик)

• Ми йшли, йшли, йшли

І галявину знайшли.

Що ж бо сталося, галявко?

Тут і там порожні банки,

Та й ще й ніби всім на зло,

Під ногами бите скло.

- Злодії тут побували, он кущі переламали!

- Треба нам усе прибрати, щоб було де спочивати!

- Я галявку приберу й сміття, що на ній зберу.

(дітям роздають поліетиленові пакети, вони збирають сміття)

- Прибирайте обережно, адже навколо скло, можете порізатися.

- Діти, а яка трава може допомогти при пораненні?

- Подорожник.

- Правильно, ось подорожник. Його треба помити, а в мене, як у справжнього туриста є у рюкзаку пляшка з водою (дістає пляшку і миє листок) А тепер треба листок трішечки розім’яти і вже потім прикласти до ранки.

(з’являються двоє хлопців-бешкетників. Вони голосно співають, смітять)

- Погляньте, діти, які тут “гості” – бешкетники!

- Ми не бешкетники. Це мій друг Васько, а я Мишко.

- Ми туристи!

- А що ж ви тут робите?

- Ми мандруємо, ловимо метеликів.

- Хіба ж справжні туристи так поводяться? Ось наші діти розкажуть вам про правила поведінки в лісі.

(проводиться гра “Поведінка в лісі” за сигнальними картками: “можна” – зелена, “не можна” – червона)

- Тепер ви зрозуміли, горе-туристи, як слід поводитися на природі?  І що після вас має бути чисто?

(хлопчики прибирають те, що понакидали на галявині)

- Ой, я здається застудився (кашляє)

- Наші діти знають як можна тобі допомогти. Їм відомі цілющі рослини.

(проводиться гра “Впізнай за запахом” з використанням липового цвіту, підбілу, м’яти)

- Дякую, тепер я швидко одужаю.

- Діти, давайте хлопчикам ще раз нагадаємо, як треба поводитися в лісі.

- Щоб могли ліси цвісти,

   Все живе в них бережи.

- Кожне зіллячко люби,

    І з пташками теж дружи.

- Сміття в лісі не лишай,

   За собою прибирай.

- Ми все зрозуміли. А щоб  вам це довести, ми посадимо на галявині деревце. Адже є таке правило: зламав дерево – посади десять.

(хлопчики висаджують деревце)

- Діти, а ви знаєте, як називається це деревце? Вірно, каштан. Він виріс з такого каштанчика (показує). Зараз ми з вами вкладемо ці плоди в землю – з них потім виростуть дерева.

(діти роблять в землі ямки й “висаджують” у них плоди)

- Маємо рушати далі. Розгляньмо знову нашу карто-схему – довідаємося, що нас чекає попереду.

(діти розглядають карту й шикуються в клону. На шляху долають перешкоди: перелізають через повалене дерево – колоду, пробігають змійкою поміж пеньків, виконують ігрову вправу “Перенеси шишку по вузькій стежині”: кожен із шишкою в руці проходить по мотузці, покладеній на землю, й кидає шишечку в кошик. На третій зупинці – намет, біля нього вогнище. Поряд сидять туристи – готують обід, грають на гітарі.)

- Ось ми й пришли до кінцевого пункту нашого маршруту. А цих людей ви впізнали, ми вже зустрічалися.

- Ми раді зустрічі з вами. І у нас є дарунки для вас. (дістає з рюкзака альбоми) В цих альбомах ви зазначатимете все, що дізнаватиметеся про рідну землю й рідне місто. Та який же похід без каші? Зараз ми почастуємо вас справжньою туристською кашею, яка приготовлена на вогнищі.

(діти частуються)