Свято букваря
1 клас
|
Діти співають пісню « Перший дзвоник».
Вчитель:
Здається, лише вчора ваші малюки під цю чудову пісеньку переступили поріг нашої школи. А вже сьогодні…
1 глашатай
Слухайте, слухайте, слухайте, люди!
Б’ють барабани усюди, усюди.
У короля Букваря іменини!
Просимо всіх на пиріг із малини!
2 глашатай
Пекарів сотня пиріг той місили,
Двісті коржів із муки наліпили,
А слідкувало 500 кухарів,
Щоб той пиріг, не дай Бог, не згорів!
1 глашатай
Слухайте, слухайте, слухайте, всюди!
На карнавал поспішають всі люди.
Бал відкриває сьогодні Абетка!
Всім роздає іменинні серветки,
А на серветках пиріг із малини,
У короля Букваря іменини!
Василько
Гей, ти чого так голосиш, мов ріжуть?
Можна ще з того нажити і грижу.
1 глашатай
Що за нахаба з’явився і звідки?
2 глашатай
Може, це мавпа, що вирвалась з клітки?
Василько
Сам ти як мавпа, горило руда.
1 глашатай
Що за образа?
2 глашатай
Чужинець. Біда!
Василько
Я не чужинець. Чого репетуєш?
Вася, я, Вася. Чи зовсім не чуєш?
З 1 класу. Ти чуєш, малий?
Тільки чогось я потрапив сюди?
Та не лякайся, тебе не чіпаю.
Де опинився я – досі не знаю.
Вийшов із школи і ось тобі на…
Ніби на мене напала мана…
Швендяю тут я вже більше години.
З’їсти б шматок пирога із малини.
Що мовчите ви, немов оніміли?
Пусто у шлунку. Не маю вже сили!
Тільки ж кричали, в когось іменини
І роздають там пиріг із малини…
Чи вас заціпило раптом обох?
Дайте щось дзьобнути, щоб я не здох!
1 глашатай
Що це за мова? Він, мабуть, дикун,
Виріс у лісі або серед дюн
І розмовляти пристойно не може?
2 глашатай
Наша Абетка йому допоможе.
Тільки навчиться писати й читати,
Стане культурно тоді розмовляти.
Василько
Що? Я учитися більше не буду!
А пирога і без вас роздобуду.
( З’являється під музику Абетка. За нею парами букви. )
Абетка
В країні нашій свято нині.
Усі святкують іменини
І кожен звук від А до Я
Сьогодні славить короля!
Василько ( підійшов до букви Ф )
Гей, слухай ти, який король?
Чи, може, це такий пароль?
Ф
Фе, ну й поводження у вас!
Вам треба, хлопче, в 1 клас.
Василько
Та я і так учуся там.
Така нудьга, скажу я вам!
Часу не має й погуляти.
Всі бубонять: “ Буквар читати ”
Навіщо оті букви вчити,
Без них нормально можна жити!
Ж
Жахливо! Жах!
Ш
Який кошмар!
О
О!
Р
В мене, мабуть, буде жар-р!
Я
Як його носить ще земля! Я!..
Абетка
Він ображає короля!
Р
Країну нашу обр-ражає!
Всі
Він нас усіх не поважає!
З
Він нам з-зірвав сьогодні свято!
Х
Хапай його!
С
С-судіть!
Всі
На страту! Ми вимагаємо всі суду!
С
Хай сам король судити буде!
Абетка
Але ж у нього іменини?
А
Ах, пропаде пиріг з малини!
Всі
За це його на смерть скарати!
Василько
Не хочу я! Пустіть до хати!
2 глашатай
Не голоси, бо ще не ріжуть,
Ще “ накричати встигнеш грижу ”.
Василько
Пустіть мене! Пустіть! Пустіть!
Буквар
Що сталось тут? Хто так кричить?
Чому ж то не радіють нині?
Мої сьогодні іменини!
І всі повинні святкувати,
Бо перший клас навчивсь читати!
Абетка
Пресвітлий, славний наш букварю,
О наш володарю і царю!
В країні нашій є чужинець
Бунтар, нахаба і злочинець.
Він нам зірвав сьогодні свято…
Всі
На смерть! На смерть його скарати!
Буквар
Є свідки? В чім його провина?
Абетка
Не знає букв він половину.
Буквар
Як, букви досі він не знає?
П
Погано пише і читає.
Ь
Він викинув мене із слова,
І зміст новий набрала мова.
Він літаки відправив не в польоти,
А, уявіть собі, бур’ян полоти!
О
О! плутає мене і букву А,
Навчали ми його дарма.
Ви уявіть, із слова “ рано ”
В моєму серці стала “ рана ”!
С
Я цього, певно, не переживу,
Він не косу заплів – живу козу!
П
В посольство він замість посла
Направив справжнього осла!
К
Зробив він з слова “муха” – муку.
Ц
За це на суд!
Всі
Відтяти руку!
М
Морока з ним, морока, мука!
Ніяка не збагне наука,
Як замість модного комода,
Якась з’явилася колода?
Чи можна ще таке терпіти?
Я вимагаю засудити!
Всі
На смерть, на смерть його скарати!
Василькo
До мами хочу я, до тата!
Буквар
Я думаю, що свідків досить!
Засуджений останнє слово просить?
Що ви на захист можете сказати?
Василько
До мами хочу я, до тата!
( Василько виривається і тікає )
Всі
Хапай його! Тримай! Дивися!
( Всі вибігають за Васильком. Знову вбігає Василько, падає на лавку. Входять учні. )
1 учень
Ото Василько наш втомився!
2 учень
Неначе спить? Вставай!
1 учень
Прокинься!
Василько
А букви де? Абетка і Буквар?
1 учень
Напевно, в нього сонячний удар?
2 учень
Чи лікаря покликати?
Василько
Ні! Ні!
Невже це все приснилося мені?
Ой, ворогу того не побажаю!
Я думав вже, що зовсім помираю!
Ні, пустощі набік! Навчусь читати,
Щоб свято букваря всім разом зустрічати!
Щоб літаки відправились в польоти,
А не на поле бур’яни полоти.
І щоб в посольство не осла,
А знов направили посла.
Я буду вчитись на “відмінно”.
Клянуся! Вивчу неодмінно
Всі букви аж від А до Я.
Всі
Сьогодні – свято Букваря! Пісня про Букварик
1
Тепер ми учні, 1 клас,
Нове життя тепер у нас.
Прийшов урок на зміну грі,
Тепер ми учні, школярі!
2
І від дзвінка і до дзвінка
Робота наша нелегка:
Рахуй, пиши, а ще читай,
Учителю відповідай.
3
Та все це не лякає нас,
Бо ми старанний перший клас.
4,5
Ми у школі вже прижились,
Правил добрих ми навчились.
Ось послухайте ви їх
І додержуйтесь усіх.
6
Перше правило – учитись
Всі старанно – на “дванадцять”.
7
Друге правило – трудитись,
Батькам вдома помагать.
8
Бути чесним і правдивим –
Третє правило у нас.
9
Бути другом незрадливим
Клас – за тебе, ти – за клас.
10
Мудре правило четверте,
Знай і друзям розкажи:
Наполегливо й уперто
Економ і бережи
Парту, книгу, кожну річ.
Берегти, любить природу –
Це наказ твого народу.
11
П’яте правило: читати,
Малювати і співати,
Гратися з товаришами
І дружити з малюками.
12
У школі нас всьому навчать,
І роки весело промчать.
13
Ми – школярі, ми – перший клас,
Щасливі дні чекають нас!
14
Я прийшов до школи вчитись,
Бо поставив я мету:
Скоро стану президентом,
Тільки трохи підросту!
15
Я також прийшов учитись,
Бо вже вирішив давно:
Буду, мабуть, футболістом,
Або зіркою кіно.
16
Поки ще казати рано,
Може в бізнес я піду,
Чи фотомоделлю стану,
Як по зросту підійду.
17
Я банкіром хочу стати,
Полюбляю рахувати.
18
А я буду депутатом,
Бо люблю голосувати!
19
А я в лікарні після школи,
Всім робитиму уколи.
20
Я в письменники подамся,
Або навіть в моряки!
21
А я вчителькою стану,
Буду вчити малюків!
22
Мрію стати альпіністом,
Коли трохи підросту,
А також парашутистом, –
Полюбляю висоту!
23
Мріймо! Мріяти не рано!
Кажуть, роки швидко мчать.
Якщо будемо старанні
В школі нас всього навчать.
24
А тепер про школу нашу
Ми вам з радістю розкажем.
( Пісня на мелодію “Чому вчать у школі” )
25
Тільки сонечко зійде,
Дітвора до школи йде.
Рідна школа з нетерпінням нас чека.
26
Зустрічає дітвору,
Учить правді і добру,
І читати, і писати нас навчає.
27
До п’яти додати два,
Скласти букви у слова.
Учить дружбою нас школа дорожити.
28
Бути справжніми людьми,
Шанувати працю й мир,
Україну і сім’ю свою любити!
Вчитель
А зараз давайте згадаємо, як ви вперше збиралися до школи.
29
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Два ведмедики, лопату,
Білочку руду хвостату,
30
Лук і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту,
Ще й географічну карту,
Трактора, машинку й мило,
Вже й надворі звечоріло!
Сів Микола, дума думку:
“Чи усе поклав у сумку?”
Вчитель
А зараз ми нагадаємо, як всі вчилися писати.
1
Недавно дуже дивно
Здавалося мені:
- І як писати рівно
Ці літери трудні?
2
І навіть з паличками
Я впоратись не міг.
Криві та з карлючками,
Ну, просто як на сміх.
3
А далі знов рядочок,
Мов бублик, кругле “о”.
Мені аж серед ночі
Ввижалося воно.
4
Пишу – виходить криво,
Неначе пада в бік.
А потім я, на диво,
Писав, писав – і звик.
5
Старався я не марно –
Кривуль ніде нема,
І ручка пише гарно,
Виписує сама.
6
І літеру, і кому
Я можу написать.
І вже несу додому
Гарненький “молодець”.
Сценка “Як живеш, портфелику?”
Портфель – мій друг і помічник,
Я до портфеля дуже звик.
І він без мене ні на крок,
Зі мною йде він на урок.
Портфель для мене залюбки
І ручку носить і книжки.
Його я дуже бережу,
І кожен день із ним дружу!
Звучить музика. Проходить Андрійко, кидає портфель, бере м’яч і біжить. Вбігає другий хлопчик і вдаряється об портфель ногою.
Портфель
Ой-ой-ой! Не маю сили!
Ви на мене наступили.
Хлопчик
Що це тут валяється?
Портфелик, виявляється.
Чий він, чий?
Дістає зошит. Підбігає хлопчик, бере в руки зошит і говорить за нього:
Зошит
Я подертий,я потертий,
Я в обкладинці старій.
Весь в чорнилі і мастилі!
Хлопчик
Хто хазяїн твій?
Зошит
Андрій!
Хлопчик витягає пописану, зламану лінійку. Підбігає дівчинка, бере лінійку і каже за неї:
Лінійка
Я Андрійкова лінійка!
Я терплю велику муку!
Правлю хлопцю за шаблюку,
Він дубасив мною стіл,
Я вже тріснула навпіл.
Зошит
Ми тепер каліки з нею,
Нам потрібні ліки з клею.
Хлопчик
Що ти скажеш нам, Андрійку?
Андрій
Я не хочу мати двійку,
Я писатиму без кляк,
Я не буду мучить вас!
Я дурні покину звички,
Допустіть до переклички.
Андрій, зошит, лінійка, гумка, олівець співають забавлянки.
Ми всі речі голосисті
І співати любим,
Проспіваєм забавлянки
Усім добрим людям!
Лінійка
Я лінійка – чародійка –
Креслить помагаю,
Сантиметри, міліметри –
Це я добре знаю.
Зошит
А я зошит чепурний,
В лінію і в клітку.
Пишуть діти залюбки
На моїх сторінках.
Олівець
А я хлопець – молодець
В убранні барвистому,
Залишаю я свій слід
На аркуші чистому.
Гумка
А я гумка кольорова,
Тобі помагаю.
Ти малюєш, я стираю,
По слідах твоїх ступаю.
Ручка
А я ручка помічниця
Усім помагаю.
На біленьких сторінках
Літери лишаю.
Вс і
Ми всі речі голосисті,
І співали залюбки.
Ви тримайте нас в порядку
І шануйте нас завжди.
Вчитель
Скільки всього траплялось з нашими першокласниками, скільки всього вони дізнались!
Деяким з них здавалось, що у школі є лише довгі, нескінченні уроки та маленькі перерви.
1
Юра, твердить, що перерва –
Втричі більша від уроку,
Бо встига Юрко за неї
Купу справ зробить нівроку.
2
За перерву Юра встиг
Насмішити в класі всіх.
Ще й на Славі покататись,
Десь залізти встиг у фарбу,
Гулю встиг набить об парту.
Й на портфель Руденко Лізи
Причепить якусь мармизу.
3
Ще Юрко – герой! – зумів
Поплювати в горобців,
В двір помчав – аж тут дзвінок:
Знову треба на урок!
4
Та в Юрка спокійні нерви,
Бо урок мине за мить,
Ну, а потім знов перерва:
Встигне купу справ зробить!
А урок?
На ньому встигне
Тільки двійку він схопить.
Вчитель
Дякуємо тобі, Букварику, і твоїм помічникам за веселі ігри і завдання, які ти нам приносив в цьому році. Нам з тобою було так весело і цікаво, але сьогодні ми повинні попрощатися з тобою. Діти хочуть сказати тобі на прощання кілька слів.
(Діти передають буквар із рук у руки).
1
Любий Букварику! Перша книжко!
Хочеться навіть плакати трішки.
2
Разом з тобою ми підростали,
Слово найперше тут прочитали.
3
Книжечку першу беру я в руки,
Перший мій друже, перша наука!
4
Я сторіночку останню
В Букварі перегорну.
Свого друга на прощання
Я до серця пригорну.
5
Букв спочатку ми не знали,
Мами нам казки читали.
А з тобою подружились –
І самі читать навчились.
6
Букви всі, від А до Я
Дуже добре знаю я.
Далі я навчатись буду,
А Букварик не забуду.
7
Беру Буквар в останній раз,
Несу його в просторий клас,
Із вдячним серцем Букварю
“Спасибі, друже!” – говорю.
8
Ти перша книжечка моя,
Тепер читати вмію я,
Багато в сіті є книжок,
А ти найперший мій дружок!
9
Прощавай, Букварику, наш найперший друже!
ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!
Вчитель
Діти, подаруймо букварику на згадку танок.
Всі літери прочитані, усіх їх 33,
Тепер дітей учитимуть підручники нові.
Буквар
От і настав прощання час,
Учись добре, перший клас!
Вчитель
Дякуємо тобі, Букварику, і за науку, і за добрі слова. Діти тебе ніколи не забудуть.
Пісня « Мій букварик»
Буквар
Я на згадку вам про свято
Хочу щось подарувати.
Читанко добра , прийми естафету,
Веди школярів шляхами планети.
Читанка
Я – Читанка не читана –
Навчатиму ваш клас.
Я з вами говоритиму
І вислухаю вас.
Багатий світ незвіданий,
І сонечко на всіх.
Хто мову любить рідную,
Багатший від усіх.
Укр.мова
Я не із лісу, я не із поля,
Нелегка у мене доля.
Через радість та біду
Я з віків до вас іду.
Я дитину колисала,
Батьківщину захищала,
Я від роду і до роду
Зберігала свою вроду.
Я завжди вас буду вчити
Рідним словом дорожити,
Бо, хто любить мову рідну,
Той багатий, а не бідний.
Математика
Знайомі з математикою, друзі,
Але за вас радію нині дуже.
Адже в мені завдань, задач багато,
Щоб розв’язати, треба вміть читати.
Під силу вам тепер мої завдання,
Лиш прикладіть до математики старання.
Природознавство
А де лягає сонце спати,
І звідки вітер, звідки тінь,
Чому це сніг такий лапатий,
І заєць чом такий вухатий,
Чому бджолі дрімати лінь,
Чи справді гірша стала глина,
А звідки запашна малина,
Куди повзе рогатий жук,
Про все, малята, розкажу.
10
Дякуємо підручникам за добрі напутні слова
І обіцяємо, що будемо вчитися тільки на “відмінно”.
11
Перший раз в перший клас!
Рік тому зустрів він нас.
Скоро підем в клас наступний,
Вітер хай нам дме попутний.
12
І ця ж дошка, крейда, карти,
Разом з нами перейдуть.
Трішки стануть вищі парти,
Разом з нами підростуть.
13
Один одного ми любим,
Станем всі за одного.
Вчитись в другім класі будем,
Всі ми хочемо цього.
14
Ну, а вчителька як буде?
Що, покине усіх нас?
Всі
Ні, вона разом із нами
Переходить в другий клас.
Пісня «Щастя і добра»
Вчитель
І від нас побажання всім присутнім.
Діти
Хай Бог охороняє всіх від злого,
Хай світить сонце і колосяться жита.
Щоб всі були здорові і щасливі
На многії і многії літа.