Сценарій свята "Вишивана моя Україно!"

Мета: дати учням знання про народне мистецтво – вишивання; узагальнити знання щодо законів композиції; ознайомити учнів з відомостями про регіональні особливості оздоблення виробів в українських національних традиціях; ознайомити із давнім символом та оберегом слов’янських народів (зокрема українського) – вишитим рушником. Виховувати почуття гордості за свій народ, захоплення мистецтвом свого народу. Сприяти розвитку творчої активності, артистизму, естетичного смаку, самостійності та організованості.

(Актовий зал прикрашений вишитими рушниками, серветками, картинами, предметами народного вжитку. На початку свята звучать мотиви українських народних пісень. («Україна – це я!») на сцені хлопець та дівчина у вишиванках на рушникові тримають хліб.)

https://www.youtube.com/watch?v=EFWJKDICH0I

Привітальний танок

Учасники залишаються на сцені з хлібом-сіллю.

Ведучий: Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!

Ведуча: Доброго дня всім, хто в гості завітав! Доброго дня, великій цій родині! Шановні гості, ми вітаємо вас!

Ведучий: Ми раді Вас вітати у нашій світлиці.  І дарувати хліб із золота – пшениці, щоб хліб святий був завжди на столі, щасливі будьте всі на українській цій землі. (Вручення хліба на вишитому рушнику директору).

Ведуча: Україна – країна смутку і краси, радості і печалі, країна, де під ясним сонцем колосяться золотаві лани. Україна – це рідна мова, вишитий рушник і вишита матінкою сорочка, це українська пісня, що зачаровує всіх своєю милозвучністю. Україна – це невмирущі традиції! Це свобода, це воля! Це життя!

Ведучий: Зараз – особливий час. І кожен з нас має пам’ятати свої традиції, свої звичаї та свої обереги.

 

На фоні “Пісня про рушник”

https://www.youtube.com/watch?v=4iav4SZnR0U

Ведучий: Одним із найвідоміших символів і оберегів був рушник.

Ведуча: З хлібом на вишитому рушникові зустрічали гостей, приходили на сватання теж з рушниками, молодята обовязково ставали на вишитий весільний рушник, дитина народжувалась і її клали на вишитий рушник… Хоч би яке убоге життя не судилося господарям, а все ж усюди рушники палахкотіли багатством кольорів, були своєрідною візиткою оселі вишитих речей. Вони вічні.

Вірш «Дивлюся мовчки на рушник»

Дивлюся мовчки на рушник, що мати вишивала

І чую: гуси зняли крик, зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли, запахла рута-м’ята.

Десь тихо бджоли загули, всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник, так тепло-тепло стало…

Цілую мовчки той рушник, що мати вишивала…

Червоним-чорним. І чого це так?
Чому просили Ви мене розшити
Рушник для Вас. Там голубки і мак,

І ще якісь невизначені квіти...
Рахую хрестик: вгору, вліво, вбік –
Пташки клюють вже кетяги калини.
На дворі – чули? – двадцять перший вік
Всі в інтернеті майже щохвилини.
Тим більше дивно. Я стелю нитки,
Я хрестиками вистеляю ночі
Одні на двох. Між нами є роки,
Які я рахувати вже не хочу.

Ведучий. Раніше в кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. Вісім віків живуть легенди про незвичної краси посаг, яким здивувала Францію донька Ярослава Мудрого. Не перед парчевими шатами завмирали вибагливі французи, а перед вишиванками нареченої.

Ведуча. Зазвичай в Україні сусідам неодмінно показували посаг, виготовлений дівчиною на виданні. "Дати рушники — традиційно означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля”. Рушники подавали і брали, коли йшли свататися, пов’язували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечорі, на рушники ставали молоді.

Ведуча: А наші маленькі українці підготували вашій увазі таночок

ТАНОК З РУШНИКАМИ(молодші учні)

(Виходять учні 2 класу)

Учень1.

Нам треба вишити рушник,
Рушник любові та єднання.
Вплетімо пісню, а не крик
У це народне вишивання.
Учень 2.
Нам треба вишити рушник,
Де кожна ниточка квітчаста,
Щоб кожен з нас до правди звик,
Повірив, що зустріне щастя.

Учень 3.
Щоб розбрат вже навіки зник,
Загоїлись минулі рани —
Нехай простелиться рушник
На вулиці і всі майдани.
Учень 4.
Хай кожен ниточку вплете,
Не поспішаючи, поволі,
В це вишивання золоте,
Як в день новий своєї долі.

Учень 5.

Ми роду козацького діти,

Ми любимо сонце і квіти

І сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти –

Землі української цвіт.

Ведуча: Однак, національним атрибутом України, що з роками не втрачає актуальності, є вишита сорочка. Вишиванку одягають і на найбільші свята, і під джинси у будень.

Ведучий: Споконвіку українські жінки та чоловіки свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. Наші пращури вірили, що вона захищає людину не лише від негоди, а й від ворожих сил.

Ведуча: Ця віра походить від язичництва – релігії, гармонії людини і природи, людини і Всесвіту. Наші предки свято вірили, що вишиванка – це символ здоров’я, краси, щастя, любові…

Ведучий: Вишита сорочка захищає душу людини від руйнування та дає життєдайну силу. А ще вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником прихованої у людини магічної сили і водночас – це оберіг.

Ведуча: Ви не повірите, але на Львівщині живе дідусь, який не зважаючи на свої 80-ят років, вишиває жіночі сорочки. Увага на екран.(Відео про дідуся

https://tsn.ua/video/video-novini/80-richniy-didus-na-lvivschini-stvoryuye-unikalni-vishivanki.html)

 

Ведуча 1. Вишиванка - невичерпна спадщина духовної культури нашого народу  особлива, винятково важлива її частина.
Ведучий: Вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю,
батьківської оселі, тепла материнських рук.
Ведуча: Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем. І навіть не зрозумієш українську душу. Ще з давніх – давен, проводжаючи сина в далеку дорогу мати одягала на нього вишиту сорочку.  (Звучить пісня «Вишивала я»)

https://www.youtube.com/watch?v=6eeRzoZyjAc

Вірш «Вишиванка».

Вишиванка 
Вишиванка - символ Батьківщини, 
Дзеркало народної душі, 
В колисанці купані хвилини, 
Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка - дитинча кирпате, 
Що квітки звиває в перепліт, 
Материнські ласки, усміх тата, 
Прадідів пророчий заповіт.

Вишиванка - писанка чудова, 
Звізда ясна, співи та вертеп. 
Вишита сльозою рідна мова, 
Думами дорога через степ.

Вишиванка - біль на п`ядесталі, 
Слава, воля, єдність, віра - ми. 
Журавлем курличе, кличе далі, 
Стелить вирій взорами-крильми.

Біля річки дитинча кирпате, 
Кинуло віночок в часу тлінь - 
В плетиві надії, мрії, злато, 
Загойдалась пісня поколіннь.

Колисанки не забудь дитино, 
В серці вишиванку залиши... 
Не зліпити болем Батьківщину, 
Як розбите дзеркало душі.  

Ведуча: Народне прислів'я каже: «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому що вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами - оберегами. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка.

Ведучий: Кожен регіон мав свою вишиванку, вкладав у неї свої символи. Пропоную ознайомитись із вишивками 24 областей України (додаток).

(відеоролик/презентація)

https://www.youtube.com/watch?v=l-2J39L9x3g

На фоні презентації звучать слова ведучих.

Ведучий: Вишиванням споконвіку займалися жінки. Це чудово робила прекрасна Олена, винуватиця Троянської війни. Дар вишивання греки пов’язували з ім’ям мудрої богині Афіни.

Ведуча:У середні віки вишивка стала улюбленим заняттям королев і принцес, придворних дам і черниць. У добу Відродження малюнки для неї робили Ботічеллі, Дюкер, Рафаель.

Ведучий: Жаданою і дорогою гостею була вишивка і в селянській хаті. Психологи радять жінкам займатися вишиванням, вважаючи, що це благотворно впливає на їх характер, виховуючи такі риси, як терпіння, вправність, майстерність, художній смак.

Ведуча: Але ще в більшій мірі цей вид рукоділля відтворює душу і характер жінки, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям. (Звучить пісня «А сорочка мамина»)

https://www.youtube.com/watch?v=C7ElB1s0Tr0

 

Ведучий: Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.

Ведуча: Святу передувала акція «Всесвітній день вишиванки», котру в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. До цього спонукав її друг Ігор Житарюк, який прийшов на пару у вишиванці. Леся запропонувала одногрупникам та іншим студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Співзасновники Дня вишиванки надсилали листи до державних органів з проханням підтримати студентів у започаткуванні свята.

 

Ведучий: Перші роки свято найширше відзначалося в Чернівцях. Дата, третій четвер травня, була обрана з наміром підкреслити, що святкування припадає на будній день, і що вишиванка – органічна складова повсякденної культури українців.

Ведуча: 21 травня 2015р. організатори закликали усю Україну в цей день одягнути вишиванку на знак єдності. Започатковано акція «Подаруй вишиванку захиснику», яка має на меті підняти бойовий і моральний дух українських воїнів в зоні АТО. Військовим на передову за допомогою волонтерів передали вишиванки, аби вони служили оберегом. Свято ознаменувалося всесвітнім масштабом, до акції долучилися близько 50 країн світу.

 (Звучить пісня «Вишиваночка»)

https://www.youtube.com/watch?v=HhH_-Tk-by4

Ведуча: З історією свята Вишиванки та і з самою історією ми вас трішки ознайомили. То ж тепер пропонуємо вашій увазі парад вишиванок. (звучить пісня «Весняна вишиваночка») https://www.youtube.com/watch?v=0SRCDmK4f1M

Запрошуємо на сцену учнів 1 класу. Погляньте, як личать цим маленьким красуням та красеням вишиваночки!

Ведуча: Вашій увазі вишиваний 2 клас

Ведучий: Своїми вишиванками вражає 3 клас

Ведуча: Вітаємо прекрасних козаків та козачок 4 класу

Ведучий: Не може не дивувати різноманіття вишиванок пятикласників

Ведуча: А як по сучасному виглядають вишиванки на учнях 6 та 7 класів!

Ведучий: І нарешті, молоді, вродливі, креативні наші українські дівчата та хлопці, найстарші представники 8 та 9 класів.

Ведуча: Яка краса на нашій сцені!

Флешмоб «Мир над Україною!»

 https://www.youtube.com/watch?v=80sstmcJOoQ

Ведучий. Найпоширенішими кольорами української вишивки є червоний і чорний, їх символіка у нашій відомій пісні. Чимало пісень та віршів написано про вишиванку. Всім давно відома пісня Дмитра Павличка «Два кольори»

Ведуча: В ній оспівано вишиванку, яку мати вишивала сину червоними і чорними нитками, аби син завжди повертався додому з будь – якої дороги. Давайте ж спробуємо всі разом заспівати цю всім відому пісню.
(https://www.youtube.com/watch?v=7-ml3FQhFv0 Звучить пісня на слова Д.Павличка "Два кольори”):

 

Ведуча.

До вишиванки доторкнусь вустами
І черемшини пахощі вдихну.
Мов оживають маки під руками,
Росу дзеркальну я із них змахну.

Ведучий
І подих вітру і блакить озерця,
Зорю вечірню, вквітчану весну -
Усе це пригорну до свого серця,
Коли сорочку вишиту вдягну.

Ведуча: Про вишиту сорочку можна говорити багато. Зараз у нас відроджується традиція одягати на свято вишивану сорочку, і не лише на свято. Що це – мода? Сподіваюсь, що це не мода, адже мода змінюється. А вишивана сорочка була, є і буде оберегом для кожного з вас, адже в ній – тепло рук рідної вам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають вас, в ній – сила, тепло, життя. Пам'ятайте про це.

 

Ведучий:

Невже ми носим лиш для ретро-моди

Крисані, жупани і кожушки?

У них жива історія народу,

Його талан, прекрасний і важкий.

Ведуча:

       І їх ні час, ні простір не порушать,

       Нехай на порох зітруться роки,

       Бо в них живуть людські безсмертні душі

       І добрі чари з легкої руки.

Ведучий: летять роки, минають століття, хтось народжується, хтось помирає, хтось одружується, хтось їде в далеку дорогу, але вишиванка вічна. Її краса неповторна.

Ведуча:

Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.
Ведуча:
Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.
Ведучий:
Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
Разом
У єднанні на сто тисяч літ.

Ведуча: Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Нехай заспівають соловї у нашій мирній Україні! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки. Ми віримо, що дуже скоро ми одягнемо наші вишиванки і святкуватимемо Перемогу!Слава нашій Україні!Слава нашим ГЕРОЯМ!

 

Фінальна пісня.  «Моя Україна» https://www.youtube.com/watch?v=UzWWDieXrGE

 

 

 Додаток