Свято для учнів початкової школи, яке містить цікаві вірші, загадки, цікавинки. Для подорожі в захопливий світ зимової казки, розповідь про життя звірят і птахів в складні погодні умови.
Свято зустрічі зими
Свято зими
Мета: вчити дітей бачити зимову красу і захоплюватися нею. Розвивати естетичні смаки, вміння насолоджуватися красою, прагнення дбати про птахів та тварин. Виховувати спостережливість, допитливість.
Учень
Відлетіли пташки, відлетіли
У далекі і теплі краї.
Всі гніздечка свої залишили
Й золоті, різнобарвні гаї.
Учениця
Позолочене листя висіло,
Але сумно без пісні було.
За птахами й воно полетіло,
Щоб пісні відшукати й тепло.
Учень
Вітерець їх підносив у небо
І кружляв, і носив, танцював.
Та спочити і вітрові треба —
Він листочки на землю спускав.
Учениця
А вони ще хотіли літати.
Танцювати під свист вітерця.
Та і листячку час спочивати.
Так закінчилась казочка ця.
Учень
Стало сумно, усе потьмяніло.
Сад безмовний, безлистий стоїть.
Синє небо від хмар посіріло
І тепер все дощить та дощить.
Учениця
Сіро й сиро, постійно негода —
Так кінчається осінь у нас.
Що поробиш — така вже природа,
І зимі вже приходити час.
Учениця. Ой! Тихо, хтось іде!
Під музику виходить Зима. Вона кружляє у танку і підходить до дітей.
Зима. Я — біленька Зима. Я несу холоди.
Йду до вас, щоб земля відпочила.
Я із снігом, з морозом приходжу сюди
І у мене чарівні є крила.
Як крилом я махну, снігом все загорну,
Можу землю я інеєм вкрити.
Заметіллю частенько над світом дихну,
Ріки льодом умію накрити.
Але я ще і радість умію нести
І люблю з дітьми в ігри погратись.
Ще люблю пощипати усіх за носи.
Посміятись, порозважатись.
Діти співають пісню про зиму.
Ой ти зимонько-зима, В тебе жалощів нема! Снігом вкрила ти садок, Розігнала всіх пташок. Вітер твій гуде, шумить, За вікном мороз тріщить, А зла віхола щораз Заганяє в хату нас.
Зима. Не лякайтесь любі діти, Буду я вас веселити. Принесла ж я вам усім Сніг біленький і лапатий, Лижі, сани, ковзани. Ну а ще – Різдвяні свята Я дарую дітворі.
Зима. Відгадайте які свята я вам принесла. Із вишні гілочку зрізають -
Дівчата шлюб собі гадають.
Свято це... Водохреще. |
Пісня про свята
Учень. «Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» –
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
Учень. Ми ладнаєм годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
Зима. Чи знаєте ви яким птахам взимку потрібно допомагати і їх годувати?
Із сонечком рано встає пташеня!
Цвірінька, стрибає, шука черв’яка.
Хто відгадає – той молодець.
Сіренька пташечка – це … (горобець).
2. Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю. (дятел)
3. Пір’я має біле, як сніг, і чорне, як жук,
Тріщить, крутиться, як біс,
І повертається знову в ліс. (сорока)
4. Подивіться: у дворі
В чорних шапках ці птахи.
Ще й червоні фартушки.
Одягли собі пташки.
Значить сніг і холоди
Наближаються сюди.
Через те тепер і ви
зовете їх як …. (снігурі)
5. В хвойнім лісі я живу,
Там пісні співаю.
Шишки дуже я люблю,
З них зернятка маю.
В лісі я ще санітар,
А зовуть мене… (шишкар).
6. Маленький, сіренький,
На соняшник сів
8. Що за пташечка така
Все літа біля вікна
Жовтогруда, білолиця,
А зовуть її .....(Синиця)
Зима. А як живеться звірям взимку?
ВЕДМІДЬ
Холодати в лісі стало,
Осінь пізня вже настала.
Влаштував ведмідь барліг,
Спати там на зиму ліг.
Літо й осінь він старався —
Досхочу він наїдався.
Мед, малину, груші їв,
Рибу та мишей ловив.
Наїдавсь на повний ротик.
Бач, який товстий животик!
І тепер аж до весни
Будуть снитись гарні сни!
ЗАЙЦІ
В полі, в лісі проживають,
А хатиноньки не мають
Довговухі стрибунці.
Сірі й білі є зайці.
Взимку від лисиць тікають,
Їстоньки собі шукають:
Обгризають верболіз,
Кору кленів і беріз.
ЛОСЬ
В листяному лісі лосю
Влітку краще всіх жилося.
Взимку набагато гірше:
Зелені немає більше.
Доведеться кору гризти
Та засохлі трави їсти.
Коли б так весь рік жилось,
Мабуть, зовсім схуд би лось.
МИШІ
Є миші сірі, польові,
Є жовто-чорні, лісові,
Зимують в скиртах польові,
їдять зерно, а лісові
Живуть у норах під корінням,
Гризуть горішки та насіння.
Шукають дупла восени,
Таскають корм туди вони —
Насіння, жолуді, горішки.
Запас на зиму роблять мишки!
БІЛКА
Бачиш, білочка стрибає?
То грибки вона збирає.
Сушить білочка грибки,
Наколовши на сучки.
Он вже скільки їх на гілці!
Вистачить на зиму білці!
Вже й горіхів нанесла —
Теж на зиму запасла.
Склала все: грибки і шишки,
А також смачні горішки
У своїм дуплі вона,
І зима їй не страшна!
БОБЕР
Звірок зубатий, волохатий,
З хвостом широким, як лопата,
Кору на дереві обдер.
Він зветься річковий бобер.
На мілині будує греблі,
Хатки, з гілок лаштує «меблі».
Колись зимової пори
Ці «меблі» гризтимуть бобри.
ЇЖАК
Чимчикує їжачок —
Ціла купа голочок,
їсть комах він, плазунів
І маленьких гризунів,
І до жаб він не байдужий.
Влітку він жиріє дуже,
Цей колючий хижачок.
А на зиму їжачок
Знайде ямку чи дупло,
Зробить там собі кубло,
Листячком його застеле,
Спатиме в м'якій постелі.
Пісня при звірят взимку
Учень. Білий сніг кругом, як вата.
Біжимо у двір із хати.
Сніжки ліпим, сніг качаєм —
Так ми зиму зустрічаєм.
Й зробимо Сніговика,
Хоч робота й нелегка,
Бо мороз куса за вуха,
Ще й зірвалась завірюха.
Та сніжок качаєм сміло,
Робимо ми все уміло.
Кучугури накачали
І докупи поскладали.
А на голову — каструлю,
Там, де очі, — дві цибулі.
Хтось морквину нам приніс —
Це чудово! Буде ніс!
Замість рота — бурячок.
Ось який сніговичок!
Буде двір охороняти
І нікого не впускати.
Зима. Чудово! Я теж дуже люблю Сніговичка. Діти його роблять таким симпатичним, веселим. А ось і він, зустрічайте!
Під музику заходить Сніговичок.
Сніговичок
Доброго дня! Це я — зустрічайте
І до танцю всі ставайте!
Щоб не мерзли ноженята,
Треба всім потанцювати.
А тепер тепленькі ніжки,
Що ж, пограємось у сніжки!
Всі граються у сніжки, кидають один в одного кульками з пінопласту.
Сніговичок. А зараз нова гра. Я приніс плакат зі своїм зображенням. Але тут чомусь немає носа, де таке бачено? Я хочу, щоб ви його приліпили. Ось вам ніс із пластиліну, плакат повісимо на стіні. А тепер комусь із дітей зав’яжемо очі, відведемо на п’ять кроків, покрутимо і направимо прямо на плакат, хай приліпить носа до мого портрета. (Дитина підходить до плаката і намагається приліпити носа, але із закритими очима важко його поставити на місце, тому гра повторюється декілька разів.)
Сніговичок. Давайте ще в одну гру пограємося, щоб виявити найточніших, найсильніших і найспритніших. Перед вами плакат, а на ньому мішень. Сніжкою із пінопласту треба влучити з п’яти кроків прямо в десятку. (Гра повторюється декілька разів.)
А тепер час відгадувати загадки.
Загадки
Сніговичок. От які ви молодці! А зараз саме час заспівати. А ви вмієте?
Діти співають пісню.
Зима. Ось ви, діти, і вірші розказали, і пісні проспівали, загадки відгадали, та й прислів’я про зиму знаєте, чи не так?
Діти. прийде лютий, запитає, чи взутий.
Учень. Прийде літо — усе розмаїто, а прийде зима — нічого нема.
Учениця. Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно!
Учень. Сонце блищить, а мороз тріщить.
Учениця. Такий мороз, аж зорі скачуть.
Сніговик. А я ще хочу з вами вірші поскладати. Хочете? Тоді почали! Я буду починати, а ви додаватимете потрібне слово, щоб було в риму.
На луг і в ліс, в міста і в села
Прийшла до нас зима ... (весела)!
Розвага є для дітвори —
Летіти на санках з ... (гори),
І на веселих ковзанах
Ковзатись можна на ... (катках).
На лижах можна покататись,
Та й на ногах з гори ... (промчатись),
І сніжки можна поліпити
Або сніговика ... (зробити)/
Хоч і холодна в нас зима,
Та суму зовсім в ній ... (нема).
Всім весело і є забава.
Буває, що зима ... (лукава).
За носа вхопить чи за вухо,
То випускає ... (завірюху),
А то хурделицю пускає,
Метелицею всіх ... (лякає).
А то буває просто ніжна,
Блискуча, гарна й ... (білосніжна).
А ще буває чарівна,
Бо робить чудеса ... (вона):
Засклить всі ріки і ставочки.
Поробить скрізь міцні... (місточки),
І можна по річках ходити
Та так, що й ніг не ... (замочити).
Ще може в іній світ вдягнути.
Краса така, що й не ... (збагнути).
Так гарно, як у казці, всюди!
Тоді дивуються всі... (люди).
Ото зима! Ото красива!
Чарівна, біла і... (вродлива).
Зима холодною буває.
Та й що казати, кожен ... (знає)!
І в пору цю, як дні холодні,
Усі пташки такі... (голодні)...
Щоб зиму сніжну пережити,
Пташок потрібно... (підкормити)!
Щоб їх минули дні печальні,
Зробили ви пташкам ... (їдальні).
І навіть як мете пороша.
Зима нам все одно ... (хороша)!
Зима. Дякую всім за гарні слова. Але я приходжу на землю для того, щоб земля перепочила і набралась сили. Нехай поспить під снігом, передихне, а весна прийде — знову до праці. Сніжок землю накриває, під ним їй не холодно. Та й рослинам під снігом не холодно, він оберігає рослини від лютих морозів. Ну, що ж, молодці, діти! Але найкраще — це те, що ви про братів своїх менших подбали — дуже гарну годівничку для птахів приготували. Тепер пташкам не буде голодно, бо ви про них дбаєте. Отже, бачу, що серце у вас добре. Я рада за вас. Тепер я можу сміливо приходити на землю, всі ви добре підготувалися до зими і радо мене зустрічаєте. Дякую. Я обов’язково прийду, принесу багато снігу, морозу, інею, хурделиці, завірюхи, щоб було весело, радісно і гарно! Та ще й свят багато принесу, ялинки під Новий рік, подарунки і зимові канікули. Давайте разом ще поспіваємо та потанцюємо. І знову до праці.
Пісні, танці та розваги.