Сценарій свята "Я маленький громадянин"

Левченко А. С.

вчитель початкових класів

ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ І – ІІІ ступенів №3

Тема:  Я маленький громадянин

Мета:

• формування предметних компетентностей:

 розширювати уявлення учнів про те, хто ми в цьому світі; дати поняття про ментальність, основні риси характеру українців; формувати національну свідомість; увести дітей в світ творчості – формувати вміння емоційно, виразно та творчо виконувати вірші та пісні;

• формування ключових компетентностей:

розвивати інтерес до народних звичаїв, зв’язне мовлення учнів, художні здібності, творчу активність, викликати бажання берегти народні традиції і примножувати їх;

виховувати в дітей бажання бути хорошими й добрими людьми, справжніми українцями, почуття гордості за приналежність до українського народу.

Матеріал. Пісні, презентація, народна музика, національний одяг українців, вірші, дитячі ігри.

Учитель. Погляньте, діти, на зображення нашої Землі. Це наша планета, на якій ми живемо. Людей на Землі дуже багато, і всі вони різні за кольором шкіри, за національністю й за расами.

 Дорогі діти! Всі ми народилися і живемо на Україні. Тут живуть наші батьки, тут коріння нашого роду, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчувається поклик рідної землі, бентежимось аж до сліз, зачувши рідне слово. Сьогодні ми з вами поговоримо про наш рідний край, про нашу Україну.

Подивіться на нашу землю, нашу Батьківщину – Україну. Ми тут живемо – і ми хто? Так, ми – українці!

Учень 1. Я – українець! І, як мама й тато,

Люблю цю землю – все в моїм краю!

І ніжну пісню, на любов багату,

І рідну мову дорогу мою.

Учень 2. Широкий степ, зелених гір вершини,

Озера чисті, росяні поля-

Усе це наша рідна Україна,

Найкраща в світі, дорога земля!

Учень 3. Я – україночка! Дочка свого народу,

Люблю свій край і небо голубе,

Люблю людей, навколишню природу,

Без краю рідного не бачу я себе.

Учень 4. Мене тут радує малесенька стежина,

Що за собою кличе у поля,

Казковий ліс і луг, гірська вершина,

Мені дає наснагу вся земля.

Учень 5. І кожна квіточка, й трава, що зацвітає,

І річечка, що блискітки несе.

Росою ранок щедро напуває,

А щастя й радість тут приносить все.

Учень 6. То як же рідний край свій не любити?

Красу природи й все, що в ньому є?

Ми українці всі, свого народу діти,

Та й все навколо рідне і своє!

Учень 7. Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову,

 І мову її солов’їну.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

 Та тільки одна на землі Україна,

 А ми її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

 І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину ми маєм,

Її Україною звуть.

Учитель. А зараз ми всі разом заспіваємо пісню про нашу Україну.

( « Україно, моя Україно!» муз. і сл. В. Сорочик)

Учитель. На цій землі наші предки жили дуже давно, багато тисячоліть, ми древній народ. А через те що наша земля знаходиться в центрі Європи, навколо нас жили й інші народи, створювали свої держави, розмовляли своєю мовою, мали свою культуру й віру.

Наші предки були прив’язані до своєї землі, тому що вона їх годувала. Родючі ґрунти давали багаті врожаї хліба, овочів та фруктів. Хоч і доводилось тяжко працювати, але було всього вдосталь. Тому люди тут завжди жили мирно, любили природу-годувальницю й бачили в ній красу, чарівність, дивувалися звукам і кольорам. Та й самі навчилися створювати красу: малювали, вишивали, винайшли свою писемність, будували, співали, ткали, виготовляли різноманітний посуд і прикраси, навчилися виготовляти музичні інструменти і грати на них. Ось у таких умовах закладався й людський характер. Українці добрий, мирний, щедрий і щирий, дуже працьовитий, пісенний і ліричний народ. А ми всі, діти, нащадки свого народу, пагінці величезного дерева роду українців, беремо все від своїх предків, тобто нам передається ментальний код поколінь. А що це таке? Як ви думаєте?

Від тата й мами нам передається генетичний код, тобто фізичні властивості будови тіла, група крові, колір волосся, очей, розумові здібності, фізичні задатки. А от від народу нам передається ментальний код – це вікові вподобання, мова, культура, обряди, звичаї, духовність, віра. Це дух нації. Отже, ми з вами – представники свого народу і його менталітету. Хоч ми всі люди на Землі, але кожна нація  відрізняється від іншої, має свої характерні ознаки. А чим відрізняються люди? Як ви думаєте?

Так, мовою, культурою, звичаями, традиціями, вірою.

А яка в нас мова?

Так, наша мова українська, найбагатша, найкрасивіша.

Учень. В нашій мові – будні й свято,

Щирість, лагідність, тепло.

Мова світла і крилата,

Так завжди у ній було.

Учениця. І вона найкрасивіша,

Дуже лагідно звучить.

Українцям наймиліша,

Нам без мови – не прожить!

Учитель. А ще в нас народні пісні, яких найбільше у цілому світі. І вони звучать сьогодні по всій планеті, бо приваблюють людей своєю щирістю, мелодійністю, теплом. Українські діти слухають пісні вже з першого дня свого народження, бо мами їм співають колискові. Заспіваймо одну з них.

(Колискова пісня)

Учень. Пісне моя українська,

Дума моя материнська,

Рідна й така чарівна.

В цілому світі одна.

Учні: Мій край чудовий – Україна!

 Тут народились ти і я.

Тут над ставом верба й калина

Чарівна пісня солов’я.

 Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

І найдорожча рідна мова

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова

Чумацький шлях кудись зорить.

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі…

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на землі.

( Українська народна пісня «Ой є в лісі калина»)

Учитель. А ще в нас є національні танці. А який це танець, діти?

Так, гопак. Це не тільки наш національний танець, а й вид бойового мистецтва. Перегляньмо відеофрагмент.

(Відеофрагмент про гопак)

Можливо, хтось із ва теж освоїть бойовий гопак – і стане справжнім козаком.

Зараз ми з вами пограємо в гру. В українців є багато дитячих ігор, адже діти завжди любили розваги та вміли гратися гуртом.

( Гра на вибір вчителя)

Вчитель: Діти! Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України. Нові часи, нові завдання, нові вимоги. Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх господарів життя. Ви потрібні їй мудрі, умілі, дбайливі людяні. Тож попри всі щоденні турботи пам’ятайте про головне – вибудовуйте храм своєї душі, формуйте себе, як Людину, яку створив Господь подібною собі. Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцем.