Виховна година спілкування: «Уміємо бути вдячними»

Тема виховної години: «Уміємо бути вдячним»

            Мета: допомогти глибше засвоїти моральне поняття «доброта»; спонукати в учнів бажання висловлювати вдячність за все те добре, що вони отримують.

Хід заняття.

На дошці:

Ти будеш ближніми любимий

І радість доброти пізнаєш, Не побажавши іншим те, Чого собі не побажаєш.

І в житті, і на полі мінному,

Я просила в цьому сторіччі Хоч би той магазинний мінімум:

-   Люди, будуть взаємно ввічливі.

І якби на те моя воля,

Так багато на світі горя, Написала б я скрізь курсивами:

-   Люди, будуть взаємно красивими!

Ліна Костенко.

1.     Перш ніж повідомити тему нашого заняття, я хочу зачитати вам з різних джерел маленькі уривки. Ваше завдання – визначити, що в них спільного? 

o    з казки – «Дідова дочка і бабина дочка»  o з листівки – «Спасибі…» 

o    з народної весільної пісні – «Кланяюсь тобі, мамо, що будила мене рано; тобі сестро, що навчила косу плести» 

o    з Біблії – Матв.25:21 по-різному висловлювалась вдячність за зроблене добро. 

2.     Повідомлення теми і зачитуються слова, що буде девізом. Я хочу зачитати ще одну листівку, маленьку, несподівану. Бо попередня, була призначена до свята, я в якій мірі, її сподівалась отримати. 

•       Чи ви коли-небудь отримували листівку зі словами подяки, зовсім цього не сподіваючись? Якщо так, вона безперечно зігріла ваше серце. Зрештою, кожна людина прагне, щоб її цінували і виявляли їй вдячність. 

•       На жаль, вияви подяки, письмові або усні, стають дедалі менше вживаними. Біблія попереджала про це, що люди будуть невдячні. 

(«Якщо не пильнувати, то дух егоїзму, котрий сьогодні панує серед людей, заглушить в нас всі прояви вдячності»)

Тож ми сьогодні поговоримо про те:

•       Як навчитись вдячності; 

•       До кого її можна виявляти; 

•       Чому потрібно     розвивати вдячність навіть якщо інші цього не роблять. 

                                                                                                                                Спершу визначимо, що таке

вдячність і хто такий вдячний – звернемось до словника(ст..28) – на добро хоче віддячити добром. Отож,

вдячність і добро – це як дві руки, два ока, дві пелюстки однієї квітки. Вони навіть починаються однією буквою: добро і дяка. В українській мові є багато слів, де корінь «добро»:

•       добропорядний – добре вихована людина; 

•       добродушна – добра вдача, душа; 

•       доброзичлива – бажає(зичить) добра; 

•       добровільна – без примусу, з доброї волі;           добросовісний – старанно виконує свої обов’язки. 

Яке добро?

 Закрийте очі, уявіть як лине ніжна легка музика. В уяві доторкніться до добра, яке вам щодня роблять ваші рідні: мама, тато, бабуся, дідусь. Яке воно – добро? 

 ніжне   щире   ласкаве   велике   безкорисливе   щоденне 

 безмежне (як море, як небо) 

Таке безмежне добро ви одержуєте щодня від своїх найближчих людей: батьків, бабусь, дідусів.

І ви мали завдання – на протязі понеділка – вівторка записати: кому, за що, і як ви виявляли вдячність. Давайте зачитаємо ваші записи:

а) до рідних людей;

б) до інших людей.

( учні зачитують)

Усе те добре, що ви отримуєте від своїх батьків, ви не повинні отримувати, як щось належне – ви повинні розвивати в собі вдячність і виражати її

Як розвивати?

Почуття вдячності можна порівняти до квітів. Щоб вони добре росли (напр., в горщику) за ними потрібно дбайливо доглядати.

А як вирощувати вдячність?

(поливати, підживлювати грунт і корінчики всмоктують все необхідне і передають по стеблу до листків, квітів).

М і р к у в а н н я  у ч н і в.

–   Де корінь всіх наших вчинків? Звідки починаються всі наші вчинки?

–   в думці –

Отже, треба постійно розмірковувати про зусилля і щедрість людини, яка зробила нам якийсь подарунок – чи матеріальний, чи словесний.

Такі роздуми – родючий грунт, на якому зростає вдячність!

Нерідко ми відчуваємо вдячність, але забуваємо її виявляти. Чому важливо не тільки відчувати, але також висловлювати?

Розглянемо біблійну розповідь про те, як Ісус, син Божий, зцілив кількох хворих чоловіків. (Луки 17:11 – 16).

«Де ж інші дев’ятеро?»

Дев’ятеро чоловіків, котрі забули подякувати Ісусу, не були поганими. Вони ж повірили в нього, в те, що він може зцілити. Ісус був розчарований. А що сказати про нас? Чи не забуваємо ми виявляти свою вдячність, коли хтось робить нам добро? 

             

Про що свідчать вислови щирої вдячності – не лише про наші хороші манери або пристойну поведінку. Вони свідчать про нашу л ю б о в. 

Ф о р м у л а  л ю б о в і.

Вдячність, добро, любов – такі ж невидимі як повітря, як вітер. Ми не бачимо, але відчуваємо їх! Що ще ми можемо відчувати, але не бачити?

( учні перелічують: ніжність, чесність, радість, щастя, повагу, щедрість, справедливість, милосердя, терпеливість, щирість, ласку, правдивість)

Г р а «Подарунок».

( Учні дарують один одному повітряну кульку. Звертаються по імені, дарують з посмішкою, дякують – як?, а саме так: дякую, дуже гарно дякую, спасибі, велике спасибі, я тобі дуже вдячний, щиро вдячний).

Дуже часто люди не дякують за наші добрі вчинки. То чи варто нам бути вдячними? Звісно, що так. Розгляне принаймні одну причину для цього.

( На дошці слова пісні, ще й роздається кожному учневі, які повертаються один 

до одного і разом співають: «Людина починається з добра…».)