Сценарій свята "З Різдвом Христовим, Україно!"

В1 І знов Різдво…
Ах, скільки раз  воно неначе  казка, міф
З давно – давно минулих літ
Являлося посеред нас!
З надвір’я сніп входив до хати,
Вставав в кутку і колосками щось шепотів,
Хотів сказати,
Що знов Христос родивсь між нами,
Родилась правда, мир, любов…
Різдвяна ніч
Білий, білий снігопад, розбудив зимовий сад
А різдвяна заметіль, постелила нам постіль,
А різдвяний тихий вечір ляже щастям нам на плечі
За вікном лепоче сніг...ніжно стелиться до ніг.

В 2.Така різдвяна тиха ніч, приходить в кожен, кожен дім
Колядники і спалах свіч, приносить щастя нам усім
Тремтять напевно небеса і падає зірковий дощ...
Повір у справжні чудеса, цю ніч нічим не потривож.
Подихом зігрію нас, без причин і без образ...
Оживають почуття, ми смакуємо життя.
А старий скрипаль нам грає, ту мелодію, що знає
І лепоче тихо сніг, стелиться тобі до ніг...
 

Ведуча 1: 3 настанням зими, напередодні Нового року по всій Україні дзвенітимуть колядки та щедрівки. Люди ходитимуть від хати до хати колядувати, щедрувати, вітати один одного з Різдвяними святами. І сьогодні ми побуваємо у нашому чарівному світі традицій та обрядів.
Згадаймо нині разом всі
Веселі зимові свята чарівні!
Щоби в Святвечір скрізь лунали
Колядки давні голосні.
Щоби за врочистими столами
Раділи святам і зимі,
Щоб люди завжди шанували
Звичаї рідної землі!

Ведуча 2.
Доброго здоров’ячка всім дорогим гостям! (Низько кланяється.) «Нова радість стала, яка не бувала: звізда ясна над вертепом увесь світ осіяла. Де Христос родився — там світ просвітлився…» (Озирається навколо.) Але про це ще зарано. От завтра зранку співати цю колядку буде вчасно. А сьогодні Святвечір.

Ви маєте можливість побачити, як проходило це свято в українській родині.                   Усі члени родини мають бути вдома. Боже борони десь заночувати в цю ніч — цілий рік блукатимеш по світу. Усе живе і «мертве», що є в господарстві, має зустріти урочисту хвилину на своєму місці. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом, у чужих руках — позичене чи забуте. Боронь, Боже, і сваритися в цей день. Навпаки, слід помиритися з ворогами, щоб наступного року було мирно в хаті й поза нею.

                     Хоровод «Україна колядує»
(Українська хата)
Ведуча1:                                                                                                                        Сутінок спішить до хати,
У віконце загляда,
Всі готуються до свята –
Клопіт в хаті й на дворі,
Прикрашають, чим багаті:
Пісні страви на столі.
Тільки зірка засіяє,
То й Різдво прийде до нас.                                                                                                                   Тож уміщуйтесь скоренько,
Щоб зустріти свято у цей час.
(Виходять Господар з Господинею, накривають на стіл)

Мати: Вже й зірка свята на небі засяяла – Святий вечір наступа. А гостей скільки прийшло до нас на свято! (Зверт. до дітей) – Вітаю всіх у нашій хаті – і                      дорослих, і малих, всіх гостей дорогих                                                                     Батько: Жінко, вже он щедрувальники за дворами ходять, а в нас досі нічого не готово до їх зустрічі..                                                                                                 Мати:  Мар’янко! Де ти поділася? Йди-но допоможи мені! А ти,чоловіче, йди у двір,поратись по господарству.                                                                       Мар’яна ( озивається)  Зараз! Зараз! Уже йду! (заходить син і дочка Мар’яна)

Син. Мамо!Мамо!

Мама. Що, синку?

Син.   А коли то вже піст закінчиться?
Мама. Вже скоро. Дитино, сьогодні свята вечеря, а завтра –Різдво.
(Заходять  діти, приносять у маленькій ряднині сіно)
1 Хлопчик. Мамо, ми сіно принесли.

 Іванка. А де його покласти?
Син.  А  що з нами корова вечеряти буде?

Маряна. Що ти говориш?  А хіба ти не знаєш, що так треба? 
Оленка.Тож Ісусик народився у яслахмна сіні.
 

Мама.  Так, діти, так. І тому на святу вечерю стелять на столі або під столом сіно. 

Мама: Трошки сіна на Святвечір під білим обрусом
           Нагадає нам ті ясла, де лежав Ісусик.
(ЗАХОДИТЬ   ГОСПОДАР.  СКИДАЄ   ШАПКУ,  КОЖУХ) 

 Батько.  Ну от по господарству попорався, можна ставити на стіл вечерю. Чи все у вас готове мої хазяєчки?

Дитина 2: Чому мама жваво так готують всякі страви?
Тато: Бо то, милі діти, нині в нас велике свято.
Дитина1: Свято? Взимку?
Дитина 2: Диво!!!
Мама: Так, діти, це Різдво!
Дитина1: Свято, кажете.. Чудесно.. А що це значить?
Тато: Рождество. Це подія непроста
           День народження Христа.
           Два віки… Світ звеселився:
             Ісус Христос нам народився.
Дитина 1: Де, коли?
Дитина 2: А якій країні?
Мама: В Вифлеємі… В Палестині.
          У стаєнці, між бадиллям,
          У пастушій вбогій хаті.
Дитина1: Ото диво.. Чудасія!
Мама: Народився наш Месія
              Провідник до щастя люду..
             На землі він творить чуда!
Дитина 1: Які? Прошу розказати!

Мама:  Хай ялинка нагадає той день і годину,
              Як зібралась на Святвечір побожна родина.
              Щоб любов запанувала й людей помирила,
               Щоби радість залишилась й згода загостила.
Мама: Неси, газдо, дідух в хату,
            До куті будем сідати.
Тато: Ставлю дідух на покуті.
           Сіном стола накриваймо,
            І з родиною гарно, ладно
             До вечероньки сідаймо!

Мати. Ідіть ,мої дорогі, вмивайтесь, вдягайтесь, а ми з дівчатами накриємо на стіл. (УСІ  ХЛОПЦІ  З   БАТЬКОМ  ВИХОДЯТЬ)
Мар’янка. Добре, мамо, кажіть що робити і що нам нести

Оленка. Ой, не забудьмо поставити різдвяну свічку, і ложки розкладем.

 Мама. Несіть, мої помічнички, усе ,що наготували.

             (ДІВЧАТКА   ВИХОДЯТЬ)
Мама. Яка то радість, такі добрі діти.

(ЗАХОДЯТЬ  ПО  ЧЕРЗІ  ДІВЧАТА)

Іванка.  Ось кутя, де її поставити, мамо?
Мама. Постав у центрі стола, то найпочесніша страва.
Оленка. Дивіться, які гарні грибочки!
Марянка. А я голубці принесла.
Син . Чуєте, як пахне борщ з вушками?
Син. (заглядає  у  миску).А чиї вушка там є?
1 хлопець. А я пампушки несу.
Батько. Ну й холодний узвар.
Мама.   Ставте на стіл.
Син.  А я йду по ковбасу до холодильника, а то ще забудете.
Мама.Сьогодні ковбасу їсти ще рано.
Син. Як рано? Вже ніч на дворі.                                                                                     Мама. НЕ можна їсти сьогодні ковбаси.                                                                                Син. І вчора казали не можна, і передвчора не можна…                                            Батько. Потерпи ,синку, не гніви Бога.                                                    1хлопець. Мамо,а ще засипану капусту дівчата не поставили.
Іванка. І  ЩЕ…
СИН. (перебиває сестру)І ще про торт забули

Оленка.  Не забули. Але сьогодні пісна вечеря.

 СИН. А хіба торт з мяса, що не можна їсти?

 МАМА .І ковбасу, і торт, і м'ясо будемо їсти усі різдвяні свята. Чи всі страви на столі?
(ДІВЧАТА  РАХУЮТЬ  І  КРИЧАТЬ) Усі 12 страв
СИН.  Ого , скільки!!! Аж 12! А ложку дали но одну.
Марянка. Як не будеш послушний…
Іванка. То і ту заберемо!!(дівчата хочуть забрати ложку)
МАМА. Годі, діти, не годиться на Свят-вечір сперечатися або сваритися. Помолимось усі за батька, за матір, за родину, за матінку- Україну.
Дитина: Поділимось з усіма хлібом,
               Як і предки наші,
                Бо ось мир йде цілим світом,
                Жаль і кривду гасить.
Дитина: Поділімось добротою  і усміхом щирим,
              Привітаймо своїх ближніх любов’ю і миром.
Дитина : Там, де хліб навпіл ламають-
                 Немає незгоди,
                  Ближній ближнього там любить
                  І не робить шкоди.
Тато: Святвечір – це поділитися хлібом з ближнім,
           Вміти гнів свій вгамувати на іншу людину.
Мама: І усім добро робити, як нас Бог навчає,
             Що сам милість виявляє і щедро прощає

Батько. А зараз  помолімось Богу і подякуймо за те, що дочекали Різдва Христового.
   (Діти говорять вголос «Отче наш») 

(Після молитви сідають за стіл. Першим — батько. Але спочатку він дмухає на лавку, потім сідає.)

Оленка. А що це Ви робите, тату?

Батько. Сьогодні до кожної оселі мають завітати душі померлих. І вони можуть бути скрізь: на підвіконні, на припічку, під столом, на лавках. От щоб не сісти на чиюсь померлу душу, здмухни її спочатку з лави, а потім уже сідай.

Господиня і діти роблять так, як сказав батько. Усівшись, кожен спочатку їсть ложку куті, потім ще якусь страву

(Стукає пастушок)
Пастушок1: Агов! Господарі!
                     Чи пустите вертеп до хати?
Всі: Пустимо! Заходьте!
                            (Коляда))
Пастушок1: Добрий вечір, мир в цій хаті!
                     Ми пастушки небагаті,
                     Поспішили сьогодні у вашу господу,
                     Щоб розказати про нашу пригоду.
Пастушок2: Я знак переношу, це диво космічне,
                 Що вказує місце святе і правічне,
                  Де Бог народився, людиною став,
                  І нам життя вічне, « живо дарував».
                   Дозвольте в господу до вас завітати,
                   Щоб Вічне й Земне в вашім домі з’єднати!
Пастушок1: Усе притихло, зірка рання,
                     Зійшла на небі, час настав,
                     Весь світ стомився у чеканні
                     Свого Спасителя – Христа…
                               (колядка)
2- й пастушок. Гей, братове! Все пропало!
Гляньте! Небо запалало!  (повернулася).
                        Боже! Змилуйся над нами!
                          Все! Пропали з головами!
1- й пастушок. Не карай нас, Боже милий!
                              Що в житті ми нагрішили!                                                                                                      До землі ми припадаєм,
                           Про пощаду ми благаєм!
Ангел1 : Не бійтесь, люди чесні,
               Ми до вас – Посли Небесні!
               

                 Принесли радісну новину:
                Що народилась дивная дитина.
                 Ісусиком його щаслива Мати нарекла
                  І в пеленки вбогі сповила. 
Ангел2 : Благословенна будь ота хвилина!
             Уважні будьте! Радісна новина!
              Месія ваш сьогодні народився,
              З Марії-Діви нині воплотився.
Ангел1: Дивіться – он звізда його палає. Він нас в яскині -яслах дожидає. Віками ви терпіли злу неволю, І ось Господь послав вам добру долю. Ви віднайдете скоро ключ до щастя. Радійте! Вам добром за зло воздасться. Отож, мерщій ідіть! Пора рушати. У Вифлеєм! Месію привітати.
               Виходять Ангели.
Пастушки.(разом) Боже! Дяку ми складаєм
                    За любов твою безкраю.
                  Спи, Ісусе, спи…
Пастушок1: Ми всі разом повставали,
                    Хто, що мав з собою взяли.
                    Я поніс для Ісусика пару ягнят.
                      і пару голуб’ят.
 Пастушок2: А я для Ісусика сопілку маю
                     І для Спасителя в дуду заграю.                                                                                      у радісний час, в ту щасливу днину
                     Носим ми по світу щасливу новину!
Пастушок1: Що Пречиста Діва Мати у бідній яскині,
                     В славнім місті Вифлеємі породила Сина!
                      Убога стаєнка світлом сяє,
                      Нині двері рано нам відчиняє.
Пастушок2:  Люди, радійте, Христа вітайте,
                      Божому Сину славу віддайте,
                       Слава на небі Богу Святому,
                       На землі спокій роду людському.
Ангел1 : В Вифлеємі, в яслах на сіні,
              Народилось маленьке Дитя. Наш спаситель.
               І скрізь по Вкраїні оновляється життя.
Чортик: О, ти вже тут, наївний брате?
                Приніс народу благу вість?
                 Берешся Бога прославляти?
                 Я все тобі зроблю на злість!
Ангел 2: Так много літ чортівська сила
                У злих обіймах тисла нас.
 

                   Та годі вже, бо інший час!
 

Ангел1 : День великий нам настав,
              Ми діждались Рождества,
                Вифлеємської Дитини,
               у Вертепу, замість хатини.
               То ж всі разом, як один
                Ми ідемо в Вифлеєм,
                Щоб злякався ворог стрічний,
                Колядуймо «БОГ ПРЕДВІЧНИЙ»
Пастушок2: До вертепу поспішайте,
                    Сина Божого вітайте,
                    І всім людям говоріть,
                    Що Христос прийшов на світ!
Жид:  Ох, вітаю, ясне панство!
            Які благородні панове!
            Я щиро радий вас вітати,
             І прислужитись вам готовий-
              В дорогу можу щось продати..
              Гендель, мендель, продаю, нафту за кордон,
            Криза, криза в Україні- в Мошка є мільйон!
             Вміє Мошко гендлювати, знає, знає з ким,
             Продам, продам Московщині флот увесь і Крим!
             В Україні добре жити: цукор і зерно,
             Дає доляр заробити Мошкові давно!
Пастушок 2: Забирайся, Мошку з хати,
                 Бо торгу не буде!
                  Нині хочуть святкувати усі чесні люди.
Жид: Ну то купіть собі краму у моїй крамниці,
           Будуть тішитися ним дуже, ваші молодиці!
           А як грошей забракує,
           То Мойсей Якович вам радо заборгує!
Пастушок2: Ти наразі заборгуєш,
                    Людей з хати виганяєш,
                    І маєтки забираєш.
Гей, спровадьте жида з хати, ми не хочем торгувати!
Жид: Що? Жида виганяти? Мошка в плечі випихати?
           Щоб до вас біда прийшла, щоб вам циган коні вкрав,
            Щоб вас чорт у пекло взяв…
Чорт: Хто мене тут поминає? Хто мене не забуває?
           Там де бійки, сварки, крики, там мої грають музики!
           

 Де нишпорять шахраї, там товариші мої.
              А де всякі чарівниці, там мої рідні сестриці.
              Бо я жвавий і моторний, тільки що я трохи чорний,
              Тому й ім’я таке маю – Чортом мене називають.
Біда: А я ваша Біда! Я вас всіх віддавна знаю!
           Я вас мучу, пригинаю, відбиваю ваші статки,
             Не лишаю на вас латки. Сію вам у душах страх!
             Сила в мене є в руках!
В небі зірка засіяла, тут би й порадіти,
Та холодні батареї, дорогі кредити.
Я Біда, я- ваша пані, я сі лєжу на дивані…
Я вас добре усіх знаю,       
  Я вас мучу, пригинаю, відбиваю ваші статки,
  Не лишаю на вас латки.
Я – Біда руїна. Всіх поставлю на коліна,
Я вчиню роздор між вами, як між нашими князями…

ВСІ: Боже, Боже, поможи, позбутися тієї сатани!
Ангел1: Мир, вам, браття мої милі!
             Тут слабкі пекельні сили.
               Нічого ся не лякайте, тільки віру в Бога майте.
               А хто Бога споминає, то там місця чорт не має.
Ангел2: Бог мене сюди послав, щоб я вас охороняв,
               Стеріг і в хаті, і на полі, людей від всякої недолі.
Нуте, браття сусіди, час вже забути про всякі біди,
Час забути смутки, печалі, вже бо досить ми їх зазнали.
Нині, нам най витає, радість, що вічний Бог ся рождає.

Ангел1: Йди геть від них, нечиста сило!(біда втікає)
Жид: Жида з хати виганяти? Жида бити, жида пхати?
          Жида били єгиптяни, били німці, мусульмани,
                  Бив москаль, били козаки,
                   Ну. а жид живий – бідака!
                    Як женете, то вступлюся,
                    Але я ще повернуся!!!
НУ- ну- ну!!! Я вам ще свого докажу!
           Я про вас усіх Іроду розкажу!
Воїн: Чого тут шум, чого всім треба?
Ірод: Що за крики тут у хаті, я вас хочу запитати?
          І скажіть також мені, хто за люди ви такі?
          А то зараз всім від мене страшна кара буде!
Жид: Найясніший світлий царю,
         

 Вони слугу твого вірного зобижають.
          А тебе як зневажають! Кажуть, що іншого царя мають..
Пастушок1: Ти є цар, та тільки земний, а вродився цар таємний,
                    Що буде понад царями, над землею й небесами.
Ангел 2: То не цар, то Вічний Бог, що панує без тривог!
                   Ти боїшся того Бога, бо лиха твоя дорога!
Ірод: Що—ооо?!
Жид: Мій ясний царю! Вони тут оповідають про такії вісті,
           Що цар світу народився, в Вифлеємі місті!
Ірод: Який там цар? Що він плете?
Воїн: Мій царю, кажуть, що новина – породила Діва Сина.
           Месію, начебто, царя усього світу, обіцяного в Заповіті!
Ірод: Ха – ха! Зуміли розсмішити..
Воїн: Царю мій! Прийшли зі Сходу мудреці,
           Котрим відомо, що родився новий Цар, новий Землі Володар.
Ірод: Хто? Що? Месія? Цар? Ти щось напевно, недочув?
           Ану, зараз же, мерщій поклич зі Сходу Мудреців!
Царі Ми царі зі Сходу у твій край приходим,
         Поклонитись тій дитині, що родилась в Вифлеємі.
Цар 1: Я — цар єгипетського роду,
Де мій народ з давніх-давен
Пророкував і проповідував,
Що має народитись Божий Син —
Спаситель світу.
Побачив я зорю й дари з собою взяв,
Щоби малий Ісусик їх прийняв.

Цар 2: Я — цар індійського народу,
Де мій народ по горах і лісах блукає,
Різних богів собі шукає.
А сьогодні Ангел мені сповістив,
Що Христос ся народив.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.

Цар 3: Я — цар грецького народу,
Я не боюсь нічого зроду.
Мій народ по морях гуляє
І Бога-Зевса величає.
А на Сході зоря засіяла
І дорогу мені показала.
 

І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Ірод: Що ж ідіть, ідіть у Вифлеєм і царю вклоніться.
       А назад будете йти, сюди поверніться.
        Вкажете і мені путь, куди іти треба,
         Бо поклонитися йому в мене є потреба.
             (      ІНШИМ ПУТЕМ)
Ірод: Відколи я вчув цю новину, що новий цар народився,
           Не маю спочину.
           Я не можу цього знести! Я зітру цього Месію,
            Бо трон – мій, царський! Забрати він не сміє!
Воїни! Всіх дітей в краю зібрати, всіх  двохлітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ хай загине! Так зробіть!
А між ними, певно, й Він знайде свій смертельний згин.
Воїн: Твій наказ святий для нас,
             Ми виконуєм в цей час.
Ірод: І мале дитя в яскині мусите знайти ще нині!
           Бо інакше всім вам смерть!
Ангел1: Що затіяв, ти, лукавий?
              Знає світ, що ти неправий.
              Ти замислив Христа вбити?
               То тепер тобі не жити!
              Кару Божу я засилаю,
              Смерть на тебе посилаю.
Смерть: О, хтось закликує за мною?
                 Готова я усіх стинать косою.
СПІВАЄ:
Я косою всіх стинаю,
І до вас не забарюся,
А тепер часу не маю,
Бо за Іродом спішуся!

Ірод: Смерте люба. Смерте мила,
Т и завжди мені служила,
Всіх косила ворогів,
Всіх — кого я повелів.
А тепер скоси Отого,
Що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився.
(До воїна):Гей солдати мої вірні!

Воїн: Ми тут, царю!

Ірод: Ну то що? Всі діти вбиті?

Воїн: Так, мій царю!

Ангел 1: Не тішся, Іроде лукавий,
Нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
Ніщо безслідно не зникає,
І над катом кожним лютим
Меч долі звисає.

Ангел 2: Знай же, Іроде лукавий, — ось тобі новина:
Межи дітьми не убили ви Божого Сина!

Ірод (з розпачем) : Що?!! Бунт, зрада!!!
( Оговтавшись):
О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт ущент душила!
Прилинь, махни косою раз і вдруге,
Нехай згинуть з світу усі добрі люди!

Смерть (немов відлуння) : О -го-го-го!
Ні, синку, нам їх не здолати.
Тож зупинись й ходи зі мною
У темряви і вічності палати.
Бо мале Дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я Йому служити,
А тебе я маю вбити.

Чорт (захекано):
Пройшов-я тисячі доріг,
Стоптав я тисячі чобіт,
Аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха!
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
Ірод: Гей, сторожа!

Смерть (відганяє косою воїнів) :
Вона вже не поможе.

 

Ірод; О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу —
Усю тебе я озолочу!

Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину,
Пішли зі мною в домовину!

Чорт: Ходім, ходім, мій любий царю,
Тебе в смолі я покупаю!
Ходім зі мною в пекло,
Там нам з тобою буде тепло!

(Смерть косою за шию забирає Ірода,
Чорт підштовхує його рогачем.)

Ангел 1: Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода й любов поміж вами панує,
Хай справами вашими серце керує,
Хай злоби і заздрості згине отрута,
Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!
А нині ми разом Ісуса вітаймо І
славу во віки Йому заспіваймо.

Коляда " Небо і земля нині торжествують " .

Ангел 2: Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.

Ангел 1: В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з вас запам'ятав,
Як гірко Ірод умирав.
Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав.

Ангел 2: Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть —
То вас Бог буде любити,
Буде вас благословити,
Пошле вам щасливу долю
І удома, і на полю.

Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу!

Пастушок 2: Але заки вийдем з хати,
Треба щастя побажати. Дім добром обдарувати.

Пастушок 1. (урочисто говорить і засіває):
Віншуєм вам нині, усі добрі люди,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить вас, біда нехай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Хай смутку і горя не буде між вами,
Худібка і джмілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча — нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця,
Усякеє збіжжя, усяка пашниця.
Христос ся рождає!

Пастушок2: Щоб не раз ви нас чекали,
               Щоб не раз ми святкували.
               І хай ця радість пам’ятається:
               Ісус Христос рождається!

Ангел 1: Прощавайте, мир в цій хаті,
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу,
Тільки вірте в ласку Божу!
Ласка Божа вас спасе,
Край і нарід піднесе!
Ангел2: Ми на тому, добрі люди,
Коляду кінчаєм,
Щастя-долі цьому дому
Щиро всі бажаєм
  (колядка)
 

 Господар:  Дай Боже Вам любові і тепла,
Добра в сім'ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
В різдвяні свята, щедрі і веселі!                                                                             Господиня: Хай здійснює бажання рік Новий,
Хай ваша доля процвітає,
З чудовим святом, радості і мрій
Ми щиро і сердечно Вас вітаєм!