Сценарій Свято Добра. Вас запитаю, де живе добро?
Сценарій свята Добра
Мета: Виховувати в учнів почуття любові, милосердя, доброти до людей, поваги до старших, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються у житті.
Допомогти учням осягнути,що значить бути добрим,що лежить в основі доброти,доброго вчинку,славлячи добро в людині,її справах і ставленні до інших,розвивати в учнів бажання робити добро,формувати в підростаючого покоління моральні чесноти,шляхетність,почуття милосердя,виховувати морально-етичні норми життя.
Учень
Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові.
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
Учень
Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити,
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити
Ведучий
Добрий день, дорогі друзі!
Запрошуємо вас у країну Добра. Нехай все побачене сьогодні,
Доторкнеться ваших сердець, а почуте – увіллється у ваші душі.
Запам'ятайте, доброта ---це те, на чому будується світ.
Добро – це надія, це довіра між людьми, це найщиріше диво
Добро – це привітність, ласка, прихильність, чутливе, дружнє ставлення до людей.
Добро – це усе позитивне вжитті людини, вчинок, який приносить користь людям.
Доброта - чутливість, стан душі людини, що спонукає творити добро.
Учень. Вас запитаю, де живе добро?
І як знайти до нього ту стежину?
Посеред багатьох в житті доріг,
Малесенькую стежечку єдину.
Учень. Як відшукать добро, його сліди?
Як доторкнутися до нього вчасно?
Бо навіть в темряві життєвих тупіків,
Воно горить для нас так ясно!
Учень. І як не втратити добро, а пронести?
Як дарувати його всім, кому потрібно?
Його чекають й ранньої весни,
Й тоді, коли вже на душі так зимно.
Учень. Вас запитаю, де живе добро?
В яких краях і у якім джерельці?
І чую голос: «Любі, я у вас
Живу у кожному я серці».
Ведучий
Добро живе в серці кожного з нас і це так прекрасно і неповторно. Ми можемо творити добро своїми руками! Ми творці добра на всій землі! Саме сьогодні усі ми створимо велике Серце доброти, вклавши у нього зі своїх сердець частиночку добра!
І хоч ви ще маленькі, але, мабуть, у серці кожного із вас уже встигли прорости ці зерна доброти, бо кажуть, що
Доброта не залежить від зросту,
Не залежить вона від віку.
Учень.
Щоб життя прожити не даремно,
Треба нам засвоїти одне:
Ми повинні всі поводитися гідно,
Так, щоб грало сонце осяйне.
учень:
Хіба ж ми можемо так зробити,
Щоб в серці сонце ожило?
Так можна тільки говорити.
В житті такого - не було!
учень:
А я кажу, що в нашій силі
Всі чудеса земні творити,
Для цього треба лиш уміло
Своє добро усім дарить.
учень:
Хіба ж добро візьмеш у руки?
Пощупаєш хіба його?
Подарувать добро не штука,
Та тільки де ж то взять його?
учень: - Так, де?
учень:
Знайди у серці добре слово,
Воно в тобі живе завжди.
Оце і буде гідний вчинок.
Це прояв, друже, доброти.
учень:
Приємне скажеш ти людині
І враз засяють в неї очі,
Бо зерна доброти твоєї
учень:
Пригорни до серця ніжно
Кошеня, що заблукало.
І у відповідь почуєш,
Як воно заворкотало.
учень:
Камінь не кидай у пташку,
Краще зерняток насип їй.
Захисти маленьку жабку,
Будь до всіх істот привітний.
учень:
Родина, клас, найближчі друзі -
Ми всі спілкуємось, живем,
А що ж в основі спілкування
Ми беремо і віддаєм.
учень:
Я бабусі подала напитись водички
І допомогла матусі чистить черевички.
Потім братика малого довго забавляла.
То ж, мабуть, добро у мене також проявлялось
учень:
А я татові своєму допоміг паркан чинити
І відчув, що так приємно діло добреє творити.
учень:
А я тільки не дозволив
Брату вишеньку зламати
І тепер вона нас рада
Ягідками частувати.
учень:
То ж виходить, що добро
Можна дарувати.
Бо його усі спроможні
Серцем відчувати.
учень:
Від добра в душі засяють
Сонця промені іскристі
І тоді насправді стануть
Твої очі променисті.
учень:
Коли хочеш ти добро творити.
Поспішай його зробити швидше.
Не вчини поганого ти вчинку
Жити буде набагато ліпше.
Пісня «Промінчик доброти»
- Сценка про добро і зло
На сцену виходить Доброта в супроводі дітей. На головах у дітей кольорові або білі віночки з написами: Ласка, Співчуття, Щирість, Щедрість, Чуйність, Прихильність, Любов.
Доброта. У нашому чарівному світі повинна правити доброта, щоб душі дітей були чистими і світлими. Щоб усі люди були щасливими, а світ добрим, яскравим і кольоровим. Бо для чого люди приходять у світ?
Діти. Люди у цей світ приходять для добра.
Доброта. Так, діти. Я на свято до вас прийшла не сама. Зі мною мої добрі і милі сестрички, без яких не було б і мене.
Чуйність. Звичайно, у світі є антоніми майже до всіх добрих слів, але треба, щоб переважало добро, а не зло, щоб переважало світло, а не пітьма. Я впевнена, якщо переважає чуйність, то немає кривди і болю.
Любов. Якщо у світі є любов, то нема війни. А діти ростуть щасливі і радісні.
Щедрість. Якщо у світі переважає щедрість, то всі ситі і немає голоду, бо щедрий поділиться з усіма.
Щирість. А якщо переважає щирість, то немає брехні, є правда, і всі серця відкриті і чесні.
Прихильність. Якщо є прихильність, то немає задавак і забіяк, а всі люди один до одного ставляться по-дружньому, прихильно, поважають одне одного.
Співчуття. Якщо переважає співчуття, то біда відходить геть, бо люди допомагають одне одному словом і ділом, кажуть щирі і добрі слова, а горе відступає.
Ласка. А якщо переважає ласка, то не буде жодного черствого серця, не буде в душах людських кришталиків льоду, а буде всім тепло і затишно.
Вибігає на сцену Зло, усе в чорному. Разом з ним його друзі. У кожного одяг переважно чорний і сірий, а на головах віночки з дрібних чорних квітів і написи: Пустунці, Брехунці, Злючки, Сердючки, Зухвальці, Лінивці, Забіяки, Задаваки...
Зло. Що це? Що це? Чому ви на сцені без нас та ще й підлещуєтеся до дітей? Хто ви без нас? Смішно, та й годі. Якби не було нас, ось таких поганеньких і чорненьких, то звідки б ви дізналися, що ви всі такі добрі, лагідні, щирі? А ви тут самі правити хочете цим світом. Не буде цього, бо в світі є ще й ми. Без нас нічого не буває. Так само, як не буває тепла без холоду, радості без смутку. Ми хочемо, щоб всі стали такими, як ми, і жили з нами, билися, кричали, ламали, розкидали, смітили і все нищили. Це ж так потішно!
Друзі Зла.
Ми зухвальці й забіяки,
Ми пихаті задаваки.
Злі ми всі, ну просто злючки,
І сердиті всі — сердючки.
З нами жити — просто клас!
Всі такі ми від природи,
Війни любимо й незгоди.
Ще пітьму і темноту,
Ми не терпим доброту!
• Я - ЖОРСТОКІСТЬ! Закликаю вас давати усім здачі, прив'язувати кішкам до хвостів консервні банки, ламати дерева, руйнувати гнізда, глузувати із старих...Ну хіба це не цікаво вам?
• Я - ЗЛОБА. Закликаю нікому нічого не пробачати, ЧОРНУ ЗЛОБУ як камінь в собі носити...
• Я - ЛІНЬ. З вас не злізу, аж до голови долізу. Просшу, не допомагайте рідним, друзям, не вчіться, краще полежіть, поніжтеся, не трудіться... Дружіть зі мною!
• Я - СВАРКА. Вас благаю не піддаватись. Щодня сперечайтесь. Завжди ваше зверху буде, як мене полюбите.
• Я - ДІВЧИНКА-ЗАЗНАЙКА, усім носи задирайка. Хочу, щоб усі собі ціну найвищу давали, других зневажали, тільки про себе дбали, допомоги нікому не пропонували.
Доброта. Зачекайте, зачекайте. Я з вами не погоджуюсь. Якщо ви будете правити цим світом, то й самі пропадете, бо ж не буде миру на Землі, а лише руйнація, пітьма, горе і біда. Чи не так? Зло породжує ще більше зло, а тому вам дуже швидко нічого буде ламати і руйнувати, нищити і шкодити. Ви самі себе знищите.
Доброта. Тому ми не допустимо до наших дітей Зла. Нехай воно іде від них далеко-далеко з нашої живої і прекрасної планети Земля. Геть від нас, нам з вами не по дорозі.
Діти виконують танець, у якому виганяють Зло і його друзів
Ведучий. Любові та добра потребують не лише люди, а й природа, яка тебе оточує, від якої залежить ваше майбутнє та життя прийдешніх поколінь. Маленька комашка, щебетлива пташка, кумедна жабка, тоненька билинка здатна відчувати біль. Чи знаєте ви, що тибетські монахи завжди ходять з віничком та промітають перед собою стежку, щоб не завдати болю найменшому створінню, щоб нікого не скривдити? Природа - наша мати, вона жива. Людина повинна спілкуватися з нею, як її розумний господар.
Пам'ятайте, що добро живе там, де про нього не забувають, ним живуть.
Учень
Он повзе мурашка,
Ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна!
Учень
Журавлі над лугом
Крилять рівним клином.
Будь природі другом!
Будь Вкраїні сином!
Учениця
Ти добро лиш твори повсюди,
хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю,
ти вкопай і почисть криницю.
Волю дай, нагодуй пташину,
приласкай і навчи дитину!
Бо людина у цьому світі
лиш добро повинна творити!
Пісня «Я люблю у лузі квіти»
Ведучий. Добра, чуйна людина завжди допомагає іншим -- рідним, близьким, малюкам, поважає дорослих, піклується про стареньких. Є прислів'я: «Друг той, хто в біді руку подає», «Без добрих справ немає доброго імені», «Добрі справи красять людину». «За добро добром платять», «Хто людям добра бажає, той і собі має».
Щоб весь світ був добрим, милосердним, жив у злагоді, потрібно починати із себе, зі своєї родини
Ведучий.
- А тепер дайте відповіді на мої запитання.
Коли вам краще жити : Коли сміються діти?
А чи тоді, як всі кричать, і їм не можна ради дать.
(Відповіді дітей)
- Бабусі хлопчик допоміг.
Він, діти, добрий хлопчик? ( Так)
- Тепер усі скажіть мені:
У сварці жити добре? ( Ні)
- А як немає забіяк,
Тоді усім прекрасно? ( Так)
- А як серця у всіх ясні,
То вам погано діти? ( Ні)
- Співає хлопчик гарно як!
А вам подобається ? ( так)
- А як обличчя всіх пісні,
Похмурі, злі? Вам добре? ( Ні)
- Реве і трощить все чудак,
Це теж погано, діти? ( Так)
- «Будь ласка», спасибі і будьте здорові
Слова необхідні й корисні у мові ? ( так)
- Тоді і ще скажіть мені :
Де хлопці і дівчата б’ються
І прозиваються весь час,
Де над бідою всі сміються..
Скажіть мені, хіба це клас? ( Ні)
Ведучий: А чи є справжні друзі серед дівчаток і хлопчиків, ми зараз побачимо.
Сценка: «Сварливі дівчатка»
Яна Шпак:
Чого на мене так сердяться в школі:
Та я ж не чіпаю нікого ніколи.
Ні з ким не сварюся, сиджу собі тихо.
А з цього виходить одне тільки лихо.
Ярина:
Чому ж ти казала - така в тебе звичка –
Що в мене, як мишачий хвостик, косичка?
Влада:
Що в мене спідничка, неначе з рогожі,
Та ще черевички на човники схожі.
Марійка:
Невже мої коси нечесані досі,
А очі у мене маленькі та косі?
Юля:
Ще кажеш: у зошиті в тебе лиш плями,
Напевне, бруднючими пишеш руками?
Яна Шпак:
Я ж правду кажу вам...І що тут такого,
Я ж вас не чіпаю ніколи, нікого!
Сиджу собі тихо і в школі, і вдома.
І чом ображаєтесь всі - невідомо.
Яна:
Дивись на себе, не тільки за нами,
Повчися тримати язик за зубами.
Сценка «Ми розбили склянку з чаєм»
Вже школярки, наче хмарка, Очі повні сліз. Дмухає на пальчик свій, |
Та школярик посмутнів.
Сварка скінчилась, дружба почалась. О. Сензтович |
Сценка «Велосипед»
(на сцену виходить хлопчик з велосипедом, дівчинка з лялькою, хлопчик з м’ячем)
Дівчинка
Сашкові, що з квартири сорок,
Велосипед купили вчора.
Він зразу в двір його потяг,
Прудкого та дзвінкого,
Все хизувався ним,
та нас не підпускав до нього.
Я все просила: «Сашо, дай, проїду до паркану»
А він мені:
Сашко
- Сказав же, не займай,
Бо дам, так враз відстанеш.
Данііл.
І я просив: «Ну, дай, хоч раз проїду метрів двісті!
А він мені:
Сашко.
- Ти бач який! Собі купи та їзди!
Учень
- Я вірю в силу доброти
Добро завжди сильніше злого.
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирать дорогу
Учениця.
- Я вірю в силу доброти,
Що має силу роботящу,
Що хоче, щоб і я , і ти,
І все було у світі кращим.
Сценка «Гіркий мандарин»
(На сцені стоять стільці, на стільцях сидять хлопчик і дівчинка)
Дівчинка.( сидить на стільці і весело махає ногами. В руках вона тримає мандарин. Дівчинка відколупує шматочки оранжевої шкірочки й кидає їх у калюжу.)
- Що це в тебе? – запитує Сергійко.
- Хіба ти не бачиш?
- Апельсинка! Така як мені тато з міста привозив.
Пам’ятаєш? Я й тобі давав!
- От і не вгадав!
- Ман-да-рин-ка! – сказала дівчинка і рожева скибочка сховалася в неї в роті.
- Дай і мені покуштувати,- попросив хлопчик.
- Вона недобра! Гірка і кисла.
- Та, нічого, дай хоч одну скибочку.
- Кажу тобі, що вона недобра,- відказала дівчинка і скочила зі стільця. В цю мить мандарин вислизнув з Оленчиних рук і покотився прямо на землю. Дівчинка ойкнула і заплакала.
- Чого ж ти плачеш? – здивувався хлопчик, - вона ж погана.
учень
Твій друг тобі віддасть усе: і свій квиток на карусель,
І цвях, і ґудзик, і літак, та не за щось – а просто так.
І збільшуване скельце, найкраще у дворі,
Твій друг зі щирим серцем тобі віддасть – бери.
І ти нічого не жалій – ніколи, і нітрохи.
І навіть, м’яч футбольний свій віддай як друг попросить.
І усміхнеться друг тобі – аж хочеться співати.
І ти подумаєш тоді: «Як гарно дарувати!»
Учень.
Це так чудово в дружбі жити,
То незрівнянне почуття
Нам треба вчитися дружити
Бо добрий друг на все життя.
Йому про все сказати можна
І сміх та сльози розділить
За друзів, часом, нам тривожно
Та як без друзів в світі жить?
Пісня « Справжній друг»
Ведучий
Дар життя – то над усе. Народження дитини – це особливе свято для тих, хто чекав з нетерпінням це маленьке створіння. Кожне немовля – це краса і безмежний потік позитивної енергії і любові – це , особливе, ПЕРШЕ ДОБРО. Дитина дарує добро із першим словом « мама». У цю мить, напевно, з'являться у смішки тих, хто його почув, а у матері на обличчі прокотиться сльоза радості та щастя. Цей світ чудовий, тому що в ньому є мама: її голос, очі, пісні, посмішка, її мудре слово…
Усі діти люблять свою маму, бо для кожного вона є єдина та найкраща. Тож не шкодуйте добрих слів, добрих справ… для своєї мами.
Сценка «Зорі».
Донечка. Мамо, люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті.
Мати. Кажуть люди: то не зорі, сяють душі то святі. Кажуть: хто у нас на світі вік свій праведно прожив, Хто умів людей любити, зла нікому не робив, Бог послав того на небо ясно зіркою сіять...
Донечка. Правда, мамо, — то все душі, а не зорі там горять? То навчи ж мене, голубко, Щоб і я так прожила, Щоб добро робити вміла І робить не вміла зла.
Ведучий. Народ глибоко вірив, що кожна зірочка — то душа свята. Розповідають, що душі людей, які роблять добро, потрапляють на небо в образі зірочки.
Мама.
Як би тобі, доню, у світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро,
Бо і так доволі хтось насіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.
Коли тебе в тяжку хвилину
Людина виручить з біди, -
Про це добро, аж поки віку,
Ти, пам'ятай завжди.
Коли ж людині щиросердно
Ти сама зробиш добро колись, -
Про це забудь, аж поки віку,
Мовчи й нікому не хвались.
Роби добро, будь з людьми в єднанні,
Щоб серця звучали в унісон.
Постав себе із кращим порівнянням,
Не грубіянь і не підвищуй тон.
Не забувайте те, що твоє бажання
Може принести людям гіркоту.
Хай твої вчинки не несуть страждання.
Даруй любов і серця простоту.
Ведучий.
Є красива легенда, що, коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитинки ангела – охоронця. Уві сні ангел цілує дитя тричі: в чоло – аби воно було розумне, в личко – щоб було красиве, та в груди, аби здоров’я, любов і доброта вселилися в його тіло, серце та душу.
Ангел-охоронець захищає нас від біди. Якщо людина робить добрі справи, Ангел радіє, а якщо злі — плаче, тужить, утрачає свої сили. Я бажаю вам, щоб ви робили тільки добро, щоб ваш Ангел-охоронець радів і завжди допомагав вам у скруті.
Пісня про маму
Ведучий. Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині. Невже для того, щоб відчути доброту наших сердець, потрібні землетрус чи Чорнобильська катастрофа чи війна.
Учень
Болить душа за Україну
І кровоточить ніж в спині.
Стріляє той, хто братом був,
Але за гроші вже забув.
Болить душа за Україну.
То мати проводжає сина
На цю безжалісну війну,
Криваву праведну борню.
Болить душа за Україну,
Але надія не згаса,
Зустріне мати живим свого сина,
І мирна зацвіте весна.
І знов розквітне Батьківщина,
І зацвітуть сади, лани,
В міста повернуться родини,
Щоб більше не було війни.
Учень
Герої України – воїни відваги,
Мужності,добра.
Ми молимось і не стомлюємось чекати,
Коли до рідного дому
З Перемогою повернетесь Ви!
Дякуємо за терпіння величезне,
Мужність і любов.
Учень
Як хочеться, щоби у світі
Панувало лише добро
Щоб кожна пташечка співала
Й приносила усім тепло.
Щоб кожне деревце у лісі
Гойдав легенький вітерець,
А люди, щоб були добріші
Та усміхалися частіше.
Притча
ЧОТИРИ СВІЧКИ
Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули...
Було так тихо, що було чутно, як вони розмовляють.
Перша сказала:
-Я - Мир, на жаль, люди не уміють мене зберігати.
Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!
- І вогник цієї свічки згас.
Друга сказала:
-Я - Віра, на жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене,
тому немає сенсу мені горіти далі. - Ледве вона виголосила це, подув легкий вітерець і загасив свічку.
Дуже засмутившись, третя свічка виголосила:
-Я - Любов, у мене немає більше сил горіти. Люди не цінують мене і не розуміють. - І ця свічка загаснула.
Раптом... У кімнату зайшло дитя і побачило 3 потухлих свічки. Злякавшись, воно закричало: - Що ви робите?! Ви повинні горіти - я боюся темряви! -
Виголосивши це, воно заплакало.
Схвильована четверта свічка сказала:
-Не бійся, не плач! Поки я горю, завжди можна запалити інші три свічки, я – Надія!.
Ведучий.
Але свічка Надія підтримала хлопчика і запалила вогник іншим свічкам. Це ще раз доводить нам те, що Надія помирає останньою. «Допоки існує Надія, не вмре ні Мир, ні Любов, ні Віра на землі».
Віра, Любов і Надія
Живуть у наших серцях.
Хай здійсниться у кожного мрія
Про мир і добро у віках.
Пісня «Хай живе надія»
Учень. Я вірю в силу доброти –
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
Я вірю в силу доброти,
Що має долю роботящу,
Що хоче, щоб і я, і ти,
І все було у світі краще.
Учень. Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану,
(Чи перший біль, чи то останній)-
Коли б то знати наперед!
Учень. Кажімо більше добрих слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське коротке.
Короткі в нас слова черстві.
Кажімо більше ніжних слів…
Учень. Людської треба доброти,
Щоб цвіт з'явився на калині,
Щоб ночі в ранок перейти,
Щоб соловейко тьохкав нині.
Природі, звірові, людині –
Людської треба доброти.
Учень. Засівайте добро на землі,
Не чекайте, поки вас покличуть
У сумні, чи то радісні дні,
Засівайте добро на землі.
Учень. Засівайте подяку й тепло,
Засівайте любов, мир і ніжність.
Все прощаючи сійте і сійте.
Засіваючи, в добре лиш вірте.
Учень. Залишіть після себе прекрасне,
Вічне, чисте, святе, осяйне.
Пам'ятайте: добро починається з тебе,
І любові добро не мине!
Засівайте добро на землі!
Учень. Не лінуйтесь робити добра,
Лише зла не бажайте нікому.
Бо воно, як велика гора,
Стане вам на шляхові земному.
І заступить навколишній світ,
Зробить серце жорстоким, холодним.
Учень. Ви з любов'ю живіть з юних літ,
Будьте чуйним, веселим і добрим.
І старайтесь робити добро
День і ніч. І у кожну хвилину.
Щоб серденько, як сонце цвіло,
Це доброю робить людину!
Хай душа буде світлою в вас
Й промениться завжди добротою.
Учень. Йдіть робити добро! В добрий час!
І живіть в цьому світі з красою.
Правда в світі є дуже проста:
Сонце землю теплом зігріває.
А людину – її доброта,
І любов у житті прикрашає.
Якщо ви виростете добрими людьми, то буде й вам повсюди добре, бо, як каже народна мудрість: «Доброму скрізь добре». Нехай у вашому серці завжди живуть велика любов і доброта, щирість і співчуття, людяність і щедрість.
Найвища наука життя – це мудрість. А найвища мудрість – бути добрим. «Поспішайте творити добро!»
Від рідної хати дитину
Веде у широкий світ
Ота єдина стежина,
Що дарує красу і цвіт.
Іди по тій стежці, дитино,
Даруй любов і тепло,
І пам'ятай, ти — людина!
Вчись, думай, твори добро.
- Завжди дотримуйтеся «золотого правила» вихованості: «Стався до людей так, як би хотів, щоб люди ставилися до тебе».
«Незалежно від того, чекають від тебе добра чи не чекають
– Твори добро.
Незалежно від того, помітять твоє добро чи не помітять
– Твори добро.
Незалежно від того, приймають твоє добро чи відкидають
– Твори добро.
Незалежно від того, чим будуть платити тобі за добро: добром чи злом –Твори добро.
Твори добро і ні у кого не питай дозволу, бо ніхто не може бути володарем твого добра.»
Пісня « А ми бажаєм вам добра»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку