Сценарій " Свято букваря"

 

 

СВЯТО БУКВАРЯ

 

 

                                                                                                  Підготувала:                              

                                                                           Нікітенко Інга Владиславівна

                                                                             вчитель початкових класів

                                                                        Старицької початкової школи

                                                                                       Яворівського району                                         

 

Добрий день, шановні гості!

• Я вчителька найкращих дітей в світі. Ви запитаєте чому? А тому, що ваші діти – мої діти, і вони із Старицької школи I ступеня. А я твердо впевнена, що наша школа – найкраща. І сьогодні ми відзначаємо перше класне свято – свято Букварика.
• Протягом кількох місяців у нашій школі живуть, співають, навчаються, танцюють наші улюблені діточки. А саме 5 цікавих і симпатичних хлопчиків і 7 не менш цікавих та більш симпатичних дівчаток. Середній вік – 7 років. Зріст – 1м 20см. Середня вага – 20 кг. І нарешті ви самі побачите їх і у всьому переконаєтесь.
• Рада Вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі? 
• Та ні, когось не вистачає… 
• Ой, а де ж поділися мої першокласники ???
• О, та ось вони!
• Зустрічайте, не жалійте оплесків  – наш зірковий 1 клас! 
• Увага! Увага! Увага! Запрошуємо наших іменинників!
•  

Дефілє першокласників

В    класі кожен УЧЕНЬ знає:

Добру вдачу Софія має

Працьовита і привітна,

Наче пташечка досвітня,

До зали запрошуємо     Софію

 

Все зробить  старанно вміють .

Уроки вивчать неодмінно.

Дуже люблять рахувати.

Мабуть, мріють фінансистами стати

До зали запрошуємо Діану і Світлану

 

Вони досягненням радіють. У карате все добре вміють.

І ми зустрічаємо Максима і Матвія .

 

Для них віршів багато не буває, 

Вони завжди їх добавочки прохають.

До зали запрошуємо Олену і Кароліну

 

Наша  Яна – наче картинка:

 Очі блищать, мов ті намистинки.

До зали запрошуємо____Яну

 

Як щось невдається,

вона не здається,

А знову і знову до діла береться.

Аліна у нас– дитина старанна,

І ввічлива,  й чемна, і дуже слухняна.

До зали запрошуємо_______Аліну

 

Щоце? Що це за дитина?

Він неначе та пружина.

У футбола гарно грає.

У гімнастиці вже перемоги   має.

Словом, він у нас спортсмен.

Не  Максим , а супермен.

Ми зустрічаємо   Гермака Максима.

 

Цей хлопчик добрий і надійний,

 В міру спокійний та  енергійний.

До зали запрошуємо _Романа

 

Хороший син,

люблячий внук, -

 Дідусю завжди допомагає

і мені завжди  про це  розповідає.

До зали запрошуємо ___Назара

 

(Звучить музика, заходять учні 1 класу і співають  пісню «Школярі» на  мотив «Бу-ра-ті-но!»)

 

1. До школи радо хто спішить?

         Хто старанно уроки вчить?

         Хто хоче все на світі знати,

         Уміє і читати, і писати?

         Усі їх завжди пізнають.

         Скажіть-но, як цих діток звуть?

 

           Усі:       ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

 

 

 

2. Хто радує і тат, і мам?

         Хто кожну справу робить сам?

        Хто дружно й весело співа,

         Родину щастям зігріва?

         Усі їх завжди пізнають.

         Скажіть-но, як цих діток звуть?

 

              Усі:         ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

 

       1.  Привітайте нас –

            Веселий перший клас!

 2.  Працьовитий, дружний, щасливий…

           І трішечки галасливий!

       3.  Перший клас навчив читати,

       4.  Перший клас навчив писати,

       5.  Перший клас навчив дружити,

       6.  Щоб цікаво разом жити.

           7.  Одне одного ми любим

            Станем всі за одного.

       8.  Вчитись в другім класі будем

             Всі ми хочемо цього.

        9.  Нас 12 в класі,

  Ми всі одна сім’я .

      10. Єдина ми родина.

 У кожнім нашім Я

 Частинка України!

      11. У нас – немає ти!
            У нас немає – я!

      12. Ми  щасливий клас!

  Ми – одна сім’я !

 

   ( Пісня „Гей, чули, чули, чули …” на мелодію пісні „Із сиром пироги”) 
 

Прийшли ми всі на свято, 
На свято Букваря, 
І вивчили всі букви, 
Усі: від А до Я. 
 

Приспів: 
Гей, чули, чули, чули, 
Гей, чули, чули, чули ви. 
З буквариком ми дружим, 
Він з нами назавжди. 

У нас сьогодні свято, 
Шануєм Букваря, 
Відкрив він нам дорогу 
До знань від А до Я. 
 

Приспів:

 

( Першокласники сідають)

 

( Входять Мальвіна і Буратіно)

 

Мальвіна. Ах, невихований хлопчисько! Куди ви прямуєте?

Буратіно. До школи.

Мальвіна. І вам не соромно? Хто вас такого пустить до школи?  Що ви там робитимете?

Буратіно. Як то що? Бігатиму, гратимуся,  розважатимуся…

Мальвіна. Годі, годі, годі…Давайте краще поговоримо про школу і шкільне приладдя. Я загадуватиму загадки, а ви відгадуйте. Слухайте!

 

                      Новий дім несу в руці,

                      Двері в ньому на замку.

  А живуть в будинку цім

 Книжки, ручки й олівці.

 

Буратіно.  Знаю, знаю, знаю!  Це - шпаківня.

 

(Мальвіна хапається за голову)

 

Мальвіна.  Діти, підкажіть. Що це?

Діти.  Портфель.

Буратіно. Так , правильно! І як я раніше не здогадався?

 

                      Я до портфеля дуже звик,

 І він без мене ні на крок:

 Зі мною йде він на урок,

 Його я дуже бережу,

        Бо добре сніжної пори

 На ньому з’їхати з гори!

 

Мальвіна. Воно і видно, як ви його бережете  і чому він у вас такий? Діти, хіба це дбайливе ставлення до портфеля?

Діти. Ні!

Мальвіна.   Буратіно, слухайте  мої наступні загадки.

 

 

 Вона вкладається в книжки,

 Щоби не шарпать сторінки.

 Дуже проста відгадка:

 Це звичайна…(закладка)

Буратіно. Шоколадка

Діти. Ні, закладка!

Мальвіна. Правильно.

 

 Нею тільки поведи-

 Залишаються сліди.

 Що за дивна штучка?

                       Та це просто…(ручка)

Буратіно. Грушка!

Діти. Ні! Ручка!

 

 ( Буратіно сердиться)

 

Мальвіна. Буратіно, годі сердитися! Слухайте наступну загадку.     

                         Цю найпершу в школі книжку

                         Знає будь-який школяр.

   До усіх книжок доріжку

 Прокладає нам …

 

Буратіно.  Самовар!

Діти.   Буквар!

Мальвіна. Буратіно, ви помиляєтесь. Давайте залишимось на святі і познайомимось з мудрим Буквариком, який навчає усього.

Буратіно. Охоче залишусь!

Мальвіна.

Сьогодні ми зібралися на свято,

щоб разом, друзі, вшанувати

Чудову книжку, що вас грамоті навчала,

Свої скарбниці всім подарувала.

Буратіно.

Завдяки їй навчились ви читати,

В слова і речення  всі  літери складати.

Цю книжку завжди ставимо в відзнаку,

висловлюємо їй свою подяку.

 

( Мальвіна і Буратіно сідають, а першокласники стають на одну лінію)

 

Вчитель.

• Чи здогадались, ви, друзі, про яку книжку йдеться мова?
• Так , діти, це – Буквар, наш любий друже.
• Йому за все ми дякуємо дуже!

Свято наше вже триває,

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та із святом привітаєм.

 

Діти.

 Букварику, наш любий друже,

 На тебе всі чекають дуже.

Завітай до нас на свято.

Чекають гості  і малята.

 

( Входить Буквар)

 

Буквар.            

Милі, любі друзі, я вітаю вас,

Радий бачити усіх вас знов.

Чув, що ви мене хотіли бачити,

Ось тому на свято я й прийшов.

Літери, літери, вчили їх, діти, ви.

Вчили  читати всі  і склади, й слова.

Книги читаєте, вже багато знаєте,

І у вас у кожного – мудра голова.

 Вчитель.

•               Ти, букварику, в нас сьогодні найголовніший. А кому ви повинні    рапортувати про те, як навчилися читати і писати?

Діти.

•               Букварику !

Вчитель.

-Тоді слухайте мене уважно. До здачі останнього урочистого рапорту Букварику стояти струнко!

- Шановний Букварику! На свято прощання з тобою зібралися всі

першокласники,  їхні батьки, вчителі та гості!

 

 

1. Ми стали більш організованими, дисциплінованими;

більш допитливими;  засвоїли ази знань;  здружилися з іншим дітьми;

навчилися слухати вчителів.

 

2. Щоб усі нас поважали,

Щоб любили і пишались,

Небагато і немало –

Треба знати 10 правил.

 

3. Як прокинувся – вставай, ліні волі не давай.
4. Квіточку роса умила,

          а тебе умиє мило.

 

5. Але ти не поспішай,

     подивись спочатку,

          Чи нічого не забув,

чи в портфелі все в порядку.

 

6. І дивися не барися,

в школу швидко-швидко мчися!

          В школі , в класі не брудни,

Сміття бачиш - підбери.

 

7.  Не носи в кишені жуйки,

Крейду, яблука і булки,

Кнопки, цвяхи, сірники,

А носи носовички.

8.  Вдома близьким не груби,

Менших захищай завжди.

9.   Скільки в небі світить ясних зірок,

 Стільки у щоденнику

 повинно бути дванадцяток.

10.   Будь охайним завжди сам,

 Уникай дірок і плям.

11.   Щоб тобою всі пишались,

 Перехожі озирались,

 Так роби, щоб люди звикли –

Ти у всьому завжди приклад.

12.  Взяли до рук портфелики,

 Взяли лискучі ранці.

 І, наче ті метелики,

 Полинули у танці.

 

Танок

 

 

Букварик. -  А зараз я  перевірю чи кмітливі та уважні наші першокласники!

 

 

Слухайте  уважно.

Відповідай, коли мастак,

Єдиним словом «ні» чи «так»!

 

• Треба гарно вам читати?   (Так. )
• Треба менших ображати?  (Ні.)
• На перерві пострибати?  (Так.)
• А всі парти пописати? (Ні.)
• Друга треба виручати? (Так.)
• А треба слухати матусю? (Так.)

• А улюблену  бабусю? (Так.)
• У школі вибити шибки? (Ні.)
• Учительці робить все навпаки? (Ні.)
• Брудне взуття носить у школу? (Ні.)
• Завжди старших поважать! (Так.)
• І малюків не ображать! (Так.)

 

Вчитель.

• Послухайте, як тяжко нам було починати читати і  писати! Як не слухалися букви маленьких дитячих рук.

 

Перш не вміла я читати, букви у склади складати

Приголосні і голосні – навіть снилися мені.

Часом падали сльозинки на букварика сторінку.

 

              Недавно - дуже дивно, здавалося мені:      

              І як писати рівно ці літери трудні?

              І навіть з паличками я впоратись не міг.

              Криві та з карлючками- ну, просто, як на сміх…

              А далі знов рядочок, мов бублик кругле «о»,

              Мені аж серед ночі ввижалося воно.

              Пишу - виходить криво, неначе пада вбік.

              А потім, як на диво, писав, писав і звик.

              Старався я немарно, кривуль ніде нема.

              І ручка пише гарно,  виписує сама.

              І літеру, і кому я гарно напишу.

              І вже батькам додому «Дванадцятки» ношу!

 

Буквар.

          Рік швидко пролетів,

          Ви підросли і помужніли.

          Тепер вже знаєте багато

          Та гарно вмієте читати.

          А ще я хочу вас в останнє

          Задати ось такі питання.

          Щоб знати, а чи можна вас

          Перевести у другий клас?

 

 

1. Скільки літер в українському алфавіті?  (33)

2. Яка літера стоїть перша? (А) Остання? (Я)

3. А як називається наше село? ( Старичі)

 Буквар.

- Молодці! Можна перевести вас до другого класу.

 

Частівки

1. Приготуйте телефони

І зніміть на згадку нас

Заспіваєм вам частівки

Це і є наш перший клас.

  

2. Як були ми ще малими,

Всі казали: малюки!

А тепер, не малюки ми –

Ми вже справжні козаки.

3. Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор - ми самі.

4. Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

 

5. Я тружуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу! (співає дівчинка, показуючи зошит хлопчику)

Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу! (співає хлопчик)

 

6. Всі куплети доспівали,

Закінчився перший клас.

Другокласниками стали,

Привітайте дружно нас!

Буквар.

- Дітки, а хто, крім мене, вам допомагав вчитись?

Діти.

• Вчитель і батьки.

Буквар.

• Добре, зараз перевіримо, чи готові ваші батьки іти до другого класу.

 

Сказати одним словом:

 

1. Головне місто України. (Столиця)

2. Що в Русалочці є замість ніг? (хвіст)

3. Підземна змія. (Метро)

4. Колір волосся у Білосніжки. (Чорний)

5. Яка тварина все життя стоїть на ногах? (Слон)

6. Ким працювала Несміяна? (Царівною)

7. Мерзла вода. (Лід)

8. Повар на судні. (Кок)

 

Вчитель.

•  Від першого вересня і до сьогоднішнього дня з вами були і ваші найдорожчі люди - мама, тато, бабусі , дідусі. Вони будуть разом з вами ще багато шкільних років і все життя. Побажаємо їм щастя і наснаги.

 

            Ми зібралися сьогодні

            Тут на цьому святі.

 

            Щоб подякувать рідненьким

            Нашим мамам й татам.

 

             В мене вдома є підмога.

            Труднощів я не боюсь,

           

            Бо зі мною допомога:

            Мама й рідний мій татусь.

 

            Цілий рік трудились вранці

            несли портфелі  наші й ранці.

           

            Із мамами уроки вчили,

             малювали і ліпили.

 

            І бабусь, і мам, і тат

            теж читати ми навчали

            І вони за хвилину по 200 слів читали.

          Ми любимо вас – мами й тата,

          бажаємо здоровячка багато.

 

          Ми хочемо, щоб ви завжди раділи

          І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

          Любі наші, ми вам обіцяємо:

          Учитись, дружити,

           гарні оцінки додому носити.

         

           Щоб дарувати радість вам

          Любесеньким нашим батькам.

 

 

          За те, що раненько вставали,

          За те, що до школи водили,

          За те, що втоми ніколи не знали,

 

          Всі. Спасибі! Спасибі! Спасибі!  

 

Вчитель:

 

• Прощання — це, мабуть, завжди сумно, залишається щось зна­йоме, рідне,

           миле, легке.

 

•  А попере­ду — невідоме, незнайоме, нові від­криття, нові знання, нові друзі.

 

• Але наше  прощання з Букварем сумним не буде, бо це — святкування перших досягнень у навчанні,  а попереду у вас багато шкільних років, цікавих уро­ків.

 

• Але в житті кожної людини най­кращим і найпам'ятнішим завжди  за­лишається  перший клас.

 

• І на згадку про наше свято я хочу вру­чити нашим першокласникам ди­пломи. 

 

Вручення дипломів. 

 

 

 

 

Вчитель:

 

  Вам, шановнії батьки,

 «Спасибі» хочу я сказати.

 За допомогу у навчанні,

 Старанність, витримку, любов.

 За те, що вчились рахувати,

 Старанно букви всі писати

 Та гарно-гарно малювати.

 Це перший крок!

 Попереду ще одинадцять років

 Отож навчайтеся, батьки,

 І кожен день робіть уроки!

 

• Дорогі діти! Шановні гості! Наше свято добігає свого завершення.

 

• Я щиро вдячня тим, хто завітав на наші перші жнива.

 

•  Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань про­ростуть рясним урожаєм у май­бутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться в серцях наших дітей — назавжди!

 

 

Заключна пісня.     « На нашій Україні».