Сценарій "Свято букваря"

Про матеріал
Даний сценарій можна використовувати для підготовки до "Свята букваря" у першому класі після вивчення "букварного періоду".
Перегляд файлу

 

ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ

 

Учитель.  Зібрались дружно ми на свято,   

                  Щоб наших учнів привітати

                  І запросить у другий клас

 

 

Учні.   Є святкових днів багато

            на листках календаря.

            А між ними й наше свято

            Вшанування Букваря

 

Буквар взяли ми перший раз,

Коли прийшли у перший клас.

І можем впевнено сказати:

Ми добре вміємо читати.

 

             Буквар взяли ми перший раз,

Коли прийшли у перший клас.

І можем впевнено сказати:

Ми добре вміємо читати

 

Букви старанно вивчали.

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

 Прочитали Букваря!

 

З нами клопоту зазнали

Наші мами й вчителі,

Поки ми читати вчились

У новому Букварі.

 

В перший клас ми всі ходили

На початку із слізьми.

Та сьогодні ми вже стали

Всі дорослими дітьми.

 

Були смішними малюками,

 Коли зайшли уперше в клас.

Отримали ми зошит з олівцями

Й за парту сіли перший раз.

 

Пісня «Сонячний промінчик»

 

 

Мальвіна. Добрий день у добрий час,

Щиро я вітаю вас!

В 1-ому класі Букварикове свято,

Тому прийшла сюди,

Щоб всіх вас привітати.

І прошу розказати, чого навчились ви за рік?

Чи марно прожили цей вік?

 

Командир класу.

На свято в честь Букварика зібралися всі учні першого класу.

За час навчання в першому класі вивчено 33 літери!

 

Написано під диктовку, переписано, обведено сотні слів.

Зіпсовано дві сотні зошитів, поламано півтисячі ручок.

Винесено з класу п’ятдесят олівців, загублено півсотні гумок.

 

На території школи під час перерв розбито 3 клумби, 5 шибок, 3 носи.

 

Над важкими задачами «поламана» 21 голова,

обмальовано 4 стільці і зламано 6 замків у портфелях.

 

Перший клас живе цікаво, бігає по школі, верещить,

кричить і не збирається зупинятися на досягнутому.

 

Усі. Рапорт здано!

 

Мальвіна. Ой-ой-ой! Оце так навчились! За такі успіхи вас не приймуть до другого

класу.

 

Командир класу. Мальвіно, не журись! Це ми навмисно придумали, Щоб веселіше було!

 

Мальвіна. То це неправда?

 

Командир класу. Звичайно! А коли й правда, то зовсім трішечки.

Головна правда у тому, що ми навчились читати й писати. 

 

Танець хлопців.

 

Учитель. Перше вересня... Пригадаємо сьогодні цей день!

І здається, що це було так давно і так недавно. Й навіть не віриться, що були ви такими неумійками й незнайками.

 

Незнайко (забігає). Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

 

Мальвіна. Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?

 

Незнайко. Добрий вечір!

 

Мальвіна. Який же вечір? Адже це день?

 

Незнайко. А я не знаю чи вечір, чи день.

 

Мальвіна. А чому це ти так репетував?

 

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

 

Мальвіна. Від злодія? Від якого?

 

Незнайко. Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку.

 

Мальвіна. Твою шапку? А навіщо вона йому?

 

Незнайко. Як навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим Розумніша голова!

 

Мальвіна. Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Ось зараз ми перевіримо, що ти вмієш, що ти знаєш...

                   - Яка це літера? (К )

 

Незнайко. Півжука.

 

Мальвіна. А точніше. 

 

Діти.   Буква «ка». 

 

Незнайко. Ха! Яка муха!

 

Мальвіна. А оце? ( О )

 

Незнайко. Та це кругле яйце!

 

Мальвіна. А ми що, діти, скажемо?

 

Діти. Це буква « О ».

 

Мальвіна. Ну що ж, Незнайку, нам тебе шкода. Літер ти не знаєш,

                  Тому й книжок не читаєш!

 

Незнайко. Хто? Я? та я всі на світі книжки перечитав. Ось послу­хайте!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки

Від картинки до картинки,

Ну а потім - навпаки!

 

Їжачок ганяв ворону.

Колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони

Тридцять три богатирі!

 

Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор замерз в снігу,

А кирпатий Буратіно

Покохав Бабу Ягу!

 

Мальвіна. Ну й Незнайко! Ну й насмішив!

Ти переплутав все на світі,

І тільки посміялись з тебе діти.

Та ти ж до школи мусиш записатись

І чим побільше розуму набратись.

 

Червона Шапочка ( співає пісню )

Якщо довго, довго, довго,

 Якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці

Бігать, тупать і стрибать,

 

То напевно, то напевно,

То звичайно, то звичайно,

То можливо, то можливо,

Можна в школу нам прийти!

 

А-а, вчаться там діти і великі й малі,

А-а, знань там багато ж дають вчителі,

А-а, там навчаються читати,

А-а, і писати, й рахувати,

А-а, там цікаво всім завжди!

 

Вчитель. Діти, ви впізнали хто це? Вірно, це наша улюблена героїня. Здрастуй,   

                Червона Шапочко!

 

Червона Шапочка. Привіт усім! Я дуже рада, що мене запросили сьогодні на свято.

                 Але крім вітання у мене є для вас сюрприз.

Все навкруги розквітає,

І чудовий спів лунає.

До вас у гості, любі діти,

Прийшли чудові, гарні... (квіти)

 

Мальвіна. У світ краси полинем ми сьогодні,

                  Бо де є квіти - там завжди краса.

 

Незнайко. І я хочу знати про квіти чудові,

                 Чи літери-квіти усі вже готові? 

 

Червона Шапочка. Так, літери-квіти вас вітають,

                        Словами ніжними промовляють.

 

        Вальс

 

А (айстра)      Айстри ранком сумували, 

Що дощі на них не впали.

Аня айстри поливала, 

Щоб вони не сумували.

 

Б (барвінок)   Барвіє барвінок у нас біля хати,

Синіє над стежкою ніжний, хрещатий.

І каже барвінок: «Є квіти у мене,

Ще й листячко те, що зимою зелене».

 

В (волошка)   Там, де колоси налиті,

 Розцвіла волошка в житі.

               На голівці у волошки

                       Поселилось неба трошки.

 

Г (гладіолус)   Під віконцем гладіолус

У багряному цвіту.

Подає він ніжний голос:

- Я на радість вам цвіту.

 

Д (дзвоник)    Дзвоник дзвонить у саду:

                       - Я на стежку забреду,

                       Між травою проросту,

                       Синім цвітом зацвіту.

 

Е (едельвейс)  Едельвейса цвіт красивий

Гладить сонце золоте,

Тільки сильний і сміливий

Серед скель його знайде.

 

Ж (жоржина)  Жоржини, жоржини рожеві і білі,

Червоні і жовті в саду розцвіли.

Коли б не морозяні дні посивілі,

Вони б і зимою нам радість несли

І (ірис)           Ірис біля стежки синіє,

Розлігся кущем на межі.

На сонечку квіти він гріє

І гострить зелені ножі.

 

К (конвалія)  У зеленому гайку,

Між травою на горбку,

Там конвалії в цвіту

Славлять весну золоту.

 

Л (лілія)         Лілії білі, лілії милі,

Тихе озерце, сонячні хвилі. 

Літечко, літо. Хлюпають хвилі.
Дивляться, ніжать лілії білі.

 

М (мак)        Росте, квітує просто неба

                      Шукати довго десь не треба.

                      Червоний квіт обачить всяк,

                      Коли цвіте в городі мак.

 

Н (нарцис)    Нарциси тендітні, ласкаві нарциси
                      Сьогодні на святі в руках у Іринки.

                      Вона їх ростила, вона поливала
                      Й для мами сьогодні їх подарувала.

 

О (орхідея)   Ой краса в оранжереї -
                      Там розквітли орхідеї.

                      Люблять їх дорослі й діти,

                      Це красиві, ніжні квіти.

 

П (пролісок) Проліски білі зустріли весну.

               Першими ліс пробудили від сну.

                      Петрик ходив на прогулянку в ліс.

                      Пролісків мамі букетик приніс.

 

Р (ромашка)  Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.

І раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові. 

 

С (соняшник) Жовті пелюстки, чорні зернята

                        Соняшник люблять дорослі й малята,

                        Сонячна назва не випадкова –

                        На сонечко схожа квітка чудова.

 

 

Т (троянди) Садила матуся для Ванди

Яскраві, червоні троянди.

Вмивались троянди росою,

Пишались троянди красою,

І чулися їх голоси:

Ми в світі живем для краси.

Ф (фіалка)    Фіолетову фіранку

Юний ранок відгорнув,

І фіалка на світанку

Пробудилася від сну.

 

Х (хризантема)  Хризантеми, хризантеми

Шепчуть тихо восени.

- Хоч і холод, ми цвітемо

І весняні бачим сни.

 

Ч (чорнобривці) Чорнобривці, чорнобривці

Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в пісні.

 

Ш (шипшина)   У веселу літню днину

Розцвіла в гаю шипшина.

В неї гарні квіточки

Та колючі гілочки.

 

Червона Шапочка. Ось день скінчивсь. Закрию книжку,

І квіти наші спочинуть трішки.

Будемо усі ми їх любить.

І від вітру і негоди боронить,

Бо усі наші чудові квіти

 

Всі Посилають всім привіти.

 

Танець дівчаток

 

Вчитель.   Які чудові у нас квіти - діти, 

Що гарно вміють так радіти.

Вміють читати і писати.

Вміють батьків своїх шанувати.

Бо яке дерево - такі й квіти,

Які батьки – такі й діти.

Тому сьогодні нашим батькам низький поклін.

 

Діти виходять з квітами.

 

Учень.   Поклонися щодня батькові низенько,

Бо в нього серденько до твого близенько.

Поклонися щодня матінці ще нижче.

Бо серденько в неї до твого ще ближче.

 

Вчитель. Даруємо батькам танець квітів.

 

Учениця. Я тобі дарую, мамо,

Квіточку надії.

Хай тебе благословить

Серденько Марії.

 

Учениця. Я тобі дарую, тату,

Квіточку чудову,

Хай тебе благословить

Серденько Христове.

 

(Дарування квітів).

 

Вчитель. Ми подарували квіти тим найріднішим, хто привів нас до школи.

 

Вчитель. Діти, ви вже встигли познайомитися зі своєю першою книжкою. Як вона зветься? Правильно - це Букварик.

                Скажу вам по секрету: він теж прийшов до вас на свято. Давайте всі разом його покличемо: «Букварику, йди до нас!»

 

( 3 'являється Букварик)

 

- Здрастуйте, мої любі маленькі друзі! Щиро дякую вам за те, що ви не забули запросити мене на свято.

 

Буквар. Я - веселий Букварик,

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Я - щасливий Букварик!

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

 

Я прийшов на свято із сюрпризом. Я нагороджую кожного першокласника «Почесною грамотою» за вміння читати і писати, співати й рахувати, за старання і перші успіхи.

 

(Вручення грамот)

 

Пісня про букварик

 

Букварик. Ну от, малята, і закінчилась моя казка.

                  - Ой, хтось до нас іде. Хто це?

 

 

 

Лікар Айболить. Я лікар - товариш всіх книжок. Лікую не дітей, не звірів, а книжки. Так-так, не дивуйтеся, зошити й книж­ки також хворіють. Щоправда вони не чхають і не кашляють, не плачуть, не стогнуть, не жаліються, але часом дуже страждають в руках поганих учнів: починають не­помітно жовтіти, скручуватися, розпадатися на окремі листочки.

 

Букварик. Я зрозумів, ти зі своїми друзями приходиш на допомогу до таких нещасних 

                  книжок.

 

Лікар Айболить. Правильно! Ми клеїмо, розрівнюємо сторінки, обгортаємо книжки.              

                              Але, щоб не доводилось їх лікувати, слід дотримуватись таких  

                              правил.

  1. Беріть книгу чистими рухами.
  2. Не згинайте книгу, від цього випадають сторінки.
  3. Не кладіть у книгу олівці та інші предмети.
  4. Не загинайте сторінки, користуйтеся закладкою.
  5. Не читайте книгу під час обіду.
  6. Щоб книга була вам довше у пригоді, вдягніть обкладинку.

 

Буквар.  Запам’ятали ці правила діти? А тепер, коли ви знаєте як користуватися 

               книжками, я запрошую до нас на свято ваші нові підручники.

 

Читанка.   Я - читанка нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму

Про наш прекрасний час.

Букварику, мій братику.

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть нові слова.

 

Рідна мова.   Я не з лісу, я не з поля.

Нелегка у мене доля.

Через радість і біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала.

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

 

Математика.  Один, два, три, чотири, п’ять

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає,

Хай даремно час не гає.

Щоби весело гулять,

Всі уроки треба знать!

 

Я і Україна.  А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєпь чом такий вухатий,

Куди повзе рогатий жук –

Про все, малята, розкажу.

 

Зошит.   Щоб свій рідний край любити,

Окрім праці, твердих знань,

Треба мову гарно вчити,

Терпеливо, без вагань.

Зошит змалку бережи,

Букви та слова пиши.

Завжди знай на усі днини:

Зошит - дзеркало дитини.

 

Вчитель. Позаду нелегкий перший рік навчання. І сьогоднішнє свято – це перша сходинка у шкільному житті, які учні подолали власною працею. І дякуємо Богові!

 

Учні.  Спасибі сьогодні скажем усім,

Хто научив любити дім,

Ту вулицю, де ми живем,

Все те, що Вкраїною звем.

Спасибі всім, хто дбав про нас

У цей скрутний нелегкий час!

 

Всі Спасибі. (3 р)

 

Вчитель. Я вітаю і учнів, і батьків, і гостей зразу з усіма святами: зі святом Букваря, зі

                 святом квітів і весни, зі святом останнього дзвоника!

 

Благослови нас, добрий Боже!

Благослови, Пречиста Мати,

Хай ваша ласка нам поможе

Знання міцні й надалі здобувати.

Хай у вашім житті буде завжди весна.

І ніколи вона не старіє,

Хай дорога у вас буде чиста, ясна

І задумані збудуться мрії.

 

Пісня «Прощавай, букварику!»

 

docx
Додано
25 лютого
Переглядів
268
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку